Інна Гавриленко,
5 курс, спец. «Товарознавство
та експертиза в митній справі», д.ф.н.,
Наук. кер. – Бачинська Я.О.,
Харківський торговельно – економічний інститут КНТЕУ,
м. Харків
ТОВАРОЗНАВЧА ОЦІНКА ЯКОСТІ МАКАРОННИХ ВИРОБІВ ВІТЧИЗНЯНОГО ТА ЗАКОРДОННОГО ВИРОБНИЦТВА ТА СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РИНКУ В УКРАЇНІ
Макаронні вироби є одним із найбільш поширених та доступних продуктів харчування в Україні і світі. Масове їх виробництво розпочалося в Італії у ХІІ-ХІІІ ст., а першу макаронну фабрику в Україні було побудовано в Одесі у 1797 р. Завдяки своїм високим споживчим та харчовим властивостям макаронні вироби займають вагому частку на світовому та вітчизняному ринку. Вони відносяться до основних продуктів харчування і попит на них досить стабільний, але проблема якості залишається невирішеною і споживач часто зустрічається з проблемою низької якості продуктів. Тому проведення товарознавчої оцінки якості макаронних виробів на українському ринку, на наш погляд, являється досить актуальним.
Метою роботи є дослідження сучасних тенденцій ринку та визначення відповідності встановлених зразків макаронних виробів різних представників вітчизняного та іноземного виробництва.
Об’єктом дослідження виступають макаронні вироби вітчизняного та іноземного виробництва, що реалізуються в торговій мережі м. Харків.
Сьогодні в Україні більше половини загального виробництва макаронних виробів припадає на п'ять найбільших підприємств. ВАТ "Київська макаронна фабрика (ТМ "КМФ") займає 14 % ринку, ЗАТ "Хмельницька макаронна фабрика" і ВАТ "Чернігівська макаронна фабрика" (ТМ "Тая") – 10,0 % і 11,0 % відповідно, (управляюча компанія обох фабрик – ТзОВ "Українські макарони"), ВАТ "Сімферопольська макаронна фабрика" (ТМ "Макарові справи") – 10 % ринку і ЗАТ "Донецька макаронна фабрика" (ТМ "Козачок") – 9,0 % ринку. Решту 56 % ринку виробництва макаронних виробів покривають дрібніші підприємства [2].
Кількість великих і середніх виробників макаронних виробів в Україні за 2008-2010 рр. збільшилася всього на 1,0 %. Кількість дрібних виробників у 2009 р. збільшилася на 4 %, порівняно з 2008 р., а у 2010 р. зменшилася на 3,0 % і у структурі українського ринку макаронних виробів становила 13,0 %.
З 2003 по 2009 рр. виробництво всіх видів макаронних виробів збільшилося від 172 до 184 тис. т, тобто на 12 тис. т, або в 1,07 раза (табл. 1).
Таблиця 1 – Динаміка виробництва макаронних виробів в Україні
Вид макаронних Рік, тис.т
Виробів 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Без начинки і
теплового 110 100 104 108 107 113 107
оброблення
З начинкою,
тепловим обробленням або 62 67 102 108 110 94 77
замороженням
Всього 172 167 206 216 217 207 184
Найбільше макаронних виробів в Україні за період, що аналізується, було вироблено у 2007 р. – 217 тис. т, найменше – у 2004 р. – 167 тис. т, що пояснюється нестабільністю на ринку зерна і борошна. У 2005-2007 рр. виробництво макаронних виробів зменшилося до 206, 216 і 217 тис. т і було забезпечено стабілізацією закупівельних цін на борошно, модернізацією технологічних ліній, запуском нових потужностей [2].
Згідно з офіційною статистикою, у 2010 р. спостерігалася тенденція до скорочення виробництва макаронних виробів в Україні скоротився на 2,7 %. За даними 2010 р., ринок знизився на 20 % через істотне зниження купівельної спроможності населення. У розрахунку на одну особу, виробництво макаронних виробів в Україні з 2003 по 2009 рр. змінювалося незначно і коливалося в межах 2,2-2,4 кг за рік. Учасники ринку макаронних виробів в Україні стверджують, що ця галузь приносить невисокий прибуток протягом останніх п'яти років – всього 4,0 %. На українському ринку макаронних виробів до кризи спостерігалося стійке збільшення імпортної продукції – переважно італійської і російської [1 ст. 71].
Близько 60-65 % обсягу українського ринку макаронних виробів займала вітчизняна продукція, а решта 30-35 % приходилася на імпорт. За період 2007-2010 рр. імпорт макаронних виробів зменшився з 17,5 до 13,8 тис. т, тобто на 3,7 тис. т, або у 1,27 раза. У 2009 р., порівняно з 2008 р., частка імпортної продукції скоротилася на 32 % – до 13,8 тис. т
Макаронні вироби в Україну поступають переважно з Росії та Італії. За даними 2010 р. з Росії надійшло 9,8 тис. т, а з Італії – 2,6 тис. т макаронних виробів. За січень-жовтень 2011 р. імпорт макаронних виробів в Україну становив 13,6 тис. т. Оператори ринку зазначають, що у 2011 р. Спостерігався вихід на український ринок нових зарубіжних торгових марок. Так, якщо у 2010 р. асортимент імпортної макаронної продукції обмежувався 10-15-ма найменуваннями, то у 2011 р. їхня кількість зросла до 50 найменувань. Як видно з даних, наведених у рис. 2, українські підприємства за останні роки нарощують щорічно експорт макаронних виробів. З 2007 по 2010 рр. обсяги експорту макаронних виробів збільшилися з 11,9 до 15,6 тис. т, тобто на 3,7 тис. т, або в 1,31 раза. За січень-жовтень 2011 р. експорт макаронних виробів становив 10,0 тис. т. Найбільше макаронних виробів Україна експортує у Молдову і Польщу. Варто зазначити, що в Україні у 2007-2009 рр. переважав імпорт макаронних виробів, а у 2010 р. – експорт [2].
В Україні фактичне споживання макаронних виробів становить 5,5-6,0 кг на одну особу на рік за рекомендованої норми 5,0-5,5 кг. Перевищення споживання макаронних виробів є свідченням незбалансованості харчування населення, яке намагається забезпечити власні енергетичні потреби за рахунок економічно доступніших продуктів.
За результатами анкетного опитування, проведеного компанією TBS "Україна", щоденно макаронні вироби споживає 34,5 % населення у віці від 16 до 65 років, від двох до шести разів на тиждень – 31,7 % населення, і взагалі їх не споживає 4,7 % населення. Варто відзначити, що останні роки стрімке спостерігається зростання і активізацію попиту та продаж макаронних виробів швидкого приготування, зокрема локшини [2].
Отже, на перспективу ситуація на ринку макаронних виробів залишиться незмінною і попит на макаронні вироби буде досить стабільним. Але проблема якості товару, що реалізується в торгових мережах України, нажаль, залишається невирішеною. Розкид цін на макаронні вироби вітчизняного та закордонного виробництва досить великий. Однак, судячи з результатів досліджень, висока ціна зовсім не є показником такої ж високої якості [2].
Тому, виникає необхідність донести до відому споживачів оцінку якості макаронних виробів різних виробників. А саме: проведення товарознавчої оцінки якості макаронної продукції, на прикладі макаронних виробів пера, що виготовляються українськими та іноземними виробниками.
Для проведення товарознавчої оцінки було відібрано п'ять зразків макаронних виробів різних виробників, а саме: зразок № 1 – КМФ (Україна); зразок № 2 – ТМ «Маріванна» (Україна); зразок № 3 - « Gallina Blаnca» (Росія); зразок № 4 - «Penne Rigata» (Франція); зразок № 5 - «Panetta Rigata» (Італія) .
Було здійснено органолептичну оцінку якості макаронних виробів, за результатами якої було встановлено, що жоден із зразків повністю не відповідає вимогам нормативної документації: зразок № 1 – за органолептичними показниками якості має невідповідний, занадто яскравий колір, неприємний смак, нехарактерний запах, після варіння має занадто яскравий колір води, що може свідчити про використання барвників при виготовленні даного продукту; за фізико-хімічними показниками якості повністю відповідає представленим вимогам; зразок № 2 – за органолептичними показниками має дуже неприємний смак з побічним присмаком, а також неприємний, побічний запах, по фізико-хімічним показникам, зразок повністю відповідає представленим вимогам; зразок № 3 – за органолептичними показниками якості повністю відповідає вимогам стандарту, за фізико-хімічними показниками якості повністю відповідає вимогам стандарту, окрім показника кислотності, який серед представлених зразків є найнижчим, і становить 2.6 % що може свідчити про швидке мікробіологічне забруднення; зразок № 4 – за органолептичними показниками має нехарактерний яскравий колір, та занадто яскраву воду після варіння, що може свідчити про наявність в продукті барвників; за фізико-хімічними показниками зразок відповідає всім представленим вимогам; зразок № 5 – за органолептичними показниками – має занадто яскравий колір та воду після варіння, а також нехарактерну для даного виду макаронних виробів пласку форму; за фізико-хімічними показниками – повністю відповідає представленим у стандарті вимогам.
Отже, в результаті досліджень по вивченню товарознавчої характеристики макаронної продукції, на прикладі макаронних виробів (пера), що виготовляються різними виробниками та реалізуються в торгівельній мережі м. Харкова, було встановлено, що жоден з досліджуваних зразків не має належної якості за органолептичними. Проведена оцінка якості за фізико-хімічними показниками, а саме: масова частка вологи та масова частка титрованих кислот свідчить про те, всі дослідні зразки мають результати, що не перевищують межі, встановлені стандартами, знаходяться в інтервалі від 2.6 % до 3,6 % - за показниками вмісту титрованих кислот, тоді, як регламентом зазначено, що межа не повинна перевищувати 4 %.
Також за результатами визначення масової частки вологи встановлено, що всі дослідні зразки відповідають встановленим вимогам якості і знаходяться в межах від 9 % до 12 %, що повністю задовольняє встановлені норми до якості. Дослідження маркування споживчої тари свідчить про те, що зразки макаронної продукції, виготовлених вітчизняними виробниками відповідають всім вимогам до маркування, а у зразків продукції іноземного виробництва маркування проведено лише іноземною мовою, що є порушенням правил маркування продукції, яка ввозиться до України.
Список використаних джерел:
1. Попова О. Полеглоты / О. Попова // Бизнес. – 2011. – № 5. – С. 71-73
2. Соціально-економічне становище України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua
