4 курс, спец. «Фінанси», д. ф. н Науковий керівник – Табенська Ю. В. Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
КРЕДИТНА ПОЛІТИКА ЯК ОСНОВА ОРГАНІЗАЦІЇ КРЕДИТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ
В даній статті розглядається теоретичні підходи до визначення кредитної політики. Проаналізовано стан сучасного кредитного ринку. Визначено основні напрями вдосконалення кредитної політики вітчизняних банків. Ефективна організація кредитної діяльності банків відіграє важливу роль, для банків України, оскільки більшу частину активів банківської системи представлено саме кредитними вкладеннями. Зважаючи на сучасні проблеми функціонування банків в умовах виходу з економічної кризи, зростає актуальність питань пов'язаних з банківським кредитуванням. На вирішення цих проблем спрямовані дослідження таких вітчизняних авторів як Аванесова І.А., Бурях В.. Васюренко О.В., Версаль Н.І.. Волохов В, Джулакілзс К. Ю.. Дмитренко М.Г., Дутій І.. Мещеряков А.А.. та інших. Метою даної статті є дослідження теоретичних підходів обґрунтування терміну «кредитна політика», оцінка кредитного ринку та обгрунтування основних напрямків удосконалення методичних засад процесу організації та управління кредитною діяльністю банків. Об’єктом дослідження за обраною темою виступає кредита політика банку. В свою чергу, предметом дослідження є теоретичні підходи до системи кредитної політики банку, та дослідження кредитного ринку України. У сучасному економічному житті країни постійно зростає роль банківських установ. Діяльність банків стає дедалі багатограннішою. Вони проводять активну кредитну політику, здійснюють операції на фондовому та валютному ринках, операції з дорогоцінними металами, надають консультаційні та інші послуги. Тому кредитна політика є основою організації кредитної діяльності банку. Відповідно до теоретичних засад, кредитна політика – це система регулюючих засобів у галузі банківського кредиту, що їх здійснюють органи державного управління, з метою впливу на обсяг та спрямування кредиту для забезпечення певних економічних інтересів. [1]. Кожен вчений, котрий займався проблемами кредитної політики, сформулював своє визначення змісту «кредитна політика». Наприклад, Гриценко О. стверджував, що кредитна політика – система заходів центрального банку та держави в кредитній сфері з метою регулювання грошового обігу і досягнення інших економічних цілей. [2, с. 105]. Примостка Л. писала, що кредитна політика має охоплювати найважливіші елементи та принципи організації кредитної роботи в банку, які необхідно зафіксувати в письмовому вигляді й затвердити на засіданнях Кредитного комітету та Комітету кредитного нагляду. [6]. За словами, Панової Г. кредитна політика повинна охоплювати склад кредитного портфеля і контроль над ним як єдиним цілим, а також встановлювати стандарти для прийняття конкретних рішень. [7, с. 265]. А ось думки Вовчак О., Рущишин Н. та Андрейків Т. співпали і вони дійшли висновку, що кредитна політика банку – це стратегія і тактика щодо залучення коштів та спрямування їх на кредитування клієнтів на основі принципів: поверненості, строковості, цільового використання, забезпеченості, платності. [3, с. 361]. Отже, кредитну політику слід розглядати як на макро– так і мікроекономічному рівнях. На макроекономічному рівні – як основу грошово-кредитного забезпечення та регулювання, а на мікроекономічному – організацію процесу кредитування господарюючих суб’єктів. [5] Тому, на наш погляд, кредитна політика – стратегія і тактика організації і управління кредитним механізмом. Метою кредитної політики на макроекономічному рівні виступає грошово – кредитне збалансування економіки, яка виявляється в стимулюванні нагромаджень і інвестицій, структурній перебудові економіки та підтриманню інфляції на допустимому, з точки зору розвитку економіки, рівні. Кредитна політика на мікроекономічному рівні в частині стратегії вбирає в себе пріоритети, принципи і цілі конкретного банку на кредитному ринку. Банки, які орієнтуються на запроваджені в міжнародній банківській практиці принципів організації банківської справи розробляють спеціальний документ з кредитної політики – керівництво, або меморандум. Він визначає філософію та стратегію банку в галузі кредитування і містить детальний опис технології організації кредитного процесу. Підготовкою цього документа, як і здійсненням контролю за виконанням його вимог, повинен займатись Кредитний комітет банку. Меморандум є конфіденційним документом, оскільки він містить стратегію та методи банківської кредитної політики, і навіть у межах банку доводиться до відома тільки тих працівників, що безпосередньо беруть участь у процесі банківського кредитування. [8, с. 329] До найважливіших елементів кредитної політики належать наступні: - мета банку, що покладена в основу формування кредитного портфеля; - формування структурних підрозділів, які беруть участь у виконанні кредитних операцій; визначення їх функцій та повноважень; - розробка посадових інструкцій для співробітників підрозділів банку, що виконують кредитні операції, які визначають їхні обов'язки та повноваження щодо видачі позик; запровадження стандартів, параметрів і процедур (дій), якими повинні керуватись службовці у своїй діяльності з надання, оформлення, обліку, контролю за використанням позик і управління ними; - визначення напрямків проходження інформації щодо виконання кредитної операції в середині банку; - розробка класифікації позик, методів і форм кредитування; рейтингу якості позик; - порядок і правила оцінки забезпечення кредитів та реалізації застави; - розробка стандартів оцінки позик та умов кредитних угод; - правила і порядок контролю за клієнтом та погашенням позики; - правила і порядок пролонгування позик, роботи з проблемними кредитами, покриття збитків за позиками. [4, с.189-190]. Таким чином, кредитна політика дозволяє з'ясувати підходи конкретного комерційного банку щодо організації, аналізу та регулювання кредитного процесу. Під організацією кредитного процесу розуміють техніку та технологію кредитування. А взагалі, при визначенні кредитної політики комерційні банки повинні враховувати рекомендації Національного банку України щодо організації та регулювання кредитного процесу. Загальні пріоритети в кредитній політиці вітчизняних банків залежать, перш за все, від економічної ситуації. Отже, враховуючи реалії економічного стану та пріоритети кредитної політики є конкурентоздатність установи банку. До джерел конкурентної сили слід віднести: достатність капіталу банку, якість його активів, забезпеченість висококласними спеціалістами, інформаційне забезпечення, технологічне забезпечення [9]. Відштовхуючись від статистичних даних, аналіз кредитного ринку України показав, що в 2011 році обсяг наданих кредитів склав 850 000 млн. грн. У порівнянні з 2009 (800 000 млн. грн..) та 2010 роками (795 000 млн. грн..) цей показник значно зріс, що свідчить про стабілізацію економіки, відновлення довіри до банківської системи загалом, та виокремлення в банках ресурсів для кредитування [10]. На даному етапі розвитку економіки переважають середньострокові кредити, кредити в поточну діяльність. Якщо аналізувати валюту кредитування, то перевага надається кредитам в національній валюті. Проаналізувавши кредити в іноземній валюті, можна зробити висновок, що переважають кредити в доларах США. Провівши дослідження, ми дійшли висновку, що для ефективного розвитку кредитної політики банкам України, необхідно: - удосконалити регулятивну базу, у тому числі закони, котрі захищають права кредиторів; - банкам варто покращити методики оцінки кредитоспроможності позичальників, з метою зниження ризиків неповернення кредитів, основний акцент при прийнятті рішення про надання кредиту необхідно робити на кредитну історію та аналіз доходів і лише в останню чергу, на забезпечення; - забезпечити дотримання принципів, пов'язаних з умовами банківського кредитування та здійснити адаптацію міжнародного досвіду кредитування до української банківської практики; - банки мають визначити основні напрями розробки методологічних підходів, щодо управління кредитними ризиками, зокрема планувати розподіл кредитних вкладень на довгостроковий період, в основу якого буде покладено зважену кредитну політику, обґрунтовану загальноекономічними умовами а не метою агресивного захоплення ринку. Отже, в цілому кредитна політика комерційного банку окреслює коло ключових цілей і завдань банківської діяльності, визначає конкретні прийоми, способи і методи її реалізації з метою максимізації доходності кредитних операцій та досягнення прийнятного рівня ризиків банківської діяльності у сфері кредитування. Але сама по собі кредитна політика, як би якісно вона не була розроблена, ще не гарантує забезпечення виконання встановлених параметрів діяльності банку та запланованого рівня ефективності кредитних операцій. Суттєве значення має організація роботи з підбору кадрів та управління ними, а також оптимальна функціональна побудова організаційної структури кредитного підрозділу комерційного банку.
Список використаних джерел: 1. Економічна енциклопедія [ Електронний ресурс ]//Режим доступу: http://slovopedia.org.ua/53402/381054/html 2. Гриценко О. Гроші та грошово-кредитна політика: Навч. посібник./ О. Грищенко – К.: Основи, 1996. – с.105 3. Вовчак О. Д., Рущишин Н. М., Андрейків Т. Я Кредит і банківська справа: Підручник – К.: Знання, 2008. – с.361 4. Коцовська Р.Р., Павлишин О.П., Хміль Л.М. Банківські операції: Навч. посібник. – К.: УБС НБУ, 2007. – с.189-190 5. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика (2000) [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.pravoznavec.com.ua/books/letter/85/%CB/html 6. Примостка Л.О. «Фінансовий менеджмент банку (2004) [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://library.if.ua/books/92.html 7. Панова Г.С. Кредитная политика коммерческого банка/ Г.С Панова М.: Финансы и статистика, 1997. – с. 265 8. Підручник за ред. д.е.н., професора А.М.Мороз. МорозА.М., Савлук М.І., Пуховкіна М.Ф. Банківські операції, вид 2- ге, випр.і доп. – К.: КНЕУ, 2002. – с. 329 9. Савлука М.І. Гроші та кредит [ Електронний ресурс ] // Режим доступу: http://studentbooks.com.ua/content/view/5/54/html 10. Стан кредитного ринку [ Електронний ресурс ] // Режим доступу: http://bank.gov.ua/control/uk/index.
