Коханюк О., Піскова О., КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ, ЯК ОСНОВНИЙ - Форум
Неділя, 11.12.2016, 10:01
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Коханюк О., Піскова О., КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ, ЯК ОСНОВНИЙ - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 23.11.2012 » Міжнародна конкурентоспроможність України в умовах євроінеграційних процесів » Коханюк О., Піскова О., КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ, ЯК ОСНОВНИЙ
Коханюк О., Піскова О., КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ, ЯК ОСНОВНИЙ
conf-cvДата: Неділя, 25.11.2012, 19:26 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Оксана Коханюк, Піскова Ольга,



5 курс, спец. «Менеджмент», д. ф.н.,
Наук. кер. – Савицька Л.Т.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці




КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ, ЯК ОСНОВНИЙ ЧИННИК РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА



Сучасний стан становлення ринкових відносин в Україні супроводжується різними процесами, а саме змінами форм та методів управління економікою підприємства, наявністю досить жорсткої конкуренції як із боку українських,так і зарубіжних компаній, підвищенням вимог споживачів до товарів і послуг, що пропонуються на ринку, політичних змін та інтеграції України у світові організації.
Актуальність проблеми полягає в тому, що конкурентоспроможність має відношення як до окремих видів продукції, так і до підприємств, галузей і національної економіки загалом і тому носить глобальний характер та повинна досліджуватись та зростати на підприємствах будь-якого роду діяльності.
Мета дослідження: розкрити структуру та зміст конкурентоспроможності підприємства. Як основного чинника його розвитку і сучасних умовах.
Проблеми конкурентоспроможності вже тривалий час досліджуються у розвинених країнах. Слід відзначити напрацювання в цій галузі таких економістів-дослідників, як Гончарук Ю., Козлов Т., Горєлова А., Реген В., Патуша Н., Федоров А., та інших. Наразі актуальним є обґрунтування конкурентоспроможності підприємства як основного чинника процесу ефективного формування стабільної, ринкової, інвестиційно-привабливої економіки України для держави з великим інтелектуальним, природним, освітнім, географічним потенціалом.
Конкурентоспроможність - це реальна, потенційна можливість підприємства в існуючих умовах господарювання проектувати, виготовляти, реалізовувати продукцію,товари чи послуги, що за якісними та кількісними характеристиками є привабливішими для споживачів, ніж товари їхніх конкурентів.
Одним із головних напрямків створення конкурентоспроможної економіки України є інтеграція у світові, зокрема в європейські фінансові ринки. Коли йдеться про інтеграцію, ми маємо на увазі такі компоненти, як:
• прозорість та кредитоспроможність фінансового сектора. На жаль, ми далекі від цієї мети. Прозорість і підзвітність наших фінансових установ усе ще далека від загальноприйнятих європейських стандартів;
• наявність розвиненого внутрішнього ринку капіталу. В Україні відсутня сучасна система корпоративного управління і низька корпоративна культура в цілому;
• ефективне, справедливе функціонування судової системи й виконання судових рішень та зміцнення принципу верховенства закону. В Україні закони часто не виконують, а якщо працюють, то не в інтересах істини, а певних олігархічних угрупувань;
• соціальна згуртованість населення.
Значний вплив на рівень конкурентоспроможності має активне і масове зростання внутрішніх та іноземних інвестицій у різні сфери економіки. Представники іноземного капіталу загалом оцінюють український ринок як складний, але перспективний для інвесторів, адже Україна має ринкову економіку, ресурсний потенціал, спрямованість до євроінтеграції, історико-культурний та природний потенціал, наявність значних земельних ресурсів, які можуть використовуватись інвесторами для розбудови інфраструктури різних видів діяльності[1].
Від рівня конкурентоспроможності підприємства залежить успішність його функціонування та просування на ринку. Основними умовами формування і забезпечення конкурентоспроможності підприємств є внутрішні та зовнішні фактори. Дослідження управління конкурентоспроможністю слід здійснювати в обов’язковому взаємозв’язку впливу факторів як внутрішнього, так і зовнішнього середовища, яка є багаторівневою, багатоаспектною системою.
До факторів зовнішнього середовища можна віднести: економічні, міжнародні, демографічні, правові та політичні фактори.
А до факторів внутрішнього середовища прийнято відносити ціну і якість продукції, що виготовляється підприємством, його виробничий, технологічний стан, професійно-кваліфікаційний рівень персоналу, маркетингові можливості тощо[2].
Конкурентоспроможність підприємства водночас залежить від конкурентоспроможності продукції (товарів, робіт, послуг) і комплекс економічних умов їхнього виробництва та збуту. Конкурентоспроможність продукції визначають на основі ціни споживання, що складається з ціни товару та витрат, пов'язаних з його експлуатацією порівняно з конкурентами.
Конкурентоспроможність продукції – це сукупність споживчих властивостей виробу, що характеризують його відмінність від виробу конкурента за різними характеристиками (ціна, якість, прибутковість, витратомісткість). Різниця у витратах конкурентів може бути викликана:
● різницею у цінах на енергію, сировину, обладнання, інвентар та інші
товари, куплені у постачальників;
● різницею у витратах на транспортування товару;
● різницею у витратах на маркетинг, рекламу, продаж продукції;
● різницею витрат на впровадження науково-технологічних розробок, утримання існуючого обладнання.

Існує ціла система оцінки конкурентоспроможності, яка класифікує її показники:
• залежно від результатів торгово-виробничої діяльності( обсяг реалізація товарів та послуг, виробнича потужність підприємства, стан торгової мережі та рівень ресурсозабезпечення виробничого потенціалу);
• за результатами фінансової ( обсяг та структура статутного фонду,інтенсивність інвестицій, коефіцієнт платоспроможності підприємства тощо);
• За результатами комерційній діяльності ( асортиментна та цінова політика, рекламна діяльність та конкурентоспроможність продукції);
• по організаційній та управлінській діяльності ( організація системи планування, професійний рівень керівників та спеціалістів, раціональність організаційної структури);
• по кадровій роботі( продуктивність праці, стабільність складу колективу та рівень заробітної плати і соціальних виплат).
Існує також ряд факторів, які визначають конкурентоспроможність підприємства на споживчому ринку:
• Ефективність функціонування господарської системи ( часткові показники ефективності, рівень комерційної маржі, ефективність використання товарних ресурсів, ефективність залучення капіталу,ефективність використання матеріально-технічної бази);
• Якість задоволення споживчого попиту (обсяг та структура товарообороту, широта, глибина та оновленість асортименту, форми та методи торгівлі);
• Ресурсний потенціал ( організація товарозабезпечення , ефективність укладених угод, обсяг та склад матеріально-технічної бази, організація менеджменту на підприємстві);
Слід наголосити на тому, що конкурентоспроможність означає його здатність до ефективної господарської діяльності та забезпечення рентабельності за умов конкурентного ринку. Інакше кажучи, стосовно підприємства – це здатність забезпечувати реалізацію конкурентоспроможної продукції[3].
Сьогодні в конкурентній боротьбі перемагає лише конкурентоспроможне підприємство, тобто таке, яке, використовуючи досягнення науково-технічного прогресу, впроваджуючи новітні прогресивні технології тощо, дозволяє задовольнити виробничі та особисті потреби в товарах, послугах, отримати ресурси як для розширеного відтворення, так і для розвитку підприємства, а окремому підприємцю – уникнути банкрутства, вижити в гострій конкурентній боротьбі за споживача, забезпечити ринку збуту та джерела інвестицій. Для досягнення підприємством конкурентоспроможного рівня необхідно досягати високих результатів, перш за все у практичній діяльності, стабілізувати свій фінансовий стан і найголовніше – налагодити реалізацію конкурентоспроможних товарів та послуг[4].
Отже, можна зробити висновок, що успіх конкурентоспроможності держави загалом полягає у забезпеченні ефективності господарсько-фінансової діяльності суб'єкта підприємництва в економіці. Ефективна робота підприємства за умов забезпечення конкурентоспроможності означатиме більш високу заробітну плату для її працівників, підвищення платоспроможного попиту, збільшення реінвестування коштів у процес господарювання. У цьому контексті зростання ефективності одного суб'єкта підприємництва сприятиме ефективності економіки, збільшенню її конкурентоспроможності в цілому, розвитку соціально-згуртованого суспільства. Таким чином, щоб вижити, підприємству необхідно постійно відслідковувати і реагувати на всі зміни, що відбуваються в його конкурентному середовищі з метою збереження позицій на ринку і забезпечення конкурентних переваг.
Список використаних джерел:
1. Гончарук Ю.О. Підвищення ефективності діяльності підприємства за рахунок управління конкурентоспроможністю/ Актуальні проблеми економіки 2008.
2. Иванов Ю.Б. Конкурентоспособность предприятия в условиях формирования рыночных отношений/ Ю.Б. Иванов. – Х.: ХГЕУ, 2003.- 246.
3. Конкурентоспроможність підприємства: Навчальний посібник.: [ Текст]/ Должанський І.З. Загорна Т.О.: - Київ: центр навчальної літератури, 2006.- 384 с.
4. Осовська Г.В. Менеджмент організації: [ Текст] Осовська Г.В.: - Київ Кондор 2005.- 860 с.
 
Форум » Матеріали конференції 23.11.2012 » Міжнародна конкурентоспроможність України в умовах євроінеграційних процесів » Коханюк О., Піскова О., КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ, ЯК ОСНОВНИЙ
Сторінка 1 з 11
Пошук: