Понайда Ю., Маковейчук А., УЧАСТЬ УКРАЇНИ У СВІТОВИХ... - Форум
Неділя, 11.12.2016, 13:52
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Понайда Ю., Маковейчук А., УЧАСТЬ УКРАЇНИ У СВІТОВИХ... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 23.11.2012 » Аспекти міжнародної інтеграції України в контексті глобалізаційних процесів » Понайда Ю., Маковейчук А., УЧАСТЬ УКРАЇНИ У СВІТОВИХ...
Понайда Ю., Маковейчук А., УЧАСТЬ УКРАЇНИ У СВІТОВИХ...
conf-cvДата: Неділя, 25.11.2012, 18:30 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Понайда Юлія, Маковейчук Альона




422 група
спец. „Менеджмент організацій”
ЧТЕІ КНТЕУ




УЧАСТЬ УКРАЇНИ У СВІТОВИХ МІГРАЦІЙНИХ ПОТОКАХ



Збільшення масштабів світових міграційних процесів є невід'ємною рисою сучасного глобалізаційного світу. Всі країни світу одночасно є країнами-донорами і країнами-реципієнтами міжнародних мігрантів та відрізняються лише кількістю еміграційних та імміграційних потоків. Це безпосередньо стосується і України. Домінуючою тенденцією у міжнародних відносинах є міграція робочої сили. Рух людських ресурсів, зумовлений різними чинниками, набуває все більшого поширення у світі, й зокрема в Україні. За роки незалежності в нашій країні надзвичайно активізувалися процеси міжнародної трудової міграції, тобто переміщення працездатного населення з одних країн в інші терміном більше як на один рік, пов'язане зі зміною місця проживання та роботи. Проблема міграції є надзвичайно актуальною, а отже потребує детальнішого дослідження задля оптимального її вирішення.
Актуальність дослідження міжнародних міграційних процесів визначається завданнями та потребами демократичного правового розвитку країни, адже, коли до міграційних зрушень ставитися байдуже, то вони можуть деструктивно впливати на соціальну інфраструктуру, політичне та духовно-культурне життя. Актуальність міграційних проблем пов'язана також з тим, що вони охоплюють глибокий пласт і широкий діапазон, це не лише міграція людських ресурсів, але й переміщення, як правило, інвестицій, капіталовкладень, майна, їхня соціальна мобільність, якщо вона пов'язується з рухом суспільних або приватних багатств, часто зумовлює змушену реструктуризацію соціальної інфраструктури, перерозподіл різних національних благ, посилення або ж послаблення національної ринкової економіки. Уже тому залучення кваліфікованих імміграційних ресурсів до активної участі в місцевому виробництві дає позитивний ефект, а їхня еміграційна втрата, в свою чергу, завжди спричиняє скорочення як виробництва, так і духовних та матеріальних благ.
Серед вітчизняних та зарубіжних авторів, що досліджують міграційні процеси слід виділити: Литвина М., Новікова В., Клименко Л.О., Колесника С.І., Юзефовича В., Якубова Ю.М., Старостенко Г., Гpицевича В.С., Гриценко Н.Н., Зам'ятіна В. та інші. Але слід зауважити, що практично відсутні роботи, які б досліджували систему міграційних відносин загалом, а не функціонування окремих її елементів.
Мета роботи – дослідити особливості участі України у світових міграційних потоках.
Міграція робочої сили з однієї країни в іншу є важливою класичною формою міжнародних економічних відносин, складовою частиною світового господарства. Становлячи об'єктивну закономірність розвитку людської цивілізації, міждержавна трудова міграція набула в сучасних умовах ряду якісно нових рис і властивостей. За своїми масштабами вона охопила практично весь світ - як його економічно розвинуту частку, так і відсталу.
Міграція населення суттєво впливає на збалансованість ринку праці, змінює економічне, соціальне, а в деяких країнах і політичне становище суспільства, посилює освітньою і професійну підготовку. Але з іншого боку масовий притік мігрантів може стати причиною зростання безробіття, посиленого тиску на соціальну інфраструктуру, виникненням в суспільстві невдоволення, проявів расизму та ксенофобії. Тим самим міграція опосередковано впливає на демографічну та соціальну структуру населення, рівень достатку корінних мешканців країни, його етнічний та релігійний склад. Нестабільність у відносинах між мігрантам та місцевим населенням може привести до напружених стосунків між суміжними державами, а іноді до міжнародної нестабільності та конфліктів.
Сьогодні у світі більше міжнародних мігрантів, ніж будь-коли, і їхня кількість протягом останніх десятиліть швидко зростає. У 2010 році у світі нараховувалось 214 мільйонів міжнародних мігрантів, що свідчить про зростання їх кількості майже на 40 мільйонів лише за першу половину XXI століття, та вдвічі у порівнянні з даними 1980 року. Проте, беручи до уваги зростання чисельності населення в світі, загальна частка мігрантів залишається стабільною, близько 3%.
Коли мова йде про демографічну ситуацію та міграцію, протягом останніх 20 років Україна адаптувалась – і певною мірою перейняла – тенденції розвитку країн Заходу. Населення України зменшується і старіє так само, як і населення її західноєвропейських сусідів. У 1990 році населення України становило 51 мільйон, а у 2010, відповідно до даних Державного комітету статистики України, воно скоротилося до 45,5 мільйонів, і, згідно з даними Світового Банку, продовжує зменшуватись на 0,8% щороку. Протягом цього ж періоду, Україна стала свідком значних змін у міграційній поведінці населення. Від’їзд українців за кордон та імміграція іноземців протягом багатьох століть були звичним явищем. Однак за менше ніж покоління Україна перейшла від відносно імобільного суспільства з обмеженою свободою пересування, що було характерним для радянських часів, до країни походження, транзиту та, все частіше, призначення для багатьох мігрантів і зараз бере повноцінну участь у регіональному та глобальному міграційних потоках, характерних для сучасного глобалізованого світу [8].
Всезростаючі обсяги еміграції з України викликані:
- високим рівнем безробіття в країні, у тому числі прихованого;
- різницею в умовах життя і рівні заробітної плати в Україні та країнах Заходу;
- відсутністю перспектив професійного зростання для багатьох обдарованих людей;
- економічною нестабільністю в країні та невизначеністю шляхів виходу з неї;
- відсутністю безпеки громадян тощо [1, с.98].
Світова фінансова криза може у короткостроковій перспективі призвести до зниження „попиту” на трудових мігрантів у розвинених країнах, проте через постаріння населення та зростання дефіциту трудового потенціалу європейські країни можуть розвивати економіку та забезпечувати належний соціальний розвиток тільки за рахунок активного використання праці мігрантів. У даному контексті очікується подальше зростання зацікавленості країн Європи у залученні кваліфікованих мігрантів з України.
За даними ООН, за кількістю іммігрантів Україна нині перебуває на четвертому місці у світі після США, Росії і Німеччини: їх чисельність становить 6,7 млн, що складає 3,6 % загального потоку мігрантів у світі. З 2006 р. сальдо міграції в Україні стало позитивним - уперше після 1993 року (Рис. 2.1) [11].

Рис. 2.1. Динаміка сальдо міграції населення України, тис. осіб

Окрім історичних міграційних та родинних зв`язків, розвитку набула так звана „човникова” міграція (від`ємні значення сальдо міграції у 2007-2008 рр зареєстровані у Польщі – -52,9 тис. осіб, Румунії – -4,7 тис. осіб; позитивні показники спостерігаються в Угорщині – 14,9 тис. осіб, Словаччині – 5,8 тис. осіб. Серед них частка українців відповідно складає відповідно: у Польщі – 11%, Румунії – 16%, Словаччині – 17%). При цьому значну частку трудових мігрантів з України складають мешканці її Західного регіону. За даними офіційної статистики сальдо міграції з Західних областей України складає у Львівській області – -407 осіб, Волинській – -432 осіб, Закарпатській – -805 осіб, Рівненській – -771 осіб.
Міграція робочої сили закордон має для України, як правило, негативні наслідки, до яких належать:
 втрата країною найбільш конкурентоздатної частини власних трудових ресурсів;
 уповільнення темпів розвитку науково-технічного прогресу в зв'язку з чисельною інтелектуальною еміграцією українських вчених за кордон;
 поширення випадків зловживань та обман громадян приватними агентствами з працевлаштування;
 виникнення політичних та економічних претензій до нашої країни в зв'язку із збільшенням нелегальної трудової еміграції українців;
 використання наших громадян за кордоном на низькокваліфікованих, важких роботах зі шкідливими умовами праці, наявність випадків їх дискримінації та експлуатації з боку місцевих роботодавців та ін. [14].
Серед сучасних ризиків зовнішньої міграції для України передусім необхідно відзначити:
- нелегальну міграцію. На українському кордоні виявлено незаконних мігрантів: 15749 у 2010 р. та 6249 осіб у 2011 р. Затримано за незаконне перетинання державного кордону: 5938осіб у 2010 р. та 5341 особу у 2011 р.;
- розповсюдження нетипових для України інфекційних захворювань. Виявлено 387 випадків малярії: 73,4% - у громадян України, 26,6% у іноземних громадян (2002-2004 рр.);
- міжетнічну напругу, прояви расизму та ксенофобії. У 2008 році в Україні було зафіксовано 29 інцидентів з учинення насильства над іноземцями;
- вивезення грошей з України: 35-45 млрд. гр. (кількість мігрантів в Україні 5,3 млн. осіб);
- торгівлю наркотиками, зброєю. Зокрема, у іноземців було вилучено 15 одиниць зброї, 194 набоїв, 10,5 кг наркотичної сировини (захід у/н «Іноземець» 2009 р.) Викрито діяльність 25 організованих злочинних груп, причетних до протиправного бізнесу; припинено діяльність 18 міжнародних каналів контрабандного переміщення до України наркотиків та психотропних речовин. З незаконного обігу вилучено майже 7,5 тонн наркотиків, з них понад 1 тонни 964 кг кокаїну (спільний захід СБУ з правоохоронними ораганами Європи та США, 2010 р.) [13].
Зазначені ризики можуть призвести до наступних негативних наслідків:
- поглиблення демографічної кризи з паралельним витісненням українських громадян з деяких сегментів економіки;
- відтік грошових коштів з економіки України (кожного року 35-45 млрд. грн.);
- зростання кількості нелегальних мігрантів через військові конфлікти в країнах Азії та Африки;
- погіршення санітарно-епідеміологічної ситуації в Україні (потенційні мігранти є вихідцям з кран, в яких існують джерела зараження на СНІД, малярію, пташиний грип, тощо).
З метою нейтралізації вищезазначених ризиків, органам державної влади, громадським організаціям доцільно зосередитися на вирішенні наступних питань:
- продовжити вдосконалення українського законодавства відповідно до прийнятої Концепції державної міграційної політики;
- актуалізувати питання введення біометричних паспортів для протидії нелегальній міграції та контролю за трудовою міграцією;
- посилити відповідальність роботодавців за використання праці нелегальних мігрантів;
- проводити профілактичні засоби щодо попередження розповсюдження нетипових для України хвороб та інфекційних захворювань [4].
Серед позитивних результатів зовнішньої трудової міграції для України можна назвати такі:
 сприяння інтеграції України до світового ринку праці;
 послаблення потоку безробіття на національний ринок праці, зниження соціальної напруженості в суспільстві;
 надходження до України додаткової іноземної валюти у формі грошових переказів трудових емігрантів та інвестування коштів в економіку через створення спільних підприємств з іноземними засновниками;
 надання працеспроможному населенню можливості реалізувати свої здібності за кордоном, підвищити рівень кваліфікації, поліпшити матеріальне становище;
 забезпечення за рахунок іноземної робочої сили покриття дефіциту фахівців рідкісних професій та кваліфікацій в Україні;
 спонукання продуктивнішої діяльності українських працівників через створення конкуренції з закордонними фахівцями [7].
За прогнозами, для підтримки чисельності населення, особливо його економічно активної частини, Україні необхідна суттєва компенсаторна нетто-міграція. Зокрема, для компенсації лише природного зменшення населення і стабілізації його чисельності потрібно мати позитивне сальдо міграції приблизно в 340 тис. осіб щорічно. Таким чином, на міграційну політику держави покладаються завдання впорядкування міграційних потоків, усунення негативних наслідків неорганізованої й неконтрольованої міграції, забезпечення умов для реалізації прав мігрантів, біженців, інтеграції тих, хто прибуває в країну, у національне, соціокультурне й економічне середовище.
Згідно з песимістичним прогнозом за умови збереження наявних тенденцій соціально-економічного розвитку України кількість іммігрантів з пострадянських країн залишатиметься сталою, як і масштаби виїзду до цих держав. Виїзд до Росії та Білорусі дещо зростатиме. Загальне сальдо міграцій населення стабілізується на рівні близькому до сучасного.
За оптимістичним варіантом прогнозу, протягом 2005-2015 рр. можлива інтенсифікація повернення етнічних українців та раніше депортованих за національною ознакою з країн колишнього СРСР. Щорічна кількість вибулих до економічно розвинених країн поступово зменшуватиметься, по-перше, через вичерпання етнічної складової цього потоку; по-друге, внаслідок пом'якшення дії чинників, які стимулюють від'їзд; по-третє, завдяки розширенню можливостей здійснення зворотної трудової міграції до цих країн без зміни місця проживання. Підвищення рівня життя населення зробить Україну привабливою для мігрантів з різних регіонів світу. Сумарна кількість прибулих до України перевищить чисельність вибулих уже всередині цього десятиліття. Позитивне сальдо міграцій населення постійно зростатиме і досягне 55-60 тис. осіб у 2026 р., а коефіцієнт інтенсивності міграцій зросте з теперішніх 2,8 до 3,0-3,8%[9].
Отже, ми можемо підсумувати, що набагато нижчий, ніж у сусідніх країнах, рівень життя, глибока економічна криза, яка загрожує не тільки добробуту населення, але й його зайнятості, політичні та екологічні проблемами, неможливiсть pеалiзувати на батькiвщинi свої здібності, туpбота пpо майбутнє дiтей тощо є факторами, які зумовили те, що міграція в Україні набула глобального характеру. Розглянувши міграційні процеси України зауважимо, що наша країна активно задіяна в світових міграційних процесах. Це зумовлено як соціально економічними умовами в Україні, що спонукають населення до еміграції, так і геополітичним положенням України, яке сприяє проходженню через неї великої кількості міграційних потоків, в тому числі транзитних, частина з яких є нелегальними.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Васильківкський Д.М. Зовнішня трудова міграція в Україні: сучасний стан, причини, наслідки / Д.М. Васильківкський // Вісник Хм.нац.ун.- 2009.-№1.- С. 97-101.
2. Іляш О. Негативні наслідки міжнародної міграції людських ресурсів за умови формування в Україні зони вільної торгівлі / О. Іляш // Журнал європейської економіки. – 2009. – Том 8 (№1) – С. 50-59.
3. Краузе О. Зовнішня трудова міграція населення України / О.Краузе // Галицький економічний вісник. — 2010. — №2(27).— С.26-34
4. Євсєєнко О. Сучасні тенденції зовнішньої трудової міграції населення України http:// conftiapv.at.ua/ publ/konf_14_15_zhovtnja_2010
5. Лапшина І. А. Міжнародні міграція робочої сили: український аспект [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.lib.ua-ru.net/ inode/ 35602. html.
6. Лиман Д. Ю. Вплив міграційних процесів на економіку України http:// www. rusnauka. com/ 12_ ENXXI_2010/ Economics/ 65385. doc. Htm
7. Петрачкова М.І. Вплив трудової міграції на соціально-економічний розвиток України http:// www. rusnauka. com/ 5_pnw_2010/ economics/ 59300.doc.htm
8. Рєліна І.Є. Масштаби, форми напрямки сучасних міграційних процесів та їх вплив на економіку України http:// www. nbuv.gov. ua/ portal/ soc_gum/ Prvs/ 2009_ 3/1477.pdf
9. Стадник Г. Експерти: Україну очікує чергова хвиля еміграції http://www.dw-world.de/dw/article/0,,14903793,00.html
10. Тивончук Н.А. Протиріччя міжнародної міграції робочої сили та її вплив на соціально-економічний розвиток волині http:// intkonf. org/
11. Сайт Державного комітету статистики України. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
12. Сайт міністерства праці та соціальної політики України http://mlsp.gov.ua/ control/uk/publish/article;jsessionid
13. Центр досліджень проблем міграції http://migration.kiev.ua/2010/06/
14. Міграція в Україні: факти і цифри» http://iom.org.ua/ua/pdf/Facts&Figures_b5_ua_f.pdf

 
Форум » Матеріали конференції 23.11.2012 » Аспекти міжнародної інтеграції України в контексті глобалізаційних процесів » Понайда Ю., Маковейчук А., УЧАСТЬ УКРАЇНИ У СВІТОВИХ...
Сторінка 1 з 11
Пошук: