Беца Н., Беца Л., СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ - Форум
Вівторок, 06.12.2016, 21:53
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Беца Н., Беца Л., СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 23.11.2012 » Соціально-політичні перспективи розбудови державності України » Беца Н., Беца Л., СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ
Беца Н., Беца Л., СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ
conf-cvДата: Субота, 24.11.2012, 21:41 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Беца Надія, Беца Любов,




спец. «Фінанси і кредит», д/ф
Наук. кер – Кучерівська С.С.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м. Чернівці




СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ



Проблеми формування, функціонування та розвитку системи соціального захисту населення, як показника ступеню демократизації суспільства, його політичної зрілості та економічної збалансованості, є предметом політичних дискусій та наукових досліджень як у світовому масштабі, так і в масштабі окремої держави. Останнім часом, система соціального захисту населення слугує спекулятивним інструментом маніпуляції з боку політичних сил, втрачаючи свої основні функції.
Необхідність вдосконалення механізму соціального захисту, впровадження дієвих методів соціальної підтримки населення обумовлюють важливість обраної теми дослідження. Серед вітчизняних науковців, які займаються дослідженням системи соціального захисту населення слід назвати: Колодич О., Лопушняк Г., Скуратівський В., Устинов А., Чала Н., Шаварина М., та інші.
Метою статті є аналіз фінансування видатків державного бюджету на соціальний захист та соціальне забезпечення, виявлення проблем в організації зазначеного процесу та обґрунтування необхідності модернізації державних фінансів шляхом підвищення ефективності використання обмежених бюджетних ресурсів.
Поширеною є думка, що виникнення терміна і поняття “соціальний захист” пов'язане із прийняттям закону США про соціальний захист у 1935 році президентом Ф. Рузвельтом. Однак є й інші точки зору щодо виникнення цього поняття. Н. Болотіна ж стверджує, що пріоритет тут належить Росії – 31 жовтня 1918 року РНК у Росії затвердила Положення про соціальне забезпечення трудящих [1, c 456].
Соціальний захист включає право на забезпечення громадян у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Соціальний захист містить як пасивні, так і активні заходи підтримки доходів. До активних належить соціальна допомога, яка полягає в тому, щоб допомогти людям, які потрапили в скрутну життєву ситуацію, вберегтися від зубожіння і не опинитися на узбіччі суспільства. Пасивні заходи включають: соціальне страхування, лікування та профілактика хвороб, підвищення рівня освіти та кваліфікації, які спрямовані на запобігання ситуаціям, що загрожують добробуту людини [1, c 456].
Взагалі, соціальний захист та соціальне забезпечення – найбільша видаткова стаття Державного бюджету України, яка за обсягом випереджає охорону здоров’я, освіту та видатки на економічну діяльність. Впродовж 2009-2011 років обсяг річних видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення становив у середньому 61456,37 млн. грн. або 28,6% загальної суми видатків Державного бюджету України. Якщо аналізувати динаміку видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення державного бюджету в абсолютному виразі, то спостерігається їх зростання. Обсяг видатків Державного бюджету України на соціальний захист у 2011 році становив 63540,2 млн. грн., що більше на 12022,6 млн. грн. порівняно з 2009 роком, але менше на 5771,17 млн. грн. ніж у 2010 році [4].
Однак, попри значний обсяг соціальних видатків, якість соціальних послуг та інших заходів соціального захисту в Україні досі залишається відносно низьким у порівнянні з іншими країнами, а соціальні потреби найбільш вразливих категорій населення не задовольняються достатньою мірою [2, с 40].
Найбільша частка фінансування за видатковою статтею “Соціальний захист та соціальне забезпечення” впродовж 2009-2011 років припадала на категорії громадян, які мають право на різні види соціального захисту: пенсіонери, сім’ї, діти та молодь, інші категорії населення, що мають право на соціальний захист (табл. 1).

Таблиця 1
Структура видатків на соціальний захист окремих категорій громадян з Державного бюджету у 2009-2011 рр.

Категорія видатків 2009 2010 2011
Сума
млн. грн. Питома вага, % Сума
млн. грн. Питома вага, % Сума
млн. грн. Питома вага, %
Соціальний захист та соціальне забезпечення 51517,6 100 69311,3 100 63540,2 100
Соціальний захист на випадок непрацездатності 580,6 1,1 680,0 1,0 724,9 1,2
Соціальний захист пенсіонерів 47912,8 93,0 64086,5 92,5 58317,2 91,8
Соціальний захист ветеранів війни та праці 409,6 0,8 590,8 0,9 560,3 0,9
Соціальний захист сім’ї, дітей та молоді 70,1 0,1 336,3 0,5 322,8 0,5
Соціальний захист безробітних 7,9 0,1 8,7 0,0 23,7 0,1
Допомога на забезпечення житлом 278,6 0,5 826,8 1,2 728,3 1,1
Соціальний захист інших категорій населення 2157,0 4,2 2471,2 3,6 2557,5 4,0
Дослідження і розробки у сфері соціального захисту 21,5 0,0 23,8 0,0 18,3 0,0
Інша діяльність у сфері соціального захисту 79,5 0,2 287,3 0,4 287,3 0,5

Джерело: Державний комітет статистики України www.ukrstat.gov.ua

Найбільшою за обсягом видатків є категорія пенсіонерів. У 2009 році обсяг фінансування за статтею “Соціальний захист пенсіонерів” складав 93,0% усіх видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення (47912,8 млн. грн.), а у 2011 році зазначена категорія бюджетних видатків у абсолютному виразі збільшилась і склала 58317,2 млн. грн. або 91,8% усіх видатків за цією статтею. Значна частка цієї категорії у структурі інших видатків на соціальний захист пояснюється зростанням частки людей пенсійного віку в загальній структурі населення України. Найменшу частку становлять витрати на соціальний захист безробітних, які у 2011 році становили 23,7 млн. грн., а також на дослідження та розробки у сфері соціального захисту 18,3 млн. грн.
При цьому рівень виконання видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення у 2009 році становив 95,6%, 2010 р. – 97,6, 2011 р. – 98,7%. Отже, спостерігається повне недофінансування потреби в забезпеченні реалізації соціальних гарантій населенню [4].
Проте обсяг видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення, що відображається у державному бюджеті, не розкриває реального обсягу всього бюджетного фінансування, яке спрямовується в Україні на сферу соціального захисту та соціального забезпечення [3, с 42]. Це пояснюється тим, що відповідно до діючої системи бухгалтерського обліку, деякі складові видатків на фінансування соціальних послуг, соціальних виплат та інших заходів соціального захисту включаються до інших видаткових статей бюджету, а саме: видатків на житлово-комунальне господарство, освіту, духовний і фізичний розвиток, охорону здоров’я, громадський порядок та оборону тощо. Тому вважаємо, що доцільно буде підвищувати державний вплив та державну підтримку соціально незахищеним верствам населення та проводити активну політику щодо підвищення рівня життя населення тощо.
Разом з цим, система соціального захисту та соціального забезпечення в Україні не відповідає європейським стандартам, про що свідчить аналіз таких соціальних стандартів та нормативів, як прожитковий мінімум, мінімальна заробітна плата та мінімальна пенсія (табл. 2).
Таблиця 2
Показники основних державних соціальних стандартів та нормативів [6] грн.
Державні соціальні стандарти та нормативи на 01.01.2009 в Україні на 01.01.2010 в Україні на 1.01.2011 в Україні на 01.01.2011 в Люксембурзі на 01.01.2011 в Ірландії
Прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць 626 грн. 825 грн. 941 грн. 1403 євро 1570 євро
Мінімальна заробітна плата 605 грн. 869 грн. 941 грн. 1801 євро 1462 євро
Мінімальна пенсія 498 грн. 695 грн. 750 грн. 1683 євро 1250 євро

Джерело: Державний комітет статистики України www.ukrstat.gov.ua

У 2009–2011 роках в Україні збільшилось співвідношення мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Якщо у 2009 році мінімальна заробітна плата становила ще 96,6% прожиткового мінімуму, то у 2011 році збільшилась і дорівнювала 100%. Іншим державним соціальним стандартом є мінімальна пенсія за віком, яка встановлюється у визначеному законом розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Проте, незважаючи на поступове збільшення рівня мінімальної пенсії, пенсіонери залишаються однією із найменш соціально захищених категорій населення. Найкраще співвідношення у відсотках мінімальної пенсії і прожиткового мінімуму спостерігалося у 2010 році: коефіцієнт складав 84,2% [4].
Серед основних проблем у сфері соціального захисту населення України, які вимагають негайного вирішення, можна виділити наступні:
- надзвичайно високий рівень участі держави у сфері соціального захисту, і пасивність населення та роботодавців;
- неефективність бюджетного управління наявними фінансовими ресурсами як головними розпорядниками, так і окремими соціальними установами;
- недостатність коштів для фінансування заходів у сфері соціального захисту населення.
З метою вирішення розглянутих проблем, розроблена Загальнодержавна програма подолання та запобігання бідності на 2010-2015 роки, яка передбачає:
- запровадження системи раннього виявлення осіб та сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах;
- надання пільги в обсязі, достатньому для забезпечення нормальної життєдіяльності особи (сім’ї);
- сприяння розвитку молодіжних ініціатив у трудовій сфері, перепідготовки та підвищення кваліфікації молоді, її профорієнтації, запобігання негативним проявам у молодіжному середовищі;
- створення правових, економічних та соціальних умов для функціонування і зміцнення сім’ї, покращення демографічної ситуації, забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків та жінок в українському суспільстві.
Основними пріоритетними напрямками реформування й удосконалення механізму системи управління соціальним захистом населення в Україні є:
- впровадження комплексу заходів щодо радикальної модернізації діючої пенсійної системи, забезпечення переходу від бюджетного до страхового принципу фінансування значної частини видатків на соціальний захист;
- перегляд системи критеріїв та підстав, за якими громадянам надають пільги та призначають соціальні виплати;
- підвищення ефективності виконання міжнародно-правових зобов’язань у сфері вдосконалення державної системи соціального захисту;
- забезпечення прозорості і координації під час фінансування усіх державних програм соціального спрямування.
Отже, в умовах соціально-ринкової економіки держава має виступити соціальним амортизатором перетворень і одночасно проводити активну соціальну політику на нових, адекватних ринковим вимогам засадах, враховуючи позитивні і негативні моменти впровадження тих чи інших елементів соціальної політики в розвинутих країнах загального добробуту. Реалізація соціальної політики уряду України ускладнюється загальним зростанням економічних, демографічних проблем та зниженням платоспроможності населення.

Список використаних джерел
1. Лопушняк Г.С. Бюджетне фінансування соціальних видатків в умовах трансформації економіки [Текст] / Г. С. Лопушняк // Фінанси України. - 2010. - N 10. - С. 38-46
2. Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua
3. Скуратівський В. А. Управління соціальним і гуманітарним розвитком [Текст]/ Скуратівський В.А. Трощинський В. П., Лебанова Е. М. //навч. посіб. у 2 ч. – К.: НАДУ, 2010. – Ч. 1. – 456 с.
4. Шаваріна, М. Соціальний захист населення: реалії та перспективи [Текст]/ М. Шаваріна, Н. Шаманська// Фінанси України. - 2011- С.34-43.

 
Форум » Матеріали конференції 23.11.2012 » Соціально-політичні перспективи розбудови державності України » Беца Н., Беца Л., СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ
Сторінка 1 з 11
Пошук: