Джобулда Ю.,МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СТАТИСТИЧНОЇ ОЦІНКИ... - Форум
Понеділок, 05.12.2016, 16:28
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Джобулда Ю.,МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СТАТИСТИЧНОЇ ОЦІНКИ... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 25.04.2012 » Розвиток теорії і методики обліку, аналізу та аудиту за умов орієнтації на міжна » Джобулда Ю.,МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СТАТИСТИЧНОЇ ОЦІНКИ...
Джобулда Ю.,МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СТАТИСТИЧНОЇ ОЦІНКИ...
conf-cvДата: Пятниця, 04.05.2012, 13:51 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Джобулда Ю.О.



Наук. кер. – Маначинська Ю. А.
Чернівецький торговельно-економічний інститут
КНТЕУ, м. Чернівці




МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СТАТИСТИЧНОЇ ОЦІНКИ РІВНЯ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ



Однією з першочергових соціально-економічних проблем, зумовлених трансформаційними процесами в економіці України, є низький рівень життя населення. Його підвищення є головним завданням не тільки нашої країни, а будь-якого прогресивного суспільства в цілому. Для покращення життєвого рівня громадян необхідні чіткі та виважені кроки всіх гілок влади, які ґрунтувалися б на детальному та глибокому аналізі широкого спектру показників, що характеризують різні аспекти рівня життя населення. Комплексне статистичне оцінювання життєвого рівня населення надасть можливість об’єктивно охарактеризувати та проаналізувати фактори, що впливають на рівень життя, виявити тенденції на майбутнє з метою реалізації програм щодо підвищення та вирівнювання життєвого рівня населення різних регіонів країни.
Рівень життя населення є складним багатогранним явищем, оцінка якого вимагає комплексного підходу, який би враховував всі його аспекти. Тому на сьогодні все більшої актуальності набувають питання конструювання синтетичного показника рівня життя населення на основі множини характеристик досліджуваного об’єкта.
Дослідженням теоретико-методологічних аспектів рівня життя займалися такі видатні вчені: Л.І. Абалкін, В.М. Жеребін, І.І. Єлисеєва, Н.А. Єрмакова, В.Ф. Майєр, Н.О. Множина, В.О. Мандибура, М.Г. Назаров, В.Я. Райцин, О.С. Ревайкін, Н.М. Римашевська та інші.
Значний внесок у дослідження теоретичних та практичних аспектів життєвого рівня населення в перехідний період в Україні здійснили А.В. Базилюк, Д.П. Богиня, І.К. Бондар, О.С. Власюк, В.М. Геєць, О.М. Гладун, Т.М. Кір’ян, В.С. Крисаченко, М.Т. Степико, С.І. Пирожков, А.П. Ревенко, Л.М. Черенько, В.С. Шишкін та інші.
Практика застосування статистичних методів та моделей для вивчення соціально-економічних явищ та процесів, у тому числі рівня життя населення, знайшла відображення у наукових та науково-методичних розробках Е.В. Галицької, С.С. Герасименка, А.В. Головача, А.М. Єріної, І.В. Калачової, Г.І. Купалової, Е.М. Лібанової, І.Г. Манцурова, Р.М. Моторина, О.Г. Осауленка, З.О. Пальян, Н.О. Парфенцевої, В.Г. Саріогла, О.І. Черняка, В.Г. Швеця та інших [4, c.16].
Методологічною основою дослідження є системний, комплексний підхід до статистичної оцінки рівня життя населення. Для розв’язання конкретних завдань дослідження застосовується інтегральний показник, побудований таксономічним методом, а також, як додаткові способи: структурно-аналоговий (при визначенні різних соціальних та демографічних груп населення для аналізу його життєвого рівня); моделювання (при розробці системи показників рівня життя населення); порівняльного аналізу (для виявлення специфічних ознак та тенденцій розвитку окремих соціальних процесів); групування (формування блоків показників комплексної системи); експертних оцінок (при формуванні системи показників для інтегральної оцінки рівня життя населення України); індексного аналізу (для комплексної оцінки рівня життя населення).
Метою дослідження є розробка методологічних основ комплексної характеристики рівня життя населення України та практичних рекомендацій щодо його підвищення.
Рівень життя – характеристика економічного добробуту населення, що вимірюється як реальний дохід на душу населення та кількість населення за межею бідності. Часто також приймаються до уваги доступ до системи охорони здоров'я, економічна нерівність, рівень освіти, доступ до певних товарів, очікувана тривалість життя при народженні. Часто терміну протиставляється термін «якість життя», що також приймає до уваги різноманітні неекономічні показники. Життєвий рівень населення залежить, з одного боку, від способу виробництва, який характеризується відносинами власності, рівнем розвитку матеріальної бази суспільства, сфери послуг та суспільною продуктивністю праці, а з іншого - від способу життя, що визначається загальними проявами життєдіяльності людини, а саме величиною потреб у різних життєвих благах та можливістю їх задоволення, виходячи з пропозиції товарів та послуг на ринку та реальних доходів населення. Отже, на рівень життя населення впливає ряд економічних, соціальних, політичних, культурних, інноваційних, екологічних та інших факторів [5].
Для аналізу й оцінки життєвого рівня населення використовують різні показники, такі як обсяг валового внутрішнього продукту, національного і реального доходу на душу населення, обсяг послуг на душу населення, середній рівень заробітної плати, забезпеченість житлом та інші. Окрім того, життєвий рівень населення країни характеризують показники середньої тривалості життя, народжуваності і смертності населення. Протягом останніх 18 років чисельність населення України зменшилась на 5,7 млн. осіб. Щорічні темпи скорочення населення становили за цей період 0,6-1%, в той час, як у розвинутих країнах світу його чисельність зростала зі швидкістю від 0,01% (Іспанія, Італія, Німеччина) до 0,04-0,07% (Данія, Франція, Нідерланди) у рік [1, с.6-8]. Кількість народжених в Україні у 2008 році становила 67,7% від кількості померлих. Позитивним є те, що цей показник зріс порівняно із 2007 роком на 7%, що свідчить про підвищення народжуваності у нашій країні порівняно з попередніми роками, хоча й досі коефіцієнт смертності перевищує коефіцієнт народжуваності на 5,37«, (у 2008 році коефіцієнт народжуваності складав 11,07%, а коефіцієнт смертності - 16,37%). На жаль, за рівнем смертності Україна посідає перше місце в Європі [6].
Поняття рівня життя населення містить три ключові аспекти: добробут населення, рівень людського розвитку та нагромадження людського капіталу.
Порівняння рівня життя населення України в динаміці вимагає побудови інтегрального показника, розрахунок якого спирався б на порівняння фактичного стану розвитку багатовимірного обєкта з його умовним станом, який не змінюється у часі. У якості такого показника може використовуатися таксономічний показник рівня розвитку. Метою побудови цього показника, загалом як і більшості інтегральних показників є скорочення кількості показників, що описуюють стан розвитку певного обєкта, для приведення багатовимірних обєктів до одномірного вигляду, тобто в конструюванні на основі множини показників одного узагальнюючого сиснтетичного показника.
Слід зазначити, що існує велика кількість варіантів побудови таксономічного показника. Однак, на сьогодні у практиці соціально-економічних досліджень, в окремих порівняннях широко використовується модифікований варіант розрахунку даного показника, який був запропонований З. Хельвигом у 1989 р [2, c.88]. Модифікований показник рівня розвитку має вигляд:
Gj = , (1)
де Cjo – це позиція j-ї одиниці сукупності відносно бази порівняння zo визначається як Евклідова відстань:
Cjo= , (2)
де zij – стандартизоване значення і-го показника для j-ї одиниці сукупності;
Со – це стандартний діапазон варіації, який розраховується за формулою:
= , (3)
де zo – точка, взята за базу порівняння, приймає значення 2 або 3, згідно з правилом «трьох сигм»;
m – число одиниць сукупності.
Слід зазначити, що розрахунок таксономічного показника рівня розвитку спирається на спосіб стандартизації відхилень від середньої з використанням у якості одиниці стандартизації середньоквадратичного відхилення:
- для показників-стимуляторів ; (4)
- для показників-дестимуляторів . (5)
Виходячи з умов стандартизації значення показників знаходиться в межах від «-3» до «+3», згідно з правилом «трьох сигм».
Значення таксономічного показника рівня коливається в межах від 0 до 1: чим вищий рівень розвитку явища, тим більше значення показника Gj. Якщо координати умовного об’єкта взяти на рівні верхньої межі варіації ознаки, то кращим стан об’єкта буде за умови наближення до 1виразу 1 – Gj. , якщо на рівні нижньої – Gj. .
Для узагальнюючої оцінки рівня життя населення України, спираючись на існуючу інформаційну базу та враховуючи світову та вітчизняну практику щодо обчислення індикаторів, які характеризують життєвий рівень населення, було виокремлено такі показники, які наявні в таблиці 1:
Таблиця 1
Показники життєвого рівня населення

п/п Показник Характеристика №
п/п Показник Характеристика
1 2 3 4 5 6
1 Х1 валовий регіональний продукт у розрахунку на одну особу (у фактичних цінах, грн.) 12 Х12 коефіцієнт грамотності населення
2 Х2 інвестиції в основний капітал у розрахунку на одну особу (у фактичних цінах, грн.) 13 Х13 загальний коефіцієнт народжуваності (на 1000 осіб наявного населення)
3 Х3 середньомісячна реальна з/п найманих робітників(у середньому на одного штатного працівника,грн.) 14 Х14 коефіцієнт смертності немовлят (померло дітей віком до одного року на 1000 народжених живими)
4 Х4 реальний наявний доход населення (у розрахунку на одну особу, грн.) 15 Х15 очікувана тривалість життя при народжені (років)
5 Х5 фактичне кінцеве споживання домашніх господарств (у розрахунку на одну особу, грн.) 16 Х16 захворюваність населення на злоякісні новоутворення (чисельність хворих з уперше в житті встановленим діагнозом на 100 000 осіб)
6 Х6 частка домогосподарств із середньодушовими сукупними витратами у місяць, нижчими за прожитковий мінімум (відсотків) 17 Х17 кількість ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД (чисельність хворих з уперше в житті встановленим діагнозом на 100 000 осіб)
7 Х7 коефіцієнт концентрації сукупних витрат (індекс Джині) 18 Х18 захворюваність населення на активний туберкульоз (чисельність хворих з уперше в житті встановленим діагнозом на 100 000 осіб)
8 Х8 частка витрат на продукти харчування у структурі сукупних витрат домогосподарств (у середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство, відсотків) 19 Х19 безробіття населення за методологією МОП (відсотків до економічно активного населення у віці 15-70 років)
9 Х9 споживання м’яса та м’ясопродуктів (у середньому за місяць у розрахунку на одну особу, кг) 20 Х20 заборгованість із виплати з/п (у розрахунку на одного штатного працівника, грн.)
10 Х10 забезпеченість населення приватними автомобілями (на 1000 населення, шт.) 21 Х21 коефіцієнт злочинності (кількість зареєстрованих злочинів на 100 000 наявного середньовічного населення)
11 Х11 забезпеченість населення житлом (у середньому на одну особу, кв. м загальної площі) 22 Х22 викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та моб. джерел забруднення (у розрахунку на одну особу,кг)

Значення інтегрального показника рівня життя населення України, розрахованого таксономічним методом, у 2010р представлено в таблиці 2 [3, c. 12].
Таблиця 2
Інтегральна оцінка рівня життя населення України, розрахованих як таксономічний показник рівня розвитку у 2010р
№ Показники 2010 р.
січень квітень липень жовтень
1 2 3 4 5 6
1 Індекс споживчих цін, % до попереднього періоду 101,8 99,7 99,8 100,5
2 Наявні доходи в розрахунку на одну особу, грн 14606,2 3506,5 4182,7 _
3 Заробітна плата, грн 1916 2107 2367 2322
4 Мінімальна заробітна плата, грн 869 884 888 907
5 Середній розмір пенсії разом з цільовою грошовою допомогою на перше число кожного кварталу 999,02 1038,88 1103,56 1123,58
6 Мінімальний розмір допомоги по безробіттю, грн
– для застрахованих (залежно від страхового стажу) та незастрахованих (звільнених військовослужбовців) осіб
– для застрахованих та незастрахованих осіб


500

360

500

360

600

430

680

490
7 Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сімям, грн
– для працездатних осіб
– для непрацездатних осіб
– для інвалідів

182,21
266,25
294,0

182,21
266,25
294,0

182,21
266,25
294,0

182,21
266,25
294,0
8 Прожитковий мінімум (ПМ) у середньому на одну особу на місяць, грн у тому числі:
– ПМ для працездатних осіб
– ПМ для осіб, які втратили працездатність 825

869
695 839

884
706 843

888
709 861

907
723
9 Співвідношення:
–з/п до ПМ для працездатних осіб
– середньої пенсії до ПМ для осіб, які втратили працездатність
2,20
1,44
2,38
1,47
2,67
1,56
2,56
1,55
10 Рівень забезпечення до ПМ державних соціальних гарантій, %:
– мінімальної з/п до ПМ для працездатних осібмінімального розміру допомоги по безробіттю до ПМ для працездатних осіб
– для застрахованих (залежно від страхового стажу) та незастрахованих (звільнених військовослужбовців) осіб
– для інших застрахованихта незастрахованих осіб

100,0

57,5

41,4

100,0

56,6

40,7

100,0

67,6

48,4

100,0

75,0

54,0
Отже, підсумовуючи, можна зазначити, що номінальні доходи населення за ІІ квартал 2010 р зросли на 17,8% порівняно з відповідним періодом торік. Наявний дохід, який може бути використано населенням на придбання товарів та послуг, зріс на 21,2%, а реальний наявний, визначений з урахуванням цінового чинника, – на 11,8%.
Наявний дохід у розрахунку на одну особу за цей період становив 4182,7 грн, що на 21,5% більше ніж за відповідний попередній період.
Середньомісячна заробітна плата штатних працівників за видами економічної діяльності за січень-жовтень 2010 року становила 2191 грн, що на 19,7% більша ніж у відповідному періоді торік. Індекс реальної заробітної плати за цей період становив 109,9 %.
Заробітна плата штатних працівників за жовтень 2010 року становила 2322 грн, що на 1,1% менше ніж у вересні 2010 року і на 21,4% більше ніж у відповідному періоді 2009 року. Індекс реальної заробітної плати щодо попереднього місяця становив 98,4%.
Показник співвідношення заробітної плати з жовтень 2010 року до законодавчо встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 2,56 (за жовтень 2009 року–2,91) [1, с. 6].
Оцінювання рівня життя населення регіонів України в динаміці вимагає застосування нових методичних підходів до побудови інтегрального показника, які базуються на використанні незмінної бази порівняння. Серед методів побудови інтегральних показників найбільш оптимальним для здійснення динамічних порівнянь життєвого рівня населення України є таксономічний метод. Інтегральний показник, побудований з використанням даного методу, дозволив оцінити рівень життя населення у 2010 р.

Література:
1. Латік В., Підлужна Н. Основні показники рівня життя населення /
В. Латік., Н. Підлужна // Праця зарплата. – 2010. – № 46. – С.6-8.
2. Плюта В. Сравнительный многомерный анализ в эконометрическом моделировании / В. Плюта // Статистика. – 1999. – С. 176-178.
3. Осауленко О.Г. Статистичний щорічник України за 2010 рік. – 2011. – с. 663.
4. Мандибура В.О. Рівень життя населення України та проблеми реформування механізмів його регулювання. – К.: Парламентське вид-во, 1998. – c. 256.
5. Офіційний сайт Вікіпедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org
6. Офіційний сайт Державної Служби Статистики [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ukrstat.org/uk/

 
Форум » Матеріали конференції 25.04.2012 » Розвиток теорії і методики обліку, аналізу та аудиту за умов орієнтації на міжна » Джобулда Ю.,МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СТАТИСТИЧНОЇ ОЦІНКИ...
Сторінка 1 з 11
Пошук: