Манишева М., ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ МІКРОКЛІМАТУ ВИРОБНИЧИХ... - Форум
Неділя, 04.12.2016, 12:06
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Манишева М., ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ МІКРОКЛІМАТУ ВИРОБНИЧИХ... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 25.04.2012 » Менеджмент та маркетинг як фактори розвитку підприємницької діяльності » Манишева М., ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ МІКРОКЛІМАТУ ВИРОБНИЧИХ...
Манишева М., ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ МІКРОКЛІМАТУ ВИРОБНИЧИХ...
conf-cvДата: Пятниця, 04.05.2012, 11:48 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

М. Манишева,



Науковий керівник – Боднарук О.О.
Чернівецький торговельно-економічний
інститут КНТЕУ
м.Чернівці




ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ МІКРОКЛІМАТУ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ НА САМОПОЧУТТЯ ПРАЦІВНИКІВ



Мікроклімат виробничих приміщень характеризується температурою, вологістю повітря, швидкістю переміщення повітряних мас, а також тепловим випромінюванням від нагрітих обладнання, машин, предметів праці. Від комплексного впливу цих елементів залежать теплові відчуття і зумовлені ними фізіологічний та психічний стани працівників [6].
Оптимізація мікроклімату на підприємстві покращує самопочуття працівників, що підвищує продуктивність праці, а це, в свою чергу, забезпечує досягнення кінцевої мети підприємства. А оскільки абсолютно кожна організація прагне досягти економічної ефективності, необхідно чи не в першу чергу знати особливості мікроклімату виробничих приміщень та його вплив на працівників, щоб забезпечити оптимальні умови праці. Це і пояснює актуальність обраної теми.
Метою роботи є висвітлення впливу параметрів мікроклімату виробничих приміщень на самопочуття працівників підприємства та організм вцілому.
Оптимальні, допустимі й шкідливі норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря для виробничих приміщень та відкритих територій у спекотну і холодну пору року наведені в ДСН 3.3.6 042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень».
Ці норми встановлені залежно від категорії важкості робіт (Іа, 1б, ІІа, ІІб, ІІІ), періоду року (теплий чи холодний) і характеристики робочого місця (постійне чи непостійне) [4, с.60].
Визначальним метеорологічним елементом є температура повітря, дія якої може посилюватися або послаблюватися іншими факторами.
Виконання роботи в умовах теплового випромінювання і високих температур викликає різко виражені фізіологічні зрушення в організмі працюючих [6].
За високої температури може трапитися перегрів тіла, навіть тепловий удар. Тепловий удар може бути викликаний також інфрачервоним випромінюванням прямих сонячних променів. Висока температура у виробничому приміщенні призводить до інтенсивного перерозподілу крові від внутрішніх органів до шкіри. Змінюється діяльність серцево-судинної системи, пульс прискорюється і може досягати 100 ударів за хвилину, що спричиняє інтенсивне потовиділення, розширення судин шкіри. Фізична робота в умовах підвищеної температури призводить до різкого прискорення серцебиття. Артеріальний тиск падає, дихання прискорюється.
За низької температури може статися переохолодження організму, що може призвести до простудного захворювання. В умовах дії низьких температур поверхневі судини м’язів і шкіри рук, ніг, обличчя звужуються. Це призводить до зниження кровотоку на всіх ділянках тіла людини. Підвищується в’язкість крові, що зменшує її приток до переохолодженої поверхні.
Висока температура послаблює організм, викликає млявість, а низька — сковує рухи, що при обслуговуванні машин спричиняє підвищену небезпеку травмування [1, с.53].
Фізіологами встановлено, що температура 22°С є тією межею, за якою починається прогресивне зниження працездатності. Так, при підвищенні температури до 26°С вона зменшується на 4 % з кожним градусом, а при подальшому її підвищенні до 30°С — на 6 % [2, с.168].
Межі можливих температур, при яких зберігається життєздатність, відносно невеликі. Смерть може настати при підвищенні температури тіла до + 430С, а нижня межа дорівнює -25-270С.
Висока відносна вологість повітря при низьких температурах погано впливає на терморегуляцію організму, може викликати його переохолодження. Недостатня вологість призводить до інтенсивного випаровування вологи зі слизових оболонок, їх пересихання та розтріскування, забруднення хвороботворними мікробами. Зневоднення організму на 6% викликає порушення розумової діяльності, зниження гостроти зору. Зневоднення на 15 – 20% призводить до смертельного наслідку [5, с.197].
Рух повітря у приміщенні також по-різному впливає на організм працівника, посилюючи або послаблюючи дію інших метеорологічних факторів. Так, при високій температурі і високій вологості повітря сприятливішою є вища швидкість руху повітря порівняно з комбінацією високої температури і низькою вологістю повітря. Підвищення швидкості руху повітря погіршує самопочуття, оскільки сприяє підсиленню конвективного теплообміну та процесу тепловіддачі при випаровуванні поту. Щоб уникнути протягів, швидкість руху повітря повинна змінюватись у межах: 0,1 – 0,5 м/c у разі загальної вентиляції, 0,7 – 2,0 м/с – у випадку місцевої [4, с.59].
Коли в приміщенні вміст кисню не перевищує 9% (за нормального барометричного тиску), то може настати смерть внаслідок кисневого голодування організму. При 83% азоту відчувається задуха, а при 93% - настає смерть від нестачі кисню. Вміст кисню в повітрі робочої зони від 19, 5 до 20% забезпечує нормальне самопочуття людського організму [5, с. 198-199].
Теплові апарати, що використовуються на підприємствах, є джерелом інфрачервоного випромінювання. Останнє негативно впливає на функціональний стан нервової системи, викликає зміни у серцево-судинній системі, негативно впливає на очі, викликає кон’юнктивіт, помутніння рогівки й таке професійне захворювання, як катаракта [4, с.60].
Усі вищезазначені параметри мікроклімату на різних підприємствах підтримуються по-різному.
Оптимальні мікрокліматичні умови — це поєднання параметрів мікроклімату, які за умови тривалої і систематичної дії на людину забезпечують підтримання нормального функціонального і теплового стану організму без напруження реакцій терморегулювання. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту і створюють передумови для високого рівня працездатності.
Однак оптимальні мікрокліматичні умови здебільшого підтримуються у виробничих приміщеннях, які обладнані приладами кондиціонування мікроклімату. А в інших випадках необхідно забезпечувати допустимі мікрокліматичні умови.
Допустимі мікрокліматичні умови — поєднання параметрів мікроклімату, які за умови тривалої і систематичної дії на людину можуть спричинити короткочасні та швидкоминучі зміни функціонального і теплового стану організму та напруження реакцій терморегуляції, що не виходить за межі фізіологічних пристосувальних можливостей. При цьому не виникає ушкоджень або порушень стану здоров'я, але можуть спостерігатися дискомфортні тепловідчуття, погіршення самопочуття та зниження працездатності.
Шкідливі мікрокліматичні умови - характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство [3, с.131-132].
Аналізуючи вищесказане, можна зробити висновок, що мікроклімат виробничих приміщень має прямий вплив на самопочуття, а отже і на здоров’я працівників. Наприклад, при підвищенні температури до 26°С працездатність людини зменшується на 4 % з кожним градусом, а при подальшому її підвищенні до 30°С — на 6 %. Ми вважаємо, що це досить високі показники, які перешкоджають ефективній роботі підприємства. При цьому існує ще досить багато факторів, які впливають на працездатність і продуктивність праці людини.
Цього можна уникнути, забезпечивши виробничі приміщення системами кондиціонування. Звичайно, разом з установкою таких систем, підприємство понесе досить великі витрати. Проте слід прорахувати, чи буде краще підприємству один раз витратити кошти на встановлення системи кондиціонування, чи постійно витрачати кошти на лікування та оздоровлення працівників та спостерігати низьку продуктивність їх праці. Слід також зазначити, що в наш час досить багато великих та середніх фірм України в обов’язковому порядку дотримуються вимог щодо мікроклімату виробничих приміщень. Це одна з причин їхнього успіху. Тому можна зробити висновок, що кожне підприємство саме повинно визначити як йому діяти на шляху досягнення власної мети і зрозуміти важливість дотримання належних мікрокліматичних умов.

Список використаних джерел

1. Винокурова Л. Е. Основи охорони праці [Текст] : Підручн. для проф.-техн. навч. закладів / Л. Е. Винокурова, М. В. Васильчук, М. В. Гаман. - К.: Вікторія, 2001. - 192 с.

2. Крушельницька Я. В. Фізіологія і психологія праці [Текст] : Навч. посібник / Я. В. Крушельницька . - К.: КНЕУ, 2000. - 232 с.

3. Войналович О. В. Виробнича санітарія [Текст] : Навчальний посібник / О. В. Войналович, Т. О. Білько. - К.: Національний університет біоресурсів і природокористування України, 2009. – 201 с.

4. Керб Л. П. Основи охорони праці [Текст] : Навч. посібник / Л. П. Керб. - К.: КНЕУ, 2003. - 215 с.

5. Сєріков Я. О. Безпека життєдіяльності [Текст] : Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Я. О. Сєріков. – Харків.: ХНАМГ, 2005. – 298 с .

6. http://www.diplomservis.com/load....0-31362

 
Форум » Матеріали конференції 25.04.2012 » Менеджмент та маркетинг як фактори розвитку підприємницької діяльності » Манишева М., ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ МІКРОКЛІМАТУ ВИРОБНИЧИХ...
Сторінка 1 з 11
Пошук: