Наук. кер. – Попович Н. М., Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
`ПРОБЛЕМИ МОЛОДІЖНОГО БЕЗРОБІТТЯ В УКРАЇНІ
Український ринок праці та зайнятість мають свої особливості. Йдеться про ті з них, що виявились упродовж 90-х років ХХ ст. Акцентування уваги саме на цьому періоді зумовлене тим, що раніше в Україні існувала інша економічна система. Отже, відбулись такі зміни: скорочення зайнятості і зростання рівня безробіття, основною причиною звільнень працівників було розпочата структурна перебудова економіки: припинення діяльності підприємств, продукція яких не знаходить збуту або виявляється неконкурентоздатною, перехід до інших форм власності. Такі процеси переживали всі країни перехідної економіки і скрізь, де вони розпочинались, зростала кількість безробітних, але в умовах, коли перехід до ринку відбувається послідовно, працездатні, звільнені з державних установ та підприємств, знаходять роботу на нових підприємствах леви. Ще В. Базилевич, К. Базилевич, В.Безугла та С. Панчишин звертали велику увагу на дану проблематику, говорячи про те, що безробіття з кожним разом зростає і зростатиме надалі.[1, 2] Безробіття серед молоді у світі і в Україні досягло найвищого рівня за весь час збору даних, і в 2013 році, як очікується, воно ще більше зросте, говориться в доповіді Міжнародної організації праці. У країнах, що розвиваються, криза позначилася на щоденному житті малозабезпечених людей.[3] Наслідки економічної і фінансової кризи можуть ще більше посилити вже наявний дефіцит гідної праці серед молоді. У результаті зростає частка молодих людей серед "працюючих бідних", і ця тенденція збережеться й за життя наступного покоління.При збереженні нинішньої політики розвиненим державам не вдасться вийти на докризовий рівень зайнятості раніше, ніж у 2015 році. А країнам, що розвиваються, для цього буде потрібно створити більше 8 млн. нових робочих місць. Крім того, в деяких країнах більше 4 млн. людей, що втратили роботу, перестали її шукати. Серед безробітних молоді спостерігається зниження уявлень про якість життя, і навіть ті, хто має роботу, не відчувають від неї задоволення. Молодь перестає довіряти державі, і в них зростає відчуття несправедливості. [ 4 ] У зв’язку з цим , за даними служби зайнятості, щоденно лави безробітної молоді поповнюють 9–12 тис. чол. Люди, які повні сил, наснаги ,ініціативні, мобільні, освічені та перспективні, готові до роботи, але разом з тим на сьогодні в Україні питома вага витрат на робочу силу в собівартості виробництва становить лише 9 відсотків, тоді як у державах Європейського Союзу вона досягає 45 відсотків. Робота пропонується з низьким рівнем заробітної плати, важкими та шкідливими умовами праці, на застарілому обладнанні.[5] Отож ,основним завданням є висвітлення глобальної проблеми національного ринку праці молоді, а також знаходження шляхів її вирішення. Так, упродовж 2011 року на обліку в державній службі зайнятості перебувало понад 51,0 тис. бухгалтерів, 37,7 тис. менеджерів різних напрямків, 36,4 тис. інженерів різних спеціальностей, 33,0 тис. економістів, 3,2 тис. агрономів, майже 2,0 тис. ветеринарних лікарів тощо. У той же час, роботодавцями у 2010році заявлено лише 20,6 тис. вакансій для бухгалтерів, 19,7 тис. вакансій для менеджерів, 6,0 тис. - для економістів, 1,6 тис. - для агрономів, 1,1 тис. - для лікарів ветеринарних тощо. Щорічно ВНЗ і ПТУ закінчують близько 900 тис. випускників (ПТУ – 240 тис. осіб, ВНЗ – 640 тис. осіб). До служби зайнятості щорічно звертаються в середньому 55-70 тис. випускників ВНЗ і ПТУ (2009 р. – 74 тис.). Це 5-6% від загального випуску. Враховуючи потреби роботодавців у робочій силі, випускникам вищих та професійно-технічних навчальних закладів, які не мають професійного досвіду роботи, важко конкурувати на ринку праці з досвідченими фахівцями, коли на одне робоче місце претендує по кілька спеціалістів з досвідом роботи.[6] Отож, безробіття серед молоді у світі і в Україні досягло найвищого рівнядля поліпшення становища потрібно розвивати інфраструктуру країни, надати можливість для розвитку малого бізнесу, таким чином зросте кількість робочих місць та вакантних посад. Оскільки , виникає проблема недовіри державі, з боку молоді, то потрібно намагатися державним органам управління зацікавити сучасну молодь до роботи різноманітними тренінгами , при цьому надавати та гарантувати роботу випускникам вищих та професійно-технічних навчальних закладів, хоча б частині із них ( до прикладу, тих студентів, які навчаються за державним замовленням). Також потрібно звернути увагу затребувані професії сьогодення, держава повинна дані професії якимось чином позиціонувати на ринку праці. Література 1. Панчишин С. Макроекономіка.-К., «Либідь»-2009. 2. Базилевич В., Базилевич К. Макроекономіка.-К.,»Знання»- 2004. 3.Державна служба зайнятості України: http://www.dcz.gov.ua 4. Черниш Т. Сутність та особливості довготривалого безробіття в Україні // Україна: аспекти праці. – 2009. - № 3. – С.8-12. 5.. З А К О Н У К Р А Ї Н И «Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю» 6. Ділова Україна.[Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://project.ukrinform.ua/ 87.doc.
