Веселовський О., ФРАНЧАЙЗИНГ ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ.. - Форум
Неділя, 04.12.2016, 12:09
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Веселовський О., ФРАНЧАЙЗИНГ ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ.. - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 25.04.2012 » Аспекти міжнародної інтеграції України в контексті глобалізаційних процесів » Веселовський О., ФРАНЧАЙЗИНГ ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ..
Веселовський О., ФРАНЧАЙЗИНГ ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ..
conf-cvДата: Пятниця, 04.05.2012, 10:34 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Олександр Веселовський




Наук. кер.- Бурдяк О.В.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці




ФРАНЧАЙЗИНГ ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ БІЗНЕСУ



Одним з напрямків покращення фінансового стану, зростання обсягів виробництва та реалізації продукції підприємств малого та середнього бізнесу різних видів економічної діяльності є розвиток франчайзингових відносин. Для нашої економіки франчайзинг сьогодні є відносно новим явищем, у той час як в розвинених країнах він практикується як засіб забезпечення потреб суспільства в різних послугах. Багато вітчизняних та зарубіжних вчених займалися дослідженням питань франчайзингу, а саме: Легенда Е., Цірат Г.В., Цимбал Л.Л., Суховатий О.В., Андрощук Г.О., Городова О.А., Широбокова Н.М., Шкромада В.В., Ляшенко В.І. Але не всі питання повністю розкриті, що і є причиною дослідження цієї сфери.
За визначенням Європейської франчайзингової федерації, франчайзинг – це система збуту товарів і/або послуг і/або технологій, заснована на щільному і триваючому співробітництві юридично і фінансово незалежних підприємців, франчайзера та індивідуального франчайзі, в якій перший надає другому право з обов’язком вести підприємницьку діяльність відповідно до концепції франчайзера.
Міжнародний франчайзинг – це система міжнародних послугових відносин, що виникають із приводу надання дозволу відомою великою фірмою однієї країни бізнесмену чи фірмі (як правило малому підприємству) іншої країни на використання її торгової марки або на експлуатацію її готового підрозділу. При цьому фірма, котра віддає право на користування своїм підрозділом або іменем, називається франчайзером, а мале підприємство чи бізнесмен, що придбав дозвіл на таке користування, має назву франчайзі. Сам дозвіл, який виступає об’єктом купівлі-продажу, називається франчайзою (або франшизою).
Франшиза вповноважує і зобов’язує індивідуального франчайзі в обмін на пряму або опосередковану винагороду використовувати торговельне найменування і/або торговельну марку і/або марку для послуг, ноу-хау, ділові і технічні методи, процесуальну систему і інші права на промислову і/або інтелектуальну власність, які супроводжуються тривалим наданням комерційної та технічної допомоги в межах структури і термінів письмової франчайзингової угоди, укладених сторонами з цією метою [1].
Залежно від взаємовідносин франчайзера і франчайзі можна виділити класичний, регіональний, субфранчайзинг і франчайзинг, що розвивається.
Класична модель франчайзингу передбачає, що велика компанія (франчайзер) на обмеженій території надає індивідуальному підприємцеві (франчайзі) або групі підприємців ліцензію (франшизу) на виробництво продукції, торгівлю товарами або надання послуг під торговельною маркою цієї компанії в обмін на зобов’язання зробити початковий внесок (термін і умови визначаються угодою), а потім вносити певні суми, визначені у відсотках від обсягу продажу (роялті).
У системі регіонального франчайзингу посередником є основний франчайзі, якому відводиться роль офіційного представника франчайзера в регіоні.
У субфранчайзингу посередником виступає субфранчайзер, функції якого ідентичні функціям основного франчайзі. Різниця тільки в тому, що залучені в систему франчайзі на довгостроковій основі напряму працюють із субфранчайзером, майже не вступаючи в контакти з материнською компанією.
У франчайзингу, що розвивається у ролі посередника виступає група інвесторів, яким материнська компанія поступається лише правом на освоєння регіону [2].
Франчайзинг відкриває широкі можливості для міжнародної діяльності, що дає змогу досягти успіху, надає бізнесу великих можливостей у розвитку без втрати прав власності. Говорячи про перспективу розвитку франчайзингу, варто зазначити, що процвітання даного виду бізнесу дозволить досягнути значних успіхів у підприємницькій діяльності початківців. Такий взаємозв’язок великих і малих фірм дозволить розширити збутову діяльність головної фірми в регіонах окремої країни чи за її межами, тобто на міжнародному рівні [3].
Ріст франчайзингових систем набирає все більших обертів. Якщо вірити висновкам експертів, то вже через 10-20 років більш як 50% малого бізнесу будуть франчайзинговими підприємствами. Можна з впевненістю сказати, що в найближчому майбутньому франчайзинг стане самою широко розповсюдженою формою бізнесу.
Франчайзинг може бути започаткований у різних сферах економічної діяльності. В Україні франчайзингові відносини найрозповсюдженіші в громадському харчуванні, роздрібній торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами, у сфері послуг.
Отже, франчайзинг поєднує в собі переваги, характерні малим підприємствам, з одного боку, і крупним компаніям, з іншого. І франчайзі, і франчайзер одержують один від одного те, що у них окремо відсутнє, швидше ніж це можна досягти в звичайній практиці підприємництва, а саме:
- переваги франчайзера: розширення бізнесу з мінімальними інвестиціями, отримання додаткових доходів, уникнення законодавчих бар'єрів, економія загальногосподарських витрат;
- переваги франчайзі: приєднання до бізнесу, що успішно розвивається, поширення успішного досвіду в рамках франчайзингової мережі, переваги, пов'язані з високою купівельною спроможністю франчайзера, часткове фінансування з боку франчайзера та інші.
Франчайзинг як особлива форма організації бізнесу набуває в Україні все більшого розповсюдження, про що свідчить статистика: за станом на 2006 рік в Україні загальна кількість франчайзерів становить 240 підприємств, з яких 133 зосереджені в торгівлі, 44 працюють у сфері громадського харчування, 20 – у сфері послуг, 9 – надають інформаційні послуги, і лише 7 працюють у виробництві. Вже на 2009 рік в Україні загальна кількість франчайзерів збільшилась до 657 підприємств, з яких діючих 247, віртуальних 410 (які не мають франчайзі в Україні або не повідомляють про це) членів асоціації франчайзингу 104 [4].
Загалом, система франчайзингу в порівнянні з іншими видами організації бізнесу дозволяє в короткі терміни розгорнути прибуткову діяльність, забезпечує високу ймовірність отримання прибутків у заплановані строки, значно знижує ймовірність банкрутства завдяки уникненню помилок, створює кращі можливості ведення переговорного процесу (банки, лізингові компанії, інші фінансово-кредитні організації більш охоче співпрацюють з операторами франчайзингової системи, ніж з незалежними суб’єктами господарювання; це пов’язано з тим, що франчайзер може виступати як фінансовий гарант для франчайзі своєї системи), дає можливість придбати на пільгових умовах матеріали, сировину, обладнання у постачальників (при розвитку франчайзингової системи франчайзер може диктувати постачальникам ціни та умови поставки, тим самим зменшуючи собівартість бізнесу) і навчає ефективних методів управління підприємницькою діяльністю.

Список використаних джерел
1. Ґудзь О. Договір франчайзингу: світовий досвід і перспективи розвитку в Україні / О. Ґудзь, О. Кохановська // Людина і політика. - 2003.- №1. - С.129-136.
2. Суковатий О.В. Франчайзинг як система інноваційного розвитку економіки / О.В. Суковатий // Проблеми науки. - 2007. - №1. - С.23-27.
3. Школа І.М. Міжнародні економічні відносини / І.М. Школа, В.М. Козьменко, О.В. Бабінська - Чернівці: Книги ХХІ, 2007.- С. 262-264.
4. Сайт асоціації франчайзингу. Франчайзинг в Україні. – Режим доступу: http://www.franchising.org.ua/page/sostojanie_rynka
 
Форум » Матеріали конференції 25.04.2012 » Аспекти міжнародної інтеграції України в контексті глобалізаційних процесів » Веселовський О., ФРАНЧАЙЗИНГ ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ..
Сторінка 1 з 11
Пошук: