Кувіла С., Якість швейної продуції як складова конкурент... - Форум
Середа, 07.12.2016, 16:18
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Кувіла С., Якість швейної продуції як складова конкурент... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 25.04.2012 » Товарознавство та експертиза продовольчих та непродовольчих товарів » Кувіла С., Якість швейної продуції як складова конкурент...
Кувіла С., Якість швейної продуції як складова конкурент...
conf-cvДата: Пятниця, 04.05.2012, 17:16 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Сніжана Кувіла,5 курс.



Наук.кер. –Хотинь Л.В.
Чернівецький торговельно–економічний інститут КНТЕУ
М. Чернівці




Якість швейної продуції як складова конкурентоспроможності на внутрішньому ринку України



В умовах ринкової економіки на сучасному етапі економічного розвитку легкої промисловості, зокрема швейного виробництва, у світі та в Україні гостро постає питання забезпечення високої якості продукції конкурентоздатної на споживчому ринку.
Проблема конкурентоспроможності продукції носить в сучасному світі універсальний характер. Від того, наскільки успішно вона вирішується, залежить багато в економічному і соціальному житті будь-якої країни.
Виробництво швейної продукції – це надзвичайно складний та важливий вид виробництва, а також об’єкт дизайнерського мистецтва, який включає використання якісної сировини, прогресивних технологій їх виготовлення, а також сучасних видів моделей і фасонів.
Дослідження проблем стосовно аналізу та синтезу систем управління якістю продукції, обґрунтування та розробки показників якості різного ступеня і інтеграції та її оцінки знайшли досить широке відображення в науковій літературі, зокрема в працях таких науковців, як А. Фейгенбаумана, Б. Губського, А. Островської, В. Тетери, Г. Гончара, А. Нелепова та інщих.
Як уже зазначалося, вкрай важлива проблема галузі – конкурентоспроможність. Справа в тому, що український ринок товарів швейної галузі є олігополістичним (обмежена кількість середніх виробників, різнорідний товар, певні технологічні бар'єри входу на ринок) [1, c.6].
З метою вивчення конкурентного середовища, тобто сукупності тих чинників, які впливають на інтенсивність конкурентної взаємодії у швейній галузі, доцільно провести аналіз складових конкурентоспроможності. Однією з найбільш важливих складових конкурентоспроможності силою для підприємств швейної галузі є якість.
Вступ України у 2008 р. до СОТ відкрив не лише нові можливості розвитку економіки, але й визначив необхідність відповідності товарів та послуг вітчизняних підприємств міжнародному рівню [3, c.105]. Тому дуже важливим є питання якості швейних виробів, що експортуються з України за кордон, а питання про наявність ефективних методів контролю і системи якості є безпосереднім завданням товарознавців-експертів.
Якість– це сукупність їх властивостей і характеристик, які зумовлюють здатність задовольняти конкретні потреби відповідно до свого призначення.
По якості швейні вироби повинні відповідати вимогам стандартів, технічних вимог та описів. Стандарти розробляються на окремі види готових швейних виробів та на близькі за призначенням та виробничими особливостями групи товарів.
Визначення якості швейних виробів проводиться за дефектами зовнішнього вигляду, посадку виробу, виконання окремих вузлів і деталей.
Якість швейних виробів за дефектами зовнішнього вигляду визначається органолептичним і вимірювальним методом, шляхом перегляду їх у роздубльованому виді при нормальному освітленні на бракувальному столі [4, c.30].
Товарознавча експертиза швейних виробів є комплексною і включає в себе: розпізнавання тканин, з яких виготовляють швейні вироби; вивчення дефектів тканин; вивчення асортименту швейних матеріалів; визначення якості швейних виробів та інше.
Експертиза швейних виробів – це перевірка відповідності показників вимогам нормативно-технічної документації. Мета цієї експертизи – не допустити у продаж швейних виробів виготовлених з порушенням встановлених вимог [2, c.198].
Питання сертифікації продукції регулюються більш ніж 500 законами, декретами і постановами Кабінету Міністрів України, указами Президента України та іншими нормативними актами. Аналіз найбільш важливих з них дає можливість визначити мету, вимоги до сертифікації та основні недоліки розглянутих нормативних документів.
Основні положення, що стосуються сертифікації продукції, містяться в Декреті Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію». Відповідно до даного Декрету сертифікація продукції здійснюється, насамперед, з метою захисту прав споживачів і поділяється на обов’язкову та добровільну [5, c.332].
Обов’язкова сертифікація на відповідність вимогам нормативних документів по якості виробляється винятково в державній системі сертифікації. При позитивних підсумках сертифікації заявнику видається сертифікат і дається право маркірувати продукцію спеціальним знаком відповідності. Обов’язкова сертифікація здійснюється уповноваженими на те органами з метою запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров’я та майна громадян і навколишнього природного середовища, а також сприяння споживачеві в компетентному виборі продукці.
В наш час сертифікація продукції стає невід`ємною частиною будь-якої інфраструктури з управління якістю в ринковій економіці, а сертифікат – основним критерієм оцінювання на внутрішньому і особливо зовнішньому ринку.
Сертифікація швейних виробів, як і інших товарів, є своєрідною гарантією споживачеві, що запропонований йому той чи інший швейний виріб відповідає існуючим вимогам нормативної документації та має заданий рівень якості.
Сертифікат відповідності на швейні вироби видається після:
- проведення лабораторного визначення тих показників, які передбачені у відповідних стандартах для оцінювання якості цих виробів;
- атестації стану виробництва швейних виробів;
- узагальнення результатів подальшого інспекційного контролю рівня якості продукції та стану виробництва [5, c.333].
У процесі атестації виробництва органом сертифікації дається офіційний висновок про наявність необхідних умов для вироблення високоякісної продукції на швейному підприємстві. Особлива увага під час атестації виробництва приділяється сертифікації систем якості продукції, яка найбільш повно дозволяє прогнозувати стабільність виробництва. Сертифікацію систем якості проводять на їх відповідність вимогам міжнародних стандартів серії 9000, європейських стандартів серії 2900 або національних стандартів, розроблених на основі цих систем. Однак в умовах постійного оновлення асортименту швейних виробів у процесі сертифікації все частіше віддають перевагу сертифікату на систему якості, а не сертифікатами відповідності окремих видів виробів.
Обов`язкова сертифікація швейних виробів проводиться на їх відповідність вимогам чинних законодавчих актів України й обов`язкових вимог нормативних документів, які діють на території України. Держстандартом періодично затверджується перелік продукції, яка підлягає обов`язковій сертифікації на території України. Під час обов`язкової сертифікації швейних виробів насамперед перевіряють відповідність їх тим вимогам, які гарантують безпеку для життя, здоров`я та майна людини, а також охорону навколишнього природного середовища у процесі виробництва, експлуатації, зберігання й утилізації цих виробів. Йдеться про наявність у виробах токсичних, алергічних, радіоактивних, пожежонебезпечних та інших небажаних сировинних компонентів.
Добровільна сертифікація продукції в системі УкрСЕПРО проводиться на відповідність вимогам, які в нормативній документації не віднесені до обов`язкових. Однак при цьому перевіряється відповідність і тим вимогам, які регламентуються, і для обов`язкової сертифікації. Добровільна сертифікація швейних виробів, як правило, проводиться з метою рекламування їх споживчих властивостей, освоєння нових ринків збуту, формування та підтримування іміджу окремих підприємств та фірм, а також коли цього вимагають умови контракту [5, c.332].
У стандартах на окремі види швейних виробів окремо наведена номенклатура показників якості для обов`язкової та добровільної сертифікації. Прикладом стандартів даного типу може бути ДСТУ 3045-95, згідно з яким обов`язкова сертифікація проводиться для виробів різного цільового призначення (для верхніх, білизняних, спортивних, хустко-шарфових, підкладкових та меблевих виробів). Під час обов`язкової сертифікації цей принцип зберігається і для деяких інших груп швейних виробів.
Слід підкреслити, що в процесі сертифікації різних за призначенням груп швейних виробів, крім перевірки передбачених ДСТУ 3045-95 показників якості для обов`язкової та добровільної сертифікації, обов`язковій перевірці підлягають показники, які належать до оцінки їх сортності, відповідності встановленим лінійним розмірам і зразкам-еталонам, а також правильності маркування, складання та пакування.
Отже, ми можемо зробити висновок, що основні перспективні напрями розвитку швейної галузі України полягають в інтенсифікації зусиль вітчизняних виробників щодо завоювання стійких конкурентних позицій на внутрішньому ринку шляхом поліпшення якості, підвищення наукоємності продукції, зниження її собівартості. А підвищення конкурентоспроможності швейної продукції повинно стати найважливішим пріоритетом, який буде сприяти формуванню внутрішнього та зовнішнього напрямків діяльності вітчизняних виробників.
Список використаних джерел
1. Буренко Ю.А., Шарко М.В. Проблемы и направления развития конкурентоспособности текстильной промышленности Украины. / Ю.А. Буренко., М.В. Шарко // Економіка, Фінанси, Право.– 2008.– №1. – С. 6–10.
2. Драбаніч А.В. Застосування методу експертних оцінок якості швейних виробів на основі маркетингових досліджень. / А.В. Драбаніч // Вісник Хмельницького національного університету. – 2010. - №4. – С. 197-201.
3. Кужільна Л.К. Підходи до управління комерційним ризиком на підприємствах легкої промисловості. / Л.К. Кужільна // Актуальні проблеми економіки. – 2009. - №8. – С. 103-107.
4. Семенчук А.О. Умови розвитку продукції легкої промисловості. / А.О. Семенчук // Актуальні проблеми економіки. – 2009. - №10. – С. 29-35.
5. Циганчук О.В. Проблеми та перспективи покращення сфери сертифікації та стандартизації в Україні. / О.В. Циганчук // Збірник студентських наукових праць. – 2010. - №6. – С. 332-334.

 
Форум » Матеріали конференції 25.04.2012 » Товарознавство та експертиза продовольчих та непродовольчих товарів » Кувіла С., Якість швейної продуції як складова конкурент...
Сторінка 1 з 11
Пошук: