Юлія Дуткович,
2 курс, спец. «Фінанси», д.ф.н.,
Наук. кер. – Гімчинський О. Г.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м. Чернівці
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ В УКРАЇНІ
Інвестиційна діяльність відіграє значну роль у соціально-економічному розвитку країни. Активізація інвестиційної політики, як найважливішого інструменту економічної політики держави, головним завданням якого є формування сприятливого інвестиційного клімату, може стати для економіки України каталізатором економічного розвитку, пожвавлення виробничого та невиробничого попиту.
На сьогодні залучення міжнародних інвестицій є обов’язковою умовою, яка передує не тільки внутрішньому зростанню економіки країни, а й сприяє виходу країни на світові ринки та інтеграції в світову економіку. Реалізація цієї умови залежить від того, чи зможе країна у певні терміни залучити необхідну масу інвестицій. Отже, нині перед Україною стоїть двоєдине завдання – визначення пріоритетів розвитку та побудова ефективної інвестиційної моделі, здатної забезпечити фінансування модернізації й нарощування виробничих потужностей.
В Україні несприятливий інвестиційний клімат, який є наслідком впливу низки об’єктивних і суб’єктивних факторів: недосконалість і часті зміни законодавчої та нормативно-правової бази; зниження фінансових можливостей суб’єктів господарювання; відсутність системи страхування ризику інвесторів [2, с. 128].
Більшість економістів є прихильниками залучення іноземних інвестицій в умовах гострого браку фінансових ресурсів і сучасних технологій. Для поліпшення положення в сфері інвестування прийнято низку законодавчих актів, і передовсім тих, що сприяють створенню та розвитку територій з особливим статусом – спеціальні (вільні) економічні зони (СЕЗ) і території пріоритетного розвитку (ТПР). Незважаючи на те, що показники, характерні для діяльності вітчизняних СЕЗ і ТПР, дещо гірші за прогнозовані, їх розвиток має позитивний ефект.
Інвестиції в основний капітал за регіонами України становить: на 2007р. – 188486 млн. грн., на 2008р. – 233081 млн. грн., на 2009р. – 151777 млн. грн. Виходячи з цих даних можна побачити такі зміни: у 2008р. інвестиції збільшилися на 23,7% порівняно з 2007р., а у 2009р. – зменшилися на 19,5% [2, с. 203].
Щодо прямих іноземних інвестицій в Україну у 2009 році можна спостерігати такі дані: усього іноземні інвестиції становили – 35616,4; у тому числі з країн ЄС – 28127,7; з країн СНД – 2168,0; з інших країн світу – 5320,7 [2, с. 268].
Спад темпів приросту прямих іноземних інвестицій в економіку України в першому кварталі 2009 року у порівнянні з відповідним періодом 2008 року пояснюється впливом світової фінансово-економічної кризи на рух капіталу, а також, курсовою різницею, яка виникла у зв’язку із девальвацією офіційного курсу гривні до долара США.
Разом з тим приріст іноземного капіталу у звітному періоді (І кварталі 2009 року) спостерігався: на підприємствах, що здійснюють фінансову діяльність, – на 284,4 млн. дол. США; операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям – на 236,0 млн. дол.. США; торгівлю, ремонт автомобілів, побутових виробів, предметів особистого вжитку – на 56,4 млн. дол. США; а також на підприємствах промисловості – на 78,3 млн. дол. США .
Інвестиції відіграють важливу роль у процесі економічного розвитку. Вони забезпечують акумулювання капіталу, впливають на ефективність його використання, що є невід’ємною умовою збільшення національного доходу та підвищення темпів економічного зростання. Збільшення інвестицій є позитивним явищем для суспільного поступу, незважаючи на те, що основною їх метою є забезпечення реалізації інтересів інвесторів [3, с. 74].
Ключовими характерними особливостями, які гальмують поліпшення інвестиційного клімату є: відсутність в Україні сталої стратегії та відповідного національного плану дій; обмеженість потенціалу залучення прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україну через приватизацію державних підприємств; переобтяженість регуляторними нормами та складність податкової системи; суттєве податкове навантаження; недієздатність механізмів забезпечення ринкових прав і свобод інвесторів, а також низький рівень захисту інвесторів; низький рівень ефективності законодавства з питань корпоративного управління.
Істотно збільшити притік інвестицій можна лише за рахунок створення сприятливого інвестиційного клімату країни, розвитку національної системи страхових послуг, здатної забезпечити надійний захист довгострокових капіталовкладень, необхідних для економічного зростання. Недооцінка хоча б однієї складової призведе до дисбалансу та зумовить напруженість на інвестиційному ринку [1, с. 107].
Основними інвесторами в Україні є: Сполучене королівство, Віргінські острови, Італія, Ізраїль, США, Німеччина.
Щодо України в цілому, то для створення сприятливих умов для подальшого розвитку підприємницької діяльності зарубіжних інвесторів в регіонах необхідно розробити стратегію поліпшення інвестиційного середовища в них. Вона повинна включати пріоритетний розвиток галузей промисловості, спроможних забезпечити науково-технічний прорив, і дати реальний прибуток; регулювання цін монополістів; підтримку експорту шляхом стимулювання пільговим оподаткуванням.
Список використаних джерел:
1. Взаємозв’язок бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики у сфері регулювання економіки. Матеріали міжнародної студентської наукової конференції.17-18 травня 2007 р./ Т.Т. Мамедов. «Роль іноземних інвестицій в соціально-економічному розвитку країни». – Чернівці: БДФА, 2007.- С. 128, 106-107.
2. Статичний щорічник України за 2009 рік/ за ред. О.Г. Осауленка. – Київ: Державне підприємство «інформаційно-аналітичне агентство», 2010 р. – С. 203, 268.
3. Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Вип. 1 (116)/ Наук. ред. І.Г. Манцуров. – К., 2011. – С. 74-77.
