Кафлюк Т., ІНОЗЕМНЕ ІНВЕСТУВАННЯ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ... - Форум
Пятниця, 09.12.2016, 21:19
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Кафлюк Т., ІНОЗЕМНЕ ІНВЕСТУВАННЯ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 18.11.2011 » Проблеми формування інвестиційного клімату в економічній системі України » Кафлюк Т., ІНОЗЕМНЕ ІНВЕСТУВАННЯ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ...
Кафлюк Т., ІНОЗЕМНЕ ІНВЕСТУВАННЯ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ...
conf-cvДата: Субота, 19.11.2011, 22:48 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Тетяна Кафлюк



с-ть «Міжнародна економіка», 3 курс, д/ф
Наук. кер. – Козменко В.М.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м.Чернівці




ІНОЗЕМНЕ ІНВЕСТУВАННЯ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ: СЬОГОДЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ



Одним із важливих чинників забезпечення сталого соціально-економічного розвитку країни є нарощування та ефективне вико¬ристання інвестиційних ресурсів. Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) являють собою найважливішу частину світового руху капіталу. Для країн із перехідною економікою, в тому числі для України, роль ПІІ надзвичайно велика, а саме у здійсненні структурної перебудови економіки, інвестиційної реконструкції і модернізації виробництва. ПІІ полегшують рішення таких важливих для економіки завдань, як забезпечення виходу інноваційної продукції на внутрішній і зовнішній ринки, заміщення імпорту і перехід промислового виробництва до стадії стійкого економічного росту. Інвестиції торкаються найглибших основ господарської діяльності, визначають процес економічного зростання загалом. У сучасних умовах вони виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу з економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, зростання технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро- та макрорівні. Активізація інвестиційного процесу є одним із надійніших механізмів соціально-економічних перетворень. Саме тому актуальним завданням економічної науки постає вивчення сучасних тенденцій і закономірностей міжнародного руху капіталу [1, c. 162].
Проблемам з'ясування сутності інвестицій, міжнародної інвестиційної діяльності, механізмам регулювання на національному й міжнародному рівнях, а також перевагам і недолікам залучення іноземних інвестицій в економіку України нині приділяють увагу багато вітчизняних економістів, зокрема Б. Губський, М. Крупка, І. Михасюк, А. Мороз, А. Пересада, А. Поручник, І. Татаренко, Д. Черваньов та ін. Важливі аспекти зазначених проблем висвітлюють у своїх працях такі відомі сучасні зарубіжні автори, як Л. Гітман, М. Джонк, Е. Дж. Долан, Г. Іванов, Л. Ігоніна, Д. Єндовицький, У. Шарп та ін [2, c. 152]. Проте, слід дослідити також іноземне інвестування економіки України на сьогоднішній день.
Метою даної статті є розгляд головних аспектів іноземного інвестування в економіку України. Виходячи з цього, постають наступні завдання: з’ясувати поняття іноземного інвестування як чинника економічного розвитку держави; здійснити аналіз залучення іноземних інвестицій в економіку України у динаміці за останні роки; визначити недоліки, ефективність і шляхи сприяння вкладення інвестицій в економіку України.
Інвестиції - це використання фінансових ресурсів у формі довгострокових вкладень капіталу (капіталовкладень). У ширшому трактуванні інвестиції являють собою вкладення капіталу з метою подальшого збільшення. Інвестиції мають фінансове та економічне визначення. Фінансове визначення інвестицій — всі види активів (коштів), що вкладаються в господарчу діяльність з метою отримання доходу. Економічне визначення інвестицій — видатки на створення, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння основного капіталу, а також на пов'язані з цим зміни оборотного капіталу, оскільки зміни у товарно-матеріальних запасах здебільшого залежать від руху видатків на основний капітал.
Інвестиції в об'єкти підприємницької діяльності здійснюються в різних формах. З метою обліку, аналізу та планування вони класифікуються за різними ознаками: за об'єктами вкладень розрізняють реальні та фінансові інвестиції; за характером участі в інвестуванні розрізняють прямі і непрямі інвестиції; за періодом інвестування розрізняють короткострокові та довгострокові інвестиції; за формами власності інвесторів розрізняють інвестиції приватні (акціонерні), державні, іноземні та спільні; за регіональною ознакою розрізняють внутрішньодержавні та закордонні інвестиції.
На сучасному етапі розвитку України одне з важливих місць належить іноземним інвестиціям.
Іноземні інвестиції – всі види матеріальних та інтелектуальних цінностей, які вкладаються інвестором однієї країни на території іншої країни.
На жаль, науковці приділяють увагу класифікації загалом, але ніхто не наводить чіткої узагальненої класифікації саме іноземних інвестицій. Більшість з них іноземні інвестиції поділяють лише на прямі та портфельні. Під прямими інвестиціями в Україну розуміють вкладення капіталу, які забезпечують контроль інвестора над українськими підприємствами, під портфельними – вкладення капіталу в акції вітчизняних підприємств, у цінні папери міжнародних кредитних організацій та державні цінні папери. Різниця між прямими та портфельними інвестиціями полягає в тому, що прямі інвестиції мають виробниче призначення, характеризуються своєю довготерміновістю і здатністю забезпечити інвестору контроль над підприємством, а портфельні пов'язані з метою лише отримати прибуток від інвестицій у формі відсотків, дивідендів тощо [3, c. 23].
У процесі надходження прямих іноземних інвестицій в Україні виділяють три етапи. Перший з них охоплює період із 1992 по 1994 рр. і характеризується низьким рівнем залучення іноземних інвестицій. Другий етап тривав до початку ХХІ ст. і відрізнявся динамічним зростанням зацікавленості іноземних інвесторів. Третій етап напряму пов’язаний із сьогоденням і характеризується зменшенням іноземних інвестицій порівняно із другим етапом через наявність світової фінансової кризи, девальвацію гривні і невпевненість інвесторів у доцільності вкладання своїх коштів [1, с. 163].
Беручи до уваги вищесказане, важливо проаналізувати вкладання закордонних коштів у економіку України, динаміку цих вкладів та їх напрямки.
Найважливішими інвесторами для України є США, Кіпр, Нідерланди, Росія, Великобританія, Німеччина та Польща. Але інвестиції в нашу країну не завжди надходять стабільно. Тобто, навіть одна й та ж сама країна вкладає свої кошти в економіку України кожного року у різних розмірах. Наприклад, візьмемо до уваги хоча б Австрію, питома вага інвестицій від загального обсягу на протязі трьох років тільки зменшилася. Так, якщо у 2009 р. вона складала 6,8 %, то у 2010 уже 6,5%, а у 2011 лише 5,9%. Те ж саме можна сказати і про вклади США, Німеччини, Великобританії, Італії.
Звичайно, є і такі країни як, наприклад, Швеція, інвестиції якої то зменшуються (у 2010 р. інвестиції впали на 0,3% відповідно з 2009 р.), то знову зростають (у 2011 р. – на 0,7% відповідно з 2010 р.), хоча і в малій кількості. Стабільно зростають, на сьогоднішній день, капіталовкладення Кіпру (на 0,7% порівняно з 2009-2010 рр.), Нідерландів (на 1,6% порівняно з 2009 р.), Росії (на 2,4% порівняно з 2009 р.), Франції (на 1,9% порівняно з 2009 р.). Якщо дивитись загалом по інших країнах, то обсяг інвестицій у 2010 р. впав на 0,1% порівняно з 2009 р., проте уже в 2011 р. зріс на 1,0% порівняно з 2010 р. Також, незважаючи на те, що досить мала кількість країн підтримує економіку України своїми коштами, все ж сумарний обсяг інвестицій (у млн. дол. США) з кожним роком зростає, хоч і на незначну суму.
Варто також зазначити, що капіталовкладення іноземних інвесторів спрямовуються у найрізноманітніші напрямки. Найбільш привабливими для інвесторів залишаються традиційні галузі економіки. Насамперед, це –металургія, машинобудування, хімічна промисловість, харчова промисловість. Водночас дедалі більше привертають увагу інвесторів такі галузі, як автомобільна промисловість, споживча електроніка, високі технології, вітроенергетика, виробництво біопалива, логістика й ін [4].
Як свідчать статистичні дані, іноземні інвестиції в Україну не перестають надходити, однак їх обсяги дещо скоротилися порівняно з докризовим періодом. Прогнози іноземних аналітиків також не є оптимістичними. Німецькі експерти вважають, що обсяги іноземних інвестицій цього року зменшаться вдвічі порівняно з минулим роком, а експерти ООН констатують, що Україна катастрофічно втрачає довіру інвесторів через спад промислового виробництва, зростання інфляції, знецінення національної валюти і падіння фондових індексів.
І справді, на нестабільність залучення закордонних коштів в Україні впливає низка об’єктивних і суб’єктивних чинників. Серед них корумпованість влади; жорстке оподаткування; складність реєстраційних, ліцензійних, сертифікаційних та митних процедур; відсутність чітких і простих процедур викупу й оренди землі для ведення господарської діяльності; відсутність державного захисту інвестицій [5, c. 71-72].
Говорячи про перспективи на майбутнє, стає зрозуміло, що Україна не стане більш привабливою для іноземних інвесторів у найближчі роки. Оскільки, наша держава не сприяє залученню закордонних коштів і не принесе очікуваного прибутку капіталовкладчикам. Проте, слід не забувати, що уже зовсім через незначний період часу в Україні відбудеться Євро-2012, що призведе до збільшення інвестицій в середньому у 2 рази. Також уряд нашої держави має у планах залучити в економіку країни протягом двох найближчих років близько 168 млрд. грн. (з них 40% - іноземні інвестиції), що в перспективі повинно покращити її розвиток. Проте все буде залежати від того куди будуть надходити дані кошти і в яких сумах. Тобто можна відмітити, що якщо вище названа сума грошей у малих частках буде розпорошена по різних галузях економіки, то значного економічного розвитку у жодній з них не відбудеться.
Серед пропозицій на майбутнє, спершу варто відмітити першочергові шляхи або ж заходи, серед яких: досягнення національної згоди між різними владними структурами, соціальними групами, політичними партіями та іншими суспільно політичними організаціями; радикалізація боротьби зі злочинністю; гальмування інфляції всіма розумними відомими у світовій практиці засобами; перегляд податкового законодавства у бік його спрощення і стимулювання виробництва;мобілізація вільних коштів підприємств і населення на інвестиції у нестачу шляхом підвищення процентних ставок по депозитах і внесках; впровадження системи оплати з творення продукції капітального будівництва за кінцеву будівельну продукцію; запуск передбаченого законодавством механізму банкрутства; надання податкових пільг банком вітчизняним та іноземним інвесторам, які ідуть на довгострокові інвестиції для того, щоб компенсувати витрати від уповільненого обороту капіталу в порівнянні з іншими напрямами їхньої діяльності.
Дані заходи сприятимуть довірі іноземних інвесторів до нашої держави, уряду, політики. Україна зможе стати безпечною і прибутковою країною для вкладання коштів у її економіку.
Також щодо пропозицій, то доцільно було б створити організації, що займаються розробкою проектів підприємств з іноземним інвестуванням; банки, що надають гарантію; інвестиційні фонди; страхові компанії, що здійснюють страхування ризиків при реалізації проектів, які розробляються саме завдяки іноземному інвестуванню тощо. Тобто, потрібно створити для інвесторів такі умови, які б сприяли залученню їхніх коштів у економіку саме нашої країни, які б гарантували їм стабільні і високі прибутки.
Отож, виходячи з реалій сьогодення, іноземні інвестиції є тим ресурсом, який, у всякому разі в найближчій перспективі, може найбільш вагомо сприяти підвищенню ефективності функціонування українських підприємств, розвиткові відповідних територій і міст, а відтак і всієї держави.
Список використаної літератури
1. Заярна Н.М., Чиковська М.М. Стан та проблеми іноземного інвестування в Україні // Наукрвий вісник НЛТУ України. – 2010. - № 20. – с. 162-164.
2. Дуфенюк О.М., Вишивана Б.М. Визначення економічної сутності інвестицій та міжнародної інвестиційної діяльності в умовах розвитку ринкових відносин // Науковий вісник. – 2008. - № 17. – с. 152-160.
3. Драган І.В. Оцінка сучасного стану залучення іноземних інвестицій в Україні // Фондовий ринок. – 2010. – № 4. – с. 22-27.
4. www.ukrstat.gov.ua – Прямі іноземні інвестиції в Україну
5. Гринів Т.Т. Іноземні інвестиції в Україні в період кризи: стан і перспективи розвитку // Науковий вісник НЛПУ України. – 2010. - № 2. – с. 69-73.

 
Форум » Матеріали конференції 18.11.2011 » Проблеми формування інвестиційного клімату в економічній системі України » Кафлюк Т., ІНОЗЕМНЕ ІНВЕСТУВАННЯ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ...
Сторінка 1 з 11
Пошук: