Пантелик А., РОЗВИТОК ЛІЗИНГУ В УКРАЇНІ - Форум
Неділя, 11.12.2016, 04:09
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Пантелик А., РОЗВИТОК ЛІЗИНГУ В УКРАЇНІ - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 18.11.2011 » Проблеми формування інвестиційного клімату в економічній системі України » Пантелик А., РОЗВИТОК ЛІЗИНГУ В УКРАЇНІ
Пантелик А., РОЗВИТОК ЛІЗИНГУ В УКРАЇНІ
conf-cvДата: Субота, 19.11.2011, 22:46 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Аліна Пантелик,



4курс, спец. «Менеджмент», д.ф.н.,
Наук. кер. – Короп Б. М.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці




РОЗВИТОК ЛІЗИНГУ В УКРАЇНІ



В останні роки спостерігається підвищений інтерес до широких можливостей лізингового бізнесу - цієї перспективної галузі діяльності на фінансовому ринку України. Закономірністю розвитку зовнішньоекономічної діяльності на сучасному етапі стало існування різнобічних форм проведення операцій у цій сфері взаємовідносин.
До вітчизняних учених, які на сучасному етапі займаються економічними дослідженнями застосування цього виду фінансових послуг в нашій державі належать: І. Міхаліна, Б. Луців, В. Мосійчук, Я. Ксенко, В. Міщенко, І. Покотило, О. Лях та ін.
Метою дослідження є з’ясування проблем та перспектив розвитку лізингу в Україні.
На сьогодні єдиного міжнародного трактування поняття «лізинг» (від англ. «to leaus», що означає «брати в оренду», «наймати») не існує. Це обумовлено як складним змістом, що відображає даний термін, так і відмінностями в законодавстві, системі звітності та оподаткування в різних країнах. Зокрема, Європейська федерація національних асоціацій лізингових компаній дає таке визначення: «Лізинг – це договір про оренду заводу, промислових товарів, обладнання, нерухомості для використання їх у виробничих цілях орендатором, у той час як товари купуються орендодавцем і він зберігає за собою право власності» [3, с.182-183].
У практиці України регулювання лізингових відносин здійснюється Законом України «Про лізинг», в якому зазначається, що лізинг – це господарча операція, за якою суб’єкт підприємницької діяльності (лізингодавець) передає матеріальні цінності іншому суб’єктові підприємницької діяльності (лізингоодержувачеві) в користування за плату для підприємницької діяльності [4].
Сьогодні лізинг розуміють і трактують як форму орендних відносин, що методологічно відповідає меті створення адекватних передумов для розвитку міжнародного співробітництва у сфері лізингу.
Лізинг здійснюється за договором лізингу, який регулює правовідносини між суб’єктами лізингу (тобто, лізингодавець - суб’єкт підприємницької діяльності (у тому числі банківська або небанківська фінансова установа), який передає в користування об’єкти лізингу за договором лізингу;
лізингоодержувач - суб’єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування об’єкти лізингу за договором лізингу; продавець лізингового майна - суб’єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно (машини, устаткування тощо) та/або продає власне майно, яке є об’єктом лізингу) і, залежно від особливостей здійснення лізингових операцій, може бути двох видів – фінансовий чи оперативний [1, с.113-114].
Згідно, фінансового лізингу вартість майна повністю повертається лізингодавцю за час дії договору лізингу (що передбачає збіг терміну повної амортизації майна і терміну договору). У свою чергу, під операційним лізингом розуміють орендні відносини, за яких витрати лізингодавця пов’язані з придбанням та утриманням майна, що здається в оренду, не покриваються орендними платежами протягом одного лізингового контракту [3, с.194-195].
Аналізуючи розвиток лізингу в Україні, варто відмітити ряд позитивних зрушень. Так, кількість укладених договорів фінансового лізингу за 1 квартал 2011 року збільшився на 56% порівняно з аналогічним періодом минулого року (див. таблицю 1) [2].
Таблиця 1
Підсумки діяльності лізингодавців в Україні за 2010-2011 рр.
Показник Кінець 1 кварталу
2010 р. Кінець 1 кварталу
2011 р.
1 2 3
Вартість діючих договорів фінансового лізингу, млрд. грн. 28,2 28,6
Діючі договори фінансового лізингу зі строком дії менше або дорівнює 2 рокам, % 4,22 2,76
Діючі договори фінансового лізингу зі строком дії більше 2 або дорівнює 5 рокам, % 52,60 46,91


Продовження таблиці 1

1 2 3
Діючі договори фінансового лізингу зі строком дії більше 5 або дорівнює 10 рокам, % 40,77 46,34
Діючі договори фінансового лізингу зі строком дії більше 10 років, % 2,41 3,99
На основі аналізу даних таблиці 1, можна помітити тенденцію щодо діяльності лізингодавців в Україні порівняно з попереднім періодом. Проте знизився відсоток договорів фінансового лізингу зі строком дії, що менший або дорівнює 2 роки та зі строком дії більше двох років або дорівнює 5 років. Це зумовлено тим, що під час дії короткострокових договорів не все майно може амортизуватись. Як ми бачимо, договори зі строком дії більше 5 років або ті, які дорівнюють 10 рокам та договори зі строком дії більше 10 років збільшили свій відсоток в поточному періоді, це спричинив той же факт амортизації.
Існують серйозні проблеми, що стримують розвиток лізингу:
1. Різні підходи до визначення понять фінансового лізингу у Законах України “Про фінансовий лізинг”, “Про оподаткування прибутку підприємств”.
2. Банківські кредити, від можливості отримання яких істотно залежить ефективність діяльності юридичних осіб, що здійснюють лізингову діяльність, мають переважно короткостроковий характер, а їх висока вартість є додатковим тягарем для лізингоодержувачів.
3. Одним із вагомих чинників, що перешкоджають розвитку фінансового лізингу, є положення Закону України „Про фінансовий лізинг”, згідно із яким після закінчення дії фінансового лізингу предмет лізингу однозначно підлягає поверненню лізингодавцю. Отже, після сплати вартості предмету лізингу (чи її основної частини) під час дії договору лізингу, лізингоодержувач все одно повинен повертати предмет лізингу.
4. Під час здійснення лізингових операцій перед банками та іншими лізингодавцями постають проблеми, аналогічні проблемам у кредитуванні: недостатня кількість платоспроможних лізингоодержувачів, істотні ризики несвоєчасної плати за користування майном. Остання проблема зумовлена, в першу чергу, недостатнім нормативно-правовим захистом прав кредиторів.
На нашу думку, з метою підвищення ефективності розвитку лізингу в Україні потрібно урізноманітнити джерела його фінансування, удосконалювати систему оподаткування, амортизації, надання податкових пільг щодо операцій з міжнародного лізингу для ввезення на територію України високотехнологічного устаткування та розробити державну програму щодо підтримки лізингу.
В сучасних умовах також актуальним є міжнародний лізинг в Україні - це реальна форма довгострокового та середньострокового фінансування основних фондів.
Міжнародний лізинг можна розглядати як одну з форм іноземних інвестицій, оскільки він полягає в тому, що інвестор надає в лізинг активи іноземним фірмам з метою одержання прибутку в формі лізингових платежів.
Для активізації інвестиційної активності іноземних лізингодавців в першу чергу необхідне розповсюдження інформації про українських лізинговий ринок, його потенціал, українські лізингові компанії, досвід їх роботи на світовому лізинго¬во¬му ринку, а також спрощення процедури повернення лізингованого майна іноземному лізингодавцю в разі неплатоспроможності лізинго¬одержу¬ва¬ча, що зменшить ризик його експропріації, який стримує розповсюдження міжнародних лізингових операцій в Україні.
Розвиток лізингу в Україні сприятиме розвитку малого та середнього бізнесу, забезпечуючи наступні переваги: стовідсоткове кредитування, яке не вимагає негайного початку платежів; набагато простіше отримати контракт з лізингу, ніж позику; до лізингових операцій залучаються великі кошти банківських установ, страхових, акціонерних та інших товариств; можливість через лізинг не тільки оперативно реконструювати виробництво, а й спрямовувати зекономлені кошти на інші потреби; можливість отримати додаткові інвестиції від іноземних партнерів, причому не в грошовому вираженні, а в машинах та устаткуванні. Тому на сьогоднішній день лізинг - найперспективніший фінансовий інструмент, здатний ефективно розвивати виробництво, активізувати інвестиційний процес в країні.
Список використаних джерел:
1. Міхаліна І.Г. Актуальні проблеми розвитку лізингу в Україні/І.Г. Міхаліна// Статистика України - №3. - 2005. - С. 296.
2. Українське об’єднання лізингодавців // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.leasing.org.ua.
3. Гребельник О. П. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Підручник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 384с.
4. Закон України «Про лізинг» від 11.12.2003 №1381-IV// [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.


 
Форум » Матеріали конференції 18.11.2011 » Проблеми формування інвестиційного клімату в економічній системі України » Пантелик А., РОЗВИТОК ЛІЗИНГУ В УКРАЇНІ
Сторінка 1 з 11
Пошук: