Чернівчан В., Проблеми міжбюджетних відносин в Україні... - Форум
Пятниця, 09.12.2016, 19:22
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Чернівчан В., Проблеми міжбюджетних відносин в Україні... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 18.11.2011 » Роль фінансово-кредитної системиу розвитку економіки країни » Чернівчан В., Проблеми міжбюджетних відносин в Україні...
Чернівчан В., Проблеми міжбюджетних відносин в Україні...
conf-cvДата: Субота, 19.11.2011, 23:02 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Валентина Чернівчан,



4 курс, спец. «Фінанси і кредит» , д/ф,
Наук. кер. – Каспрук А.Ю.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці




Проблеми міжбюджетних відносин в Україні
та шляхи їх подолання



Стаття присвячена дослідженню проблем міжбюджетних відносин в Україні. Здійснено розгляд питання розвитку міжбюджетних відносин та аналіз публікацій пов’язаний із досліджуваною проблемою. На основі аналізу визначено основні шляхи вирішення проблем міжбюджетних відносин В Україні.

Формування міжбюджетних відносин досить складна та багатогранна проблема. Вона торкається не лише розподілу фінансових ресурсів між різними рівнями бюджетної системи для виконання власних і делегованих повноважень, але й удосконалення діючої системи управління фінансами органів місцевого самоврядування та законодавчого розподілу функцій і відповідальності між центральними і місцевими органами влади [2, c. 13].
Актуальність вивчення проблем міжбюджетних відносин в Україні пов'язана з тим, що їх формування відбувається в умовах протистояння центрального уряду і органів місцевого самоврядування, законодавчої та виконавчої влади, окремих груп у парламенті України. І хоча на сьогодні теоретичні питання формування міжбюджетних відносин вже закріплені на законодавчому рівні у Бюджетному кодексі проблеми, пов'язані з місцевими фінансами залишаються й досі неврегульованими.
Міжбюджетні відносини стали предметом дослідження таких вчених як: С. Булгакова, О. Василик, В. Кравченко, О. Кириленко, І. Луніна, В. Опарін, В. Малько, С. Кондратюк, С. Слухай, Т. Токарєва, В. Федосов, С. Юрій, В. Швець та ін. У працях названых авторів досить широко висвітлено становлення місцевих бюджетів, розвиток міжбюджетних відносин та законодавчої бази.
Так, з точки зору В. Опаріна, В. Малька і С. Кондратюка, міжбюджетні відносини – це внутрішні бюджетні потоки, які відображають перерозподіл доходів і видатків між бюджетами [3, c. 23].
Схожі погляди на розкриття сутності міжбюджетних відносин мають І. Луніна та В. Швець. Так, І. Луніна тлумачить міжбюджетні відносини як відносини між центральною і місцевою владою з розподілу повноважень, видаткових зобов'язань та дохідних джерел між бюджетами різних рівнів [5, c.29], а В. Швець - як систему взаємовідносин між державою та місцевим самоврядуванням щодо розподілу повноважень державних органів влади й органів місцевого самоврядування, а також розподілу видаткових зобов'язань і дохідних джерел між бюджетами різних рівнів [7, c. 26].
Міжбюджетні відносини весь час перебувають у процесі розвитку, що спрямовується на вирішення завдань щодо забезпечення соціально-економічного зростання адміністративно-територіальних одиниць і держави вцілому, усунення розбіжностей у рівнях розвитку регіонів та посилення фінансового забезпечення місцевого самоврядування [8].
Питання розвитку міжбюджетних відносин розглядали вітчизняні економісти. Так, Л. Тарангул запропонував методику визначення податкових можливостей регіонів на основі індексу податкового потенціалу і з урахуванням рівнів їхнього соціально-економічного розвитку [6, c.9], В. Зайчикова зосередила увагу на питаннях можливості використання досвіду унітарних європейських країн зі зміцнення фінансового забезпечення місцевого самоврядування [4, c.28], Є. Жемеренко дослідив джерела формування доходів місцевих бюджетів України і їх використання на основні громадських послуг [2, c.14].
Міжбюджетні відносини залишаються напруженою ланкою в бюджетному процесі. Вимагає вдосконалення система бюджетного регулювання, зберігається недостатня власна дохідна база місцевих бюджетів, потребує покращення законодавче забезпечення розмежування функцій та завдань центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо здійснення бюджетних видатків.
Однією з найважливіших проблем є створення оптимальної моделі організації міжбюджетних відносин в країні.
Модель міжбюджетних відносин являє собою інституціональний підхід до визначення організаційних основ взаємовідносин між державними і місцевими органами влади, що пов’язаний з політикою уряду або регіональної адміністрації у вирішенні питання розподілу доходів і видатків за рівнями бюджетної системи.
Світова практика організації міжбюджетних відносин ґрунтується на двох основних моделях: бюджетного федералізму та бюджетного унітаризму. Бюджетний федералізм – це модель організації міжбюджетних відносин у багаторівневій бюджетній системі, у якій законодавчо визначаються бюджетні права та обов’язки федерації та суб’єктів федерації, правила їх взаємодії на всіх стадіях бюджетного процесу [3, с. 10]. Кожен рівень бюджетної системи є самостійним, володіє власними фінансовими ресурсами і виконує закріплені за ним бюджетні повноваження. Бюджетний федералізм як модель організації міжбюджетних відносин передбачає:
- значну автономію бюджетів різного рівня;
- договірно-правовий характер відносин центру та суб’єктів федерації;
- чітке розмежування фіскальних та видаткових повноважень місцевих бюджетів;
- закріплення за кожним рівнем управління достатніх фінансових ресурсів для фінансування своїх повноважень;
- організацію міжбюджетних відносин за активної ролі у визначенні їх моделі не тільки центральної влади, а й регіональної та місцевої через механізм консультацій та переговорів.
У свою чергу, фактично протиставлена попередній моделі організації міжбюджетних відносин інша - бюджетний унітаризм [4, с.13]. Ця модель організації міжбюджетних відносин передбачає:
- основні принципи визначаються центральною владою;
- центральна влада здійснює активну політику забезпечення єдиних стандартів громадських послуг на всій території країни, вирівнює фіскальні дисбаланси;
- місцевій та регіональній владі, як правило, відводиться досить пасивна роль.
Україна є унітарною державою, тому логічним є прийняти унітарної моделі відносин на принципах бюджетного унітаризму. Проте, побудова моделі міжбюджетних відносин на основі запозичення принципів бюджетного федералізму має багато преваг. Ця теорія надає можливість вирішити питання, які функції держави ефективніше виконувати централізовано, а виконання яких функцій можна передати місцевим органам влади. Реформування міжбюджетних відносин в Україні слід здійснювати з урахуванням принципів теорії бюджетного федералізму. Фінансову децентралізацію необхідно проводити з одночасним підвищенням відповідальності місцевих органів влади за прийняття ними рішень.[1]
Важливо знайти оптимальний варіант побудови децентралізованої моделі міжбюджетних відносин в унітарній країні, використовуючи позитивні сторони роботи місцевого самоврядування та розширюючи бюджетну самостійність, що гарантується законом.
Місцеве самоврядування є однією з умов успішного здійснення демократичних перетворень в Україні. Самоврядування повинно узгоджуватися з діяльністю центральних органів. До повноважень органів місцевого самоврядування належить широке коло питань, зокрема: володіння, користування і розпорядження муніципальною власністю; місцеві фінанси; формування, затвердження і виконання місцевого бюджету тощо [3,c.6].
Можна зробити висновок, що міжбюджетні відносини в Україні потребують подальшого вдосконалення з метою розширення ресурсної бази органів місцевого самоврядування та запровадження децентралізованого моделі міжбюджетних відносин.
Формування ефективного механізму міжбюджетних відносин в Україні можливо при чіткому розподілі повноважень різних органів влади і посиленні відповідальності за здійснення фінансування видатків; систематизації методів та інструментів організації відносин між ланками бюджетної системи; реформуванні системи місцевих податків та зборів за рахунок перерозподілу частини податкових надходжень з податку на прибуток підприємств на користь органів місцевого самоврядування; надання права місцевим органам влади брати належним чином участь у розробці правил, що регулюватимуть загальний пропорційний розподіл коштів; послаблення ролі субвенцій.

Список використаних джерел:
1. Бюджетний кодекс України: редакція від 22.05.2008 ; із змінами та доповненнями від 05.04.2011.
2. Бюджетний кодекс України: закон, засади, коментар/ За редакцією О.В.Турчинова і Ц.Г. Огня. - К.: Парламентське вид-во, 2002. - 320.
3. Жемеренко Є.В. Використання коштів місцевих бюджетів України // Фінанси України. – 2005. - № 1. С. 10-15.
4. Зайчикова В.В. Місцеві фінанси України та європейських країн. – К.: НДФІ, 2007. – 299 с.
5. Луніна І.О. Державні фінанси та реформування міжбюджетних відносин: Монографія. - К. : Наукова думка, 2006. – 432.
6. Тарангул Л.Л. Оцінка податкоспроможності регіону // Фінанси України. – 2003. № 6. – С.7-13.
7. Швець В.Я. Концептуальні підходи до вдосконалення системи міжбюджетних відносин // Фінанси України. – 2005.- № 3. – С. 23-31.

 
Форум » Матеріали конференції 18.11.2011 » Роль фінансово-кредитної системиу розвитку економіки країни » Чернівчан В., Проблеми міжбюджетних відносин в Україні...
Сторінка 1 з 11
Пошук: