4курс, спец. «Менеджмент», д.ф.н., Наук. кер. – Боднарук О.О. Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
ОХОРОНА ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ - ОСНОВНІ АСПЕКТИ
На сьогодні в Україні функціонує понад мільйон суб’єктів підприємництва. Кожного року ліквідується до 200 тис. суб’єктів підприємницької діяльності і стільки ж утворюється. Тобто, 200тис. осіб приходять у бізнес, наймають людей і мають усвідомлювати свою відповідальність у сфері охорони праці. Нагально постає проблема інформування, методичної допомоги в організації служб охорони праці, ознайомленя з формами контролю власника[1]. Ця тема досить актуальна, оскільки зараз розглядається проект «Структури національної стратегії безпеки праці на 2011-2020 роки», який містить 9 розділів. В одному із розділів йдеться про «Правові, економічні і соціальні пріоритети державної політики в сфері охорони праці», де вказується, що національна стратегія охорони праці спрямовується на забезпечення: • Конституційного права працівників на безпечні і здорові умови праці, створення ефективної системи запобігання нещасним випадкам на виробництві і виникненню професійних захворювань; • Зменшення витрат економіки України в результаті виробничого травматизму і професійних захворювань, внаслідок яких виробництво втрачає професійно підготовлені кадри; • Створення належних гарантій соціального захисту потерпілих на виробництві та сімей загиблих на виробництві[4]. Мета роботи – ознайомлення з системою соціально-економічного управління умовами й охороною праці на основі комплексу теоретичних, методичних і практичних рекомендацій, що забезпечують безпеку праці на підприємстві. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників. Жодне підприємство, цех, дільниця, виробництво не можуть бути прийняті і введені в експлуатацію, якщо на них не створено безпечних і нешкідливих умов праці. Власник, який створив нове підприємство, зобов'язаний одержати від органів державного нагляду за охороною праці дозвіл на початок його роботи [2]. Разом з тим на працівників також покладаються певні обов'язки: - знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; - додержуватися зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації; - співпрацювати з власником або уповноваженим ним органом у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю або людей, які його оточують, і навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу [3]. Робітникам, що працюють в холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях, вантажникам та деяким іншим категоріям працівників у випадках, передбачених законодавством, надаються спеціальні перерви для обігрівання і відпочинку, які входять у робочий час. Власник або уповноважений ним орган, зобов'язаний обладнувати приміщення для обігрівання і відпочинку працівників. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. Відповідно до Закону України «Про охорону праці», під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору [1]. Впровадження СУОП (система управління охороною праці) сприяє роботі без аварій та позитивно впливає на підвищення продуктивності праці отже, на розширення виробництва та економічне зростання на підприємства, а на державному рівні – країни в цілому. Як наслідок, зростає конкурентоспроможність продуктивності на внутрішньому і міжнародному ринках. При цьому підвищується довіра до організації, розширюються можливості одержання кредитів, інвестицій і замовлень. Список використаних джерел 1. «Структура національної стратегії безпеки праці на 2011-2020 роки» //Охорона праці-№3.-2011.-С.29-30 додатку. 2. http://www.osvita.irpin.com/viddil/v5/d28.htm- Закон України "Про охорону праці". 3. Охорона праці в Україні: Нормативні документи/ Упоряд. О. М. Роїна, Ред. О. А. Кривенко. - К.: КНТ, 2004. -436 с. 4. «Структура національної стратегії безпеки праці на 2011-2020 роки» //Охорона праці-№3.-2011.-С.29-30 додатку.
