Біблюк Я., Конкурентоспроможність, як основа розвитку... - Форум
Пятниця, 09.12.2016, 21:20
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Біблюк Я., Конкурентоспроможність, як основа розвитку... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 18.11.2011 » Ефективність бізнесу в умовах трансформації економіки » Біблюк Я., Конкурентоспроможність, як основа розвитку...
Біблюк Я., Конкурентоспроможність, як основа розвитку...
conf-cvДата: Субота, 19.11.2011, 22:03 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Яна Біблюк,



4 курс, с-ть «Економіка підприємства», д/ф,
Наук. кер. - Катана А.В.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці




Конкурентоспроможність, як основа розвитку підприємства



Питання конкуренції і конкурентоспроможності перебувають у центрі уваги протягом усієї історії розвитку економічних відносин. При цьому конкуренція розглядається як вища спонукальна сила, що змушує виробників продукції підвищувати її якість, знижувати витрати на виробництво, підвищувати продуктивність праці. Більш того, конкуренція формує нові стандарти господарювання учасників ринку. Це обумовлює необхідність забезпечення високого рівня конкурентоздатності підприємств, що дозволяє їм ефективно виконувати свої господарські функції в умовах постійного посилення конкурентної боротьби.
Дослідження проблеми конкуренції вже тривалий час проводилося у розвинутих країнах. Слід відзначити серйозні напрацювання в цій галузі таких відомих економістів-дослідників як М.Портер, Д.Рікардо, А.Сміт, А.Олівє, А.Дайян, Р.Урсе, М.Кастенс та інші. Достатньо вагомі результати дослідження конкурентоспроможності вітчизняних підприємств досліджено у працях В.Андрійчука, В.Вітвіцького, П.Гайдуцького, О.Лапко, З.Борисенко, О.Костусєва, Р.В.Кравчука, Я.Базилюка, Л.Т.Савицької, В.Ф. Кифяка,В.Мессель-Веселяка, Б.Пасхавера, П.Саблука та інших.
Метою статті є дослідження формування забезпечення конкурентоспроможності підприємства в сучасній економіці, пошук основних причин і засобів для підвищення конкурентоздатності та роль конкурентної політики і її розвитку.
Очевидно, що поняття конкурентоспроможності є похідним від поняття «конкуренція».Тому вихідним пунктом при вивченні конкурентоспроможності підприємства є дослідження механізму конкуренції.
Першою складовою частиною цього механізму є джерела конкурентної переваги. М.Портер зазначає, що «конкурентна перевага поділяється на два основних види: більш низькі витрати і диференціація товарів. Низькі витрати відбивають здатність підприємства опрацьовувати, випускати і продавати порівнюваний товар з меншими витратами, ніж конкуренти. Диференціація – це здатність забезпечити покупця унікальною і більшою цінністю у виді нової якості товару, особливих споживчих властивостей або після продажного обслуговування»[2.ст3-8].В умовах інформаційного суспільства і посилення конкуренції, коли значення перерахованих вище конкурентних переваг знижується, більшого значення набуває такий чинник як інформація. Володіючи повними і достовірними даними про своїх клієнтів і конкурентів, можна значною мірою оптимізувати конкурентну стратегію і підвищити її ефективність.
На сучасному етапі розвитку конкуренція має наступні особливості[3,ст.221-223]:
1.Масштабність. В результаті роздержавлення і приватизації власності, розвитку підприємництва, доступності закордонних ринків та лібералізації економіки збільшилась кількість суперників на ринку.
2. Загострення. Викликане тим, що поряд з монополіями, гігантськими корпораціями, акціонерними товариствами в боротьбу за ринки та покупців вступає чимала кількість малих та середніх підприємств.
3. Швидке відновлення форм і методів конкуренції. В зв’язку із зростанням значення нецінової конкуренції, появою нових ринків,відбувається суперництво за зниження витрат на виробництво й просування товарів від виробника до покупця, максимізацію прибутку підвищення якості та надійності товарів.
4.Впровадження інновацій в усі сфери виробництва і задоволення вимог споживача до інтелектуальності виробів. Прискорення технічного і технологічного прогресу зменшує терміни реалізації комерційних ідей і веде до скорочення витрат, здешевлення товарів і зменшення їхнього життєвого циклу.
5. На конкурентну боротьбу впливають нецінові фактори, такі як якість, надійність, сервіс, дизайн, жорсткість державних заходів регулювання конкуренції, нові засоби комунікації, глобалізація й інтеграція ринків.
Як наслідок конкурентоспроможність будь-якого господарського суб’єкта складається з цілого ряду конкурентних переваг, що виявляються на світовому ринку шляхом зіставлення з відповідними показниками зарубіжних конкурентів.
До важливих конкурентних переваг, крім зазначених М.Портером С.О.Коцюба відносить наступні: рентабельність виробництва, характер інноваційної діяльності, рівень продуктивності праці, ефективність стратегічного планування та управління підприємством, адаптивність (здатність швидко реагувати на непостійні вимоги й умови ринку) тощо. Очевидно, що чим ширше у суб’єкта господарювання набір конкурентних переваг і вище їхні якісні характеристики, тим більш сприятливі передумови він має для успішної діяльності на світовому ринку, більш стійкі позиції він може зайняти на окремих сегментах цього ринку.
Конкуренція в галузі може бути менше або більше інтенсивна. Це залежить як від наявності кількості фірм у галузі, так і від насиченості ринку, особливості функціонування галузі, місця галузі в економіці.
Для характеристики конкурентів можна використати такі фактори:
- частка ринку, що обслуговується;
- імідж, досвід, наявність добре відомих торгових марок;
- фінансовий стан;
- наявність передової технології та виробничих потужностей;
- наявність висококваліфікованих кадрів;
- вид і рівень реклами та інші.
Враховуючи вищесказане, можна трактувати конкурентоспроможність, як спроможність деякого класу об’єктів (товар, підприємство, країна) займати певну ринкову нішу та залишатися прибутковим.
Аналіз основ конкурентоспроможності дозволяє сформулювати наступні напрямки її розвитку:[5,ст.366].
 Глобалізація процесу: вплив конкурентоспроможності на показники розвиненості країни та її економічної безпеки;
 Конкурентоспроможність обумовлює вдосконалення розвитку технологій, виробництв, управління;
 Удосконалення якості, сервісу,призводить до більш стійких позицій з огляду конкурентоспроможності.
Найчастіше конкурентоспроможність розглядається у двох аспектах: по-перше, конкурентоспроможність товару тобто ступінь його відповідності на певний момент вимогам цільових груп споживачів або обраного ринку за найважливішими характеристиками: технічними, економічними, екологічними; по-друге, конкурентоспроможність фірми – це рівень її компетенції відносно інших фірм-конкурентів у нагромадженні та використанні виробничого потенціалу.
Цих два аспекти тісно пов’язані між собою, оскільки конкурентоспроможні товари – це результат функціонування конкурентоспроможної фірми, здатної їх виготовити і забезпечити необхідний рівень споживання у замовників.
Другий аспект конкурентоспроможності підприємства обґрунтовує доцільність використовувати різні підходи для його оцінки:
 Ресурсний(технології, наявність капіталу для інвестування, чисельність і кваліфікація людських ресурсів, наділення природними ресурсами);
 Факторний( моніторинг змін позицій підприємства на ринку у залежності від рівня розвитку економіки, що характеризується реальним використанням факторів економічного зростання);
 Рейтинговий(інтегральне відображення стану підприємства за тою або іншою системою показників)[4,ст388-396].
Також підвищити конкурентоспроможність підприємства можна застосовуючи одну із таких стратегій.
1)Стратегія розширення меж ринку передбачає вихід зі старою продукцією на нові сегменти ринку, на яких вона раніше не продавалася. Ця стратегія потребує додаткових витрат на вивчення нових ринків, рекламу,а також врахування інших чинників. Доцільно її застосовувати тоді,коли існуючий ринок насичений товаром, а резерви виробничої потужності та конкурентоспроможність продукції дозволяють збільшити обсяг її виробництва і продажу. Яскравим прикладом застосування цієї стратегії є компанія McDonal’s, яка розпочала свою діяльність у 1955 році в м.Дес-Плейнз, штат Іллінойз, що в Америці. Зараз сітка ресторанів швидкого харчування розміщена більше ніж у 120 країнах світу, в тому числі і в Україні(з 1977 року). Весь цей час меню ресторану майже не змінювалося, але це не шкодить власникам заробляти стабільні та високі прибутки на «брендовій їжі».
2)Стратегія удосконалення продукції орієнтує підприємство на її модифікацію або зміну новою на існуючому ринку. Така продукція призначається для тієї ж групи покупців, але більше відповідає потребам споживачів за складом, конструкцією чи формою, досконаліша і відповідно більш конкурентоспроможна. Ця стратегія застосовується тоді, коли продукція, яку виготовляє підприємство, застаріла і попит на неї падає, при витісненні її аналогічною продукцією конкурентів.
Вона потребує істотних витрат на розробку і освоєння виробництва нової продукції, її рекламу. Позитивним в ній є орієнтація на перспективу і діяльність на добре вивченому ринку. Цю стратегію використовували компанії-виробники мобільних телефонів, які ще 30 років тому представляли телефон як засіб спілкування,який важив понад 1 кг, а не маленьку пластинку в яку вміщено фотоапарат, відео,навігатор, музичний плеєр та багато інших функцій.
3)Стратегія диверсифікації означає, що підприємство розширює номенклатуру своєї продукції і виступає з новими товарами на нових ринках, освоює суміжні галузі виробництва. Диверсифікація може мати різні форми. Широко застосовується така форма диверсифікації як освоєння нової продукції, що стосовно технології виробництва, експлуатаційного призначення обслуговування тісно пов’язана з виготовлюваною продукцією. Іноді диверсифікація приймає конгломеративну форму, коли освоюються нові вироби і галузі діяльності, які не мають зв’язку з діючим виробництвом. Така диверсифікація організаційно складніша. Диверсифікація як стратегія виходу на ринок потребує великих витрат і повинна бути ретельно обґрунтована. Вона під силу фінансове сильним підприємствам і застосовується передусім у тих випадках, коли діяльність у межах однієї галузі виробництва обмежує ріст обсягу продаж і розвиток підприємства. Диверсифікація є також засобом підвищення стійкості підприємства на ринку і зниження ризику банкрутства. Як приклад можна привести компанію Samsung, яка раніше виробляла тільки побутову техніку,а тепер є однією з числа лідерів на ринку з випуску мобільних телефонів, комп’ютерної техніки, фото-відео апаратури.
Основними методами конкурентної боротьби є поліпшення якості, дизайну товарів і послуг, швидке оновлення асортименту продукції, надання гарантій і після продажних послуг, тимчасове зниження цін, умов оплати, впровадження заходів інноваційної політики, ефективне рекламування продукції тощо. Поряд з цим використовуються «мирні» методи обмеження конкуренції: таємні угоди про єдину політику цін і поділ ринків збуту, реалізацію крупних науково-технічних проектів, обмін інформацією з різних питань наукової, технічної, ринкової стратегії. Поряд із цим існує низка проблем, які виникають внаслідок конкурентної боротьби – фінансові махінації та спекуляції цінними паперами, промислове шпигунство, підкуп чиновників державного апарату з метою отримання урядових контрактів, субсидій тощо.
На думку керівництва вітчизняних підприємств, в останні роки продовжує погіршуватися ситуація з нечесною конкуренцією. Крім корупції, збільшення використання державних контролюючих і фіскальних органів як каральних, набувають поширення такі методи нечесної конкуренції як фальсифікація інформації про продукцію конкурента, наклеп, підрив репутації конкурента, технологічний і промисловий шпіонаж, крадіжка інтелектуальної власності, використання торгової марки та упаковки конкурента, зниження цін з метою розорення конкурента, порушення законів, продаж контрабандних товарів, ухилення від сплати податків, умисні неплатежі або зволіканні з платежами, шантаж, підписання монополістичних угод[1.ст.216].
Сучасний стан ринку характеризується постійними змінами у зовнішньому середовищі, мінливістю купівельного попиту, наявністю великої кількості підприємств різних форм власності, підвищенням невизначеності та ризику. А отже, для того, щоб вижити, підприємству необхідно постійно відслідковувати і реагувати на всі зміни, що відбуваються в його конкурентному середовищі з метою збереження позицій на ринку і забезпечення власної конкурентоспроможності.
Список використаних джерел:
1. Гарасим Х.Д. Причини підвищення конкурентоспроможності та роль конкурентної політики в ринкових умовах //Економіст.-2010.-№4.
2. Дроботько Н.А. Оцінка та діагностика конкурентоспроможності підприємств//Економіка: проблеми теорії та практики : Зб. наук. пр. Вип.116.-Дніпропетровськ:ДНУ, 2005-с.3-8.
3. Єрмолов М.О. Чому необхідно оцінювати конкурентоспроможність фірми//Як продати ваш товар на зовнішньому ринку/Під ред. Савінова Б.А.-М.:Думка, 2007.-с.228-237.
4. Жаліло Я.А., Базилюк Я.Б., Белінська Я.Б., Давиденко С.В.,Комаров В.А. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації/Національний ін-т стратегічних досліджень/Я.А.Жаліло(ред.).-К.:Знання України,2007.-с.388-396.
5. Коцюба С.О. Формування та забезпечення конкурентоспроможності підприємства у сучасній економіці//Економіст.-2010.-№4
 
Форум » Матеріали конференції 18.11.2011 » Ефективність бізнесу в умовах трансформації економіки » Біблюк Я., Конкурентоспроможність, як основа розвитку...
Сторінка 1 з 11
Пошук: