Мекетейчук О., ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ ОНОВЛЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІ - Форум
Неділя, 11.12.2016, 13:52
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Мекетейчук О., ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ ОНОВЛЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІ - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 18.11.2011 » Ефективність бізнесу в умовах трансформації економіки » Мекетейчук О., ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ ОНОВЛЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІ
Мекетейчук О., ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ ОНОВЛЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІ
conf-cvДата: Субота, 19.11.2011, 21:56 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Олеся Мекетейчук ,



3 курс,спец."Фінанси",д.ф.н.,
Наук. кер.- Вудвуд.В.В.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м.Чернівці




ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ ОНОВЛЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ ТА АЛЬТЕРНАТИВНІ МЕТОДИ ЙОГО ФІНАНСУВАННЯ



В статті проаналізовано стан основних засобів підприємств України, розглянуто альтернативні шляхи фінансування оновлення основних засобів та обґрунтовано необхідність даного процесу.

Ключові слова: основні засоби, знос, амортизація, амортизаційна політика, оперативний лізинг, фінансовий лізинг.
Інноваційно орієнтований розвиток підприємств є передумовою економічного зростання будь-якої сучасної країни. Ця обставина вимагає інвестиційного забезпечення та державного стимулювання своєчасного відновлення зношених і застарілих основних засобів на підприємствах. Обсяги та доступність традиційних джерел фінансування оновлювальних процесів, таких як амортизація, власні кошти, бюджетне фінансування, банківські кредити, не задовольняють інвестиційні потреби промислових підприємств у здійсненні широкомасштабного оновлення основного капіталу. Тому важливим завданням стає удосконалення використання як традиційних так і нетрадиційних джерел і форм фінансування відтворювальних процесів у промисловості.
Інтегрування України до світового ринку товарів і послуг та відповідне підвищення рівня конкуренції на національному ринку спонукає вітчизняних виробників до підвищення рівня конкурентоспроможності продукції, що неможливо в сучасних умовах застарілих технологій, зношених основних засобів, а тільки завдяки їх корінному оновленню, проведенню техніко-технологічної інноваційної модернізації тощо. Тому, сьогодні одне з головних місць та значної актуальності в управлінні матеріальними ресурсами підприємств набуває питання процесу оновлення, відтворення та вдосконалення основних засобів.
Розробці науково-методичних засад управління процесом відтворення основних засобів присвячені роботи багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, таких, як: Асмолова Г., Бондар О.В., Ванькович Д.В., Демчишак Н.Б., Захарін С.В., Кленін О., Литвиненко Є.О., Онишко С.В., Серебрянський Д.М., Парнюк В.О., Пророк Р.В., Ткаченко Л., Федаш Г.В. та ін. Однак, незважаючи на значну кількість наукових праць та істотні досягнення в цій галузі знань, низка завдань теоретико-методичного забезпечення процесу відтворення основного капіталу промислових підприємств розроблена не досить повно, а тому вимагає уточнення і розвитку.
Основною метою даної статті є виявлення проблем та тенденцій у процесах використання та оновлення основних засобів підприємств України, обґрунтування необхідності та методів фінансування процесу відтворення основних засобів.
Основні засоби – це основа процесу виробництва на будь-якому підприємстві. Вони беруть безпосередню участь у процесі перетворення предмета праці в готову продукцію, слугують для створення нормальних умов здійснення виробничого процесу, тобто відсутність основних засобів унеможливлює виробництво продукції.
Проте, слід відмітити, що в умовах ринкових відносин для підприємства важливо не просто забезпечити виробничий процес всіма необхідними основними засобами, але й своєчасно їх оновлювати.
Оцінка ситуації, яка склалася зараз в Україні, показує, що більша частина споруд, техніки і обладнання українських підприємств зношена фізично і застаріла морально, і тому вимагає заміни. За офіційними даними і експертними оцінками більше 60% основних засобів усіх підприємств країни є застарілими (табл. 1). Вони вже не забезпечують ефективне та інтенсивне виробництво. А це призводить до великих виробничих витрат. Адже, застосовуючи фізично та морально застаріле обладнання, підприємства часто вимушені використовувати морально застарілі технології, які закладені при створенні цієї техніки.

Таблиця 1
Показники, що характеризують стан основних засобів підприємств України за видами економічної діяльності за 2009-2010 роки
(за офіційними даними Державного комітету статистики України)[6]

Станом на 01.01.2010 року Станом на 01.01.2011 року Відхилення
Види економічної діяльності підприємств
Первісна вартість необоротних активів,
млн. грн. Знос, млн.грн % зносу Первісна вартість необоротних активів,
млн. грн. Знос, млн.грн % зносу Первісна вартість, млн.грн. Знос, млн.грн
Сільське господарство, мисливство, лісове господарство 3587,2 1774,3 49,5 113388 46278 40,8 109800,8 44503,7
Промисловість 772322 430331,8 55,7 1101199 693583 63,0 328877 263251,2
Будівництво 44806,3 23289 52,0 63113 31640 50,1 18306,7 8351
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку 76386,1 21129,1 27,7 106254 34064 32,1 29867,9 12934,9
Діяльність готелів та ресторанів 10559,9 2928,5 27,7 31023 13466 43,4 20463,1 10537,5
Діяльність транспорту та зв’язку 1357725,1 1193954,6 87,9 3816055 3602879 94,4 2458329,9 2408924,4
Фінансова діяльність 4029,5 1273,9 31,6 54676 15684 28,7 50646,5 14410,1
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям 409249 187569,6 45,8 798044 352430 44,2 388795 164860,4
Освіта 1561,7 501,3 32,1 72520 45336 62,5 70958,3 29464,8
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги 5990,6 2227,2 37,2 62377 31692 50,8 56386,4 29464,8
Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту 20191,2 9113,8 45,1 270216 19916 7,4 250024,8 10802,2
Всього 2706408,6 1874093,1 69,2 6648861 4917565 74,0 3942452,4 3043471,9

За даними таблиці 1, основні засоби підприємств та установ України різних видів економічної діяльності характеризуються значним ступенем зношення як у 2009, так і в 2010 роках. Так, найбільш застарілими є основні засоби підприємств сфери транспорту та зв’язку (відсоток зносу складає 94,4%), промисловості (63,0%), установ освіти (62,5%), охорони здоров’я (50,8%) та основні засоби підприємств сфери будівництва (50,1%). Найменший ступінь зносу основних засобів характерний для підприємств сфери надання комунальних та індивідуальних послуг, сфери культури та спорту (7,4%).Найбільший ступінь зносу характерний для сфери промисловості станом на 01.01.2010р. він складає (55,7%) , а станом на 01.01.2011р. ступнь зносу підвищився до (63,0%). Тому, потрібне термінове фінансування та створення пільгових умов для тих підприємств ,які займаються промисловістю адже тут відбулося найбільше зношення основних засобів і від цього залежить розвиток країни.
На думку Захаріна С.В., процес фінансування оновлення основних засобів- це важлива ланка системи управління, що зводиться до трьох варіантів. Перший з них ґрунтується на тому, що весь обсяг оновлення цих активів фінансується за рахунок власного капіталу. Другий з них заснований на змішаному фінансуванні оновлення основних засобів за рахунок власного й довгострокового позикового капіталу. Третій варіант передбачає оновлення їх винятково за рахунок фінансового кредиту (наприклад, за рахунок фінансового лізингу) [3,с. 22].
В умовах відносно нерозвиненого ринку капіталу в Україні, високої вартості банківських кредитів, неможливості держави виділяти значні кошти на капіталовкладення із централізованих джерел фінансування, підприємства, зазвичай, максимально намагаються використовувати можливості самофінансування. Проте сьогодні вони не здатні забезпечити навіть просте відтворення основних засобів. Це зумовлено зростаючою вартістю нового обладнання, прискоренням процесу морального його старіння.
У процесі фінансування оновлення основних засобів одним з найбільш складних завдань є вибір альтернативного варіанта – придбання цих активів у власність або їх оренда. Вирішуючи дилему оренди (лізингу) або придбання у власність окремих видів матеріальних і нематеріальних цінностей, що входять до складу оновлюваних основних засобів, підприємствам варто виходити з переваг і недоліків орендних, лізингових операцій і обирати найбільш прийнятний та вигідний варіант.
Критерієм прийняття управлінських рішень про придбання або оренду основних засобів, поряд з оцінкою переваг і недоліків лізингу (оренди) і їх значимістю для даного підприємства, є порівняння сумарних потоків платежів при різних формах фінансування відновлення майна.
На думку Пророка Р.В., вибір відповідного варіанта фінансування оновлення основних засобів по підприємству в цілому здійснюється з врахуванням таких факторів :
 достатності власних фінансових ресурсів для забезпечення економічного розвитку підприємства у майбутньому періоді;
 вартості довгострокового фінансового кредиту порівняно з рівнем прибутку, що генерується тими основними засобами, які оновлюються;
 досягнутого співвідношення використання власного й позикового капіталу, що визначає рівень фінансової стійкості підприємства;
 доступності довгострокового фінансового кредиту для підприємства[4,с.9].
Відмітимо, що у світовій практиці вирішальна роль здійснення процесу оновлення устаткування належить амортизаційним відрахуванням. Це пояснюється перевагою амортизаційних відрахувань у порівнянні з іншими джерелами інвестицій: при будь-якому фінансовому стані підприємства амортизаційні відрахування мають місце і завжди залишаються у його розпорядженні. Взагалі, амортизація є найважливішим фінансово-економічним механізмом, який утворює основу сучасної системи регулювання відтворення основних засобів та нематеріальних активів. У податковому обліку амортизація нараховується на всі основні засоби крім природних ресурсів та земельних ділянок, а у бухгалтерському обліку - землі та незавершених капітальних вкладень і призупиняється на період їх реконструкції, модернізації, добудови.
Проте, вважаємо, що амортизаційна політика, яка проводиться сьогодні в Україні є недосконалою, про що свідчить наявність тенденції до збільшення ступеня зносу основних засобів. Ця проблема пояснюється невирішеністю ряду питань (недостатністю методичного забезпечення, відсутністю практичних напрацювань в Україні тощо), що не дозволяє амортизаційній політиці виконувати свої функції, тому оновлення основних засобів через фінансовий лізинг на даний момент є оптимальним варіантом
Отже, можна відмітити, що необхідність оновлення основних засобів за ринкових відносин визначається передовсім конкуренцією товаровиробників, що спонукує підприємства здійснювати прискорене списання основних засобів з метою нагромадження фінансових ресурсів для наступного вкладання коштів у придбання більш прогресивного устаткування, впровадження нових технологій та іншого поліпшення основних засобів.
Вивчення структури та стану фінансових джерел відтворення основних засобів підприємств України дозволили визначити альтернативні варіанти відтворення, якими є кредит та лізинг.
Список використаних джерел:
1. Асмолова Г. Механізм регулювання відтворення основних засобів підприємств / Г. Асмолова // Економіст. – 2010. – № 7. – С. 24-27.
2. Ванькович Д.В. Аналіз фінансових джерел формування інвестиційних ресурсів в Україні / Д.В. Ванькович, Н.Б. Демчишак // Фінанси України. – 2007. – №7. – С. 72-84.
3. Захарін С.В. Удосконалення державної амортизаційної політики для стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності / С.В. Захарін // Проблеми науки. – 2009. – №10. – С. 20-27.
4. Пророк Р.В. Система податкового стимулювання інвестиційної та інноваційної сфер діяльності у промисловості / Р.В. Пророк // Проблеми науки. – 2009. – №9. – С. 9.
5. Федаш Г.В. Формування стратегії відтворення основних виробничих фондів підприємства / Г.В. Федаш // [гusnаukа.соm/2._SND_2007/Есоnоmісs].
6. Офіційний сайт Державного комітету статистики // [www.ukrstat.gov.ua].

 
Форум » Матеріали конференції 18.11.2011 » Ефективність бізнесу в умовах трансформації економіки » Мекетейчук О., ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ ОНОВЛЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІ
Сторінка 1 з 11
Пошук: