Цвігун Є., Вплив глобальної заборгованості на довкілля - Форум
Неділя, 11.12.2016, 04:11
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Цвігун Є., Вплив глобальної заборгованості на довкілля - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 18.11.2011 » Аспекти міжнародної інтеграції України в контексті глобалізаційних процесів » Цвігун Є., Вплив глобальної заборгованості на довкілля
Цвігун Є., Вплив глобальної заборгованості на довкілля
conf-cvДата: Субота, 19.11.2011, 21:39 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline


Євгенія Цвігун,



3 курс, спец. «Міжнародна економіка», д.ф.н.,
Наук. кер. – Козмнеко В. М.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці




Вплив глобальної заборгованості на довкілля



На рубежі тисячоліть практично в усіх країнах світу склалася боргова економічна система, а зовнішня заборгованість стала характерною рисою глобальної економіки і важливим аспектом сучасної фінансової глобалізації.
Актуальність дослідження теми глобальної заборгованості та її вплив на навколишнє середовище зумовлюється принаймі з наступних міркувань.
По-перше, глобальна заборгованість у світі постійно зростає. Все більше і більше країн потрапляють у безвихідну пастку заборгованості, а для того, щоб її подолати країни-боржники акумулюють усі можливі їм фінансові ресурси. Досить часто, щоб отримати їх вони виснажують усі наявні в країні природні багатства.
По-друге, стан довкілля з кожним днем на планеті все погіршується і погіршується. Виникають великі екологічні проблеми, які досить часто не можна подолати, а головна діюча особа, що спричинила їх – це людина. Саме людина з її боргами, з її надмірною експлуатацією природних багатств чинить найбільший негативний вплив на довкілля. Тому глобальна заборгованість, хоча не прямо, але опосередковано впливає на довкілля.
Важливу роль у теоретичному та емпіричному дослідженні проблематики зовнішньої заборгованості відіграють праці таких західних вчених: Р.Барро, Ш.Бланкарта, Г.Джонсона, Д.Мейєра, М.Фрідмена, Дж.Хікса. Різні аспекти із проблематики зовнішньої заборгованості розкриті у роботах сучасних вітчизняних науковців В.Андрущенка, Г.Климка, В.Лісовенка, О.Плотнікова, В.Федосова, С.Юрія. Проте питання глобальної заборгованості та її впливу на довкілля залишається малодослідженим і тому є досить актуальним.
Метою статті є дослідити вплив глобальної заборгованості на навколишнє середовище.
Аби досягнути цієї мети ставиться такі завдання: визначити суть та поняття «глобальної заборгованості», її вплив на країну боржника, описати негативні екологічні проблеми, які виникають внаслідок надмірного виснаження ресурсів та безпосередньо екологічні наслідки, спричинені опосередковано впливом глобальної заборгованості.
Проблема економічного відставання країн, що розвиваються, особливо проявляється в кризі заборгованості. Глобальна заборгованість – одна з характерних особливостей сучасної світової економіки.
Державний борг – це загальний розмір накопиченої заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів за вилученням бюджетних надлишків. Державний борг складається із внутрішнього та зовнішнього боргу держави. Внутрішній державний борг – заборгованість держави домогосподарствам і фірмам даної країни, які володіють цінними паперами, випущеними її урядом. Зовнішній державний борг – це заборгованість держави перед іноземними громадянами, фірмами, урядами та міжнародними фінансовими організаціями [6]. До перших, як правило, вдаються індустріально розвинуті країни, до других – країни, що розвиваються.
Щодо природного навколишнього середовища, що часто називається просто навколишнім середовищем або довкіллям, то це всі живі та неживі об'єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині [5].
Зовнішня заборгованість країн, що розвиваються, за останні три десятиліття значно зросла і перевищує третину валового внутрішнього продукту (ВВП), що виробляється у всіх цих країнах, і майже у півтора рази переважає їх доходи від експорту.
В особливо важку ситуацію потрапили країни Латинської Америки. Найбільшими боржниками є Бразилія, Мексика і Аргентина. Значні суми боргу містяться за Венесуелою, Перу та Колумбією. Через борговий тягар економіка латиноамериканських країн занурилась у найважчу за останні десятиліття кризу.
Ненабагато кращий стан і у інших боржників з числа країн, що розвиваються, перш за все африканських. Хоча сума цих боргів є значно нижчою, можливості їх повернення є набагато обмеженішими – з 36 найбідніших країн світу 26, за класифікацією ООН, знаходяться в Африці. І тому навіть невеликий борг є для них непосильний.
Серйозні труднощі у сфері зовнішньої заборгованості відчуває і ряд азіатських країн – Південна Корея, Філіппіни, Індонезія, Туреччина, Пакистан та ін.
Термін «криза заборогованості» цілком придатний і для характеристики стану зовнішньої заборгованості деяких країн Східної Європи, які перебувають на шляху економічних перетворень. До них відносять : Азербайжан, Вірменія, Болгарія, Грузія, Польща, Російська Федерація, Румунія, Угорщина, Україна, Чехія тощо [1].
Глобальна заборгованість, як уже зазначалося, впливає негативно не лише на світову економіку, а й на навколишнє середовище.
Міжнародні борги повинні бути повернені у валютах, кредиторів або так званих "твердих валют", як долари. Один простий - хоча і не міцний - спосіб отримати більше іноземної валюти для погашення боргів в тому, щоб ресурси країни використовувалися більш жорсткими засобами , ніж тими для яких вони призначені. У результаті, країни сильно зловживають грунтами для зростання товарних культур. Фермери знаходяться під тиском, щоб виробити більше культур на невеликих ділянках землі. Вони часто застосовуються великі дози дорогих хімічних добрив, які погіршують грунт.
Ліси часто вирубуються національними або багатонаціональними компаніями , витісняючи лісову флору і фауну. [2] Вирубка лісів наносить світовій економіці більші втрати, ніж поточна фінансова криза, — про це говорять результати дослідження, проведеного за підтримки ЄС [3]. За даними ФАО, найбільші втрати лісових ресурсів спостережуються у Латинській Америці та Африці. ФАО також відмітила, що в попередні десятиліття, з 1990 по 2000 роки було знищено приблизно 160 млн. га лісу. [4]
У вересні уряд Бразилії склав список найбільш злісних вирубників лісів — компаній, що незаконно знищують ліси Амазонки. Згідно із статистикою, бразильська Амазонія щохвилини втрачає площу лісів, рівну за розміром півтора футбольним полям, свідчать опубліковані дані дослідження бразильського неурядового дослідницького інституту Imazon. За даними дослідників, в червні в регіоні було вирубано 612 квадратних кілометрів вологих екваторіальних лісів. Це на 23% більше, ніж за аналогічний період 2007 року, коли амазонські ліси скоротилися на 499 квадратних кілометрів.
Риба являється важливим джерелом білку для більше ніж мільярда людей в світі. Постійно існує дуже великий попит на рибу і риболовні компанії намагаються задовольнити його, в результаті чого морське життя океану зникає з вражаючою швидкістю через надмірну експлуатацію і вилов. 52 % видів риб в світі або цілком, або повною мірою вже виснажені. В порівнянні з 1900 роком всі види скоротилися на 90%. Дослідження показали, що при сьогоднішніх темпах перевилову, всі види риб, які використовуються у продовольстві будуть вичерпані до 2048 року [5].
Мінеральні ресурси експлуатуються гірничодобувними компаніями, які часто викидають токсичні відходів у місцеві води, в результаті цього процесу руйнуються довколишні землі [2].
Аналізуючи дану ситуацію, варто відзначити те, що дехто вважає, що проблема збереження навколишнього середовища має досить віддалений зв’язок з глобальною заборгованістю, але насправді це не так. Вони співвідносяться як наслідок і причина. Борг для країни, що розвивається, практично завжди стає непосильною тягарем, але тим не менше його потрібно віддавати, а щоб було що віддавати потрібно на чомусь зекономити, і найчастіше економлять на природі. В результаті чого вирубують ліси, ведеться перевилов риби, погіршуються природні якості землі, забруднюється навколишнє середовище та води.
Для багатьох слаборозвинених країн або країн, що розвиваються експорт деревини залишається головною статтею зовнішньоекономічної діяльності, яку найчастіше використовують для погашення різного роду заборгованостей, адже кредитори, зазвичай, – країни старого світу, а в них , як відомо, досить гостро постає проблема дефіциту деревини. Внаслідок надмірного вирубування лісів, в атмосферу потрапляє все менше і менше кисню. Це в свою призведе до погіршення якості повітря., а також до глобального потепління на Землі. Яке так жваво обговорюється сучасними вченими.
Не кращі справи і на морських просторах. Загальновідомо, що аграрний сектор економіки є дуже затратною, часто і збитковою галуззю, котра потребує безкінечних державних дотацій. Щоб не витрачатись на це країни з виходом до моря наповнюють харчову промисловість і споживчий ринок морепродуктами, котрі дістаються державі майже задармо , це ще один хоча і малий, але вагомий пункт на шляху до погашення її заборгованості. Як свідчать попередні дані, кількість видів риби постійно скорочується. У майбутньому це може призвести до кардинальних змін у морському середовищі, до реорганізації морських екосистем з невідомими глобальними наслідками, і хто його знає, які будуть ці наслідки, проте з точністю можна сказати, що невтішними.
Аби зменшити рівень своєї заборгованості, перед країнами-кредиторами, країни-боржники стараються максимально завантажити свою промисловість і виснажувати землі сільськогосподарського призначення. В результаті цього відбувається потрапляння отруйних промислових стоків у відкриті водойми, а землі виснажуються настільки, що стають непридатними.
Це призведе до погіршення якості питної води, загибелі водної флори та фауни, зниження врожайності, руйнування грунтів, поширенні пустель, зникненні деяких видів рослин та тварин.
Отже, глобальна заборгованість – одна з характерних особливостей сучасної світової економіки.
З метою погашення своє заборгованості кожна країна намагається, якнайефектиніше використовувати наявні в ній ресурси, проте це часто набуває хижацьких рис. Як наслідок маємо – надмірне вирубування лісів, перевилов риби, забруднення водойм та землі. Вирубування лісів призводить до зменшення кількості кисню в повітрі та глобального потепління, надмірний вилов риби – до катастрофічного зменшення її чисельності, реорганізації морських екосистем та глобальних проблем в майбутньому; надмірна експлуатація земельних угідь - до втрати їх родючості, руйнування тощо.
Якщо прямий вплив зовнішньої заборгованості на навколишнє
середовище є не очевидним, то опосередкована взаємодія – не піддається сумніву. Тому для збереження і охорони навколишнього середовища кожна країна повинна не лише заподіювати лиха, а й відновлювати втрачені його ресурси.
Список використаних джерел:
1.Проблеми міжнародної заборгованості на глобальних фінансових ринках. Режим доступу до сайту :http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vtneu/2008_3/pdf/verbytska.pdf
2.The Global Debt Problem. Режим доступу до сайту: http://www.multiline.com.au/~johnm/3rdworld.htm
3. Вирубка лісів наносить світовій економіці більші втрати, ніж поточна фінансова криза, — про це говорять результати дослідження, проведеного за підтримки ЄС. Режит доступу до сайту:
http://woodex.ua/news/world/6718/
4. The necessary changes to genuinely celebrate the International Year of Forests. Режим доступу до сайту http://wrm.org.uy/bulletin/162/viewpoint.html#2
5. Stop Overfishing the World's Oceans. Режим доступу до сайту :
http://www.letters2president.org/letters....-oceans
6. Державний борг. Режим доступу до сайту: http://www.refine.org.ua/pageid-3180-1.html
 
Форум » Матеріали конференції 18.11.2011 » Аспекти міжнародної інтеграції України в контексті глобалізаційних процесів » Цвігун Є., Вплив глобальної заборгованості на довкілля
Сторінка 1 з 11
Пошук: