Малярчук О., Розвиток пенсійного страхування в Україні - Форум
Середа, 07.12.2016, 12:28
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Малярчук О., Розвиток пенсійного страхування в Україні - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 29.04.2011 » Роль фінансово-кредитної системи у розвитку економіки України » Малярчук О., Розвиток пенсійного страхування в Україні
Малярчук О., Розвиток пенсійного страхування в Україні
conf-cvДата: Пятниця, 06.05.2011, 00:06 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Олексій Малярчук

Наук. кер. – Кучерівська С.С.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м. Чернівці

Розвиток пенсійного страхування в Україні


У статті проведено аналіз стану сучасної пенсійної системи України в порівнянні з іншими країнами. Розглянуто перешкоди та шляхи розвитку пенсійного страхування в Україні з використання зарубіжного досвіду.
На сучасному етапі розвитку національної економіки все більшої актуальності набуває проблема пенсійного забезпечення населення. Нині діюча в Україні пенсійна система не виконує належним чином покладених на неї завдань. В правовому, економічному та соціальному відношеннях вона не відповідає необхідним вимогам, тому потребує термінових та принципових змін, що зумовлює необхідність пошуку нових підходів до створення концепції пенсійного забезпечення, яка відповідала б особливостям стану соціально-економічного розвитку України.
Питання соціальної політики та пенсійного забезпечення вивчалися багатьма вітчизняними та зарубіжними вченими. Теоретико-методологічні основи організації системи недержавного пенсійного страхування відображено у наукових працях таких вчених, як В. Вінер, В. Рудик, В. Ніколаєнко, Л. Лузгіна, С. Юрій та інші.
Метою даної статті є систематизація і узагальнення особливостей пенсійної системи, можливості її удосконалення за допомогою різноманітних заходів, а також вивчення зарубіжного досвіду використання даного виду страхування.
Пенсійні витрати в Україні у 2009 році досягли 19% ВВП, що є найвищим показником серед усіх країн світу і майже вдвічі перевищує цей показник у Європі. Середній рівень державних пенсійних видатків в країнах Організації економічної співпраці та розвитку складає 7 % від ВВП. Це пов’язано із погіршенням демографічної ситуації в країні: зростає кількість людей пенсійного віку, яка за прогнозами Світового банку вже в 2025 році буде дорівнювати кількості зайнятого населення. Як наслідок цього – зростання видатків з бюджету та дефіцит Пенсійного фонду, який за результатами першого кварталу 2010 року перевищив 29 млрд. грн. Подальше посилення навантаження на зайняту частину населення у вигляді підвищення пенсійних внесків та податків на фінансування пенсійних витрат буде стимулювати тіньову сферу економіки та деградацію інших галузей, що залежать від державного бюджету. Іншими чинниками, що обумовлюють необхідність реформування пенсійної системи є зниження економічної активності працездатного населення, поширення тіньової зайнятості, масштабна трудова міграція. Таким чином, проведення пенсійної реформи в Україні є життєво необхідним і в питанні подолання економічних проблем, і з метою забезпечення соціального добробуту громадян [5].
У багатьох країнах, де одночасно існують різні інститути добровільного пенсійного страхування, перевага надається, головним чином, недержавним пенсійним фондам (НПФ). При цьому НПФ як фінансові інститути застосовують найбільш широкий спектр схем додаткового пенсійного забезпечення: від найпростіших накопичувальних (за принципом банківського депозиту) і до змішаних схем внесення коштів у недержавний пенсійний фонд.
Зокрема США, формуючи свою пенсійну систему, використали також модель обов'язкового соціаль¬ного пенсійного страхування, яка була запроваджена в Ні¬меччині й інших європейських країнах. Особливість американської розподільчої пенсійної системи полягала втому, що розміри пенсії визначалися регресивно: чим більша сума внесків, тим менший відсоток від цієї суми громадянин отримував як пенсійну виплату. Такий механізм забезпечував перерозподіл доходів від більш забезпечених громадян до найменш забезпечених, і функціону¬вав на солідарному принципі [4, с. 182].
Крім розподільчого типу державної пенсійної системи у світовій практиці широко використовується накопичуваль¬ний. Накопичувальна пенсійна система – це така система, в якій кошти зосереджуються на персональних рахунках, і їхня сума зростає внаслідок інвестування. Такі пенсійні системи набули широкого розповсюдження в Південно-Східній Азії та Латинській Америці. В багатьох країнах цих регіонів во¬ни існують як загальнонаціональні накопичувальні пенсійні системи. В їх основу також покладені принципи пенсійного страхування. Страхові внески відображаються на персональ¬них рахунках громадян. Крім суми страхових внесків власни¬кам таких рахунків нараховуються ще інвестиційні доходи, що сприяє збільшенню розмірів пенсійних виплат.
Ще один варіант пенсійного страхування, що використовується в зарубіжних країнах, поєднує два попе¬редні варіанти. Страхувальник може вибрати комбінацію, в якій до певного віку буде діяти «запрограмоване зняття з рахунка», а потім – одержання довічної пенсії.
Особливістю розвитку страхування за рубежем є те, що в нинішніх умовах за систему пенсійного страхування фактично відповідають приватні страхові компанії, а також інші спеціалізовані фінансові установи, що перебувають під державним контролем.
В Україні блоком законодавчих документів, розроблених і затверджених у 2003 році визначено формування трирівневої пенсійної системи, яка складається з солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (І рівень), накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (ІІ рівень) та системи добровільного недержавного пенсійного забезпечення (ІІІ рівень) [1].
Дана модель має багато спільного і за багатьма аспектами відповідає поширеній в світі багаторівневій моделі пенсійної системи. Основною характеристикою даної моделі є те, що вона будується на принципах пенсійного страхування.
На даний час можливості солі¬дарної системи в Україні обмежені. Це пов'язано насамперед із демографічною ситуацією, яка склалася в нашій країні. В Україні майже 13,8 млн. людей похилого віку, а це майже третина населення. Загальна чисельність платників внесків на пенсійне страхування становить 15,2 млн. осіб, тобто вони фінансують майже 90,8% середньої пенсії по країні [4, c.181]. Крім того, при низькій народжуваності в Україні диспропорція між кількістю пенсіонерів і працюючого населення буде збільшуватися.
Відповідно до чинного пенсійного законодавства однією з передумов запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи є досвід запровадження і функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення.
Для забезпечення функціонування третього рівня пенсійної системи Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 передбачено створення нових установ – недержавних пенсійних фондів (НПФ), які займаються виключно накопиченням пенсійних внесків вкладників з подальшим їх інвестуванням та здійсненням пенсійних виплат учасникам [2]. Недержавне пенсійне забезпечення (НПЗ) відіграє надзвичайно важливу роль у забезпеченні гідного рівня життя громадян після виходу на пенсію. Окрім цього, воно сприяє економічному розвитку, оскільки сформовані за рахунок внесків вкладників фонди є стабільним джерелом інвестиційних ресурсів.
За порівняно невеликий період часу (із початку 2005 р. до початку 2009 р.) відбулося майже п'ятикратне зростання кількості недержавних пенсійних фондів, яке обумовлене, в основному, високими темпами створення відкритих НПФ. На кінець 2008 року в Україні було зареєстровано 109 НПФ, з яких найбільша кількість були створені у формі відкритих – 86 (78,9% загальної кількості), 14 (12,8%) – у формі корпоративних, 9 (8,3%) – професійних. Така диференціація фондів свідчить, що найбільш прийнятними є відкриті НПФ як організації, котрі характеризуються найбільшою прозорістю та доступністю. 2009 року загальна кількість НПФ зменшилась до 107. На кінець 2009 року кількість учасників НПФ становила 497 тис. осіб, протягом року вона зросла на 3% [5].
Серед перешкод, що стримують розвиток недержавного пенсійного забезпечення в Україні основними є:
• недостатня поінформованість населення про концепцію пенсійної реформи та значення у ній системи НПЗ, що стримує її розвиток;
• недовіра населення до НПФ та відсутність просування позитивного іміджу існуючих НПФ;
• висока частка витрат населення спрямовується на поточні потреби, а не на заощадження;
• недосконалість нормативно-правової бази з питань НПЗ, яка потребує опрацювання та удосконалення;
• невирішені питання стосовно надання податкових пільг у системі НПЗ [3, c.22].
Досліджуючи питання пенсійного страхування за рубе¬жем, звертає на себе увагу проблема розподілу страхових внесків з пенсійного страхування між роботодавцем і працівниками. На думку деяких зарубіжних фахівців, для того щоб підтримувати і підвищувати конкурентоспро¬можність підприємств на світовому ринку було б доцільно фінансування пенсійного забезпечення перерозподілити на всіх платників пенсійного страхування однаково.
Країни з більш розвинутою ринковою економікою по¬ступово через впровадження накопичувальної пенсійної системи, через обов'язкове і добровільне пенсійне страх¬ування вже зняли з підприємств частину тягаря з фі¬нансового забезпечення пенсійних виплат своєму насе¬ленню, було перекладено дане фінансування на працез¬датне населення [4, c.184].
Україна на даний час ще не може зро¬бити такого радикального переходу до обов'язкової накопичу¬вальної системи. Для цього потрібні: загальний розвиток національної економіки, зро¬стання доходів населення, формування стійких недержавних пенсійних фондів, розвинута законодавча база і підготовка суспільства в цілому до таких реформ.
Отже, система недержавного пенсійного страхування має великі перспективи. За оцінками експертів, населення України володіє значним інвестиційним потенціалом. Подальше реформування системи недержавного пенсійного забезпечення дозволить вирішити не лише соціальні, а й економічні проблеми, оскільки НПФ є важливим джерелом довгострокових інвестиційних ресурсів в країні та сприяють стабільній розбудові та підвищенню конкурентоспроможності національного господарства.

Список використаних джерел:
1. Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"// Відомості Верховної Ради України. – 2003, № 49-51. – 376 с.
2. Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення"// Відомості Верховної Ради України. – 2003, № 47-48. – 372 с.
3. Ніколаєнко В. Три кроки до забезпеченої старості // Вісник пенсійного фонду України. – 2009. – №10. – с.20-25.
4. Рудик В.К. Використання зарубіжного досвіду в розвитку пенсійного страхування в Україні // Формування ринкових відносин. – 2010. – №2. – с. 180-185.
5. Підсумки розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення у 2009 році [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dfp.gov.ua

 
Форум » Матеріали конференції 29.04.2011 » Роль фінансово-кредитної системи у розвитку економіки України » Малярчук О., Розвиток пенсійного страхування в Україні
Сторінка 1 з 11
Пошук: