Дамян М., Олар О., Особливості розвитку економічних.... - Форум
Субота, 03.12.2016, 08:46
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Дамян М., Олар О., Особливості розвитку економічних.... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 29.04.2011 » Проблеми та перспективи розвитку міжнародних економічних процесів » Дамян М., Олар О., Особливості розвитку економічних....
Дамян М., Олар О., Особливості розвитку економічних....
conf-cvДата: Четвер, 05.05.2011, 23:17 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Дамян М.В., Олар О.О.,


3 курс, спец. «Міжнародна економіка»,
Наук. кер. – Козменко В.М.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м.Чернівці

Особливості розвитку економічних взаємозв’язків у Північній Америці


Сучасний етап розвитку інтеграційних процесів має характер економічних взаємозв’язків промислово розвинутих країн з країнами, що розвиваються, прикладом чого є зокрема, поглиблення інтеграційних процесів у рамках Північно-Американської угоди про вільну торгівлю (НАФТА), укладеної між США, Канадою та Мексикою, створення Американської зони вільної торгівлі (Free Trade Area of the Americas/ FTAA) в 2005 році, а також процес залучення до ЄС країн Східної Європи.
Актуальність дослідження економічних взаємозв’язків на прикладі НАФТА, по-перше, об’єктивно зумовлена по¬глиблен¬ням теоретичних розробок та наукового аналізу розвитку інтеграційного процесу нового типу. По-друге, саме цей тип інтеграції, на нашу думку, зумовить еволюцію світової економіки в майбутньому, зокрема й України, що пояс¬нює важливість наукового аналізу можливих наслідків і тенденцій розвитку інтеграції країн з різним рівнем економіч¬ного розвитку.
Метою тез є аналіз процесів економічних взаємозв’язків в Північноамериканському регіоні на прикладі Північноаме¬риканської зони вільної торгівлі.
Об’єктом дослідження є система економічних взаємозв’язків в Північній Америці. Предметом є чинники формування системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці.
Дослі¬джен¬ня інтеграційного процесу нового типу перебуває на стадії поверхового розгляду окремих макроекономічних показників розвитку країн - учасниць НАФТА як у вітчизняній, так і в західній літературі.
Розглянуто праці вчених Князєва І., Кузнєцова Н., Кучика О., Ложечко М., Савчук І., Фатуллаєвої А., та ін.
Північноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА) - угода про вільну торгівлю між Канадою, США і Мексикою, це найбільше інтеграційне угруповання, створене регіональними торговельними партнерами, що в свою чергу зумовлює її впливовість на економічні процеси у світовій економіці і, відповідно, поглиблює актуальність наукового аналізу. Реалізація її положень покликана значно вплинути не тільки на динаміку соціально-економічних і політичних процесів у Мексиці та мобілізацію факторів економічного зростання в США і Канаді, а й на розвиток інтеграційних процесів на Американському континенті в цілому, доказом чого є просування до створення Американ¬ської зони вільної торгівлі в 2005 році [3, с. 537].
НАФТА грунтується на моделі Європейського Співтовариства (Європейського Союзу). Першим кроком став «план Еббота», прийнятий в 1947 році, метою якого було стимулювання інвестицій США у ведучі галузі канадської економіки. за яким передбачалося виробництво товарів для потреб американського ринку, що сприяло надходженню капіталу з США до канадської економіки; 1948 р.: США запросили Канаду взяти участь у постачанні товарів до Західної Європи (за “планом Маршалла”). Саме з цього періоду почалося створення основи для майбутньої північноамериканської економічної інтеграції. У 1959 році США і Канада уклали угоду про спільне військове виробництво, яке сприяло впровадженню американських стандартів в канадське виробництво військової техніки.
Угода про вільну торгівлю (НАФТА) набрала чинності 1 січня 1994 року. До НАФТА входять США, Мексика і Канада. Правила НАФТА розроблені з урахуванням вимог ГАТТ/СОТ і відповідно до цих правил. Угода НАФТА має велике значення для всіх, хто займається торгівлею з будь-якою із країн-членів. НАФТА містить програму економічної інтеграції, відповідно до якої країни-члени повинні протягом 15 років після набуття нею чинності поступово ліквідувати всі перешкоди в торгівлі між собою.
Як і інші регіональні інтеграційні блоки, НАФТА організоване з метою розширення економічних зв'язків (перш за все, взаємної торгівлі) між країнами-учасниками. Забороняючи державам-членам дискримінацію відносно взаємних товаропостачання і інвестицій, НАФТА встановлює протекціоністські правила проти зовнішніх виробників (зокрема, в текстильній промисловості і автомобілебудуванні).
На даний час НАФТА є найбільшою в світі регіональною зоною вільної торгівлі, з населенням в 406 млн. чоловік і сукупним валовим продуктом у розмірі 10,3 трильйонів доларів. Угода про Північноамериканську зону вільної торгівлі містить комплекс домовленостей, що розповсюджуються крім торгівлі на сферу послуг і інвестицій, і вперше об'єднує промислово розвинені держави і країну, що розвивається. Північноамериканська зона вільної торгівлі володіє чіткою організаційною структурою. Її керівними органами є чотири головні комісії: економічна комісія, комісія з праці, комісія довкілля, центральна інституція – Комісія вільної торгівлі [2, с.93].
Усередині НАФТА, на відміну від ЄС і АТЕС, є тільки один центр економічної сили – США, чия економіка у декілька разів перевершує Канаду і Мексику разом узяті. Ця моноцентричність полегшує управління (країна-лідер легко може нав'язати свої рішення більш слабим партнерам), але одночасно створює середовище потенційних конфліктів (партнери США можуть виявитися незадоволеними своїм підлеглим положенням). Крім того, інтеграція виявляється однобокою: Канада і Мексика тісно інтегрована з США, але не один з одним.
Про масштаби економічного взаємозв'язку США, Канади і Мексики на основі взаємної торгівлі і руху капіталу можна зробити висновки з наступних даних. У США реалізовується близько 75-80% канадського експорту (20% ВВП Канади). Частка США в іноземних прямих інвестиціях в Канаді - понад 75% і Канади в США - 9%. У США прямує близько 70% мексиканського експорту, а звідти поступає 65% мексиканського імпорту. Частка США в загальному обсязі прямих іноземних інвестицій до Мексики перевищує 60%. ВВП США в 14,5 разів перевершує ВВП Канади і в 19 разів – Мексики [1, с.194].
НАФТА стала наслідком посилення конкурентної боротьби між світовими лідерами – Північною Америкою, Західною Європою та Японією, змінивши співвідношення сил у світовому економічному просторі. особливість НАФТА полягає в тому, що це угруповання об’єднує країни з різним економічним та науково – технічним потенціалом: двох світових гігантів – членів «великої сімки» та одну з країн, яка належить до «третього світу».Експерти вважають, що від участі в НАФТА найбільше виграла Мексика, яка більшою мірою поліпшила, порівняно зі США й Канадою, становище в таких сферах, як добробут, реальний ВНП, реальні витрати, робочий час, реальна зарплата, капітальні інвестиції, імпорт, експорт. Певних зрушень країни – інтегранти добилися в розв’язані проблем зайнятості, інфляції, промислового виробництва, зовнішньої торгівлі. Найбільш помітними були зміни, що відбулися в торгівлі, але вони характеризуються переважно за схемою «Мексика – США», «США – Канада».
В перспективі НАФТА буде інтегруватися з торгово-економічним блоком «МЕРКОСУР» (створеним у 1991 р. у складі Аргентини, Бразилії, Уругваю, Парагваю і що почали функціонувати в 1994 р.). Згодом до них приєднаються інші держави регіону. До 2020 р. передбачається домогтися справжнього «інтеграційного прориву» ще на одному з найважливіших для США напрямку - в Азіатсько-тихоокеанському регіоні (АТР). Напрями стратегічних векторів країн-учасниць НАФТА в значній мірі визначаються особливостями геополітичного положення цих країн. Сусіди першого і другого порядку для США і Мексики знаходяться в фокусі геополітичних інтересів, тоді як сусіди третього порядку формують нейтральну групу. Для Канади фокусом її геополітичних інтересів є також деякі сусіди третього порядку [4, с. 10].
Основними стратегічними пріоритетами США є: збереження глобальної конкурентоздатності країни, створення противаги Західноєвропейському і Азіатсько-Тихоокеанському центрам сили; закріплення світової першості, а також боротьба з тероризмом. Завданням США, крім того, є зруйнування євразійського геостратегічного регіону і недопущення панування в Євразії будь-якої держави. Дослідження основних складових поля геостратегічних інтересів США на основі запропонованих критеріїв показало, що до цього поля входять такі країни, регіони та угруповання, як НАФТА, Латинська Америка, АТР, Західна Європа, Південно-Західна Азія.
Основними стратегічними пріоритетами Канади є: збереження і підвищення конкурентоздатності економіки країни на світовій арені; посилення науково-технічного потенціалу; структурна перебудова господарства; збереження культурної самобутності держави; посилення економічної та політичної незалежності шляхом диверсифікації політичних та економічних зв’язків. Виходячи з основних віх геостратегії Канади та на основі дослідження складових поля її геостратегічних інтересів можна констатувати, що до цього поля входять такі країни, регіони та угруповання, як НАФТА (США, Мексика), Латинська Америка, Південно-Західна Азія (країни Близького Сходу) [6].
Основними геостратегічними пріоритетами Мексики є: посилення конкурентоздатності національної економіки; підвищення рівня життя населення; структурна перебудова господарського комплексу в руслі НТП; підвищення ступеню відкритості економіки. До поля геостратегічних пріоритетів Мексики входять НАФТА, Латинська Америка, Західна Європа.
Таким чином, можна зробити певні висновки, що Північноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА) - результат виходу інтеграційних процесів США та Канади за їх межі. 1 січня 1994 року набув чинності договір, за яким НАФТА включила Мексику. На території блоку мешкає 370 млн чоловік, щорічне виробництво становить 7 трлн доларів США, на них припадає 20% всієї світової торгівлі. Економічна інтеграція в Північній Америці відрізняється від інтеграції в Західній Європі і Азії, заснованій на злагодженій регулюючій діяльності багатьох високорозвинутих держав. В інших регіонах інтеграція здійснювалася зверху «вниз», коли міжурядові угоди стимулювали контакти підприємців різних країн. В НАФТА, навпаки, процес інтеграції йшов «від» низу до верху: спочатку високого рівня досягли міжкорпоративні зв'язки, а потім на їх основі приймалися міждержавні угоди. Імовірно, у найближчій перспективі можна буде очікувати розширення НАФТА, однак необхідно створити визначені організаційні структури і відпрацювати механізм співробітництва. Співпраця країн-членів НАФТА не обмежена суто економічними питаннями зниження тарифів та лібералізації ринків. Значних успіхів було досягнуто в таких галузях, як охорона довкілля та праці. Намагання НАФТА завершити формування зони вільної торгівлі та спроби заснувати ФТАА здійснюються тоді, коли багатостороння торговельна система ГАТТ ослаблена виявами нового протекціонізму, в основі якого лежить тепер захист інтересів не окремої держави, а угруповання держав.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Князєва І.В. Партнерство по НАФТА: реалізація стратегії поглиблення економічних взаємозв’язків. // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - К.: Вид-во УАДУ, 2005. - № 2. - С. 193-198.
2. Кузнєцова Н.В. Фінансовий механізм Північноамериканської економічної інтеграції. // Бізнес. – 2007. - №1. – С.93-94
3. Кучик О.С. Міжнародні організації: Навч. пос. / За ред. О.С.Кучика. – К.: Знання, 2007. – 749 с. (НАФТА 536 –569)
4. Ложечко М. НАФТА в интеграционных процессах: проблемы и перспективы // Внешняя торговля. – 2006. – № 5, 6. – С.9-12
5. Савчук І.В. Угода про Північно –Американську зону вільної торгівлі /НАФТА/: динаміка розвитку економічного співробітництва країн –партнерів // Зб. праць молодих вчених. – К.: ІСЕМВ НАН України, 1997. – Вип. 4. – С. 3 –9.
6. Фатуллаєва А. Роль нафта в світових інтеграційних процесах http:// www. nbuv. gov.ua/ portal/ natural/ Nvuu/PSF/ 2009_12/Fatullayeva.pdf

 
Форум » Матеріали конференції 29.04.2011 » Проблеми та перспективи розвитку міжнародних економічних процесів » Дамян М., Олар О., Особливості розвитку економічних....
Сторінка 1 з 11
Пошук: