Процьків А., Поняття, об'єкти та види відповідальності... - Форум
Неділя, 11.12.2016, 13:51
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Процьків А., Поняття, об'єкти та види відповідальності... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 29.04.2011 » Правові аспекти функціонування економічних систем » Процьків А., Поняття, об'єкти та види відповідальності...
Процьків А., Поняття, об'єкти та види відповідальності...
conf-cvДата: Четвер, 05.05.2011, 22:27 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Процьків Аліна

4 курс, сп. «фінанси і кредит», д/ф.
Науковий керівник Федорюк А. Л.
Чернівецький торговельно - економічний інститут КНТЕУ.
м. Чернівці


Поняття, об'єкти та види відповідальності за порушення фінансового
законодавства України

Фінансові відносини є дуже важливими в суспільстві і порушення які здійснюються в цій сфері негативно впливають на весь процес його життєдіяльності. Органи державної влади запобігають правопорушенням у фінансовій сфері, виявленню й усуненню відносин, що сприяють їх вчиненню.
На сьогодні ця тема є дуже актуальною, адже здійснюється велика кількість правопорушень у сфері фінансового законодавства. Усі ці правопорушення негативно впливають не тільки на сферу фінансових відносин, але і на економіку вцілому. Актуальність обумовлена також недостатнім рівнем розробки ефективності відповідальності за порушення фінансового законодавства.
Питанням правового регулювання фінансових відносин приділяється недостатньо уваги. Лише окремі правові аспекти розроблені у науково - теоретичних дослідженнях, зокрема в роботах В. Колпакова, О.Остапенка,
М.П. Кучерявенко, Ю. П. Битяка, Л. К. Воронової, Н. В. Бекерської та ін.
Можна назвати кілька видів правопорушень із фінансових питань:
1) приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків (заниження в обліку обсягів реалізації продукції чи послуг; заниження прибутку; приховування кредиторської чи дебіторської заборгованості) .
2) відсутності бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку ( відсутність або неналежне оформлення бухгалтерських облікових документів; неповне чи несвоєчасне відображення в облікових документах господарських операцій; неправильне нарахування виплата заробітної плати, надбавок, допомог, премій; неправильне відображення в обліку розрахунків з бюджетом; внесення недостовірних даних до регістрів бухгалтерського обліку і первинних документів або несвоєчасне їх складання) .
3) несвоєчасного або неякісного проведення інвентаризації грошових коштів і матеріальних цінностей. Порушуються відносини щодо проведення інвентаризації.
4) порушення правил ведення касових операцій (відсутність або нена¬лежне ведення касової книги; неправильне оформлення касових документів; завищення ліміту готівки в касі; використання готівки не за цільовим призначенням; несвоєчасне здавання готівки в установи банку; не проведення раптових ревізій каси тощо) .
5) перешкоджання працівникам державної контрольно - ревізійної служби у проведенні ревізій та перевірок.
6) невжиття заходів щодо стягнення з винних осіб відшкодування збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності (несвоєчасне від¬ шкодування збитків, невідшкодування збитків до закінчення строку позовної давності, невжиття заходів щодо відшкодування таких збитків у встановленому законодавством порядку (наказом керівника, через суд) від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності тощо)[13, с. 61].
Порушення фінансового законодавства має такі обов'язкові ознаки: а) антисоціальний характер, що виявляється у суспільній небезпечності (якщо правопорушення є злочином, що передбачений Кримінальним кодексом) або суспільній шкідливості; б) протиправність; в) винність; г) караність [12, с.149].
Теоретичне дослідження правової природи порушень фінансового законодавства, а також безпосередні практичні потреби застосування відповідальності за їх вчинення ставлять вимогу щодо законодавчого закріплення конститутивних (об'єктивних і суб'єктивних) ознак цих правопорушень. Сукупність таких передбачених законом юридичних ознак, які визначають вчинене діяння правопорушенням, охоплюється таким теоретичним поняттям, як склад правопорушення.
Склад правопорушення включає такі елементи: а) об'єкт правопорушення; б) об'єктивна сторона правопорушення; в) суб'єкт правопорушення; г) суб'єктивна сторона правопорушення.
Теоретично обґрунтованим підходом до визначення об'єкта правопорушень є його диференціація на загальний, родовий і безпосередній. Загальним об'єктом фінансових правопорушень є врегульовані нормами фінансового права суспільні відносини у сфері фінансової діяльності держави, тобто в процесі формування, розподілу й використання грошових коштів бюджетів і державних цільових фондів. Зазначимо, що ці відносини є публічно-правовими, врегульованими імперативними фінансово-правовими нормами. Саме тому методологічно неправильним є асимілювання різних за правовою природою суспільних відносин, яке спостерігалося при визначенні терміна "законодавство з фінансових питань" у п. 1.5.1. Інструкції про порядок проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні як "сукупності чинних на будь-який момент контрольного періоду законів та інших нормативно-правових актів держави, якими регулюються процеси утворення, розподілу та використання фінансових ресурсів держави, а також грошові, кредитні й товарообмінні відносини ".
Для того, щоб правильно визначити родовий об'єкт фінансових правопорушень, слід виходити із системи фінансового права як об'єктивно існуючої сукупності фінансово - правових інститутів, які об'єднують норми, що регулюють відносно відокремлені групи специфічних фінансових відносин. Цей підхід покладено в основу законодавчого відокремлення видів фінансових правопорушень (порушення бюджетного, податкового, валютного законодавства тощо) .
Безпосереднім об'єктом фінансових правопорушень виступають конкретні відносини, на які посягає правопорушник. Прикладами таких об'єктів можуть бути: механізм бюджетного планування, порядок цільового використання бюджетних коштів, вимоги до ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів; стосовно порушень податкового законодавства - встановлений порядок ведення податкового обліку, правильність нарахування та своєчасність внесення до бюджетів сум податків і зборів або порядок здійснення операцій з активами, які перебувають у податковій заставі [12, с.150].
Об'єктивна сторона фінансового правопорушення характеризує його зовнішній прояв. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є діяння у формі дії (активної поведінки) або бездіяльності (пасивної поведінки). Закріплення об'єктивної сторони правопорушення є практичною реалізацією його протиправності. Діяння завжди вказується в диспозиції фінансово-правової норми або безпосередньо випливає з її змісту. Зокрема, об'єктивна сторона бюджетного правопорушення, передбаченого ст. 119 Бюджетного кодексу України, полягає у нецільовому використанні бюджетних коштів, тобто витрачанні їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, установленим законом про Державний бюджет України, чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису. Іноді законодавець деталізує об'єктивну сторону правопорушень закріпленням її факультативних ознак, пов'язуючи з цим міру відповідальності: відповідно до п. 17.1.7 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" розмір штрафу за порушення строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання залежить від тривалості затримання такої сплати платником податків [4, с. 65].
Основною ознакою об'єктивної сторони значної кількості порушень фінансового законодавства є протиправна бездіяльність. Це зумовлено тим, що зобов'язані суб'єкти фінансових правовідносин не виконують власних обов'язків. Наприклад, змістом податкового обов'язку в широкому розумінні є обов'язок платника податків вести податковий облік, своєчасно і в повному обсязі сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), а також подавати до податкового органу податкову звітність. Тому, в разі неподання податкової декларації у строки, визначені законодавством, платник податків сплачує штраф
(п. 17.1.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"). Бездіяльність, що полягає в невиконанні резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна, яке перебуває за межами України, передбачених ч. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", тягне за собою накладення штрафу згідно з Положенням про валютний контроль, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 р. №49 [9, с.87].
З огляду на викладене слід зазначити, що порушення у сфері фінансового законодавства тягнуть за собою адміністративну та кримінальну відповідальності, тому слід чітко їх регламентувати. Також варто запровадити окрему відповідальність за порушення саме фінансового законодавства. Доцільним було б взяти деякі аспекти із адміністративної та кримінальної відповідальності для того, щоб було легше визначити певні межі відповідальності за порушення фінансового законодавства, це дасть змогу краще регулювати діяльність фінансових відносин.

Список використаної літератури:
1. Кодекс України про адміністративні правопорушення
[Електронний ресурс]: Затверджений ВРУ від 7 грудня 1984 року № 8073 – X. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
2. Цивільний Кодекс України [Електронний ресурс]: Затверджений ВРУ від 16 січня 2003 року № 435 – IV. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
3. Бюджетний кодекс України [Електронний ресурс]: Затверджений ВРУ від 8 липня 2010 року №2456 – VI. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
4. Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 08.02.2000 р. № 49 – с. 65
5. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 липня 2000р. № 996 - XIV // Відомості ВРУ. - 2000. - № 40. - с. 365.
6. Про ведення інвентаризації державного майна. Постанова КМУ від 15 липня 2001 р. № 757 //Офіційний вісник України. - 2001. - № 13. с. 110.
7. Про державну контрольну - ревізійну службу України : Закон України від 26 січня 2003р. № 2939 - XII // Відомості ВРУ. - 2003. - № 13. - с. 110.
8. Про затвердження Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України : Постанова Правління НБУ від 18.06.2003р. №255 // Офіційний Вісник України від 1.10.03р. -№29. – с. 84.
9. Постанови Правління НБУ «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку» від 9 лютого 2005 р. № 32 та ст. 33 Закону України «Про Національний банк України» – с. 87
10. Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами: Закон України від 6 вересня 2005 року N 2801-IV, // Відомості ВРУ. - 2005. - № 12. – с. 11.
11. Суржан Р. Експрес - аналіз законодавчих і нормативних актів. - 2000.
№ 46(256).
12. Ровинський Ю. Поняття та види відповідальності за порушення фінансового законодавства України. Право України 2010 № 11, с.147 – 151.
13. Рогаль - Левицька. М Поняття об'єкта порушення законодавства з фінансових питань. Право України 2009 №1. с.58 – 62.

 
Форум » Матеріали конференції 29.04.2011 » Правові аспекти функціонування економічних систем » Процьків А., Поняття, об'єкти та види відповідальності...
Сторінка 1 з 11
Пошук: