Рогальська Л., Правові засади організації фінансового... - Форум
Неділя, 04.12.2016, 12:10
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Рогальська Л., Правові засади організації фінансового... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 29.04.2011 » Правові аспекти функціонування економічних систем » Рогальська Л., Правові засади організації фінансового...
Рогальська Л., Правові засади організації фінансового...
conf-cvДата: Четвер, 05.05.2011, 22:27 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Рогальська Ліана,

Спец-ть «Фінанси», 245гр., ІV курс, д/ф,
Науковий керівник – Федорюк А.Л.,
Чернівецький торговельно-економічний
Інститут КНТЕУ
м. Чернівці


Правові засади організації фінансового контролю.


Розглянуто і проаналізовано суть та призначення фінансового контролю, його основні завдання, принципи, організацію, його роль в системі фінансово-правових відносин. Детально розглянуто основні аспекти та виявлено головну рису фінансового контролю.

Ефективність функціонування держави, органів місцевого самоврядування оцінюються за станом економіки, розвитком соціальної сфери. А саме однією з ланок системи контролю є фінансовий контроль, який можна розглядати у декількох аспектах: як невід'ємну складову частину фінансової діяльності держави, органів місцевого самоврядування; як спеціальну галузь контролю, що здійснюється як на державному, так і на місцевому рівнях.
Мета даної статті – це огляд форм, методів та завдань фінансового контролю, а також визначення особливостей правового регулювання фінансового контролю.
Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, що виникають у сфері організації фінансового контролю в Україні та регулюються Конституцією України, Бюджетним кодексом України, Законами України “Про Рахункову палату”, “Про державну податкову службу в Україні” та багатьма іншими законами, постановами Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, указами Президента України.
Щодо проблематики даної теми, то варто зазначити, що на сьогоднішній день у науковій літературі не існує єдиного погляду на визначення поняття фінансового контролю, тому воно визначається по-різному. Особливу роль у вивченні аспектів цієї проблематики відіграють праці: Грачевої Е.Ю., Рябко Л.Г. , Рибачука І., Кінащука Л.Л., Пацюрківського П.С., Бєлобжецький І.А., Стефанюка І. та інших.
Відповідно до Закону України “Про систему державного фінансового контролю в Україні» визначаються єдині правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, систему органів державного фінансового контролю і механізм їх взаємодії. Цей Закон не регулює питання недержавної сфери фінансового контролю в Україні.
На думку А.В. Шаповалова, під фінансовим контролем слід розуміти одну із форм управління фінансами, особливу сферу контролю, зумовлену формуванням і використанням фінансових ресурсів в усіх структурних підрозділах економіки держави, що передбачає перевірку господарських і фінансових операцій щодо їх законності, економічної доцільності та досягнення позитивних кінцевих результатів [3,с.34]. Але це визначення не містить точних вказівок на осіб, які повинні здійснювати контроль і в чиїх інтересах його повинні здійснювати, а сама форма контролю передбачає тільки перевірку.
Розвиваючи дану проблематику треба сказати, що на сьогоднішній день шляхом створення різних міжнародних організацій, що працюють над розробкою єдиних вимог до фінансового контролю, існує необхідність проведення всебічного фінансового контролю, у тому числі органами державної влади й місцевого самоврядування, та додержання законності у розподілі, використанні та мобілізації фінансових ресурсів закріплено у нормах Конституції України. Це обумовлено розвитком суспільства, внаслідок динамічних інтеграційних процесів у сфері фінансового контролю.
Отже, виникає потреба у поєднанні і взаємодії двох аспектів фінансового контролю: у першому аспекті фінансовий контроль - це регламентована нормами права діяльність державних, місцевих, громадських та інших суб'єктів з перевірки своєчасності та точності фінансового планування, обґрунтованості та повноти надходжень до відповідних фондів коштів, правильності та ефективності їх використання; у другому аспекті - це вид контролю за законністю і доцільністю дій у галузі мобілізації, розподілу та використання державних місцевих фондів коштів, який здійснюється в установленому правовими нормами порядку усією системою органів державної влади, а також органів місцевого самоврядування та спеціально створеними контрольними органами за сприяння громадських організацій, трудових колективів та громадян [4, c.46].
Тому важливим є поєднання цих аспектів у єдину систему, що призведе до точного формулювання поняття фінансового контролю, а також чіткого визначення його функцій та завдань. Тому що кожен з наведених аспектів не виражає конкретного визначення даного поняття, а воно є дещо ширшим.
Також вагомим є визначення таких форм здійснення фінансового контролю:
1. Разові, або періодичні, випробування. У цій групі вони об’єднують одиничні форми контролю, які проводяться переважно під час випробувань щодо якісних характеристик об’єктів. Сюди відносять: сертифікацію, атестацію, акредитацію, ліцензування, експертизу.
2. Перевірки - це основні форми контролю, які використовуються під час проведення контрольних заходів, а саме: державний фінансовий аудит, інспектування, ревізія, перевірка і аудит.
3. Безперервне відстеження діяльності економічних систем, що передбачає такі форми проведення безперервного контролю, як фінансовий моніторинг та інші форми безперервного нагляду.
Вище названі форми відображають проведення контролю в різних напрямах суспільного життя. І тому вибір форми контролю залежить від об’єкта, на якому буде проводитись так званий фінансовий контроль.
Необхідним є також виявлення основного змісту фінансового контролю, а саме:
* перевірка виконання органами державної влади і місцевого самоврядування функцій з мобілізації, розподілу використання фінансових ресурсів відповідно до своєї компетенції;
*перевірка виконання юридичними та фізичними особами фінансових зобов'язань перед державою і органами місцевого самоврядування;
*перевірка правильності використання підприємствами, установами, організаціями державної та комунальної форми власності фінансових ресурсів, що перебувають у їх господарському віданні чи оперативному управлінні;
* перевірка дотримання правил здійснення фінансових операцій, розрахунків і зберігання коштів підприємствами, установами, організаціями [ 4 c.45-46].
Отже, основний зміст фінансового контролю полягає загальній перевірці виконання своїх завдань та функцій органами влади, а також установами, підприємствами, організаціями. А його головними завданням являється підтримка фінансової дисципліни, запобігання фінансовим правопорушенням та застосування заходів примусу за їх недодержання. Тому для вирішення проблеми реалізації завдань фінансового контролю відбувається зміцнення фінансової дисципліни всіх учасників фінансово-правових відносин.
Щодо методів, то вони можуть бути поділені на три основні групи:
- документальні: перевірка за формальними ознаками; перевірка за змістом; арифметична перевірка; нормативна перевірка; зустрічна перевірка;
- фактичні: інвентаризація; контрольний обмір; обстеження; лабораторні аналізи якості; контрольний запуск;
- хронометраж: отримання письмових пояснень.
Варто зауважити, що значення методів фінансового контролю полягає в тому, що вони є важливим засобом забезпечення законності та доцільності проведення фінансової діяльності; виконання усіма суб'єктами, що здійснюють фінансову діяльність, приписів держави, органів місцевого самоврядування у цій сфері; своєчасного наповнення бюджетів та цільових позабюджетних фондів коштів; суворого й точного дотримання усіма учасниками фінансової діяльності своїх обов'язків перед державою, органами місцевого самоврядування; виявлення фактів порушення фінансового законодавства, неналежного виконання учасниками фінансової діяльності своїх обов'язків та притягнення винних до відповідальності.
Щодо правового регулювання фінансового контролю, то воно здійснюється нормами фінансового права. У юридичній літературі склалася думка про фінансовий контроль як інститут Загальної частини фінансового права. До цього слід додати, що фінансовий контроль є, мабуть, єдиним структурним підрозділом фінансового права, правові норми якого містяться як у Загальній, так і в Особливій частинах, тобто структура фінансового контролю є досить складною. До Загальної частини фінансового права варто віднести фінансово-правові норми, що регулюють загальні принципи, цілі й завдання, організацію і порядок здійснення фінансового контролю, характеристику його видів і методів. Щодо фінансово-правових норм, що передбачають певну специфіку здійснення фінансового контролю в різних сферах фінансової діяльності, то вони цілком справедливо належать до Особливої частини. Конкретизацію ж їх специфічних завдань і змісту відображено в інституціональних правових актах (наприклад, у Бюджетному кодексі України, Законі України "Про аудиторську діяльність").
Таким чином, ознайомившись з основними аспектами та питаннями правових засад організації фінансового контролю, визначено, що головним у фінансовому контролі є не виявлення, фіксування порушень, незаконних витрат засобів і безгосподарності, а попередження запобігання.
Для ефективного здійснення фінансового контролю необхідні критерії, своєрідні еталони, з якими в ході контролю порівнюється діяльність, що перевіряється. Для фінансового контролю такі критерії визначаються фінансовим законодавством і іншими нормативними актами, що регламентують фінансову діяльність. Зокрема, такі критерії містяться насамперед в Конституції України, в Законах України "Про державну податкову службу в Україні", "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", "Про аудиторську діяльність" та в ряді інших, а також в указах Президента України, постановах Кабінету Міністрів України, наказах та інструкціях міністерств і відомств, у статутах і положеннях, що регламентують правове становище і компетенцію державних органів, громадських організацій, органів місцевого самоврядування і містять в собі правові норми, які регулюють контрольні повноваження компетентних органів.
Отже, іншими словами фінансовий контроль можна визначити як спостереження фактичного стану показників фінансової діяльності суб’єктів фінансових правовідносин в порівнянні із заданими показниками, а також варто зазначити, що ефективний фінансовий контроль сприяє прискоренню економічного, соціального розвитку країни, тому його функції та завдання потрібно вдосконалювати та розширювати.
Список використаної літератури

1. Про систему державного фінансового контролю в Україні: Закон України.
2. Бавико О.Є. Правове регулювання державного фінансового контролю // Теорія фінансового права №4, - 2009
3. В.П. Нагребельний – Фінансове право України: поняття, сутність і призначення фінансового контролю.
4. Фінансове право України: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. /Л. К. Воронова, М. П. Кучерявенко, Н. Ю. Пришва та ін.; - К.: Правова єдність, 2009. - 395с.
5. Репетько О.О Методологічні підходи до розмежування форм і методів фінансового контролю // Науковий вісник НАДУ, №2. – 2009.
6. Дрозд І. К. Державний фінансовий контроль : навч. посіб. / І. К. Дрозд, В. О. Шевчук. – К. : ТОВ "Імекс-ЛТД", 2007. – 304 с.

 
Форум » Матеріали конференції 29.04.2011 » Правові аспекти функціонування економічних систем » Рогальська Л., Правові засади організації фінансового...
Сторінка 1 з 11
Пошук: