Андрущак С., Встановлення оптимального режиму роботи менедж. - Форум
Пятниця, 09.12.2016, 19:22
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Андрущак С., Встановлення оптимального режиму роботи менедж. - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 29.04.2011 » Менеджмент як фактор розвитку підприємницької діяльності » Андрущак С., Встановлення оптимального режиму роботи менедж.
Андрущак С., Встановлення оптимального режиму роботи менедж.
conf-cvДата: Середа, 04.05.2011, 20:38 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Андрущак Сергій,

С-ть «Менеджмент Організації», 4 курс, д/ф,
Наук. Кер. – Васківчук І.В.
Чернівецький торгово-економічний
Інститут КНТЕУ,
М. Чернівці

Встановлення оптимального режиму роботи менеджера


Стаття присвячена сучасним проблемам встановлення оптимального режиму роботи менеджера, визначення основних методів та способів, що допомагають визначити ефективний режим роботи для кожного менеджера на підприємстві, основні завдання та специфіку цього процесу.

Менеджеру належить провідне місце у виконанні завдань управління. Він відповідає за роботу конкретного підрозділу чи організації в цілому, має у своєму підпорядкуванні конкретний колектив працівників, наділений правами і повноваженнями. Він вибирає оптимальні варіанти управлінських рішень і організує їх рішення.
Метою данної роботи є дослідження основних методів визначення оптимального режиму роботи менеджера. Від ступеня ефективності встановлення режиму роботи залежить працездатність кожного менеджера.
Актуальність данного дослідження полягає в тому, що встановлення оптимального режиму роботи менеджера ще не дослідженно відчизняними авторами. В данній роботі ми спробуємо висвітлити основні сучані теорії визначення режиму роботи менеджена.
Данній проблемі присвячені наукові роботи багатьх вчених світу, таких як: Туроу Лестер Карл, Фогель Роберт, Улін Бертіль Готтард, Бьюкенен Джеймс Макджил, Друкер Пітер Фердінанд та ін. Також вивченням питання робочого часу, для підвищення ефективності використання часу менеджера, займалися визначні українські вчені: Слуцький Євген Євгенович, Тимошенко Володимир Прокопович, Туган-Барановський Михайло Іванович, та ін.
Головним завданням менеджера є ефективний вплив на про¬цес виробництва на підприємстві. Результати його діяльності оцінюються за рівнем виконання виробничих завдань підпри¬ємства. Але форми прояву виробничої діяльності такі багато¬манітні, що безпосередня участь менеджера у всіх просто немож¬лива. Тому він повинен вибрати такі ланки виробничого лан¬цюга, через які можна впливати на весь процес виробництва. Крім цього менеджер повинен правильно розподілити робочий час для рішення поточних і перспективних завдань, визначити функції між працівниками, делегувати їм частину повноважень і обов´язків, вибрати ефективну форму своєї участі у виконанні завдань організації.
Всі витрати робочого часу менеджера необхідно розглядати як витрати часу для рішення поточних і перспективних задач. Від правильного розподілу часу так чи інакше залежить рівень реального впливу менеджера на процес виробництва і ефек¬тивність його праці. Для цього менеджер відповідного рівня по¬винен чітко уявляти мету і зміст робіт.
Результати роботи менеджера залежать не тільки від діяльності колективу, який він очолює, і апарату управління, а також і від організації власної праці.
Використання робочого часу менеджера пов'язано з встановленим режимом роботи. Невпорядкованість режиму праці призводить до довготривалого робочого дня менеджера, який іноді триває до 10-15 годин. Недопустимість такого положення визначає наука управління, яка встановлює взаємозв'язок між тривалістю робочого дня і інтенсивністю праці. Збільшення тривалості робочого дня поєднується з пониженням рівня інтенсивності праці і навпаки.
Ефективне використання робочого часу менеджерів неможливо без використання науково обґрунтованих режимів праці та відпочинку.
Науковці доказують, що працездатність людей на протязі ро¬бочого дня змінюється за стадіями. Початок робочого дня нази¬вається періодом працювання. Його період коливається від ста¬ну і підготовленості людини, а також від складності роботи, що виконується. Подальші 2-3 години характеризуються макси¬мальною працездатністю, після чого вона знижується. Друга половина робочого дня відрізняється від першої більш низьким рівнем працездатності. Втомлення настає швидше, тому період зниження працездатності після обідньої перерви настає раніше. Ось чому рішення складних питань треба планувати у періоди найбільшої працездатності. До таких питань треба віднести твор¬чу роботу за перспективами розвитку організації, обговорення найбільше актуальних питань і прийняття рішень за ними. Виконання цих робіт треба планувати на першу половину робочого дня, а до практичного виконання треба приступити не раніше, ніж через одну годину після початку робочого дня. У післяобідній період краще виконувати роботи, що вимагають меншої напруги. Детальний перелік робіт на протязі робочого дня повинен визначати сам менеджер, виходячи із конкретної виробничої ситуації в організації. Такими ж принципами треба керуватися й іншим працівникам апарату управління. Таким чином, виконання будь-якої роботи пов´язано з втом¬ленням, зниженням працездатності людини [2 c. 37].
Термін найбільшої працездатності залежить від таких факторів: складності і інтенсивності праці; здоров´я людини; умов праці; соціально-економічних умов; психологічного клімату у колективі; правильності перерв на протязі робочого дня та ін [1].
Ось чому рішення складних питань треба планувати у періоди найбільшої працездатності. У післяобідній період краще виконувати роботи, що вимагають меншої напруги. Детальний перелік робіт на протязі робочого дня повинен визначати сам менеджер, виходячи із конкретної виробничої ситуації в організації.
Організація робочого дня менеджера повинна відповідати основному принципові: “Робота повинна підкорятися мені, а не навпаки” [4 c. 87].
Важливо, щоб кожен менеджер знайшов свій особистий стиль. Для нього цей стиль – найкращий. Л. Зайверт наводить 25 організаційних принципів в часовому аспекті, які поділяє на три групи:
• початок дня
• основна частина дня
• кінець дня
Правила початку дня: починати день з позитивним настроєм; добре поснідати і без поспіху на роботу; починати роботу по можливості в той самий час; повторний перегляд плану дня; спочатку - ключові завдання; приступати без розгойдування; погодити план дня із секретарем; ранком займатися складними і важливими справами.
Правила основної частини дня: гарна підготовка до роботи; впливати на фіксацію термінів; уникати дій, що викликають зворотну реакцію; відхиляти додатково виникаючі невідкладні проблеми; уникати незапланованих імпульсивних дій; вчасно робити паузи; невеликі однорідні задачі виконувати серіями; раціонально завершувати почате; використовувати тимчасові проміжки; працювати антициклічно; викроювати спокійну годину;
контролювати час і плани.
Правила завершення робочого дня: завершити незроблене; контроль за результатами і самоконтроль; план наступного дня; додому з гарним настроєм; кожний день повинний мати свою кульмінацію [3 c. 54].
Абсолютні значення піку і спаду продуктивності індивідуально розрізняються, але є спільне для всіх людей-це відносні, ритмічні коливання.
До фаз вищої активності примикають відповідно двохгодинні паузи, під час яких організм працює в “економному режиму” і не повинен надмірно перевантажуватися.
Пік працездатності, як правило, припадає на першу половину дня, коли шлунок, підшлункова залоза, селезінка і серце функціонують найбільш активно. Цей рівень протягом дня більше не досягається. Тому першочергові завдання слід виконувати на початку дня.
Після обіду, коли активно працює тонка кишка, наступає відомий спад продуктивності, який багато хто хоче побороти з допомогою кави. В цей час не потрібно працювати наперекір своєму ритиму. Краще розслабитися з чашкою чаю і використати перерву для соціальних контактів та рутинної діяльності.
Кожен із нас може пристосуватися до цих коливань своєї працездатності. Не намагайтесь працювати проти свого природного денного ритму, а використайте ці закони у своєму розпорядку дня.
При порушенні денного ритму виникає брак, помилки в роботі, нещасні випадки. Досліджено, що найбільше число нещасних випадків в нічний час припадає на період між 2 і 4 годинами.
У кожного із нас спостерігаються більш або менш суттєві відхилення від норми в індивідуальному графіку працездатності. Такі засоби, як кава, чай, нікотин або медикаменти можуть прискорити раннє вставання, але потім наступить більш глибокий спад.
У відповідності до коливань працездатності чергуйте напружену, відповідальну діяльність та менш важливу і ненапружену діяльність та менш відповідальні справи. Керівники й спеціалісти витрачають на ділові зустрічі 20-30 % свого робочого часу. Однак, як свідчить досвід, сьогодні ділові зустрічі не завжди приносять очікуваний ефект через неправильну їхню організацію та технологію проведення
Для тривалої підтримки у нормі функціонального стану організму і високого рівня працездатності надзвичайно важливе значення має тривалість позаробочого часу і його режим. Тривалість позаробочого часу повинна бути такою, щоб працівник управлінської праці мав можливість активно відпочивати не менше 1,5-2 години. Це заняття спортом, прогулянки, культурні заходи. У нього повинен бути час для сім'ї і читання книг. Сон повинен займати 7-8 годин, а у періоди підвищеної напруги нічний сон доповнюється однією годиною денного.
Серед найбільш трудомістких робіт одне з чільних місць посідає робота з
документами. Незважаючи на нововведення в техніці та технології, вони не
дають сьогодні відчутного зниження трудомісткості документування управлінської праці. За підрахунками спеціалістів, на роботу з документами працівники апарату управління витрачають від 30 до 70 % свого робочого часу.
Документування – це процес вивчення обсягу вхідної та підготовки вихідної інформації на основі листів, наказів, розпоряджень тощо. Через суттєві недоліки в технології документування виникають перевантаження працівників (наприклад, коли керівник намагається бути в курсі всіх питань і прагне охопити всю інформацію, його робоче місце стає “вузьким” в інформаційному пошуці) [2 c. 67].
Сьогоді на рівень тривалості працездатності працівників апарату управління впливає річний режим праці та відпочинку. Він характеризується загальною кількістю робочих днів, співвідношенням робочих і вихідних днів, їх регулярністю, тривалістю відпустки [4 c. 63].
Як один із шляхів вдосконалення системи планування особистої праці та використання робочого часу менеджерів, у роботі запропонована система бізнес планування, суть якої полягає у планування робочого дня та тижня з розбивкою на конкретні години. Складання таких планів надасть можливість менеджерам підприємства використовувати свій робочий час більш вигідно та раціонально. З метою підвищення ефективності використання праці працівників можна порекомендувати проведення таких матеріальних та моральних заходів, як преміювання, нагородження грамотами у відповідності до виробничо-господарської діяльності, за виконання найбільш важливих та відповідальних робіт. Ще однією формою матеріального стимулювання праці є комісійні, розмір яких визначається на основі нормативу у відсотках до показника, покращенню якого сприяє трудова діяльність працівника.
Отже, в результаті проведеного дослідження ми дізналися, що встановлення оптимального режиму роботи являється важливим важілем в роботі менеджера. За допомогою цього важливого структурного елемента можливо внести важливі зміни у функціонування підприємства, через дослідження сильних та слабких сторін кожної особистості, та виявити прешкоди на шляху розвитку організації та нейтралізувати їх на ранніх стадіях зародження, у вигляді звільнень або пониження посади. Таким чином, міра участі і витрат часу керівника організації на оперативне управління необхідно оцінювати не кількістю ви¬рішених ним питань безпосередньо у ході виробничого процесу і витратами часу на це, а його діями по створенню працездат¬ності та самостійності підрозділів, конкурентоспроможності організації. Від вдало спланованого робочого дня залежить не лише успішність менеджера, але й відділу в якому він працює й підприємства загалом.

Список використаної літератури.
1. Василенко В.О. Теорія менеджменту – конспект лекцій : [Електронний ресурс]. – Режим доступа : http://books.efaculty.kiev.ua/men/6/t11/4.html
2. Клочков А. К. KPI и мотивация персонала. Полный сборник практических инструментов: Навч. Посібник. [Текст] / А.К. Клочков.— М.: Эксмо, 2010. — 160 с.
3. Хьюзлид М. А. Измерение результативности работы HR: Навч. Посібник. [Текст] / М.А. Хьюзлид. — М.: «Вильямс», 2007. — 304 с.
4. Мескон М. Основы менеджмента: Навч. Посібник. [Текст] / М. Мескон, М. Альберт,
Ф. Хедоури. — М.: Дело, 1997. — 704 с.

 
Форум » Матеріали конференції 29.04.2011 » Менеджмент як фактор розвитку підприємницької діяльності » Андрущак С., Встановлення оптимального режиму роботи менедж.
Сторінка 1 з 11
Пошук: