Лютік О., Струк Б., Використання інвестиційного аналізу... - Форум
Понеділок, 05.12.2016, 16:27
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Лютік О., Струк Б., Використання інвестиційного аналізу... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 29.04.2011 » Інвестиційна та інноваційна діяльність у економічній системі України » Лютік О., Струк Б., Використання інвестиційного аналізу...
Лютік О., Струк Б., Використання інвестиційного аналізу...
conf-cvДата: Середа, 04.05.2011, 17:10 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Оксана Лютік, Богдана Струк

Наук. кер. – Нікіфоряк Л.С.
Буковинська державна фінансова академія,
м Чернівці

Використання інвестиційного аналізу з метою ефективного управління інвестиціями


Стаття присвячена аналізу інвестиціної привабливості України. Здійснено оцінку динаміки руху прямих іноземних інвестицій.

Актуальність дослідження. Підвищення ефективності господарської діяльності підприємств, забезпечення її зростання в умовах ринкових відносин зумовлюють потребу здійснювати пошук шляхів подовження життєвого циклу товарів на ринку, що неможливе без ефективного розвитку інвестиційного процесу.
Оцінювання ефективності інвестиційних проектів – один із головних елементів інвестиційного аналізу. Помилка в оцінці ефективності здатна спричинити значні фінансові ризики та втрати. Щоб звести їх до мінімуму, потрібно вибрати найбільш об'єктивні методи визначення ефективності інвестицій.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Теоретичними і прикладними питаннями оцінки інвестицій присвячено наукові праці А.А.Пересади, О.Г. Шевченко, Ю.М. Коваленко, С.В. Урванцева І.Я. Бірмана, Б.Я. Брусіловського, Джун Лавел, К.М. Веліканова, В.П. Вишневського, В.М. Грідасов, Н.Ю. Брюховецька, А.Ю. Присяжнюк, О.Л. Ворсовський, Н.Т. Хархут та ряд інших інших авторів.
Проте слід зазначити, що враховуючи інвестиційний клімат підприємств та обсяг інвестицій в реальний сектор економіки, ситуація із залученням інвестицій залишається вкрай низькою. І саме тому постає необхідність в подальшому дослідженні питань пов’язаних з оцінкою та аналізом інвестиційних процесів.
Метою статті є аналіз сучасного стану залучення інвестицій в економіку України, а також визначення основ ефективного управління інвестиціями та розроблення рекомендацій щодо вдосконалення інвестиційного аналізу на підприємствах реального сектора економіки.
Виклад основного матеріалу. Розвиток національної економіки безпосередньо залежить від інвестицій, які є своєрідним донором сталого економічного росту. Світова фінансово-економічна криза досить потужно позначилася формуванням несприятливого інвестиційного клімату в Україні. Розбалансованість фінансово-кредитної сфери, неспроможність подолання високих темпів інфляції, падіння іпотечного кредитування, «інертність» компаній з управління активами, помітна пасивність венчурних фондів, криза страхового сектора – основні проблемні аспекти в посткризовий період, що призвели до погіршення показників соціально-економічного розвитку країни. В таких умовах економічної проекції, насамперед, спостерігається зниження інвестиційної активності як окремих суб'єктів господарювання, так і всієї економічної системи [3, 36]. Однак, незважаючи на наявність кризових явищ у фінансово-господарській діяльності підприємств, все-таки нагромаджується певний зарубіжний досвід роботи в умовах ринку, відбувається пошук нових ефективних механізмів управління, зокрема й інвестиційною діяльністю підприємства.
Згідно з законодавством в Україні, інвестиції – це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницького й іншого видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) чи досягається соціальний ефект. До таких цінностей відносяться: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери; рухоме й нерухоме майно; майнові права, пов’язані з авторським правом, досвідом та іншими видами інтелектуальних цінностей; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок і виробничого досвіду, необхідного для організації того чи іншого виду виробництва [1].
Стан інвестиційного клімату в Україні характеризують обсяги інвестицій. Розміри капітальних інвестиції протягом 2008-2010 років в економіку України наведені у таблиці 1.
Таблиця 1
Капітальні інвестиції протягом 2008-2010 років
в економіку України [2]
Показник Освоєно (використано)
2008 р. 2009 р. січень-вересень 2010 р.
у факт. цінах, млн.грн. у % до заг. обсягу у факт. цінах, млн.грн. у % до заг. обсягу у факт. цінах, млн.грн. у % до заг. обсягу
Капітальні інвестиції
в т. ч. 272074,1
100,0
192878,0
100,0
103294,7
100,0

інвестиції в матеріальні активи 265707,6 97,7 186984,9 96,9 99151,8 96,0
інвестиції в нематеріальні активи 6366,5 2,3 5893,1 3,1 4142,9 4,0

Як свідчать дані таблиці 1 підприємствами та організаціями усіх форм власності обсяг освоєних інвестицій зменшився, що пов’язано з негативними наслідками світової фінансової кризи. Обсяг освоєних капітальних інвестицій в 2009 році становив 192878 млн.грн., що на 79196,1 млн.грн. менше ніж у 2008 році. За III квартали 2010 р. підприємствами освоєно 103,3 млрд. грн. капітальних інвестицій. Найвагомішу їх частку (96,0 % від загального обсягу) спрямовано на матеріальні активи. Причому інвестиції в основний капітал (капітальне будівництво та придбання машин і обладнання) становили 81,2% загального обсягу, у поліпшення об'єктів (капітальний ремонт) – 9,0 %. На нематеріальні активи спрямовано відповідно 4,0% загального обсягу капітальних інвестиції.
Досить потужним індикатором розвитку інвестиційного клімату в країні є рівень інфляції. Зо офіційною статистикою індекс споживчих цін в 2010 році становив 109,4% [2]. За оцінками експертів Міністерства економіки України на прискорення інфляції впливало зростання інфляції витрат, сформованої як світовими, так і внутрішніми тенденціями:
1) підвищення тарифів на природний газ для населення відповідно до постанови НКРЕ від 13.07.2010 № 812;
2) підвищення цін виробників продукції харчової промисловості (з початку року – на 9,4 %, у середньорічному обчисленні – на 17,1 %);
3) зростання цін реалізації продукції підприємствами сільського господарства у серпні порівняно з липнем на 7 %, за січень-вересень – на 23%) [6, 14].
У цілому приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці країни, з урахуванням його переоцінки, втрат, курсової різниці тощо за III квартали 2010 року становив 986,6 млн. дол. США, що становить 47,8 % від рівня відповідного періоду попереднього року (табл. 2).
Таблиця 2
Прямі іноземні інвестиції в економіку України за 2005-2010 р.р. [2]
Період 2005 2006 2007 2008 2009 ІII кв. 2010
Приріст ПІІ в економіку України в рік, млн. дол. США 7843,1 4717,3 7935,4 6073,7 4289,9 986,6
Динаміка (%, до попереднього періоду) - 60,2 168,2 76,6 70,6 47,8

Отже, спад темпів приросту прямих іноземних інвестицій в економіку України, починаючи з другого півріччя 2008 р., найбільшою мірою пояснюється впливом світової фінансово-економічної кризи на рух капіталу.
Аналіз економічної літератури показує, що основними методами визначення інвестиційної привабливості підприємства є загалом інтегральна оцінка інвестиційної привабливості, затверджена Агенством з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій. Сутність вищенаведеної методики полягає у проведенні аналізу за такими етапами [7, 30]:
1) оцінка фінансового стану об'єкта інвестування;
2) визначення вагомості групових та одиничних показників на| основі експертних оцінок;
3) визначення частки розмаху варіаційної множини;
4) визначення ранжированого значення за кожним показником;
5) розрахунок інтегрального показника інвестиційної привабливості.
Але дана методика має свої недоліки, зокрема у тому, що не враховує міжгалузеві специфіку діяльності підприємств. Наприклад, для одних підприємств ознакою нормального функціонування та розвитку є перевищення необоротних активів над оборотними активами, то для інших дана ознака може бути сигналом неплатоспроможності та банкрутства. Або ж не враховуються фактори сезонності виробництва, державна підтримка підприємства.
Досить часто виникають ситуації, коли показники різних блоків суперечать один одному, відображаючи протилежну тенденцію стану підприємства, через що неможливо його оцінити в кінцевому результаті. Крім того фінансовий аналіз оцінки інвестиційної привабливості підприємства за даною методикою є досить громістким, оскільки передбачає розрахунок понад сорока показників за напрямами господарської діяльності підприємства [4, 113]. Отримані результати потребують обробки та узагальнення для визначення більш вагомих показників, для чого залучаються експерти (що тягне за собою додаткові витрати).
Зважаючи на існуючи проблеми, поганий інвестиційний клімат економіки України курівники суб’єктів господарювання мають впроваджувати заходи для ефективного залучення інвестицій. Оцінка економічної ефективності інвестиційних проектів заснована на використанні методів розрахунку таких показників: чистої приведеної вартості інвестицій, рентабельності інвестиційних проектів та внутрішньої норми дохідності інвестиційного проекту. Зазначені методи доволі часто використовуються для визначення доречності фінансування та реалізації проектів [4, 115]. Але в сучасних умовах господарювання реальний інвестор стикається з великою кількістю інвестиційних проектів. З урахуванням адекватної обмеженості фінансових ресурсів можна сказати, що інвестор має обирати найбільш вигідний інвестиційний проект. Для цієї мети використовуються такі методи: NPV (net present value – чиста теперішня (приведена) вартість інвестицій), PI (profitability index - рентабельність інвестицій). IRR (internal rate of return - внутрішня норма прибутковості проекту). NPV є абсолютним показником, він показує конкретну грошову суму, яку інвестор у змозі «отримати» від проекту з урахуванням фактора часу та дохідності по альтернативних варіантах вкладання коштів. Порівняння значення показника різних інвестиційних проектів дає адекватну оцінку їх ефективності тільки за умови рівних сум інвестицій (до того ж і у вимірі часу). РІ є відносним показником, і тому може використовуватися для оцінки конкуруючих інвестиційних проектів, як і показник внутрішньої норми дохідності IRR, хоча він базується на визначенні показника NPV. Таким чином, можна сказати, що визначення точки перетину Фішера, засноване на показнику NPV, є доречним для використання при аналізі конкуруючих проектів з однаковими за розмірами та строками використання інвестицій [3, 39].
Але поряд з традиційними методами економічного та фінансового аналізу визначення доцільності інвестиційних вкладень керівництво має здійснювати повноцінну роботу щодо управління інвестиціями. Відповідно до основних функцій управління інвестиціями на підприємстві (прогнозування, формування інвестиційного портфеля, реалізація інвестиційної стратегії), процес аналізу інвестиційної діяльності доцільно розділити на три етапи: стратегічний, попередній та поточний аналіз.
Комплекс аналітичних досліджень на етапі стратегічного аналізу дозволить висвітлити загальні умови для інвестування, в цілому оцінити інвестиційні потреби та інвестиційний капітал підприємства та сформувати ці дані в інвестиційну програму (стратегію) підприємства [5, 19]. Доцільність проведення стратегічної оцінки пояснюється необхідністю досліджень для визначення інвестиційних пріоритетів, місця підприємства на інвестиційному ринку та ідентифікації реальної ситуації, в якій опинилось підприємство, формування заходів для її покращення.
Крім того у комплексній моделі аналізу інвестиційної діяльності чільне місце має займати попередній аналіз інвестиційної діяльності, що полягає в аналізі ефективності інвестиційних проектів. При оцінці ефективності інвестиційної діяльності необхідно перш за все:
- враховувати: цілі інвестування та фінансово-технічну політику підприємства;
- чітко визначитись із розрахунковими схемами формування грошових потоків підприємства при визначенні показника - NPV (чистої теперішньої вартості проекту) [5, 20].
Не менш важливим моментом аналізу інвестиційної діяльності є і моніторинг реалізації інвестиційних проектів, як заключний етап інвестування, що передбачає контроль, поточний аналіз та аналіз ефективності використання інвестованого капіталу. Основна мета проведення аналізу на цьому етапі – забезпечення порядку вкладення інвестицій відповідно до бізнес-плану. Якщо зіставлення фактичних результатів зі встановленим стандартом свідчить про досягнення мети, то необхідності застосовувати незаплановані дії немає. У випадку, коли виявлені відхилення, виникне необхідність усунення недоліків. Тому процесу коригування повинно передувати визначення масштабу відхилення від стандарту й точне визначення причини. Мета коригування полягає в тому, щоб зрозуміти причини відхилення та добитись за допомогою управлінських дій повернення інвестиційного процесу в заплановане русло. Факторами, що спричиняють необхідність коригування, можуть бути: погана організація виконання рішень, помилки, які допущені в рішенні, зміни в зовнішньому середовищі. Під час реалізації рішення можуть з'явитися непередбачені можливості для покращення результатів, що також вимагатиме внесення коректив.
Висновок. Процес управління інвестиційною діяльністю є однією із складових процесу управління фінансово-господарською діяльністю підприємства. Фінансовий аналіз інвестиційної діяльності як інформаційна база має велике значення для прийняття своєчасних управлінських рішень. Разом з тим специфікою нинішньої ситуації в Україні є розрив між попитом на інвестиції та їхньою пропозицією. Тому успіх діяльності підприємств, що є фактом отримання коштів для інвестицій, значною мірою залежить від обгрунтованості розрахунків фінансових оцінок запропонованого проекту.
Також для ефективного управління інвестиціями на підприємствах раціонально виділяти в структурі відділу фінансово-економічного аналізу групу аналізу інвестиційної діяльності як підструктуру, що здійснює стратегічний, попередній та поточний аналіз інвестицій та здійснює управління інвестиційним процесом на підприємстві загалом.
Разом з тим відсутність цілеспрямованої державної інвестиційної політики робить економічні перетворення в середині суб’єкта господарювання недостатньо ефективними. В зв'язку з цим також необхідно приймати заходи на державному рівні щодо вдосконалення механізму державного регулювання інвестиційної діяльності та покращення інвестиційного клімату.
Список використаних джерел:
1. Про інвестиційну діяльність: Закон вiд 18.09.1991 із змінами та доповненнями № 1560-XII.
2. Сайт Державного комітету статистики України: режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
3. Грідасов В.М. Вдосконалення системи оцінки інвестиційної привабливості підприємства з точки зору зовнішнього інвестора / В.М. Грідасов // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 5. – С. 36-40.
4. Брюховецька Н.Ю. Оцінка інвестиційної привабливості підприємства: визначення недоліків деяких існуючих методик. / Н.Ю. Брюховецька // Економіка промисловості. – 2009. – № 1. – С. 110-117.
5. Присяжнюк А.Ю. Інвестиційний клімат України в посткризовий період: аналітична та прогнозна оцінка / А.Ю. Присяжнюк // Фінанси України. – 2009. – № 4. – С. 18-22.
6. Ворсовський О.Л. Вплив внутрішніх та зовнішніх економічних факторів на фінансовий потенціал інвестиційної діяльності підприємств / О.Л. Ворсовський // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – № 2. – С. 14-17.
7. Хархут Н. Роль фінансового аналізу в інвестиційній діяльності підприємств / Н. Хархут // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. – № 8. – С. 28-32.

 
Форум » Матеріали конференції 29.04.2011 » Інвестиційна та інноваційна діяльність у економічній системі України » Лютік О., Струк Б., Використання інвестиційного аналізу...
Сторінка 1 з 11
Пошук: