Лютік О., Струк Б., Інвестиційний клімат України - Форум
Неділя, 11.12.2016, 00:15
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Лютік О., Струк Б., Інвестиційний клімат України - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 29.04.2011 » Інвестиційна та інноваційна діяльність у економічній системі України » Лютік О., Струк Б., Інвестиційний клімат України
Лютік О., Струк Б., Інвестиційний клімат України
conf-cvДата: Середа, 04.05.2011, 17:09 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Оксана Лютік, Богдана Струк

Наук. кер.: Літовська І. М.
Буковинська державна фінансова академія,
м. Чернівці

Інвестиційний клімат України: стан та шляхи покращення


Стаття присвячена аналізу інвестиційної клімату України. Здійснено оцінку динаміки руху прямих іноземних інвестицій. Досліджено стан та запропоновано шляхи покращення інвестиційного клімату України.

Актуальність дослідження. Забезпечення сприятливого інвестиційного клімату в Україні залишається питанням стратегічної важливості, від реалізації якого залежать соціально-економічне становище країни, залучення в світовий поділ праці, можливості модернізації на цій основі національної економіки.
Проблемі покращення інвестиційного клімату на державному рівні увага приділяється ще з 1991 року. На сьогодні в Україні вже створено правове поле для здійснення інвестиційної діяльності. Зокрема, ця сфера діяльності регулюється низкою Законів України ("Про інвестиційну діяльність", "Про режим іноземного інвестування" тощо), понад 10 Указами Президента, а також Постановами та Розпорядженнями КМУ [3,72].
Аналіз останніх досліджень та публікацій. В економічний літературі поняття інвестиційний клімат розглядалось в наукових роботах В.М. Грідасова, А.Ю. Присяжнюка, О.В. Гаврилюка, А. П. Баранецького, Л. Парцхаладзе та багато інших.
Мета статті – проаналізувати підходи до оцінки інвестиційного клімату та визначити напрями його поліпшення в Україні. За умов недостатнього обсягу іноземних інвестицій в економіку України стає актуальною проблема залежності припливу іноземного капіталу від ступеню розвитку нормативно-правової бази та макроекономічної стабільності в країні.
Виклад основного матеріалу. Основною ознакою, яка зумовила зміни макроекономічних показників економіки України, починаючи з І кварталу 2011 року були наслідки світової фінансової кризи, на тлі яких з’явилися перші ознаки пожвавлення виробничої діяльності та поліпшення економічної ситуації.
Станом на 1 січня 2011 року в економіку України іноземними інвесторами внесено 44708 млн. дол. США. У 2011 році приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці країни з урахуванням його переоцінки, утрат і курсової різниці становив 4,7 млрд. дол. США, що на 11,7 % перевищує рівень попереднього року. Інвестиції надійшли зі 125 країн світу.
Таблиця 1
Динаміка обсягу прямих інвестицій в Україну за 2008-2010 роки
млн. дол. США
Країни Обсяги прямих інвестицій Відхилення (+,-)
на 01.01.2009 на 01.01.2010 на 01.01.2011 2009 до
2008 року 2010
до 2009
року
Усього, у т.ч.: 35723,4 40026,8 44708 4303,4 4681,2
Кіпр 7682,9 8593,2 9914,6 910,3 1321,4
Німеччина 6393,8 6613 7076,9 219,2 463,9
Нідерланди 3180 ,8 4002 4707,8 821,2 705,8
Російська Федерація 2445,6 2674,6 3402,8 229 728,2
Австрія 2273,5 2604,1 2658,2 330,6 54,1
Сполучене Королівство 1851,6 2375,9 2367,1 524,3 -8,8
Франція 1471,5 1640,1 2298,8 168,6 658,7
Сполучені Штати Америки 1316,1 1387,1 1729,9 71 342,8
Вiрґiнськi Острови, Британські 1263 1371 1460,8 108 89,8
Швеція 1226,1 1272,3 1192,4 46,2 -79,9
Італія 914,3 992,2 982,4 77,9 -9,8
Польща 715,6 864,9 935,8 1 49,3 70,9
Швейцарія 694,7 805,5 859,4 110,8 53,9
Угорщина 595,5 675,1 - 79,6 -675,1
Інші країни 3698,4 4155,8 5121,1 457,4 965,3

До основних країн-інвесторів входять: Кіпр – 9914,6 млн. дол. США; Німеччина – 7076,9 млн. дол. США; Нідерланди – 4707,8 млн. дол. США; Російська Федерація – 3402,8 млн. дол. США; Австрія – 2658,2 млн. дол. США; Сполучене Королівство – 2367,1 млн. дол. США; Франція – 2298,8 млн. дол. США; Сполучені Штати Америки – 1729,9 млн. дол. США; Віргінські Острови – 1460,8 млн. дол. США; Швеція – 1192,4 млн. дол. США.
Як бачимо, спостерігається тенденція до зростання обсягів прямих інвестицій в Україну, зокрема з Кіпру, що на 1321,4 млн. дол. США більше, ніж у 2009 році, з США – зросли до 2367,1 млн. дол. США, проте спостерігається і зменшення з деяких країн, а саме: із Сполученого Королівства – зменшились обсяги на 8,8 млн. дол. США, із Швеції – на 79,9 млн. дол. США, з Італії – на 9,8 млн. дол. США, а Угорщина, взагалі, скоротила до нуля.
Значні обсяги іноземних інвестицій зосереджено на підприємствах промисловості – 23,0 % загального обсягу прямих інвестицій в Україну, у т.ч. переробної – 19,7 %. Серед галузей переробної промисловості суттєві обсяги інвестицій унесено у:
 виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів;
 металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів;
 хімічну та нафтохімічну промисловість;
 машинобудування.
У фінансових установах акумульовано 21,0 % обсягу прямих інвестицій, ще 10,6 % – у підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, а також 10,2 % – в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям.
Незважаючи на пожвавлення інвестицій в Україну, існують перешкоди реалізації пріоритетів формування інвестиційного клімату, які мають системний характер і охоплюють правову, економічну, науково-технологічну та фінансову складові. Ключовими характерними особливостями, які стримують поліпшення інвестиційного клімату, є:
1. Відсутність в Україні сталої стратегії та відповідного національного плану дій, який є прийнятним та наслідується усіма політичними «командами» й орієнтований на забезпечення усім суб’єктам економічних відносин рівних економічних прав та обов’язків у здійсненні фінансово-економічної діяльності.
2. Обмеженість потенціалу залучення прямих іноземних інвестицій в Україну через приватизацію державних підприємств. Попри існування певної кількості державних підприємств, під які можна залучати інвестиції, перспектива розвитку цього джерела залучення інвестицій є обмеженою вже у короткостроковому періоді. Подальше залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України залежатиме від оперативності усунення невиправданих витрат, ризиків і бар'єрів для конкуренції, які стимулюють інвесторів здійснювати інвестиції. Малоперспективними є також сподівання виграти в конкуренції за залучення інвестицій на основі низької вартості трудових ресурсів, оскільки цей чинник дозволяє залучати інвестиції лише в сировинні та низькотехнологічні сектори економіки.
3. Переобтяженість регуляторними нормами та складність податкової системи. Так, за даними Світового Банку, Україна за рівнем якості середовища для здійснення господарської діяльності посідає 128 місце з 175 країн, поступаючись всім країнам Центрально-Східної Європи, та навіть більшості пострадянських країн, таким як Вірменія (34), Грузія (37), Казахстан (63), Киргизстан (90), Росія (96), Азербайджан (99), Молдова (103).
4. Суттєве податкове навантаження. Ставка податку на прибуток в Україні (23 wacko є вищою, ніж у багатьох країнах Центрально-Східної Європи, проте, зважаючи на високу порівняно з країнами ЄС прибутковість вкладення капіталу, ця різниця не є значною перепоною для інвестицій, оскільки згідно Податкового кодексу створені більш сприятливіші умови для функціонування вітчизняних підприємств, для яких передбачено поступове зменшення ставки податку від 23 до 16 % у 2014 році [1].
5. Недієздатність механізмів забезпечення ринкових прав і свобод інвесторів, а також низький рівень захисту інвесторів. Значним є відставання за цими показниками України від «країн-еталонів» ОЕСР, з розвиненим корпоративним законодавством та менеджментом. Зокрема, найбільше відставання спостерігається за критерієм розкриття інформації, що ускладнює прихід на український ринок іноземних інвесторів, а також підвищує ризики придбання пакетів акцій, які не є контрольними, внаслідок зростання витрат на вивчення потенційних партнерів та загроз втрати оперативного управління інвестиціями.
Попри наявність важливих передумов, зокрема макроекономічної стабільності, значного прориву у лібералізації підприємницької діяльності, лібералізації зовнішньої торгівлі, міжнародного руху капіталу та оздоровленні фінансового сектору, в Україні зберігаються такі системні загрози для інвесторів як: політична нестабільність, нестабільне й непередбачуване правове поле, вади системи державного правочинства (зокрема, у сферах захисту прав власників та загрозливого поширення «рейдерства», дисципліни виконання законодавчих актів), високий рівень корупції, тінізація економіки. Негативну роль відіграє пасивність держави у забезпеченні інституційного поля для поліпшення інвестиційного клімату через моніторинг та контроль за дотриманням прийнятих норм законодавства. За рейтингом захищеності прав власності, складеним Property Rights Alliance, Україна серед 70 найбільших країн світу посіла 58 місце і поступається всім країнам Центрально-Східної Європи, зокрема, за такими критеріями, як незалежність судів, довіра населення до судів, корупція, захист прав інтелектуальної власності, авторських прав тощо.
6. Недосконалість судової системи України використовується окремими бізнесменами як додаткова конкурентна перевага, що призводить до зниження рівня конкуренції та перенесення її у позаекономічну сферу.
7. Низький рівень ефективності законодавства з питань корпоративного управління, що обумовлює виникнення конфліктів та протистоянь із залученням силових органів, блокування діяльності підприємств, нагнітання соціальної напруженості. Зокрема, найгострішими проблемами є непрозорість системи реєстрації та можливість викривлення відомостей про акціонерів, розмивання капіталу внаслідок додаткових емісій акцій, блокування проведення зборів акціонерів тощо. Неврегульованим залишається питання прав міноритарних акціонерів, що знижує гарантії захисту прав власників та значно підвищує ризики інвестицій в економіку України.
8. Негативний міжнародний імідж України, який склався внаслідок відсутності масових «успішних» інвестиційних історій, які б могли слугувати засобом реклами національного інвестиційного клімату; низький рівень підготовки суб’єктів національної економіки до формування інвестиційних пропозицій; значні диспропорції регіонального та галузевого розвитку, що обумовлюють концентрацію інвестицій у вузьких сегментах ринків та територій; застарілість інфраструктури тощо [2].
Виходячи з вищезазначеного, необхідними завданнями державної політики є якісна ревізія існуючої системи формування та підтримання інвестиційного клімату України, стратегічний аналіз пріоритетів розвитку національної економіки, а також ідентифікація чинників, які обумовлюють неефективність нормативно-правових актів, що приймаються з метою підтримання сприятливого інвестиційного клімату України [4].
Враховуючи ці фактори і усвідомлюючи важливість поліпшення інвестиційного клімату в Україні, головним завданням на короткострокову перспективу є підготовка необхідної правової та організаційної бази для підвищення дієздатності механізмів забезпечення інвестиційного клімату й формування основи збереження та нарощування конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Для цього необхідно здійснити низку першочергових заходів:
1) лібералізація підприємницької діяльності. Повинна бути сформована схема з виявлення та швидкого усунення бар'єрів для створення, ведення і закриття бізнесу;
2) стабільність і передбачуваність правового поля. Необхідно погодити існуючі, розробити та прийняти нові закони, що встановлюють єдині правила гри для компаній усіх форм власності;
3) корпоративне і державне управління. Заходи з реформування державного апарату повинні привести до перегляду ролі чиновників у регулюванні приватного сектора. Необхідно створити таку систему взаємовідносин між державою та бізнесом, яка мінімізувала б можливості для корупції на всіх рівнях;
4) лібералізація зовнішньої торгівлі та руху іноземного капіталу. Цей інвестиційний фактор містить у собі комплекс заходів щодо стимулювання вільного переміщення товарів, послуг і капіталів між державами;
Першочерговому врегулювання підлягають наступні сфери:
 митна і транспортна політика, в тому числі боротьба з контрабандою, створення уніфікованої митної практики в різних областях країни;
 сертифікація, включаючи спрощення сповільненою і непрозору процедуру отримання сертифікатів на імпортовані в країну товари, взаємне визнання сертифікатів якості продукції та міжнародної організації стандартів ISO;
 страховий ринок, що передбачає вдосконалення законів українського страхового ринку, що суперечать європейським і світовим стандартам;
 ринок праці, який відчуває брак професіоналів на українському ринку праці, особливо в державному секторі.
5) розвиток фінансового сектора. Стан фінансового сектора має ключове значення для інвесторів. Тому робота у зазначеному напрямку є найбільш важливою для поліпшення інвестиційного клімату і вимагає проведення наступного комплексу заходів:
 зняття обмежень на відсоткові ставки за банківськими кредитами;
 скасування програм пільгового надання кредитів, введених урядом;
 розширення автономії Національного банку України. Його основною метою має бути підтримка внутрішньої та зовнішньої стабільності, без урахування політичних міркувань;
 оздоровлення банківського сектора шляхом удосконалення контролю за банківською діяльністю для підвищення довіри інвесторів до українських банків;
 посилення кадрів комісій з цінних паперів і бірж;
 заохочення конкуренції у фінансовому секторі шляхом розширення діяльності іноземних банків і інших фінансових організацій в Україні.
З розглянутими факторами прямо пов'язані питання адміністрування податків. Найбільшою проблемою для інвесторів, яку необхідно вирішити найближчим часом, є сплата та повернення ПДВ.
6) зниження рівня корупції. Необхідно створити таку систему відносин органів влади і бізнесу, яка мінімізує можливості зловживання державних чиновників, забезпечить послідовність у виконанні прийнятих законів і постанов, полегшить отримання дозволів, ліцензій і санкцій.;
7) ниження політичного ризику. Необхідно прийняти закони, що гарантують неможливість довільного відчуження приватної власності, включаючи «повільну експропріацію»; зробити діяльність податкових інспекторів і місцевих адміністрацій підконтрольної центральної адміністрації;
8) імідж і програми просування країни. Необхідно сформулювати і широко висвітлювати державну політику і готовність уряду здійснювати радикальні заходи, орієнтовані на ринкову економіку;
9) формування інвестиційних стимулів. Мета дій у цьому напрямку - створення інвестиційних стимулів, аналогічних стимулам торгових партнерів країни [5].
Відповідно до Проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної цільової економічної програми розвитку інвестиційної діяльності на 2011-2015 роки» виділяють наступні завдання щодо покращення інвестиційного клімату України:
1) створення умов для переходу до інвестиційно-інноваційної моделі розвитку економіки, стимулювання залучення приватних інвестицій, удосконалення законодавства, що регулює інвестиційну діяльність, зняття перешкод в інвестуванні;
2) розбудова системи державного інвестування;
3) розвиток інвестиційного ринку та інвестиційної інфраструктури;
4) забезпечення розвитку ринку цінних паперів;
5) забезпечення підвищення ефективності та посилення прозорості функціонування механізмів державно-приватного партнерства (концесії, спільна діяльність, угоди про розподіл продукції тощо);
6) налагодження на державних підприємствах (крім казенних) внутрішньогосподарських відносин, які сприятимуть створенню різноманітних організаційних форм господарювання ринкового типу та залученню недержавних інвестицій [6].
Висновок. Отже, можемо сказати, що перераховані заходи звичайно ж не вирішують усіх проблем по залученню інвестицій в економіку країни, але їх можна розглядати як основні напрями в сфері вдосконалення інвестиційного процесу. Поліпшити інвестиційний клімат в Україні можна завдяки концентрації наявних ресурсів у пріоритетних галузях економіки з наступною їхньою трансформацією в інвестиції і, завдяки цьому, створити умову для економічного зростання; інвестуванню в людський капітал, підвищенню ступеня кваліфікації працівників, що є основою для впровадження нових технологій на підприємствах; зростанню інвестицій в акціонерний капітал і надання кредитного фінансування на більший термін сприяє підвищенню конкурентоспроможності приватного сектору економіки.


Список використаних джерел:

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами, внесеними згідно із Законом N 2856-VI ( 2856-17 ) від 23.12.2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
2. Інвестиційний клімат України: проблеми формування та заходи поліпшення [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://old.niss.gov.ua
3. Гаврилюк О.В. Інвестиційний імідж та інвестиційна привабливість України / О.В. Гаврилюк // Фінанси України. – 2008. – № 2 (147). – С.68-81.
4. Баранецький А. П. Аналіз інвестиційної діяльності в Україні та шляхи її розвитку/А. П. Баранецький//[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://revolution.allbest.ru
5. Парцхаладзе Л. Інвестиційний клімат України: глобальне потепління/ Л. Парцхаладзе//«Дзеркало тижня». – 2010. – №29. – С. 4-9.
6. Проект Постанови Кабінету Мінстрів України «Про затвердження Державної цільової економічної програми розвитку інвестиційної діяльності на 2011-2015 роки» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.in.gov.ua/

 
Форум » Матеріали конференції 29.04.2011 » Інвестиційна та інноваційна діяльність у економічній системі України » Лютік О., Струк Б., Інвестиційний клімат України
Сторінка 1 з 11
Пошук: