Карча М. Еволюція поглядів щодо поняття фінансового стану.. - Форум
Субота, 03.12.2016, 08:46
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Карча М. Еволюція поглядів щодо поняття фінансового стану.. - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 29.04.2011 » Ефективність бізнесу в у мовах трансформації економіки » Карча М. Еволюція поглядів щодо поняття фінансового стану..
Карча М. Еволюція поглядів щодо поняття фінансового стану..
conf-cvДата: Середа, 04.05.2011, 15:37 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Карча М.

Наук. Кер. – Головачук Т. І.,
5 курс, с-ть «Фінанси», д/ф,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці

Еволюція поглядів щодо поняття фінансового стану підприємства та шляхи його покращення


Актуальність теми. Фінансовий стан є основою всієї підприємницької діяльності, адже саме завдяки йому ця діяльність і здійснюється. Фінансовий стан характеризує прибутковість, рівень розвитку підприємства, кредитоспроможність, він є надзвичайно важливою ланкою підприємництва.
Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. В першу чергу на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.
Тема статті є надзвичайно актуальною, адже фінансовий стан є так званою підсумковою ланкою усієї діяльності підприємства і потрібні дієві шляхи для його покращення задля успішної і прибуткової діяльності підприємства.
Останнім часом проблема управління фінансовим станом підприємства стоїть у центрі уваги сучасних наукових досліджень. Існують різні погляди на поняття фінансового стану підприємства, серед них можна виділити висловлювання таких науковців, як: Поддєрьогін А.М., Онисько С.М. та Марича П.М., Філімоненкова О.С. Але на сьогодні наукова думка не має загальноприйнятої точки зору з приводу чіткого визначення поняття "фінансовий стан підприємства", дослідження переважно зосереджуються тільки на окремих його елементах.
Згідно визначення, що надає Поддєрьогін А.М. : «Фінансовий стан підприємства - комплексне поняття, яке є результатом взаємодії елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів» [1, с.544].
Науковці Онисько С.М. та Марич П.М. сформулювали таке визначення: «Фінансовий стан підприємства характеризується забезпеченістю його фінансовими ресурсами, які необхідні для нормального функціонування, доцільністю їх розміщення та ефективністю використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними і фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю» [2, с.311].
Автор Філімоненкова О.С. визначила: «Під фінансовим станом підприємства розуміють рівень його забезпеченості відповідним обсягом фінансових ресурсів, необхідних для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасних грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями» [3, с.275].
На динамічності фінансового стану наголошують науковці В.В. Ковальов та О.Н. Волкова, які вважають, що оцінка фінансового стану характеризує "потенційну і фактичну можливість підприємства розраховуватися за поточними зобов'язаннями, а також його фінансову стійкість у довгостроковій перспективі".
Отже, фінансовий стан є результатом діяльності всіх елементів системи фінансових відносин, їх взаємодії між собою, також він залежить від умілого керуванням фінансами підприємства і безсумнівно фінансовий стан є надзвичайно важливим для діяльності підприємства.
Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов’язань перед бюджетом, банком та іншими установами.
Питання дослідження фінансово-економічного стану підприємства висвітлено у працях як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, серед яких В.Г. Бєлоліпецький, І.О. Бланк, Ф.Ф. Бутинець, О.Н. Волкова, Г.П. Герасименко, І.В. Дем'яненко, К.В. Ізмайлова, В.В. Ковальов, М.Я. Коробов, Л.А. Лахтіонова, Е.А. Маркар'ян, A.M. Поддєрьогін, В.М. Родіонова, Г.В. Савицька, М.А. Федотова, М.Г. Чумаченко та ін. У сучасних умовах господарювання підприємств важливим є врахування поряд с такими елементами як платоспроможність, фінансова стійкість, ділова активність, що визначається, зокрема, ефективністю оборотних коштів, прибутковістю підприємства, таких як потенціал формування та повнота використання фінансових ресурсів, збалансування грошових потоків і рівень фінансового ризику [7].
Інформація про фінансовий стан підприємства надзвичайно важлива як для керівництва підприємства, так і для інвесторів. Тому заслуговує на увагу проблема щодо інформаційного забезпечення підприємства. Достовірність даних про фінансовий стан підприємства є важливою умовою для прийняття правильних управлінських рішень [5].
Особливого значення набуває своєчасна та об’єктивна оцінка фінансового стану підприємства за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного і об’єктивного аналізу фінансового стану підприємства.
Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що доходність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежить від його платоспроможності. Враховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціації відсоткових ставок.
Фінансовий стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і в динаміці – за ряд періодів, дасть змогу визначити “больові точки” у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення.
Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є дані: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал, дані статистичної звітності та оперативні дані.
Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності. Тому оцінку вартості бізнеса та його фінансового стану можна об’єктивно здійснити не через один, навіть найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства.
Показники оцінки фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб усі ті, хто пов’язаний із підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність продовження або встановлення таких відносин з підприємством.
У кожного з партнерів підприємства — акціонерів, банків, податкових адміністрацій — свій критерій економічної доцільності. Тому й показники оцінки фінансового стану мають бути такими, щоб кожний партнер зміг зробити вибір, виходячи з власних інтересів.
Ясна річ, що в доброму фінансовому стані заінтересоване передовсім саме підприємство. Однак добрий фінансовий стан будь-якого підприємства формується в процесі його взаємовідносин із постачальниками, покупцями, акціонерами, банками та іншими юридичними і фізичними особами. З іншого боку, безпосередньо від підприємства залежить міра його економічної привабливості для всіх цих юридичних осіб, що завжди мають можливість вибору між багатьма підприємствами, спроможними задовольнити той самий економічний інтерес [8].
Фінансовий стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу.
В економічній літературі проблеми узагальнення методологічних принципів та методик аналізу фінансового стану підприємств знайшли відображення в роботах В.Г.Артеменко, М.В.Беллендира, Т.Г.Беня, М.Д.Білик, І.А.Бланка, М.А.Болюха, С.Б.Довбні, Ф.І.Євдокимова, В.О.Захарченко, А.І.Ковальова, Є.В.Мниха [4], С.В.Мороза, О.А.Морозової, А.Н.Поддерьогіна, Є.Г.Рясних [6], В.П.Савчука, С.І.Счасної, О.Л.Хотомлянського, Т.М.Чернати, М.Г.Чумаченка, А.Д.Шеремета та інших. Значний внесок у розробку проблем теоретичного та практичного характеру у галузі аналізу та передбачення фінансового стану підприємств зробили такі зарубіжні вчені, як У.Бівер, Е.Альтман. Е.Бернхардсен, С.Завгрен, Е.Дікін, Р.Едмінстер, С.Ширата, С.Моссман, Р.Моррис, Х.Кідане, Р.Ліббі, М.Змієвські, Д.Уілкокс, Д.Робертсон, С.Джонсон, Е.Лайтінен, М.Блюм, Т.Кіда, М.Азіз тощо.
Таким чином, у ході аналізу фінансового стану підприємства можуть використовуватися найрізноманітніші прийоми, методи та моделі аналізу, їхня кількість та широта застосування залежать від конкретних цілей аналізу та визначаються його завданнями в кожному конкретному випадку. На нашу думку саме комбінування цих всіх методів і видів фінансового аналізу призведе підприємство до бажаної цілі. Підбиваючи підсумок розгляду сутності оцінки фінансового стану підприємства, слід підкреслити, що необхідність та значення такої оцінки зумовлені потребою систематичного аналізу та вдосконалення роботи за ринкових відносин, переходу до самоокупності, самофінансування, потребою в поліпшенні використання фінансових ресурсів, а також пошуком у цій царині резервів зміцнення фінансової стабільності підприємства.
Слід наголосити, що фінансова звітність є надзвичайно важливою для оцінки фінансового стану підприємства, адже саме в ній містяться дані про весь стан підприємства, в залежності від виду підприємства існують різні форми звітності. Важливим є правильне і повне відображення усієї інформації у звітності підприємства, щоб можна було оцінити реальне становище і вжити потрібних заходів для покращення цього ж становища.
Основними напрямками покращення фінансового стану підприємства є: 1) зниження собівартості продукції дозволить підприємству бути конкурентоспроможним на ринку збуту, що можливе за рахунок впровадження нової техніки, технологій, більш раціонального використання матеріальних і трудових ресурсів, зменшення питомої ваги постійних витрат в собівартості продукції; 2) збільшення грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства збільшить коефіцієнт абсолютної ліквідності і дозволить підприємству оформляти довго і короткострокові позики в банку для фінансування поточної діяльності. Збільшення грошових коштів можна забезпечити за рахунок реалізації зайвих виробничих і невиробничих фондів, здачі їх в оренду, виробництво і розробка нових видів продукції, продаж деяких застарілих основних фондів [10].
Удосконалення фінансового стану підприємства можливе за рахунок збільшення вхідних та зменшення вихідних грошових потоків. Підвищення розмірів вхідних грошових потоків можливе за рахунок: збільшення виручки від реалізації; продажу частини основних фондів; рефінансування дебіторської заборгованості.
Скорочення вихідних грошових потоків можливе за рахунок: зниження витрат, які відносяться на собівартість продукції; зниження витрат, які покривають за рахунок прибутку.
Основним заходом покращення фінансового стану є збільшення виручки від реалізації. В свою чергу розмір виручки від реалізації залежить від: обсягів реалізації продукції; ціни одиниці продукції, що реалізується
Щоб збільшити обсяги реалізації, треба максимально активізувати збутову діяльність підприємства. Стимулювати збут можна різними методами. Бажаний результат можна отримати наданням знижок покупцям, помірними зменшеннями цін, застосуванням масової реклами. Не існує для всіх підприємств єдиного рецепту збільшення обсягів реалізації. Тип заходів залежить від особливостей кон­кретного підприємства та обраної ним стратегії маркетингу.
Також одним із важливих шляхів удосконалення фінансового стану є мобілізація внутрішніх резервів. Це: проведення реструктуризації активів підприємства; сукупність заходів, пов'язаних зі зміною структури та складу активів балансу; перетворення в грошову форму наявних матеріальних та фінансових активів підприємства.
Особливу увагу необхідно звернути увагу на приховані резерви. Приховані резерви є частиною капіталу, що ніяк не відображена в Балансі. Розмір прихованих резервів балансу дорівнює різниці між балансовою вартістю окремих майнових об'єктів підприємства та їх реальною вартістю.
Шляхами удосконалення фінансового стану підприємства через виявлення прихованих резервів є: здача в оренду основних фондів, які не повною мірою використовуються у робочому процесі; використання зворотого лізингу.
Отже, удосконалення фінансового стану підприємства можливе шляхом підвищення результативності розміщення та використання ресурсів підприємства. При цьому забезпечується розвиток виробництва чи інших сфер діяльності на основі зростання прибутку й активів, при збереженні платоспроможності та кредитоспроможності [11].
Ще одним напрямом з покращення фінансового стану є його прогнозування, оскільки, щоб грамотно керувати виробництвом, активно впливати на формування показників господарської і фінансової діяльності, необхідно постійно використовувати дані про його стан, а також зміни, які в ньому проходять.
Покращення фінансового стану підприємства можна досягти завдяки збільшення його прибутку. Збільшувати прибуток можна за допомогою багатьох факторів. Наприклад, можна збільшити ціну на продукцію, надані послуги. Проте цей варіант не зажди доцільний, оскільки в умовах пануючого кризового стану економіки країни, підприємства не мають достатньо грошових коштів, щоб заплатити ще більшу суму за послуги, роботу, товари.
Отже, резервами зростання прибутку у кількісному вимірі є: 1) збільшення обсягу реалізації продукції; 2) зменшення витрат на виробництво і реалізацію продукції: усунення перевитрат по сировині і матеріалах, усунення понадпланових відходів, усунення невиправданих і непродуктивних витрат у складі цехових і загально-виробничих витрат, а також у складі витрат на утримання і експлуатацію устаткування, усунення втрат від браку; 3) постійне зниження позареалізаційних збитків.
Ще одним напрямом у пошуку резервів зростання прибутку є ефективне використання ресурсів підприємства, собівартості виготовленої продукції. Зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції - основний резерв збільшення прибутку підприємства. Враховуючи специфіку виробництва досліджуваного підприємства суттєво зменшити витрати на виробництво можна завдяки технічним і технологічним заходам [9, с. 72].
В основі забезпечення фінансової стійкості лежить рух його грошових коштів в узгоджених обсягах і в часі, що висту¬пає як безперервний процес. Для кожного напрямку використання грошо¬вих фондів має бути відповідне джерело. В широкому розумінні активи фірми — це чисте використання коштів, а пасиви і власний капітал — чисті джерела. Цикл руху грошових засобів, здатний забезпечити фінансо¬ву стійкість типової промислової компанії, якщо досягнута їх узгодженість у розмірі і в часі.
Для забезпечення фінансової стійкості суб'єктів господарювання важ¬ливе значення має розподіл прибутку на дві частини. Перша — коли у формі податків та інших обов'язкових платежів він перераховується в Державний і місцевий бюджети. Друга — коли прибуток залишається в розпорядженні підприємства. Прибуток на його власні потреби розпо¬діляється на капітальні вкладення по технічному переозброєнню й роз¬ширенню виробництва, примноженню власних обігових коштів, на мате¬ріальне заохочення працівників, на соціально-культурні заходи й будів¬ництво житла, об'єктів соціально-культурного й комунально-побутового призначення.
Отже, фінансовий стан підприємства є головним фактором, по якому оцінюють діяльність підприємства і надзвичайно важливо проводити його оцінку та розробку заходів задля покращення фінансової стійкості підприємства.

Список використаних джерел та літератури:

1. Фінанси підприємств: Підручник / А.М. Поддєрьогін, М.Д. Білик, Л.Д. Буряк та ін.; Кер.кол. авт. і наук. ред. проф. Поддєрьогін А.М. - 6-те вид., перероб. та допов. - К.: КНЕУ, 2006. – 552 с.
2. Онисько С.М., Марич П.М. Фінанси підприємств: Підручник для студентів вищих закладів освіти. - 2-ге видання, виправлене і доповнене. - Львів: „Магнолія Плюс", 2006. - 367 с.
3. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навч. посіб. - 2-ге вид., переробл. і допов. - К.: МАУП, 2004. - 328 с.: іл. - Бібліогр.: с.318-321.
4. Мних Є.В. Економічний аналіз діяльності підприємства. підручник. – к.: центр навчальної літератури, 2008. - 514с.
5. Ільченко С.О. Математична модель фінансового стану на основі системи балансових рівнянь // Економіст. – 2006. – № 1. – С. 38–41.
6. Рясних Є.Г. Основи фінансового менеджменту: Навчальний посібник. К.:Академвидав, 2010. – 336 с.
7. http://ev.nuos.edu.ua/content....iemstva
8. http://arenta-group.com/ua/showarticle/98.html
9. http://pda.coolreferat.com/Фінансо....нсового
10. http://udau.edu.ua/library.php?pid=1015
11. http://www.rusnauka.com/35_OINBG_2010/Economics/73896.doc.htm

 
Форум » Матеріали конференції 29.04.2011 » Ефективність бізнесу в у мовах трансформації економіки » Карча М. Еволюція поглядів щодо поняття фінансового стану..
Сторінка 1 з 11
Пошук: