Красовська К., Проблеми та перспективи розвитку... - Форум
Понеділок, 05.12.2016, 16:30
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Красовська К., Проблеми та перспективи розвитку... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 14-15.12.2010 » Туризм як складова сталого розвитку економіки » Красовська К., Проблеми та перспективи розвитку...
Красовська К., Проблеми та перспективи розвитку...
conf-cvДата: Середа, 15.12.2010, 18:27 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Ксенія Красовська


Наук. кер. – Пожарук С.Ю.
Чернівецький торговельно-економічний інститут
Київського національного торговельно-економічного університету
м. Чернівці


Проблеми та перспективи розвитку міжнародного туризму в Україні


Постановка проблеми. Туризм є однією з найприбутковіших галузей світової економіки і займає її провідні позиції: на нього припадає близько 10% виробленого у світі валового продукту та близько 30% світової торгівлі послугами. Вихід України на міжнародну арену як самостійної держави створює сприятливі умови для розвитку міжнародного туризму. Проте, на фоні світового туризму, який набирає потужностей швидкими темпами, Україна виглядає досить скромно. На сьогодні українські громадяни є своєрідними інвесторами зарубіжних країн, що є одним з проблемних питань всієї туристичної галузі. Адже туризм, за розрахунками фахівців, лише у вигляді податків міг би щороку приносити в державний бюджет до 4 млрд. дол.
Аналіз дослідження та публікацій. Цю проблему досліджував Цибух В. у своїй статті «Туризм в Україні» [5, c.34-36]. Він досліджував глобальну та регіональну конкурентоздатність України в галузі туризму. Також ця проблема досить добре висвітлена у статті Прейгера та Малярчука «Розвиток іноземного туризму в Україні в контексті розбудови міжнародних транспортних коридорів» [3, c.20-28].
Мета дослідження. Визначити проблеми розвитку та запропонувати ефективні шляхи розвитку міжнародного туризму в Україні.
Відповідно до мети визначено такі завдання:
• проаналізувати ситуацію та вказати проблеми розвитку міжнародного туризму;
• запропонувати шляхи розв’язання даної проблеми;
• визначити основні методи прискорення розвитку туризму в Україні;
• розкрити поняття державного регулювання розвитку туристичної галузі.
Основні результати дослідження. Для розуміння процесів, які призводять до виникнення та існування згаданих вище проблем в галузі туризму, слід більш детально проаналізувати ситуацію, що склалася на цьому ринку послуг.
Незважаючи на широку «географію» туристів, які приїжджають до нашої країни, їх переважну частину (78%) складають туристи з колишнього СРСР, і в першу чергу – з Росії, Білорусїі та Молдови. Щодо інших країн, то найбільше Україну відвідують туристи з Угорщини, Словаччини та Польщі. При цьому частина іноземних туристів, які подорожували в туристичних групах, є досить незначною – лише 1,2%. Більшість громадян, які, за існуючою класифікацією, розглядаються як іноземні туристи, фактично такими не є, а відвідують Україну зі службовими або приватними цілями (і в тому числі – для ведення приватного бізнесу). Це водночас є яскравим свідченням недостатності розвитку в Україні організованого туризму [5, с.34-35].
При досить значних, а часом і унікальних природно-лікувальних ресурсах України , лікувальний туризм (поряд із спеціалізованим та зеленим) ще не досягнув тут достатнього розвитку. Такі види туризму приваблюють лише 2% туристів.
Як свідчить здійснений порівняльний аналіз, в Україні туристична інфраструктура є недостатньо розвинутою і водночас раціональною, що в поєднанні з низькою якістю сервісу зумовлює її низьку привабливість, і, відповідно, прибутковість на фоні аналогічних показників по інших країнах Європи.
Сьогодні можемо лише констатувати, що іноземний туризм і досі не відіграє належної ролі в господарстві України. Аналіз офіційної статистичної інформації свідчить про негативні риси розвитку іноземного туризму в нашій країні за останні роки, потік іноземних туристів зменшується. Лише за 2007-2009 рр. вдвічі скоротилася кількість організованих туристів, майже втричі - приватні відвідування України іноземцями і вчетверо – прибуття іноземного обслуговуючого персоналу. Таке скорочення відбувається на фоні збільшення (вп’ятеро) транзиту іноземних туристів українською територією. Усе це дає підстави стверджувати про втрату Україною привабливості як місця міжнародного туризму.
Отже, ситуація, що склалася в туристичній сфері вимагає активного пошуку засобів подолання кризових явищ та інтенсифікації виробництва туристичного продукту із забезпеченням необхідної його якості.
Проблеми, які можна спостерігати сьогодні в галузі туризму України, є наслідком того економічного минулого, яке залишилося в нашій державі після розпаду СРСР. Тому ці явища є досить глибинними, а їх розв’язання потребує комплексного та продуманого підходу. Зрозуміло, що цим на державному рівні займаються спеціально створені урядові та неурядові організації. Слід наголосити на факторах, які призводять до ситуації, що спостерігається сьогодні на ринку туризму. Саме намагаючись їх змінити, і можна досягти якщо не абсолютного, то хоча б поступового часткового покращення стану туристичної галузі України.
Фактори, що гальмують розвиток іноземного туризму, у природо-ресурсній, історико-архітектурній та рекреаційній сфері, знаходяться як у суто внутрішній галузевій, так і в зовнішній (переважно загальноекономічній) площинах. Основними з галузевих факторів є:
• недостатній рівень розвинутості безпосередньо мережі та об’єктів туристичної інфраструктури, їх невідповідність світовим стандартам. Об’єкти інфраструктури – це переважно великі (порівняно з аналогічними закордонними) комплекси, із значною концентрацією місць та низьким рівнем комфортності. Потрібно також відзначити, що в Україні лише близько 10% готелів відповідають міжнародним стандартам;
• відсутність скоординованої висококваліфікованої та грамотної системи дій з проведення туристичного продукту України на світовий ринок, яка б давала вагомі результати.
• технологічна відсталість галузі. В Україні практично не застосовуються туристичні технології, які в розвинутих країнах набули ознак повсякденної ужитковості: електронні інформаційні довідники щодо готелів, транспортних маршрутів і туристичних фірм з переліком і вартістю послуг, які ними надаються;
• низький рівень обслуговування, зумовлений загальною кваліфікацією працівників галузі. На сьогодні в Україні практично відсутні відповідна система в галузі туризму для підготовки і перепідготовки кадрів, а також адекватні світовим стандартам кваліфікаційні вимоги;
• відставання масштабів (навіть порівняно з середніми показниками по СНД) нормативно-правового та організаційного забезпечення туристичної діяльності, яке значною мірою пояснюється перманентною адміністративною реформою в Україні [3, с.20-23].
Головними зовнішніми факторами, які стримують розвиток туризму в Україні, є викликана несприятливість існуючих умов для підприємництва взагалі та туристичного зокрема, недосконалість і навіть певна агресивність нормативно-правового поля (і в тому числі – правил і умов перетинання кордонів іноземцями) і, як наслідок, відсутність необхідних інвестицій для розвитку туризму – як внутрішніх (через тривалу економічну кризу), так й іноземних (через несприятливий інвестиційний клімат). Несприятливість бізнесового клімату спричинила той факт, що з майже 3000 українських туристичних підприємств, які мають дійсні ліцензії на надання туристичних послуг, фактично на ринку працюють лише близько третини.
Як вже зазначалося, саме ці зовнішні та внутрішні фактори можуть бути базою, на основі якої розроблятимуться пропозиції щодо виходу галузі з кризового становища та слугувати вказівниками подальших напрямків її розвитку.
На основі вивчення даних проблем, пропоную такі напрямки розвитку:
• Розробка сітки цікавих туристичних маршрутів міжнародного значення на території нашої країни з урахуванням потреб та інтересів приїжджаючих гостей,
• Забезпечення випуску високоякісної рекламно – інформаційної продукції на іноземних мовах, яка висвітлить туристичні можливості, історію, культуру України для розповсюдження серед іноземних туристів та закордонної спільноти;
• Проведення маркетингового дослідження відносно можливості відкриття туристичними та спортивними організаціями центрів спортивного туризму для іноземців на базі наявної інфраструктури водного, пішого, гірничого, мисливського та інших видів туризму.
Окрім того, у покращенні розвитку міжнародного туризму у країні велику роль відіграє державне регулювання, як сукупність форм і методів цілеспрямованого пливу органів державної влади на розвиток туристичної галузі і створення умов для ефективної співпраці органів державної влади, місцевого самоврядування та приватного сектора через різні механізми: адміністративні, організаційні, економічні, правові, екологічні тощо.
Ефективне державне регулювання потребує наукового та методичного забезпечення. Незважаючи на активізацію дослідницьких зусиль, спрямованих на аналіз питань туризму, певні аспекти державного регулювання цієї галузі залишаються недостатньо розробленими [6].
Аналізуючи роль держави в організації й розвитку туристичної діяльності в різних країнах світу, виділяють три типи моделей державної участі в регулюванні цієї важливої складової національної економіки.
За масштабами міжнародного туризму та формою організації туристичної галузі для України найбільш прийнятна саме третя модель управління. Вона переважає в розвинених європейських державах і передбачає вирішення питання розвитку туристичної діяльності в країні в "надрах" певного багатогалузевого міністерства на рівні відповідного галузевого підрозділу [2].
Отже, проаналізувавши все вищенаведене, можна зробити висновок, що для покращення даної ситуації в Україні потрібно отримати необхідне державне фінансування (щонайменше, часткове) для участі країни у формуванні й просуванні національного турпродукту, здійснення маркетингових досліджень, рекламно-інформаційної діяльності, організації та проведення міжнародних туристичних виставок, конференцій, семінарів, формування базового пакету інвестиційних проектів у галузі розвитку туристичної інфраструктури тощо
Туризм в Україні може і повинен стати сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповнення державного та місцевих бюджетів, засобом загальнодоступного і повноцінного відпочинку та оздоровлення.

Джерела використаної літератури:
1. Закон України «Про туризм», № 324/95-ВР від 15.09.1995 р.
2. Указ Президента України «Про підтримку розвитку туризму в Україні», №127/2001 від 2.03.2001 р.
3. Прейгер Д., Малярчук І. Розвиток іноземного туризму в Україні в контексті розбудови міжнародних транспортних коридорів // Економіка України. № 6 – 2001 р.
4. Указ Президента «Про Основні напрями розвитку туризму в Україні до 2010 року, № 973/99 від 10.08.1999 р.
5. Цибух В. Туризм в Україні // Економіст. №6. – 2000 р.
6. http://tourlib.net/statti_tourism/bessonova.htm

 
Форум » Матеріали конференції 14-15.12.2010 » Туризм як складова сталого розвитку економіки » Красовська К., Проблеми та перспективи розвитку...
Сторінка 1 з 11
Пошук: