Мігорян М., Туризм як фактор формування людського капіталу - Форум
Пятниця, 09.12.2016, 19:19
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Мігорян М., Туризм як фактор формування людського капіталу - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 14-15.12.2010 » Туризм як складова сталого розвитку економіки » Мігорян М., Туризм як фактор формування людського капіталу
Мігорян М., Туризм як фактор формування людського капіталу
conf-cvДата: Середа, 15.12.2010, 18:22 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Мігорян Маріанна


Наук. кер. – Харинович Д. О.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці


Туризм як фактор формування людського капіталу


У даній статті розкривається суть та значення понять: “туризм” та “людський капітал”, визначається взаємозв’язок між ними, стан туристичної сфери та її значення саме у формуванні та розвитку людського капіталу.
В данной статье раскрывается суть и значение понятий: "туризм" и "человеческий капитал", определяется взаимосвязь между ними, состояние туристической сферы и ее значение именно в формировании и развитии человеческого капитала.
This article reveals the essence and meaning of concepts: "tourism" and "human capital", defined the relationship between them, the state tourist sector and its importance is in the development of human capital.
Ключові поняття: туристична індустрія, людський капітал, людський прогресс, стабілізатор соціально-економічного розвитку, економічне процвітання, найцінніший виробничий ресурс.
Однією з найважливіших проблем сьогодення є розвиток туризму як фактора формування людського капіталу. Останніми роками більшість малих міст України характеризуються низьким рівнем соціально-економічного розвитку, є депресивними, з низьким рівнем ділової активності, зниженням зайнятості населення, збільшенням трудової міграції, в тому числі молодіжної. А це в свою чергу є наслідком погіршення розвитку та формування людського капіталу.
Людський капітал тісно пов’язаний з туризмом, а саме прогрес, економічне процвітання та оздоровлення людського фактору залежить від туристично-рекреаційної індустрії. Отож, однією з найголовніших функцій туризму є покращення здоров’я людського фактору. Тут слід зазначити, що власне туризм справляє величезний вплив на розвиток здоров’я і безпеку людського фактору, тобто виступає своєрідним стабілізатором соціально-економічного розвитку.
Важливим є те, що розвиток сфери туризму сприяє покращанню здоров’я людини, вдосконаленню системи медичного обслуговування населення, підвищенню рівня освіти, впровадженню нових засобів розповсюдження інформації тощо. В умовах, коли народжується нове, орієнтоване на здоров'я суспільство, яке вимагає від кожної людини володіння сучасними знаннями, професійними навиками, культурою мирного існування, рівень споживання туристичних послуг є одним з важливих індикаторів якості життя. Окрім того, розвиток туристської сфери сприяє збереженню культурного потенціалу, веде до гармонізації відносин між різними регіонами, країнами і народами, сприяє збереженню і оздоровленню навколишнього середовища.
Рушійною силою розвитку продуктивних сил суспільства є людський капітал, стале зростання ролі людини в усіх сферах життєдіяльності, а саме: у виробничій сфері, в освіті, у науковій та професійній галузях тощо. Ідеї, що певним чином стосуються людського капіталу, зароджуються у працях таких відомих вчених, як А. Амстронг, К. Дженкс, Р. Лайкерт, Ф. Ліст, А. Маршалл, Дж. С. Мілль, В. Петті, А. Сміт, Ф. Тейлор, У. Фішер, Й. Шумпетер та ін.
Окремі підходи до людського розвитку ґрунтовно досліджують Г. Беккер, Л. Вальрас, Е. Денісон, Дж. Кендрик, Г.Д. Маклеод, Р. Солоу, І. Тюнен, С. Хюбнер, Т. Шульц та ін.[3, 21 c.]
В Україні ці питання досліджені такими вітчизняними науковцями - О. Амосов, Л. Анічин, В. Бабаєв, В. Бакуменко, С. Біла, В. Воротін, В. Геєць, А. Дєгтяр, В. Дорофієнко, В. Корженко, Н. Корабльова, В. Князєв, В. Лебець, І. Лукінов, В. Мартиненко, О. Мордвінов, Г. Одінцова, І. Павлов, С. Прохода, Я. Радиш, В. Рижих, Є. Ромат, В. Ребкало, І. Розпутенко, С. Салига, В. Тертичка, В. Ткаченко, Р. Тян, О. Чаплигін, Ю. Чернецький, А. Чернявський та ін.[4, 344 c.]
В умовах соціалізації економіки, здоров'я населення є ключовою проблемою нашої країни. Її витоки лежать, практично, у всіх сферах життя і діяльності держави і найбільш яскраво виявляються в кризовому стані систем охорони здоров'я і соціального захисту населення, стрімкого зростання споживання алкоголю і наркотичних речовин. Наслідками цього глибокого системного процесу є різке скорочення народжуваності та середньої тривалості життя, погіршення здоров'я людей, деформація демографічного і соціального складу суспільства, підрив трудових ресурсів як основи розвитку виробництва, ослаблення фундаментального осередку суспільства - родини. Такий розвиток демографічних процесів обумовлює зниження етичного, духовного і творчого потенціалу суспільства. В результаті, відбувається деградація та руйнування генофонду народів України. Так, за останні п'ять років, зросло число насильницьких смертей - від нещасних випадків, отруєнь, травм - в 1,8 раз, від отруєнь алкоголем - в 2,7 раз. [2, с.18]
За даними “Статистичного щорічника України за 2008 рік” кількість санітарно-курортних та оздоровчих закладів щорічно зменшується. У 2008 році кількість таких закладів становила 3073, а в 2007, в порівнянні з 2008 роком, їх кількість дорівнювала 3110. Але незалежно від скорочення кількості цих закладів, кількість оздоровлених осіб постійно зростає, про що свідчить ефективна робота та функціонування оздоровчих закладів. Так, у 2007 році кількість людей, що були оздоровлені, становить 3486 тис., а вже у 2008 році спостерігається значне їх збільшення – 3592 тис. осіб.[5, 494 c.]
У 2009 році в Чернівецькій області налічувалось 11 санітарно-курортних та оздоровчих закладів та закладів відпочинку, з яких діяло тільки 5. У цих санітарно-курортних закладах відновлювали своє здоров’я 1503 особи, що на 4,2 % більше, ніж у 2007-2008 році. Серед оздоровлених 59,3% складали діти.[7, 28 c.]
Метою цієї статті, насамперед, є встановлення зв’язку людського капіталу з туристичною індустрією, а саме показати, що туризм має безпосередній вплив на формування людського фактору. Довести, що інвестиції в туризм цілком правомірно можна розглядати як укладення в людський капітал, оскільки туристичний сервіс дозволяє раціонально і повноцінно використовувати вільний час, відновлювати здатність людини до праці тощо. Відповідно, “інвестиції в людський капітал варто розрізняти по їхньому характері: у фізичний розвиток та відновлення працездатності робочої сили за допомогою вкладень в оздоровчий, рекреаційний, спортивний туризм; у культурний та інтелектуальний розвиток – через пізнавальний, освітній, лінгвістичний, паломницький та інші види туризму. Однак доцільність таких витрат потрібно розглядати не тільки у вигляді доходів, приносячи віддачу, а й у задоволенні потреб вищого рівня, що сприяють розвитку самої людини.”[6, c.132]
“Людський капітал розглядається в різних країнах світу як найцінніший виробничий ресурс, який постійно оновлюється, вдосконалюється, еволюціонує, виступає могутнім фактором економічного, соціального прогресу.
Людський капітал, по-перше, є домінантою стабільного зростання економіки країни, підвищення якості соціально-економічних відносин, що сприяє прискоренню інституційних реформ в умовах модернізаційних процесів; по-друге, включає потенційні здібності, що протягом певного періоду створюють продукти і доходи, а також інвестиції як витрати на підтримку цієї здатності; по-третє, виступає акумулятором соціального досвіду як головного чинника економічного розвитку та формування економіки вцілому.”[2, 13 c.]
Туристська активність розглядається також як форма реалізації людиною свого потенціалу. Концепція розвитку людського потенціалу базується на чотирьох основних принципах, що відображають продуктивність, рівноправність, усталеність та розширення можливостей життєдіяльності особи. Концепція розвитку людини є альтернативною точці зору, яка зводить розвиток виключно до економічного зростання. Економічне зростання і зростання обсягу туристського споживання розглядаються не в якості самоцілі, а як засіб досягнення цілей в області розвитку людини засобами туризму.
Туризм дозволяє отримувати переваги в конкурентній боротьбі з суперником за певних умов. Туризм запобігає емоційному колапсу сучасної людини, яка живе в прискореному ритмі.
Туризм виступає як сфера надання послуг з психологічного розвантаження та відтворення нових чуттєво-емоційних сторін внутрішнього світу людини. Туризм є необхідним шляхом розвитку інтелектуальних, чуттєвих, пізнавальних зусиль, спрямованих на надбання нового соціального досвіду.[1, 167 c.]
Розвиток туризму є одним з найбільш ефективних національних капіталовкладень в розвиток особистості. Туристська активність розвиває людину і як працівника, і як споживача, і як особистість.
Виконання людиною певної соціальної ролі і носіння певної маски особистості в певні періоди стомлює людину. Подорожуючи вона знімає "соціальну шкіру" і залишається наодинці зі своїм "Я", відпочиває від життя на виду, від напруги між соціальною маскою та своєю самотністю. Обираючи той чи інший вид або об'єкт туризму, людина відкриває "скелети в шафі", тобто реалізує свої комплекси як невиконання будь-чого в індивіді, в своїх бажаннях або намагається осилити ту сферу або область, де вона в повсякденному житті не може будь-що осилити або подолати.
Для багатьох людей пересичення повсякденністю, звичайністю призводить до захоплення туризмом як відхиленням від щоденної неминучості, яка лякає людину повторенням одних і тих самих форм життєдіяльності.[3, 123 c.]
На туристичну галузь в світі впливають науково-технічний прогрес, підвищення якості життя населення, збільшення тривалості вільного часу, відпусток, економічна і політична стабільність та низка інших чинників. Водночас, зміцніле громадянське суспільство ставить нові завдання та вимагає більшої уваги до забезпечення людського розвитку.
З метою виходу з цієї складної ситуації, забезпечення національної безпеки, захисту культурної, духовно-етичної спадщини, історичних традицій і норм суспільного життя нові доктрини здорового способу життя повинні включати такі найважливіші складові, як: освіченість, турботу про власне здоров'я, потребу в творчій праці, духовність і чисте навколишнє середовище. Саме розвитку цих цінностей, а особливо — покращанню здоров’я і безпеки суспільства сприяє розвиток туризму. Таким чином, здоровий спосіб життя представлений як цілісна система життєвих цінностей людини. При цьому фіксується активна життєва позиція суспільства по відношенню до свого здоров’я.[1, 169 c.]
Таким чином, стратегічно важливим є усвідомлення значущості державних і суспільних зусиль в питаннях зміцнення і збереження здоров'я людського капіталу, і туризму як основи формування економічного і соціального потенціалу регіону. Здоровий людський капітал і середовище перебування – це не лише могутнє джерело духовності народу, але і надійний природний захист генофонду народу від усіх дестабілізуючих чинників.

Список використаної літератури
1. Биржаков М. Б. Введение в туризм. СПб.: “Герда”, 2000. – 192 с.
2. Гаца О. О., Змійов А. О. Перспективи туризму як засобу розвитку здоров’я та безпеки суспільства / Туризм: Теорія і практика. – 2005. - №1. – с. 34
3. Грішнова О. А. Людський капітал: [навч. посіб.] / К. : КНЕУ, 2006. – 21 с.
4. Грішнова О. А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник.- К. : “Знання”, 2007. – 559 с.
5. Осауленко О. Г. Статистичний щорічник України за 2008 рік. К. : Державне підприємництво ”Інформаційно-аналітичне агентство”, 2009. – 566 с.
6. Скуратівський В. А., Палій О. М. Основи соціальної політики: [навч. посіб.] / К. : МАУП, 2002. – 200 с.
7. Шильніковська І. Д. Туризм, відпочинок та санітарно-курортне лікування в області. / за редакцією Шильніковської І. Д. Статистичний посібник. - Чернівці, 2010. - 63 с.

 
Форум » Матеріали конференції 14-15.12.2010 » Туризм як складова сталого розвитку економіки » Мігорян М., Туризм як фактор формування людського капіталу
Сторінка 1 з 11
Пошук: