Гражданкіна А., ДОСЛІДЖЕННЯ СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ДЗЕРКАЛ - Форум
Вівторок, 06.12.2016, 21:53
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Гражданкіна А., ДОСЛІДЖЕННЯ СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ДЗЕРКАЛ - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 14-15.12.2010 » Товарознавство та експертиза продовольчих та непродовольчих товарів » Гражданкіна А., ДОСЛІДЖЕННЯ СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ДЗЕРКАЛ
Гражданкіна А., ДОСЛІДЖЕННЯ СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ДЗЕРКАЛ
conf-cvДата: Середа, 15.12.2010, 18:03 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Гражданкіна Анастасія


Наук.кер.-Варварюк В.О.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м. Чернівці


ДОСЛІДЖЕННЯ СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ДЗЕРКАЛ


З розвитком ринкових відносин в Україні створюються умови для повного задоволення потреб населення товарами високої якості різноманітного асортименту при мінімальних витратах підприємств на їх виробництво. Це безпосередньо стосується формування споживчого ринку скляних побутових товарів, який забезпечується як вітчизняними, так і зарубіжними виробниками.
За даними Українського державного інституту скла в Україні станом на 2008 рік нараховується 37 підприємств, що виробляють скло або ж мають до скловаріння безпосереднє відношення. Серед них більше 20 склозаводів, які займаються виробництвом скляних побутових товарів[1, с. 9].
ВАТ „Київський завод скловиробів”, ТОВ «Дукат», ТОВ «Бусел», ТОВ «Аист», ТОВ «Верона» виробляють дзеркальні вироби, презентуючи на ринку скла вітчизняну продукцію.
Дзеркало – це гладенька, блискуча, відполірована скляна або металева поверхня, яка має здатність відбивати предмети, які розташовані перед нею [2, с. 12].
Споживні властивості дзеркал є важливими для оцінки їх якості та конкурентоспроможності та ринку скляних виробів. Вони підтверджують та засвідчують про якість виготовленої продукції. Чим вищі споживні властивості дзеркал відповідно, тим вищий попит на них.
Метою даної роботи було проведення досліджень споживних властивостей дзеркал та встановлення відповідності їх показників щодо нормативних документів.
Об’єктом дослідження є дзеркала вітчизняного виробництва з алюмінієвим покриттям торгових марок ВАТ «Київський завод скловиробів», ТОВ «Дукат», ТОВ «Бусел», ТОВ «Аист», ТОВ «Верона».
Завдання:
- проведення досліджень споживних властивостей дзеркал вітчизняних виробників органолептичним методом – лінійні розміри ( довжина, ширина, діаметр, ширина фацету, товщина виробів), відхилення сторін при вершині кутів від прямолінійності, міцність закріплення фацету, овальність, обробка кромки виробів, механічні пошкодження та дефектність дзеркал; та інструментальним методом – вологостійкість дзеркал, твердість лакофарбового покриття дзеркал, їх термічна стійкість, товщина алюмінієвого відбиваючого шару;
- порівняння результатів досліджень споживних властивостей дзеркал з нормативною документацією;
- висновки про якість дзеркал ТОВ «Дукат», ТОВ «Бусел», ТОВ «Аист», ТОВ «Верона».
З метою оцінки якості дзеркал, нами були відібрані зразки вітчизняних торгових марок «Київський завод скловиробів», «Дукат», «Аист», «Бусел», «Верона».
Дослідження споживних властивостей дзеркал проводилися на базі ВАТ «Київського заводу скловиробів» в дзеркальному цеху за ГОСТ 17716-91 [8].
Перевірка якості всіх видів виробів зі скла і кришталю, зокрема дзеркал, проводиться в основному органолептичним методом, при цьому визначають шляхом зовнішнього огляду дефекти виробництва та обробки.
Під час проведення досліджень споживних властивостей дзеркал органолептичним ми визначили їх лінійні розміри (довжину, ширину, діаметр, ширину фацету, товщину виробів), відхилення сторін при вершині кутів від прямолінійності, міцність закріплення фацету, овальність, викривлення у відбитому зображенні, обробку кромки виробів, а також ретельно перевірили дзеркала на наявність дефектів (недопустимих дефектів, дефектів обробки, дефектів виготовлення виробів, наявність твердих та скловидних включень у дзеркалах).
Лінійні розміри дзеркал (довжину, ширину, діаметр, діагоналі, а також ширину фацету) вимірювали металевою лінійкою та металевою рулеткою за похибкою не більше 1 мм. Товщину дзеркал вимірювали мікрометром [8].
Відхилення сторін при вершині кутків від прямолінійності визначали, вимірюючи припуски між стороною дзеркала і ребром прикладеної лінійки.
Овальність виробів визначається вимірюванням штангенциркулем або лінійкою діаметру виробу в декількох місцях по колу і порівнянням найбільшого і найменшого вимірювань, різниця між якими є розміром овальності.
Зовнішній вигляд та відсутність викривлення дзеркала провіряли візуально при розсіяному освітленні у відбитому світлі. Дзеркала розміщували перпендикулярно до направлення зображенню на відстані біля 1 м від спостерігача та перевіряли виріб на наявність дефектів.
Отже, під час досліджень споживних властивостей дзеркал органолептичним методом було встановлено:
- лінійні розміри дзеркал відповідають технічній документації їх виробників;
- недопустимі дефекти відсутні у всіх досліджуваних зразках дзеркал;
- дефекти обробки відсутні у всіх досліджуваних зразках дзеркал;
- дефекти виготовлення виробів відсутні у всіх досліджуваних зразках дзеркал;
- наявність твердих та скловидних включень у дзеркалах не виявлено, окрім зразка №3 торгової марки «Аист» (наявність 2шт. пузиря);
- механічні пошкодження відсутні у всіх досліджуваних зразках дзеркал, окрім зразка №1 торгової марки ВАТ «КЗС» - щербина на кромці краю розміром 2×5 мм. Цей дефект утворився внаслідок виконання транспортних операцій.
Недопустимими дефекти на відбиваючому покритті дзеркал – просвіти, плями, наскрізні подряпини, смуги, цвітні, матові, блискучі крапки, які видно неозброєним оком при денному світі, виключеннями є пороки скла, які указані в замовленні [8].
Отже, результати досліджень споживних властивостей дзеркал органолептичним методом відповідають нормативній таких торгових марок як «Дукат», «Бусел», «Верона», окрім торгової марки «Аист», адже було встановлено недопустимий дефект – помітне викривлення у видимому зображенні, що згідно ГОСТ 17716 -91. «Зеркала. Общие технические условия», вважається недопустимим та свідчить про низьку якість продукції підприємства; а також ВАТ «КЗС» - механічне пошкодження, яке свідчить про втрату якості – 100 %.
Після проведення досліджень споживних властивостей дзеркал органолептичним методом ми провели ряд досліджень споживних властивостей дзеркал інструментальним методом, для визначення яких ми використовували зразки дзеркал розміром 100×100 мм у відповідності з кресленням (рис.1) [8].

Ми визначили:
- вологостійкість дзеркал,
- твердість лакофарбового покриття дзеркал,
- їх термічну стійкість,
- товщину алюмінієвого відбиваючого шару.
Метод визначення вологостійкості дзеркал [8, с. 23]. Вологостійкість системи покриття дзеркал досліджували в гідростаті Г-4 [11]. Для цього зразки встановлювали вертикально у випробувальну камеру на відстані не менше 20 мм один від одного. Випробування на вологостійкість проводили по швидкій методиці випробувань по режиму: відносна вологість – 95-100 ºС; температура – 65-70 ºС; час витримки – 3 год.
Після закінчення випробування зразки вважаються, витримавшими випробування, якщо на відображаючому покритті відсутні плями, а на захисному покритті – відшарування, розм’якшення. Зміни відображаючого та захисного покриття на відстані до 5 мм від кромки до центру не являється дефектом.
Метод визначення твердості лакофарбового покриття дзеркал [14, с.21]. Дослідження проводилося за маятниковим приладом .Цей метод засновано на визначенні відношення часу затухання коливань маятнику, встановленого на лакофарбному покритті, до часу затухання того ж маятнику, встановленого на пластинці з фото скла [13, с. 27].
На пластинку з фотоскла наносили дослідний лакофарбний матеріал при величині „скляного числа” 440±6 сек. Визначення „скляного числа” проводили при 20±1ºC та відносної вологості повітря не більше 70%. Величину твердості в умовних одиницях розраховували за формулою.
Метод визначення термічної стійкості [15, с. 10]. Зразки нагрівали в електропечі. Кошик зі зразками помістили в електропіч так, щоб зразки один з одним не стикалися. По закінченні видержки кошик зі зразками або окремі зразки виймають із печі переносять у резервуар з холодною водою. Температура води в резервуарі з холодною водою повинна бути від 5 до 27ºС. Через 30 - 40 с після занурення в резервуар з холодною водою зразки виймають і оглядають неозброєним оком.
За результатами огляду встановлюють кількість пошкоджених зразків. Зразок вважають пошкодженим, якщо після витягу його з резервуару з холодною водою він має тріщини, відколи або повністю зруйнувався..
Метод визначення товщини алюмінієвого відбиваючого шару [8, с. 18] . Дослідження проводили за допомогою приладу ВІМП-51, призначеного для безконтактного контролю провідності квадрата поверхні чи товщини тонких металевих поверхонь на плоскі діелектричні основи. Помістивши датчик на контрольний зразок покриття з відомою товщиною < 1 мкм, установили на індикаторі приладу величину відповідну товщині покриття контрольного зразка. Число, яке появилося на індикаторі має велике значення величини питомого опору матеріалу даного покриття і являється контрольним числом при підготовці приладу до роботи для виміру товщини покриття з даного матеріалу до наступної повірки приладу.
Під час досліджень споживних властивостей дзеркал інструментальним методом ми встановили, що досліджувані показники відповідають нормативній та технічній документації за таким показниками нерівномірність розподілу відносної вологості в корисному об’ємі гідростату, при якому недопустимими дефектами вважаються плями, відшарування, розм’якшення, руйнації; твердість лакофарбового покриття виробів, яка повинна становити не менше 0,2 ум. од; термічна стійкість дзеркал (не менше 80 °С); товщина алюмінієвого відбиваючого покриття дзеркал (не менше 0,100 мкм).
Отже, за результатами досліджень споживних властивостей дзеркал вітчизняних виробників органолептичним методом – лінійних розмірів (довжина, ширина, діаметр, ширина фацету, товщина виробів), відхилення сторін при вершині кутів від прямолінійності, міцності закріплення фацету, овальності, обробки кромки виробів, механічні пошкодження та дефектності дзеркал; та інструментальним методом – вологостійкості дзеркал, твердості лакофарбового покриття дзеркал, їх термічної стійкості, товщини алюмінієвого відбиваючого шару, на основі п’ятьох торгових марок, таких як «КЗС», «Дукат», «Бусел», «Аист», «Верона» було встановлено, що споживні властивості дзеркал торгових марок «Дукат», «Бусел», «Верона» відповідають вимогам нормативних документів, що підтверджується позитивними результатами досліджень, проте дзеркала ТОВ «Аист» не є якісними, так як за результатами досліджень споживних властивостей дзеркал органолептичним методом був виявлений недопустимий дефект згідно ГОСТ 17716 -91. «Зеркала. Общие технические условия» – помітне викривлення у видимому зображенні. Під час досліджень споживних властивостей дзеркал органолептичним методом виробів ВАТ «КЗС» були виявлені механічні пошкодження, які свідчать про недотримання правил при транспортуванні.

Список використаних джерел:
1. Кисляк Н. К., Товарознавство господарських товарів: [Підручник] / Кисляк Н. К. – К., 2003.
2. Тихонова Н.П. Товарознавство галантерейних товарів: [Підручник] / Тихонова Н.П. – К.: КНТЕУ, 2003.
3. Зеркала бытовые: Каталог. – К.: Реклама, 1986.
4. Зеркала ТОВ «Бусел»: Каталог. – К.: Ранок, 2007.
5. Галантерейні товари ТОВ «Дукат»: Каталог. – К.: Світанок, 2006.
6. Зеркала для жизни ТОВ «Аист»: Каталог. – К., 2007.
7. Побутові дзеркала ТОВ «Верона»: Каталог. – К., 2008.
8. ГОСТ 17716-91. Зеркала. Общие технические условия.
9. Методика випробувань дзеркал побутових і для меблів на вологостійкість. – К.: Техностройстекло, 1989р.
10. Павлушина Н.М. Стекло: [Справочник] / Павлушина Н.М. – М.: Высшая школа, 1985. – 396 с.
11. Гідростат (камера вологості) Г-4: Паспорт, технічний опис і інструкція з експлуатації.
12. ГОСТ 427-75. Линейки измерительные металлические. Технические условия.
13. ГОСТ 8832-58. Материалы лакокрасочные. Методы получения лакокрасочного покрытия для испытания.
14. ISO 1522:1998. Материалы лакокрасочные. Определение твердости покрытия по времени уменьшения амплитуды колебаний маятника.
15. ГОСТ 25535-82. Изделия из стекла. Методы определения термической стойкости.

 
Форум » Матеріали конференції 14-15.12.2010 » Товарознавство та експертиза продовольчих та непродовольчих товарів » Гражданкіна А., ДОСЛІДЖЕННЯ СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ДЗЕРКАЛ
Сторінка 1 з 11
Пошук: