Вінницький П., ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНІМ ДЕРЖАВНИМ... - Форум
Неділя, 11.12.2016, 04:13
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Вінницький П., ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНІМ ДЕРЖАВНИМ... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 14-15.12.2010 » Роль фінансово-кредитної системи у розвитку економіки країни » Вінницький П., ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНІМ ДЕРЖАВНИМ...
Вінницький П., ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНІМ ДЕРЖАВНИМ...
conf-cvДата: Середа, 15.12.2010, 16:56 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Петро Вінницький


Наук. кер. – Руденко В.В.
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
М. Вінниця


ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНІМ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ УКРАЇНИ ТА НАПРЯМКИ ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ


В умовах фінансової глобалізації розвиток міжнародної фінансової системи характеризується значним зростанням обсягів зовнішньої державної заборгованості країн світу. На сьогодні необхідно констатувати, що державний борг є органічною складовою фінансових систем переважної більшості країн світу, дієвим інститутом у механізмі макроекономічного регулювання та інструментом реалізації економічної стратегії держави. Від характеру рішення боргової проблеми залежить бюджетна дієздатність України, стан її валютних резервів, а отже стабільність національної валюти, рівень процентних ставок, інвестиційний клімат, характер поводження всіх сегментів вітчизняного фінансового ринку.
Важливий внесок в дослідження проблеми зовнішнього державного боргу зробили західні економісти: Д. Рікардо, А. Сміт, М. Браунриг, С. Вайнтрауб, Х. Джонсон, О. Екстайн, Дж. Кейнс, А. Лаффер, А. Лернер, Р. Масгрейв, М. Фрідман та інші. Серед російських вчених варто відмітити праці: М.Б. Богачевського, Б. Г. Болдирєва, Л. О. Дробозіної, Л. М. Красавіної, І. М. Осадчої, Ю. М. Осипова, Г. П. Солюса, В. М. Усоскіна та інших. Теоретичні основи зовнішнього державного боргу та питання щодо його управління висвітлюються в працях таких українських вчених, як: О.Д.Василик, А. С. Гальчинський, Г. В. Кучер., В. В. Корнєєв, О.В. Плотніков, Т. Г. Бондарук, В. М. Суторміна, В. О. Степаненко, та інших. Проте це питання й досі не втратило актуальності і потребує подальшого дослідження.
Метою дослідження є комплексне дослідження економічної природи зовнішнього державного боргу; виявлення основних тенденцій і специфічних особливостей формування зовнішнього державного боргу в Україні; обґрунтування концептуальних засад щодо вдосконалення механізму управління зовнішнім державним боргом та його обслуговування в умовах ринкової економіки України.
Об’єктом дослідження є сукупність фінансово-економічних відносин, що виникають між державою та її кредиторами у процесі формування, використання, погашення й обслуговування зовнішнього державного боргу.
Предметом дослідження є інститут зовнішнього державного боргу як складова фінансової системи України.
З врахуванням дослідження стану та динаміки зовнішнього державного боргу України встановлено, що зважаючи на складну фінансово-економічну ситуацію в державі в перші роки її незалежності, відбулося динамічне зростання зовнішнього державного боргу. Так, з 1992 по 1996 рр. державний борг України зріс з 3,3 млрд. дол. США до 10,4 млрд. дол. США. Причому, якщо внутрішній борг за даний період зріс лише на 69 %, то зовнішній державний борг - на 210 %.Таке зростання зовнішньої складової державного боргу України пояснюється, перш за все, відсутністю внутрішніх ресурсів для здійснення державних запозичень. Основними причинами, що призвели до швидкого зростання зовнішнього боргу України у 1992-1996 рр., є такі: хронічний бюджетний дефіцит, структурна деформація економіки, від’ємне сальдо платіжного балансу, низький рівень інвестиційної та інноваційної активності, що, в кінцевому результаті, визначило нестачу власних ресурсів для потреб економічного зростання. Максимального свого значення державний борг України та його зовнішня складова досягли в 1999 році. У наступні роки його динаміка стабілізувалася, чому сприяли зміни у борговій політиці держави.
Сьогодні у структурі державного боргу істотно переважає зовнішня заборгованість. Так, за 1999-2009 рр. частка зовнішнього державного боргу у загальному обсязі державного боргу України становила не менше 70%. Аналіз відносних показників зовнішнього державного боргу України за 1996-2006 рр. показав, що деякі показники зовнішньої державної заборгованості найбільш наблизилися до критичних меж на початку 2000 р. Але протягом 2005—2009 рр. вдалося покращити боргову ситуацію в країні, стабілізувати темпи зростання зовнішнього державного боргу та поліпшити рівень всіх боргових показників порівняно з 2006 р. Це було пов’язано із загальним покращенням економічної та фінансової ситуації в країні.
На кінець 2009 р. найвагомішими складовими зовнішнього державного боргу України виступали заборгованість міжнародним фінансовим організаціям (35 %), заборгованість за позиками, наданими закордонними органами управління (21 %), заборгованість перед іноземними комерційними банками (5 %), заборгованість за облігаціями зовнішньої державної позики (39 %). Найбільшим кредитором України є Світовий банк: сума боргу складає 2372,6 млн. дол., 262,5 млн. дол. Україна заборгувала ЕБРР. У розрізі валют погашення переважна частина державного боргу деномінована в доларах США — 63 %. За ознакою умовності основна частина зовнішньої заборгованості припадає на прямий борг, який становив на кінець 2006 р. 76 %, а гарантований зовнішній борг – 24 %. За типом відсоткової ставки у структурі державного боргу переважає заборгованість, з якої сплата процентів здійснюється за фіксованими ставками — 87 %.
Протягом 2010 року Україна планує здійснити зовнішніх запозичень на суму понад 1.5 млрд. дол., з них близько 60% кредити від міжнародних фінансових організацій, інші – виторг від продажу чергової серії єврооблігацій. На зовнішній борг припадає 76% загальної суми боргу. Державний борг у 2009 році збільшиться на 943 млн. дол. Заплановано здійснити нові запозичення на 2280 млн. дол., а старі погасити лише на 1304 млн. дол.
Управління зовнішнім державним боргом є одним з пріоритетних завдань фінансової політики держави, важливою умовою стабільності її фінансової системи. Ефективне управління боргом на всіх його етапах дозволить уникнути кризових боргових ситуацій та перевантаження видаткової частини державного бюджету в розрізі витрат на обслуговування державного боргу, сприятиме забезпеченню стабілізації соціально-економічної ситуації та розвитку економіки України. Механізм управління зовнішнім державним боргом України включає три основні етапи: мобілізацію зовнішніх фінансових ресурсів; використання залучених коштів; погашення та обслуговування державного боргу.
Для України вкрай необхідною є розробка стратегії зовнішніх запозичень. Здійснення ефективного управління зовнішнім державним боргом України передбачає розробку концепції такої боргової стратегії, в якій державний борг розглядатиметься не з позиції боргового тягаря на національну економіку, а як інструмент в механізмі забезпечення економічного зростання країни.
Можна запропонувати напрямки вдосконалення механізму управління зовнішнім державним боргом України, що зводяться до наступних:
- для збереження економічної безпеки держави, при виборі боргового джерела пріоритет повинен надаватися внутрішнім запозиченням;
- пріоритетним завданням управління структурою державного боргу є зменшення частки заборгованості, яку необхідно погасити в короткостроковому періоді; для чого пропонується здійснити рефінансування державного боргу за рахунок нових запозичень на більш прийнятних відсоткових умовах, що дозволить пролонгувати частину української заборгованості, скоротивши боргове навантаження на бюджет у короткостроковій перспективі;
- встановлення твердого контролю над часткою кредитів із плаваючою процентною ставкою, а також кредитів, залучених на термін до одного року в загальному обсязі зовнішнього боргового портфеля та встановлення лімітів за даними показникам;
- використання “свопових” операцій – операцій типу “борги в обмін на власність (акції)” та інші.
Виходячи з вищезазначеного, формування, погашення і обслуговування ринку державних запозичень повинне базуватися на науково обґрунтованих засадах. Структура і розмір державного боргу мають прогнозуватися на часовому інтервалі в декілька років та навіть десятиріч з тим, щоб забезпечити збалансований бюджет, стабільне економічне зростання й потужну фінансову систему.
Література:
1. Зражевська Н.В. Взаємозв’язок зовнішнього державного боргу та економічного зростання // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: економіка. – 2003. – № 15. – С. 110-115.
2. Сластьєн Т. П. Особливості та приорітети боргової політики України// Наукові праці НДФІ. Науковий збірник. – 2005. – Випуск №5.
3. Зражевська Н.В. Фактори, що впливають на обсяг зовнішнього державного боргу // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. – 2004. – Випуск 194: В 5 т. Том V. – С.1352-1362.
 
Форум » Матеріали конференції 14-15.12.2010 » Роль фінансово-кредитної системи у розвитку економіки країни » Вінницький П., ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНІМ ДЕРЖАВНИМ...
Сторінка 1 з 11
Пошук: