Лакуста Д., ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ... - Форум
Вівторок, 06.12.2016, 02:49
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Лакуста Д., ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 14-15.12.2010 » Роль фінансово-кредитної системи у розвитку економіки країни » Лакуста Д., ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ...
Лакуста Д., ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ...
conf-cvДата: Середа, 15.12.2010, 16:30 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Діана Лакуста


Наук. кер. – Москальов А.А.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ.
м. Чернівці.


ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ У СВІТЛІ СУЧАСНИХ МОНЕТАРИСТСЬКИХ ТЕОРІЙ


Метою дослідження статті є описання та моніторинг грошово-кредитної політики України від початку її незалежності до сьогодні, як монетаристські теорії вплинули на формування та розвиток грошово-кредитної політики, які результати цієї взаємодії виникли в Україні, яке значення держава займає в застосуванні монетаристських ідей в грошово-кредитній системі України.
Розвиток ринкових відносин зумовлює підвищення ролі грошей і кредиту в різних галузях економіки України. За 19 років незалежності у сфері економіки України відбулося багато змін, перетворень, реформ, багатьом з яких сьогодні ще важко дати об’єктивну оцінку. Але все ж існують позитивні результати завдяки вміло впровадженим грошово-кредитній, бюджетно-податковій та соціальній політикам.
Сучасна економічна думка, незалежно від її спрямування, визнає відповідальність держави за стан розвитку економіки країни, а отже і її право впливати на економічне життя своїх громадян, населення, суспільства. Деякі теоретики (кейнсіанці) вважають, що такий вплив держави повинен бути прямим, безпосередньо спрямованим на окремого економічного суб'єкта. Інші (монетаристи) вважають, що економічні суб'єкти по своїй природі спрямовані на високоефективну діяльність у ринковій економіці, спроможні самостійно забезпечити найбільш доцільну поведінку з позицій окремого індивіда та суспільства в цілому, тому вплив держави має бути опосередкованим.
Сьогодні, щоб реалізувати свій вплив на економіку держава повинна розробляти відповідну економічну політику, цілями якої є:
• забезпечення певного рівня економічного зростання;
• забезпечення максимальної зайнятості;
• контроль над інфляцією;
• урівноваження активів і пасивів платіжного балансу;
• забезпечення стабільності економіки.
Для того, щоб досягти заданих цілей економічна політика країни має здійснювати певні заходи, які умовно можна розділити на чотири групи: структурна політика; політика конкуренції; соціальна політика; кон'юнктурна політика.
Одна з цих політик (кон'юнктурна політика) обумовлює заходи грошово-кредитної (монетарної) політики, стабільність та розвиток якої є досить важливою як для держави, так і для громадян цієї держави.
Суть монетарної політики виражається у визначенні її як комплексу взаємозв'язаних, скоординованих на досягнення заздалегідь визначених суспільних цілей та заходів щодо регулювання грошового обороту, які здійснює держава через центральний банк.
Грошово-кредитна політика, що проводилась в перехідний період України, поступово переходила від суто кейнсіанського спрямування до монетаристського та кейнсіансько-монетаристського поєднання. На першому етапі ( 1991-1994 pоки ) у ній переважали недооцінка сталості грошей та монетарної політики, пріоритетності прямого державного регулювання економіки, перебільшення значення фіскально-бюджетної політики, нестабільність державної влади тощо [1, с.347-348].
На другому етапі ( 1994-2000 pоки ), хоча і був проголошений курс на прискорене формування ринкового механізму, проведення жорсткої антиінфляційної політики, стимулювання розвитку підприємництва, посилення стимулюючих якостей податкового механізму та на підвищення ролі монетарної політики в системі економічного регулювання, але результати першого періоду деякою мірою ще були відчутні [1, с.349-350].
Протягом 2001-2005рр. ситуація в грошово-кредитній системі змінилася від позитивної до негативної. На початку цього періоду ще переважали стабільність цін, зростання ВВП та валової доданої вартості у провідних галузях, зменшилась облікова ставка з 27% до 12,5%, але разом із цим посилилась залежність економіки від зовнішніх факторів. У 2002р. НБУ 4 рази зменшував облікову ставку. В 2003р. НБУ ні разу не змінив облікову ставку , що свідчило про певну стабільність. Але в 2004р. ця ситуація значно змінюється: підвищується облікова ставка, наслідком чого стає перехід від монетарної політики з кредитної експансії до стримувальної політики. З 1 січня до 12 липня 2005р. було продано державних цінних паперів на суму 6875,8 млн. грн., яка перевищувала заплановану суму на рік, це призвело до зниження національного виробництва і до багатьох інших наслідків [2, с.3].
Макроекономічні умови функціонування грошово-кредитного ринку на початку 2006 року характеризувалися поступовим поліпшенням тенденцій у порівнянні з минулорічним розвитком: зростає ВВП з 0.9% у січні до 2.4% за І-ІІ квартали; обсяги промисловості збільшилися на 0.2%, хоча на початку спостерігалася їх від’ємна динаміка; обсяги прямих іноземних інвестицій становили 427 млн. дол. США, що в 4.3 разу перевищує показник 2005 року Розвиток подій у грошово-кредитній сфері у ІІІ-ІV кварталах 2006 року характеризувався прискоренням економічного зростання, позитивною ціновою динамікою, зростанням інвестиційних вкладень та певним покращенням окремих характеристик зовнішньоекономічного сектору [2, с.5].
На розвиток економіки та грошово-кредитної системи в 2007 році вплинули законодавчі зміни, спрямовані на посилення соціально-економічної політики, в результаті обсяг видатків для оплати соціальних та заробітних виплат впродовж року було збільшено на суму більше ніж 20 млрд. грн. порівняно з первісно запланованими обсягами [2, с.6].
Грошово-кредитна політика у 2008 році здійснювалася за складних макроекономічних умов. Якщо в світовій економіці кризові явища первісно зародились у фінансовій сфері і лише потім знайшли відображення в діяльності реального сектору економіки, то в Україні ситуація розвивалася за протилежним сценарієм. Зволікання зі здійсненням необхідних структурних реформ в економіці, проведення впродовж останніх років економічної політики на засадах соціального популізму, нерозважлива бюджетна політика та прискорене зростання зовнішнього боргу зумовили накопичення макроекономічних ризиків до критичного рівня, які в умовах впливу світової фінансової кризи призвели до істотного погіршення динаміки економічного розвитку. Реалізація макроекономічних ризиків, у свою чергу, спричинила погіршення показників стану грошово-кредитного ринку [2, с.2].
Економічна та фінансова криза значно вплинула на функціонування грошово-кредитного ринку у 2009 році. Велике боргове навантаження приватного сектору в умовах обмеження доступу до зовнішніх джерел запозичень створювало підґрунтя для девальваційного тиску на гривню навіть в умовах поступового покращення зовнішньої кон’юнктури для українських експортерів. Одночасно погіршення фінансового стану позичальників негативно вплинуло на фінансову стійкість банків. Це все і повільне здійснення економічних реформ і незбалансованість державних фінансів створили значні ризики для грошово-кредитного ринку. Позитивними підсумками цього року в монетарній сфері були стабілізація ситуації на валютному ринку, поступове відновлення довіри до банків з боку населення, зниження інфляційного тиску та формування на цій основі підґрунтя для подолання кризи і подальшого відновлення економіки. Також було суттєво знижено темпи інфляції, чому значною мірою сприяли стабілізація обмінного курсу гривні та використання інших монетарних механізмів та інструментів, а саме процентних важелів, і було забезпечено дотримання критеріїв ефективності програми “Стенд-бай”, що підтримується МВФ [2, с.7].
Реалізація грошово-кредитної політки в І-ІІ кварталах 2010 року здійснювалася в умовах певного покращення макроекономічної ситуації, яке, утім, ще не набуло сталих ознак остаточного подолання кризи. У таких умовах НБУ відповідно до цілей та пріоритетів, визначених в Основних засадах грошово-кредитної політики на 2010 рік, разом із виконанням своєї головної конституційної функції – забезпечення стабільності грошової одиниці – намагався сприяти якнайшвидшому виходу України з кризи, відновленню високих темпів економічного зростання та забезпеченню стійкості фінансової системи держави. Вжиті НБУ заходи дозволили стабілізувати ситуацію на валютному ринку та закріпити тенденцію до повернення коштів населення в банківську систему, що сприяло зниженню відсоткових ставок за кредитами та створенню умов для відновлення банками процесів кредитування реального сектору економіки [2, с. 9].
Проаналізувавши формування та розвиток грошово-кредитної (монетаристської) політики, вплив держави на стан економіки України за роки незалежності, можна сказати, що в нашій країні відбувалися «злети» і «падіння» грошово-кредитної системи, що свідчить про неможливість повної стабільності грошово-кредитної системи.
Для ефективного розвитку грошово-кредитної (монетаристської) політики потрібно:
• чітко встановити план дій щодо вирішення проблем грошово-кредитної політики з метою ліквідування наслідків нещодавньої економічної кризи;
• не «копіювати» грошово-кредитну політику інших країн, а використовуючи досягнення цих країн сформувати і розвивати свою монетаристську політику, яка б підходила менталітету українців, нашим традицій ведення підприємницької діяльності;
• повернути довіру фізичних та юридичних осіб до НБУ та комерційних банків України шляхом зменшення процентної ставки з метою надання банками кредитів й заохочування населення до створення нових підприємств, фірм, компаній, новітніх технологій тощо, до стимулювання та подальшого розвитку тих галузей промисловості, в яких Україна має хист, що призведе до руху та збільшення капіталу, які необхідні як грошово-кредитній системі, так і економіці України в цілому;
• частково реформувати грошово-кредитну політику з метою сприяння розвитку як малого бізнесу ( на сьогодні в Україні він займає досить важливе значення), так і великого бізнесу України;
• зменшити видатки на утримання державного апарату, але збільшити соціальні видатки, видатки на фінансування розвитку економіки, що в свою чергу позитивно вплине на розвиток грошово-кредитної системи України.
Список використаних джерел
1. Гроші та кредит: підручник [/ М.І.Савлук, А.М.Мороз, М.Ф.Пуховкіна та інші]/ під ред. Савлука М.І. – К.: КНТЕУ, 2002. – 598с.
Національний банк України: Монетарний огляд 2000-2010 роки [електронний ресурс] – http:// nbuportal. bank. gov. Ua
 
Форум » Матеріали конференції 14-15.12.2010 » Роль фінансово-кредитної системи у розвитку економіки країни » Лакуста Д., ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ...
Сторінка 1 з 11
Пошук: