Рурак І., Інвестиційна привабливість українського ринку... - Форум
Неділя, 11.12.2016, 13:49
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Рурак І., Інвестиційна привабливість українського ринку... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 14-15.12.2010 » Проблеми формування інвестиційного клімату в економічній системі України. » Рурак І., Інвестиційна привабливість українського ринку...
Рурак І., Інвестиційна привабливість українського ринку...
conf-cvДата: Середа, 15.12.2010, 12:16 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Ірина Рурак,


Наук. кер. – Верстяк О.М.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці


Інвестиційна привабливість українського ринку мобільного зв’язку
(на прикладі ЗАТ «МТС Україна»)


Епоха інформатизації суспільства відзначається широким поширенням комунікаційних послуг, які надають можливість одержання інформації в будь-який час, в будь-якому місці, за прийнятною ціною і високої якості. До таких послуг належать й послуги мобільного зв’язку, який за останні роки дуже стрімко поширився в Україні та є дуже привабливим ринком для інвестування. Тому спостерігається постійне зростання обсягів капітальних інвестицій у галузь мобільного зв'язку, що робить дану тему актуальною для нашого часу.
Інвестиційна привабливість ринку мобільного зв’язку України характеризується рівнем перспективності розвитку галузі, середньоринковою рентабiльністю та її зміною в динаміці, інвестиційними ризиками.
Більшістю вчених економістів визначалися основі пріоритетні напрямки вкладення інвестиційних ресурсів, зокрема в галузь телекомунікації та інформаційних технологій. Серед них істотний внесок у вивчення цих питань зробили наступні вчені-економісти О. Геєць, М. Дудченко, Ю. Макогон, В. Новицький, І. Бланка, О. Гаврілюк, Б. Луців, Є. Панченко, І. Школа, О. Плотніков, О. Соскін, О. Заікіна та ін [2, с. 95].
Разом із зростанням доходів домогосподарств протягом останніх років зростає високими темпами кількість абонентів мобільного зв‘язку в Україні. Сьогодні 46 мільйонів українців активували більше 55 мільйонів мобільних номерів. Технічна інфраструктура, яка щороку розвивається на нових територіях, дозволяє користуватися мобільним зв‘язком у всіх великих і середніх містах України та практично на всіх важливих автодорогах.
Динаміка розвитку мобільного зв’язку в Україні за останні роки є достатньо високою і порівняно з динамікою зростання абонентів на світових ринках свідчить, що вітчизняний ринок ще знаходиться на стадії зростання, але досягає рівня насичення (про що свідчить зниження щорічного приросту). Подальшому розвитку мобільного зв’язку в Україні в найближчому майбутньому сприятимуть такі чинники як розвиток інших галузей економіки України, які потребують сучасних телекомунікаційних рішень (банківська і фінансова діяльність, торгівля, транспорт, металургія тощо), прибутковість даного ринкового сегменту і прогнозоване зростання доходів від надання послуг зв’язку, потенціал українського ринку мобільного зв’язку в розумінні розвитку нових поколінь технологій і відповідних послуг [2, с. 97].
Важливе значення для розвитку мереж мобільних операторів має питання залучення інвестицій в цю галузь, в тому числі і поглинання українських операторів зв’язку міжнародними корпораціями і, відповідно, фінансові вливання в розвиток інфраструктури поглинальних компаній.
Сьогодні на ринку мобільного зв’язку України відбувається активне впровадження новітніх технологій передачі даних: GPRS, EDGE, MMS, Wi-Fi, розширяються можливості фіксованих мереж по забезпеченню доступу користувачів до мережі Інтернет і в корпоративні мережі.
Присутність на українському ринку мобільного зв’язку декількох великих учасників говорить про формування ринку з яскраво вираженою ціновою і якісною конкуренцією.
Специфіка розвитку ринку полягає у необхідності зберігати високу динаміку з боку його гравців. Той, хто першим пропонує якісний та доступний пакет послуг з одних рук, забезпечує собі унікальні переваги у майбутньому.
Рівень проникнення мобільного зв'язку в Україні досяг тих показників – 120%, коли оператори змушені турбуватися про модернізацію самої моделі бізнесу [1].
Якість, покриття, вартість мобільних технологій сьогодні абсолютно зрівнянні з фіксованим зв'язком. Наприклад, показник середньої вартості одного мобільного абонента в місяць (ARPU) у великих операторів коливається на рівні 40-45 гривень. «Фіксований» абонент витрачає на голосову телефонію близько 30-35 гривень.
За 9 місяців 2010 року обсяг доходів від послуг зв’язку, отриманих суб’єктами господарювання усіх форм власності, становив 35,5 млрд. грн., що на 4% більше ніж за аналогічний період 2009 р., з них 13,6 млрд. грн. – від послуг наданих населенню [5].
На розвиток галузі використано близько 3,9 млрд. грн. капітальних інвестицій, з них 8,7% – освоєно підприємствами галузі зв’язку, управління якими здійснює держава. Кількість абонентів мобільного зв'язку з початку року збільшилась на 159,3 тис. і на 01.10.2010 налічувала 537,8 тис. абонентів [5].
На розвиток державного сектору галузі підприємствами використано близько 338 млн. грн. капітальних інвестицій, які здебільшого спрямовувалися на розвиток мереж широкосмугового доступу до Інтернету, мобільного зв’язку 3-го покоління, капітальний ремонт будівель, оновлення транспорту, задіяного в технологічному процесі, та оргтехніки.
Сьогодні рівень інвестицій у розвиток мереж сягає мільярдів доларів. Зокрема, Київстар повідомляє, що компанія з моменту виходу на ринок вклала більше 3 млрд. дол. На жаль, перевірити ці дані важко. МТС декларує загальний об'єм вкладень в інфраструктуру за останні три роки на рівні 2,7 мільярда доларів, однак ця цифра навряд чи відповідає дійсності.
За словами одного з колишніх топ-менеджерів компанії «Український мобільний зв'язок», що працював там до її продажу росіянам, початкові інвестиції в UMC ледь перевищили 30 млн. дол. Усе інше – реінвестований кількарічний прибуток. Сумарно він склав кількасот мільйонів доларів, котрі і дозволили продати компанію-флагман росіянам за мільярд доларів [1].
МТС теж реінвестував прибуток, однак не так інтенсивно, як UMC, не забуваючи при цьому щороку перераховувати у Росію певну суму у якості повернення інвестицій. А з четвертого кварталу 2008 року, за даними інсайдерів компанії, грошей у МТС ледь вистачає на рекламу, бо весь валовий прибуток систематично перераховується до материнської компанії. Вона має величезні борги на Заході та відчуває небачені проблеми з поточною ліквідністю [1].
Проте за останні два роки МТС-Україна зробила рекордні інвестиції в розвиток мережі – близько 1,2 млрд. дол. Вже сьогодні ми бачимо результати цих інвестицій – кількість підключень до мережі «МТС Україна» стрімко зростає. Команія робить все, щоб бути ще доступнішими і більш відкритими, адже у фірмовому салоні можна отримати всі необхідні абонентам послуги: від якісного голосового зв'язку до таких інноваційних високотехнологічних послуг, як швидкісний мобільний доступ в Інтернет.
Так, кількість абонентів оператора мобільного зв'язку компанії Київстар склала 22,58 млн абонентів (39,9% абонентської бази), компанії МТС-Україна (бренд МТС) - 18,15 млн абонентів (32,1%) [1].
Стратегія зросту МТС ґрунтується на значних інвестиціях у створення й розвиток телекомунікаційної інфраструктури країни, необхідної для успішної реалізації ключових стратегічних проектів державного масштабу. МТС підтримує ініціативи держави, спрямовані на підвищення якості життя, зріст добробуту суспільства в цілому й усіх його громадян окремо, і надає державі сприяння в реалізації цих ініціатив.
Діяльність МТС, найбільшого оператора стільникового зв'язку в Росії й країнах СНД, націлена на розвиток високотехнологічного сегмента економіки й зріст інвестиційної привабливості країни.
Мобільні мережі у країнах Заходу розвиваються еволюційно. Спочатку був аналоговий зв’язок, потім відбувся перехід на нову технологію – цифрову. Наступний крок – широкосмуговість (стандарт третього покоління), запровадження якої здійснюється на основі модернізації уже діючих мереж, що набагато дешевше, швидше, ефективніше.
У нас обрали шлях революційних змін: частоти для налагодження зв’язку третього покоління віддали не мобільним операторам, а «Укртелекому». Але підприємство не мало потрібної інфраструктури та абонентів, тому було змушене все починати з «чистого листа», що призвело до великих витрат. Як наслідок, компанія опинилася фактично на межі банкрутства. Спроби Уряду зробити «Укртелеком» більш привабливим для приватизації не увінчалися успіхом [4].
Головна перспектива для мобільного зв’язку – перехід до стандарту четвертого покоління NGN (мультисервісна телекомунікаційна система, що надає абонентам різні послуги зв’язку). У цьому форматі можна буде передавати дані між мобільними пристроями на швидкостях, що сьогодні доступні тільки для комп’ютерів із широкосмуговим доступом. У залежності від стандарту, це 50-100 Мбіт/с, тобто в 20-40 разів швидше за нинішнє третє покоління. Ще один важливий момент – мережа стає уніфікованою, що допомагає людині отримувати будь-яку інформацію в телефонному, телеграфному, телевізійному, радіо- та інших режимах.
Результати дослідження, проведеного компанією Deloitte на замовлення телекомунікаційної компанії Telenor, свідчать, що мобільний зв’язок зробив значний внесок в економічний розвиток країн, які розвиваються (Україна, Сербія, Бангладеш, Малайзія, Пакистан, Таїланд), за рахунок збільшення ВВП та створення нових можливостей для працевлаштування, активізації інвестування. Як з’ясувалося, підвищення проникнення мобільного зв’язку на 10% в країнах, що розвиваються, сприяє збільшенню річних темпів зростання економіки на 1,2%. Чітко проглядається основна тенденція: у країні, де річні темпи економічного зростання сягають 4%, збільшення частки населення, яке має мобільні телефони, з 10% до 20% зумовлює економічне зростання вже на рівні 5,2% на рік. У свою чергу це сприяє збільшенню податкових надходжень, адже мобільні оператори є одними із найбільших платників податків [4].
В той же час, аналіз даних про стан галузі і одержані доходи, дозволяє зробити висновок про те, що зростання трафіку і доходів цього виду зв’язку не відображає дійсний стан розвитку галузі в технічному відношенні, що характеризується поліпшенням якості і збільшенням об’єму і набору послуг, що надаються, а швидше обумовлений зростанням доходів населення та існуючої на ринку мобільних операторів жорсткої конкуренції, що спровокувала значне зниження тарифів, особливо внутрішньомережевих (у мережі одного оператора), і поява вигідних акційних пропозицій [2, с. 98].
Внутрішніх інвестицій приватного сектора є недостатньо, так як необхідні великі кошти для розбудови мереж і не можливе швидке повернення цих коштів. Додаткове залучення інших інвесторів на наш ринок сприятиме розвитку конкурентного середовища, покращенню якості послуг та зменшенню цін.
Незважаючи на державне інвестування, коштів замало для розбудови мережі по всій країні. Це пояснюється надзвичайною капітало- та наукомісткістю галузі. Для більшого залучення інвестицій необхідно: відповідне законодавче забезпечення та державне стимулювання як іноземних надходжень, так і власних. Політика регулювання в галузі зв'язку повинна забезпечити рівні умови конкуренції та проведення єдиної технічної політики розвитку систем та мереж зв'язку, а також їх сумісності.
Іноземні інвестиції в галузь телекомунікацій, а також в сферу мобільного зв’язку України є просто необхідними і дуже важливими. Новітні технології, які вже давно застосовуються в розвинених країнах, можна впровадити також і в нашій країні. Звичайно, що це потребує значних вкладень і внутрішніх інвестицій, але державних коштів не достатньо для модернізації і розбудови галузі. Для іноземних інвесторів ця сфера є також приваблива через величезну прибутковість. А також слід відзначити значний досвід роботи і знання ринку, на якому вони працюють. Уряд країни уже прийняв ряд законів по забезпеченню правил торгівлі у сфері надання послуг зв'язку та охороні діяльності компаній і споживачів на ринку інформаційних технологій, що також сприятиме зростання інвестицій в цю галузь. Активна участь України в світовій організації торгівлі, приведення до міжнародних норм вимоги галузі, також сприятиме зростанню іноземних інвестицій [3, с. 97]
Щодо регіонального аспекту необхідно відмітити випереджуючий розвиток галузі на сході країни і відставання в західному регіоні. Це пояснюється рядом причин, пов'язаних з заохочувальними програмами органів державної влади та спроможністю населення оплачувати послуги інформаційних технологій. Слід відмітити необхідність величезних коштів для рівномірного забезпечення комунікативним обладнанням нашої країни. Тільки великі компанії мають змогу бути представлені по всій країні. Яскравим прикладом є галузь стільникового зв'язку: в західному регіоні успішно працюють лише два оператори, тоді коли на сході країни п'ять. Залучення капіталу в західний регіон країни, розвиток власних компаній та іноземних представництв сприятиме зростанню зайнятості населення регіону та покрашення добробуту [3, с. 98].
За підсумками 2009 року інвестиції в основний капітал підприємств зв’язку склали 8,3 млрд. грн, що майже на 28% менше ніж в 2008 році. Інвестиційні ресурси, які вкладаються у розвиток зв’язку, формуються здебільшого за рахунок власних (внутрішніх) джерел, особливо за рахунок прибутку та амортизаційних відрахувань. Так із загального обсягу інвестицій 84% було освоєно за рахунок власних ресурсів підприємств, а 16% − за рахунок іноземних інвесторів та банківських кредитів. Найбільший рівень інвестицій в галузь зв’язку припав на 2007 рік і склав 12,4 млрд. грн., що було пов’язано з бурхливим розвитком в 2006-2007 роках мобільного зв’язку, для якого характерна висока інвестиційна привабливість [6].
Зниження обсягу інвестицій в 2009 році пояснюється, в першу чергу, впливом фінансово-економічної кризи на галузь, зменшенням власних інвестиційних коштів операторів, скороченням обсягів банківського кредитування. А також зниження темпів обумовлено зменшенням порівняно з відповідним періодом минулого року обсягів освоєння капітальних інвестицій операторів мобільного зв’язку, які вже достатньо вклали у свій розвиток і переважно спрямовують кошти не на розбудову мереж, а на рекламу і приваблення абонентів. Прикладом цього є завершення будівництва мережі GSM. Ринок послуг мобільного зв’язку стандарту GSM остаточно досяг свого насичення. Коливання чисельності абонентів складали торік близько 1% в місяць, утримуючись на рівні 55,2 млн. абонентів [6].
Сьогодні динаміка ринку характеризується зменшенням вартості послуг, що надаються, прагненням операторів різноманітними засобами завоювати лояльність абонентів розробкою нових послуг, пошуком нових ринків збуту і упровадженням нових технологій.
За даними Держкомстату, за перший квартал 2009 року об'єм виручки учасників мобільного зв'язку скоротився аж на 27%. У доларовому еквіваленті оператори істотно знизили свій прибуток, але головна проблема для них − відсутність доступних кредитів.
Для розв’язання вищезазначених проблем та забезпечення прискореного розвитку телекомунікацій, в тому числі і мобільного зв’язку, інвестиційна політика в державі повинна проводитись з урахуванням таких напрямів:
– розширення мережі та підвищення якості мобільного зв’язку;
– розширення мережі передачі даних та широкосмугового доступу до мережі Інтернету (ADSL);
– залучення фінансових та кредитних ресурсів національних і іноземних банків для реалізації пріоритетних інвестиційних програм і проектів;
– забезпечення економічної привабливості телекомунікаційних проектів та спрямування частини отриманого прибутку на розвиток телекомунікаційних мереж;
– стимулювання реалізації інвестиційних проектів, які здатні забезпечити строки окупності, валютні надходження та розв’язання проблем розвитку за рахунок самофінансування;
– створення сприятливих умов для залучення іноземних інвестицій в розвиток телекомунікацій для реалізації довгострокових проектів;
– спрямування іноземних кредитів на придбання новітніх технологій та телекомунікаційного обладнання, продукції і обладнання на конкурентних засадах.
Виконання цих заходів забезпечить якісне покращення розвитку галузі мобільного зв’язку в Україні і стане стимулом до залучення іноземних інвестицій, що є важливим чинником підвищення інвестиційної привабливості галузі загалом.

Список використаних джерел:
1. Токунов О. Широкосмуговий мобільний: хто не встиг – той запізнився? : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://grominfo.net/ru....a.html.
2. Гилка У.Л. Особливості конкуренції на ринку послуг телекомунікацій: [Текст] / Гилка У.Л. // Наукові записки УНДІЗ. – 2009. – №3(11). – С. 95-103.
3. Діденко Я.О. Удосконалення прямого іноземного інвестування: [Текст] / Діденко Я.О // Фінанси України. – 2004. – №12. – С. 96-105.
4. Швець І. «Мобіломанія» досягає четвертого рівня: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://shwez.kiev.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=79.
5. Підсумки роботи галузі: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.stc.gov.ua/uk/publish/article/63905.
Мельникова Ю. Шляхи вдосконалення регулювання та активізації інвестиційної діяльності у сфері телекомунікацій: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://guds.gov.ua/control....1598906

 
Форум » Матеріали конференції 14-15.12.2010 » Проблеми формування інвестиційного клімату в економічній системі України. » Рурак І., Інвестиційна привабливість українського ринку...
Сторінка 1 з 11
Пошук: