Дамян М.,ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ... - Форум
Четвер, 08.12.2016, 13:54
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Дамян М.,ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 14-15.12.2010 » Аспекти міжнародної інтеграції України в контексті глобалізаційних процесів » Дамян М.,ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ...
Дамян М.,ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ...
conf-cvДата: Вівторок, 14.12.2010, 14:34 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Маріанна Дамян


Наук.кер. – Козменко В.М.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м.Чернівці

ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ НА ЕКОНОМІЧНУ ГЛОБАЛІЗАЦІЮ



Актуальність теми обумовлюється тим, що дедалі очевиднішою стає перевага інформаційної складової діяльності людей у порівнянні з іншими її формами і компонентами. Розвиток і масове поширення інформаційно-комунікаційних систем у 1980-х роках стало результатом неухильного розвитку технології, який дозволив людині рішуче вторгнутися в цілий ряд незвичних раніше для неї сфер. У розвинутих країнах високі інформаційні технології стають основним джерелом економічного зростання, забезпечують багатогранну взаємодію між людьми, різними соціальними стратами й суспільними структурами, між громадянським суспільством і державною владою.
Інформаційна революція, яку ми переживаємо в даний час – четверта в історії людства.
Перша була пов’язана з виникненням писемності 5-6 тисяч років тому, друга – з появою рукописної книги 3,5 тисячі років тому, а передостання – з винаходом друкарського преса і набірного шрифту у середині XV століття. Кожна з них була серйозним кроком вперед для людської цивілізації.
Інформаційні революції були пов’язані з виникненням, перш за все,якісно нових засобів передачі, зберігання і обробки інформації, що, у свою чергу, викликало зміни в економічній, політичній і соціальній сферах суспільства. Так, за часів «революції Гуттенберга» в Європі позбулися роботи тисячі черненців – переписувачів книг (за рік один чернець переписував 1200-1300 сторінок). З’явилася художня, наукова і науково- популярна література. Це дало серйозний поштовх суспільному розвитку.
Змінилися багато інститутів суспільства, в тому числі і освіта: були створені десятки світських університетів, а також класно-урочна система Я.О.Каменського, що існує практично в незмінному вигляді вже протягом шести століть. Без книгодрукування були б неможливі Великі географічні відкриття і сама епоха Освіти. Друкарський верстат був лише засобом, але його винахід породив глибокі змістовні зміни. Не випадково, що вже на початку XVI століття пальма першості перейшла від «поліграфістів» до творців того, що сьогодні прийнято називати контентом, тобто видавцем.
Нинішня, четверта інформаційна революція надала нам комп’ютер, проектори, цифрові камери, Internet, інформаційні системи і тому подібне. Поєднання засобів і способів обробки інформації (інформаційних технологій) і передачі інформації (комунікаційних технологій) сприяло розробці засобів мультімедіа, а також спілкування, комунікації, співпраці на відстані. В результаті почало формуватися нове інформаційне середовище, що значно змінило стиль і спосіб життя людей. Як справедливо відзначає професор суспільних наук і менеджменту Пітер Дракер зниження витрат і цін в результаті появи друкарського верстата були, принаймні, одного порядку з тим, що відбувається сьогодні. Це відноситься як до швидкості, так і до масштабів змін, що відбуваються.
Таким чином, проблема дослідження зумовлена необхідністю пошуку адекватних сучасним умовам напрямків удосконалення інформаційного забезпечення державного управління освітою на шляху оперативного прийняття управлінських рішень, адекватності аналітичних даних реальним процесам, впровадження методів моделювання для аналізу конкретних управлінських процесів. Все це дозволить підвищити якість та ефективність діяльності освітніх установ, в напрямку підвищення рівня освіченості учнів і забезпеченості держави майбутнім висококва- ліфікованим кадровим корпусом.
Мета статті – розглянути питання формування і розвитку інформаційної революції та особливості впливу на економічну глобалізацію.

Сам термін „інформаційне суспільство” вперше з`явився у Японії. Спеціалісти стверджували, що термін визначає суспільство, в якому надмірно циркулює високоякісна Інформація, а також в наявності всі необхідні засоби для її зберігання, перерозподілу та використання. Інформація легко та швидко розповсюджується за вимогами зацікавлених людей та організацій і видається їм в звичній для них формі. Коштовність користування інформаційними послугами невисока, що доступна кожному.
Інформаційна революція поставила питання про роль і місце освіти в інформаційному суспільстві – новій історичній фазі розвитку цивілізації, в якому головними продуктами виробництва є інформація і знання. В цьому відношенні потрібне уточнення понять «інформація» і «знання».
Інформація -це відомості, що сприймаються людиною або спеціальними пристроями як віддзеркалення фактів матеріального або духовного світув процесі комунікації. Тобто інформація – це факти, коментарі, думки, представлені в друкарських і цифрових форматах, які можна зберігати і передавати в міру необхідності.
Знання – це перевірений практикою результат пізнання дійсності, її віддзеркалення в свідомості людини. Тобто знання – це узагальнений досвід людини, одержаний в результаті якої-небудь діяльності, у тому числі і в процесі освіти, на основі певної інформації.
Таким чином, знання – це не тільки інформація, але також придбані уміння і досвід, використовувані види діяльності, норми і стиль поведінки.
Сучасне знання в поєднанні з інформаційними технологіями дозволяє людині значно розширити коло спілкування, розширює можливості творчого обміну і міжкультурного діалогу, скорочує тимчасові і тери- торіальні розриви, істотно впливає на розміщення продуктивних сил. Перетворення інформації в знання в умовах інформаційної революції – ключова проблема системи освіти.

Особливо швидких темпів глобалізація набрала в другій половині XX ст., що супроводжувалось зростанням світової економіки Основною об'єктивною тенденцією економіки XXI ст. є розвиток процесів глобалізації у світі. Цей феномен є характерною особливістю всієї світової вироб¬ничо-господарської діяльності, складовими якої є окремі національні економіки.
Глобалізацію можна розглядати як загальне розширення та поглиблення міжнародних процесів інвестування, виробництва, постачання та збуту, фінансів, науково-технічного прогресу, освіти. Тобто глобалізація охоплює всі сфери сус¬пільного життя, у результаті чого соціально-економічний процес однієї країни стає складовою інтернаціонального або світового процесу.
Досить вагомим поштовхом до посилення процесів глобалізації став розвиток комп'ютерних технологій. У 1970 р. покладено початок технологічній революції, а з 1977 р. компанія АррІе розпочала масове виробництво перших персональних комп'ютерів. І саме в цей час термін "глобалізація" став широко вживатися в суспільно-економічній сфері.
Інформаційна революція - це метафора, яка відображає революційний вплив ІТ на всі сфери життя суспільства в останній чверті ХХ сторіччя. Це явище інтегрує ефекти попередніх революційних винаходів в інформаційній сфері (книгодрукування, телефонія, радіозв’язок, персональний комп’ютер), оскільки створює технологічну основу для подолання будь-яких відстаней при передачі інформації, що сприяє об’єднанню інтелектуальних здібностей і духовних сил людства.
Кінець XX - початок XXI ст. ознаменувався бурхливими процесами комунікативної революції в глобальних, світових масштабах. До таких традиційних ще в недалекому минулому видів засобів масової комунікації, як наземне телебачення та радіомовлення, всі різновиди звукозапису, кіно, друкованих мас-медіа додалися нові ЗМК - супутникове, кабельне телебачення, телебачення високої чіткості зображення, відео- та комп'ютерні мережі з вдосконаленим програмним забезпеченням. Більше того, останнім часом і засоби міжперсональної комунікації, такі як телефон, телефакс, стають прозорими для втручання іззовні і зараховуються до мас-медіа (після прийняття в США "Телекомунікаційного акта" 1996 р.).
Отже, виникає абсолютно нова ситуація не тільки в специфіці комунікації на рівні "мас-медіа - індивід", "мас-медіа - група", "мас-медіа - суспільство", а й у сфері міжнародних відносин. Супутникове телебачення, Інтернет та інші інформаційні супермагістралі функціонують, не зважаючи на геофізичні та політичні кордони, що робить необхідним здійснення ретельного аналізу і перегляду стратегій парадигм організації та функціонування національних інформаційних просторів та політики державних інституцій в інформаційній сфері.
Попри всі позитиви глобалізаційних процесів, не можна забувати, що первісними каталізаторами процесів глобалізації є транснаціональні корпорації і транснаціональні банки - з одного боку, а також найбагатші країни світу - з другого. У зв'язку з цим, очевидно, не зайвим буде нагадати, що 25 % населення планети, яке проживає у найбагатших країнах світу, споживає 80 % світової енергії, має 86 % світової промисловості, у той час як 44 найменш розвинені країни мають лише 0,2 % світової промисловості.
За даними ЮНЕСКО, країни, що розвиваються, мають лише 4 % світового комп'ютерного ринку, а 75 % телефонних апаратів розміщені у дев'яти найбагатших країнах планети. У 34 країнах світу зовсім немає свого телебачення. Середній "показник температури по лікарні" у сфері телебачення, себто наявності телевізорів, становить 137 телеприймачів на 1000 населення. В багатих країнах він дорівнює 447, а в бідних - 36 телевізорам на 1000 населення цих країн.
Сходження великих імперій в цілому було пов'язане із значним скороченням транспортних видатків. Залежність розвитку суспільств до нашого часу від їхнього розташування уздовж басейнів рік та морських узбережжів (Месопотамія, Єгипет, Індія, Китай, Карфаген, Римська та Візантійська імперії) загально відома.
Супутниковий, оптоелектронний, факс-модемний зв'язок, комп'ютеризація багатьох сфер життя значно спресували потоки інформації, "пришвидшили" час, що дало право німецькому філософу Г. Любе говорити про "скорочення сучасного".
Людина за сприяння новітніх засобів масової комунікації може водночас перебувати в різних місцях і бути співучасником подій в різних регіонах планети без своєї фізичної присутності. Електронні переговори, телеконференції, навіть підписання серйозних економічних чи політичних угод через світові інформаційні мережі сприяють нівелюванню понять "центр - периферія", наближуючи просторово-часову єдність всієї земної кулі.
Поділ на регіони, країни, об'єднання стає багато в чому умовним. Нові глобальні системи комунікації значною мірою функціонують незалежно від державного контролю тих чи інших країн (або переважної їх більшості). Як наслідок, ми маємо кардинальну зміну у світовій суспільній свідомості людства, яка несе в собі як позитивні, так і негативні тенденції. І це зрозуміло, позаяк все наше життя є балансуванням між раціональним та ірраціональним, доцільним і бажаним.
До переваг формування єдиного світового простору і часу можна зарахувати багато цінних речей: науково-технічний та суспільний прогрес, міжкультурне співробітництво, підвищення рівня життя. Проте не варто недооцінювати й загрозу втрати національної та соціальної автентичності, зрештою - і свободи. В разі встановлення повного світового комунікаційного контролю над джерелами інформації з боку поки що певною мірою гіпотетичного "світового уряду", ми можемо отримати нову форму тоталітаризму. І в даному контексті світовому співтовариству треба дуже серйозно попрацювати над виробленням організаційно-правових, суспільно-економічних та комунікаційно-технологічних норм регулювання інформаційної сфери планети.
Протягом останніх років XX - початку ХХІ ст. кардинально змінився світовий ландшафт у галузі масової комунікації. Насамперед це стосується телевізійної сфери, в якій буквально за десятиліття в розвинених країнах був здійснений перехід від однієї телевізійної епохи до іншої.
Революційний перехід до цифрового способу кодування інформації (в бінарній системі числення) зумовив кардинальні зміни в глобальних процесах масової комунікації, в результаті яких ЗМК почали активно використовувати разом з комп'ютерними мультимедіа. Мультимедіа - організаційна структура, яка: контролює кілька засобів масової комунікації (телевізійну, радійну станцію, газету, журнал, видавництво, відеостудію та ін.; використовує текстове, звукове, графічне, мультиплікаційне та відеовідтворення інформації. В останньому випадку ми можемо говорити про комп'ютерні мультимедіа. Серед провідних "мультимедіа-імперій" варто назвати Time Warner, Sony, Matsushita, Bertelsmann, News Corporation, Finivest, Microsoft, Capital Cities/ABC, Walt Kisney, Paramount, Televisa, TV Globo та ін. Ці корпорації мають набагато вищі показники прибутковості, ніж виробничі компанії, і контролюють телефонні компанії, кабельні та телерадіомовні системи, комп'ютерні фірми. І нині практично неможливо відокремити комунікаційні послуги від електронного виробництва або розробки програмного забезпечення комп'ютерних мереж.
До елементів інформаційної інфраструктури зараховують комп'ютери з мультимедіа-додатками, бази даних, у тому числі на лазерних дисках, побутову електроніку та ін. Серед ресурсів, зокрема, виокремлюють інтерактивне програмування, інтерактивні телебачення, відео, ігри, мобільний зв'язок та багато інших ноу-хау-технологій сучасної інформаційної сфери. Яскравими прикладами інтеграції комп'ютерів і телебачення можуть слугувати:
 альянс корпорації Microsoft (програмні продукти для комп'ютерів та комп'ютерних мереж) та конгломерату NBC (програмні продукти для компакт-дисків, цифрового відео, інтерактивного телебачення і традиційних медіа);
 придбання мультимедійним конгломератом Walt Kisney телевізійної мережі Capstal/ABC (вартість купівлі становила 19 млрд доларів);
 купівля компанією Westinghouse американської національної телемережі CBS (вартість 5,4 млрд доларів) тощо.
За всієї прибутковості, скажімо, компанії Walt Kisney головною проблемою була необхідність ефективного збуту своєї кіно-, відео-, телепродукції. З появою власної телемережі Walt Kisney значно покращила свій дистрибуційний потенціал.
Позаяк глобальні медіа-імперії не обмежуються національними кордонами, варто, очевидно розглянути поняття інформаційних потоків, без яких важко розібратися у функціонуванні інформаційної сфери суспільства.
Наприкінці XX ст. сформувався елітний клуб кількох постачальників новин у світі, який домінує в інфосфері - глобальній комунікаційній інфраструктурі, де світове лідерство утримують США. Провідні члени цього віртуального клубу - глобальна телевізійна мережа новин CNN Intern ation al (США) та агентства новин The Reuters (Великобританія), Agence France Press (Франція) і Associated Press (США).
Звичайно, країни, що розвиваються, намагаються створювати конкуренцію глобальним медіа-імперіям. Такі агентства, як NANAP (The Non-Alligned News Agencies Pool - Бюро агентств країн руху неприєднання), PANA (The Pan-African News Agency - Панафриканське агентство новин), CANA (The Carriben News Agency - Карибське агентство новин), IPS (Inter Press Service - Неурядова медіа-організація) намагаються прорвати інформаційну блокаду з боку західних країн, але сили явно не рівні.
Саме тому чимало країн світу намагається захистити свій інформаційний простір законодавчим шляхом. Наприклад, Канада і Франція ухвалили закони щодо заборонення супутникового поширення іноземного телепродукту. Аналогічні принципи покладені в основу інформаційної політики Китаю, Сінгапуру, багатьох країн Близького Сходу.
У глобальних медіа-імперіях технологія проходження інформації є двохярусною. Провідні медіа-організації першого ярусу - "Reuters Television", "Worldwide Television News" (WTN), CkNUS і CNN виступають у ролі оптових виробників телевізійних "картинок", звукових та текстових "доріжок". В Європі обмін теленовинами здійснюється також агентством EVN або Evrovision (Evrovision News Echange). Mедіa-пpoвaйдеpи другого ярусу - великі телевізійні мережі та супутникові і кабельні канали новин виробляють з "інформаційної сировини" начебто власний інформаційний продукт.
Отже, глобальні процеси призвели до прискорення динаміки економічних процесів у світі, що супроводжувалось виникненням нових глобальних ринків, розвитком інформаційних технологій, укладанням угод щодо еконо¬мічного співробітництва, розширенням діяльності ТНК.
Список використаних джерел
1. Бебик В.М. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка паблік рилейшнз. К.: МАУП, 2005. – 440 с.
2. Глобальные тенденции развития человечества до 2015 года. Екатеринбург. 2007.
3. Зернецька О.В. Глобальний розвиток систем масової комунікації та міжнародні відносини. К.: Освіта. 2008. 316с.
4. Пешко А. Процеси глобалізації та їх вплив на національні економіки // Вісник Національної Академії державного управління при Президентові України. – 2009. – №2. – С. 133-138.
5. Тихомирова Є.Б. Паблік рилейшнз у глобалізованому світі. К.: Наша культура і наука. 2008. 489с.

 
Форум » Матеріали конференції 14-15.12.2010 » Аспекти міжнародної інтеграції України в контексті глобалізаційних процесів » Дамян М.,ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ...
Сторінка 1 з 11
Пошук: