Белендюк Марта. Рівень безробіття в Чернівецькій області... - Форум
Неділя, 04.12.2016, 12:10
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Белендюк Марта. Рівень безробіття в Чернівецькій області... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 21-22.05.2009 » Трансформація економічної системи регіону в умовах євроінтеграції » Белендюк Марта. Рівень безробіття в Чернівецькій області...
Белендюк Марта. Рівень безробіття в Чернівецькій області...
conf-cvДата: Четвер, 21.05.2009, 17:18 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Белендюк Марта,

Наук.кер. – Вардеванян В. А.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці


Рівень безробіття в Чернівецькій області та шляхи його подолання


Безробіття – це перевищення пропозиції ресурсу праці над попитом на цей ресурс. Воно є однією з корінних соціально-економічних проблем сучасного етапу розвитку вітчизняної економіки та важливою характеристикою конкурентоспроможності ринку праці. Відбуваються поглиблення бідності та соціальної нестабільності у суспільстві, зростання злочинності, порушення рівноваги з боку попиту і пропозиції, недовикористання суспільних ресурсів .
Зменшення джерел доходів при зростанні безробіття зумовлює деградацію споживання, зменшує попит на товари і послуги, звужує податкову базу формування бюджету та реалізацію соціальних програм. Зростання рівня безробіття призводить до збільшення показників злочинності. Безробіття становить загрозу стабільному національному розвиткові та національній безпеці, оскільки може виступати головною причиною соціально-економічної дестабілізації серед працівників великих підприємств
Отже, дане питання є надзвичайно актуальним на сьогоднішній день і потребує приділення значної уваги з боку держави для врегулювання основних недоліків.
Упродовж 2008 року соціальними послугами обласної служби зайнятості скористалося 50375 незайнятих осіб (на 2557 осіб, або на 4,8% менше, ніж 2007 року), з них 34282 особи звернулися до служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні у 2008 році, що на 1995 осіб, або на 6,2% більше порівняно з попереднім роком. Упродовж жовтня-грудня 2008 року до служби зайнятості звернулося 11980 незайнятих осіб, що в 1,2 разу, або на 2045 осіб більше, ніж за жовтень-грудень 2007 року.
Збільшення звернень незайнятого населення за соціальними послугами до служби зайнятості на сьогодні пов’язано із закінченням сезонних робіт на підприємствах сільського та лісового господарства, а також на цегельних та цукровому заводах області.
Структурні зрушення‚ що відбуваються на сучасному етапі розвитку національної економіки‚ призводять до суттєвих негативних змін на ринку праці‚ зокрема‚ до достатньо значних обсягів і рівня безробіття економічно активного населення і‚ як наслідок‚ до неефективного використання робочої сили. При цьому розвиток підприємництва‚ малого і середнього бізнесу та інші ринкові перетворення не в змозі на належному рівні вирішити проблеми забезпечення ефективної зайнятості населення‚ створення нових робочих місць‚ підвищення якості життя населення тощо. Одним із негативних наслідків цих процесів є формування значного рівня вимушеної неповної зайнятості (“прихованого безробіття”)‚ що перетворилося на характерну тенденцію сучасного ринку праці. Ці проблеми існують як і в Україні загалом так і в Чернівецькій області зокрема.
Метою статті є:

- оцінити сучасний стан безробіття в Чернівецькій області;

- дослідити основні проблеми виникнення безробіття в Чернівецькій області та проаналізувати його наслідки;

- запропонувати шляхи вирішення даного питання.
В Чернівецькій області можна виділити такі основні причини виникнення безробіття:
- міграція робочої сили (відбулося значне збільшення виїздів грмадянза межі області і країни приблизно на 7,8 %). 3
- спад економіки і відповідне скорочення сукупного попиту на робочу силу (Значне зменшення потреби підприємств в працівниках спостерігається в Герцаївському – на 65,5%, Заставнівському – на 47,4%, Хотинському районах – на 43,2%. Станом на 1 жовтня 2008 року в середньому на одне вільне робоче місце претендувало 9 осіб проти 7 осіб станом на 1 жовтня 2007 року). 3
- важкі умови праці (Упродовж 2008 року з метою реінтеграції безробітних до трудового процесу залучено до громадських робіт 9250 незайнятих особи, що в 1,3 разу, або на 1999 осіб, більше порівняно з 2007 роком. Із загальної чисельності незайнятих осіб, які брали участь у громадських роботах, 3674 особи брали участь у ліквідації наслідків стихійного лиха (39,7% від загальної чисельності осіб, які брали участь у тимчасових оплачуваних роботах). Рівень охоплення незайнятого населення громадськими роботами становив 18,4%, що на 4,7 відсоткового пункту більше, ніж 2007 року). 3
-нерегулярна чи взагалі зменшена виплата заробітної плати (Середній розмір оплати праці в розрахунку на одну вакансію становив у 2008 році 740,1 грн., а станом на 1 січня 2009 року середній розмір заробітної плати актуальних вакансій становив 722,2 грн. (середній розмір заробітної плати в області становив у листопаді минулого року 1500 грн. Водночас вакансії із заробітною платою меншою за мінімальну становили 2,2% від загальної кількості наявних вакансій, на рівні мінімальної (605 грн.) – 28,1%; із заробітною платою від мінімального розміру заробітної плати до розміру прожиткового мінімуму (від 605 грн. до 669 грн.) – 13,4%; від прожиткового мінімуму до середньої заробітної плати по Чернівецькій області – 50,7%; вищою за середній розмір заробітної плати по області – 5,3% від загальної кількості наявних вакансій минулого року). 3
- скорочення вакансій для праці в сільському господарств (Станом на 1 січня 2009 року відбулося значне зменшення кількості вакансій для осіб, які не мають професії або займали місця, що не потребують спеціальної підготовки, та для працівників сільського господарства. Так, навантаження на одне вільне робоче місце для цієї категорії працівників становило, відповідно, 80 та 141 особу на одне вільне робоче місце). 3
Щодо долання причин безробіття в Чернівецькій області то, на мою думку, вони мають регулюватися державою – починаючи від професійної орієнтації молоді та завершуючи принципами регулювання оплати праці.
Зростання можливостей економіки щодо забезпечення робочими місцями відчутно особливо у сфері підприємництва.
Щодо розширення зайнятості на селі, то воно пов’язане з підтримкою й заохоченням розвитку видів діяльності на сільських територіях, що підтверджується досвідом зарубіжних країн а також створення сприятливого соціального середовища для підвищення престижу та мотивації праці, насамперед у молоді, привабливих умов для проживання у сільській місцевості, зупинення руйнації об’єктів соціальної інфраструктури. Необхідно створювати соціально-економічні та правові умови для сприяння зайнятості на селі, збільшення престижних робочих місць у галузях сільського господарства і соціальної інфраструктури відповідно до потреб села. Враховуючи сезонний характер сільськогосподарської праці, слід забезпечити умови для рівномірної зайнятості протягом року.
Пожвавлення економічної діяльності, збільшення обсягів інвестиційних вкладень у розвиток малого підприємництва позитивно впливатимуть на створення нових робочих місць і сприятимуть зростанню рівня зайнятості населення. Більш ефективному використанню наявних та створенню додаткових робочих місць сприятиме впровадження нового для України стандарту – мінімальної погодинної заробітної плати.
Виникнення безробіття тягне за собою такі наслідки:
- посилення соціальної напруги;
- зростання кількості психічних захворювань;
- посилення соціальної диференціації;
- загострення криміногенної ситуації;
- падіння трудової активності;
- скорочення податкових надходжень;
- зменшення ВНП;
- падіння життєвого рівня населення;
- зростання витрат на допомоги безробітнім.

Попри всі негативні наслідки, безробіття має й позитивні свої сторони:
- підвищення соціальної цінності робочого місця;
- збільшення особистого вільного часу та свободи вибору місця роботи;
- зростання соціальної значимості й цінності праці;
- зростання конкуренції між працівниками;
- стимулювання підвищення інтенсивності і продуктивності праці;
- можливість для безробітного використати перерву в зайнятості для
перенавчання. 2, с. 21
Треба проводити:
Перерозподіл наявного попиту на працю шляхом стимулювання переходу підприємств на неповний робочий день, неповний робочий тиждень і т.п. Такі підприємства повинні одержати податкові пільги, щоб компенсувати витрати на прийом нових працівників.
Бюджетне субсидування додаткової (стосовно фактичного рівня) робочої сили на діючих підприємствах. Воно може мати вид кредитування державою зарплати додатково найнятих робітників. Підприємства, що розширюють зайнятість стосовно її рівня торік, можуть одержати пільговий кредит, розмірний зарплаті, що сплачено додатково зайнятим на виробництві.
Зниження фактичної пропозиції робочої сили за рахунок зниження встановленого законом пенсійного віку. Такий же ефект може обумовити розвиток служб перепідготовки кадрів і підвищення кваліфікації.
Надання робочих місць, не орієнтованих на одержання прибутку, а зв'язаних з роботою в інтересах суспільства, наприклад: робота в області охорони навколишнього середовища і т.д.
Стимулювання інвестицій і малого бізнесу на рівні регіонів і реалізацію регіональних програм сприяння зайнятості/. 1, с. 18
Отже, на сучасному етапі формування ринку праці повинно відбуватися як на регіональному і національному, так і на міжнародному рівні. Практика країн з розвиненою економікою свідчить, що країни, які формують ринок праці з урахуванням національних і міжнародних пріоритетів, мають низький рівень безробіття і висококваліфіковану робочу силу. Також, аналізуючи помилки багатьох вчених, слід чітко розмежовувати такі поняття, як державне регулювання зайнятості, тобто вплив держави щодо стимулювання розвитку робочих місць, та державного регулювання ринку праці, тобто регулювання наслідків функціонування економіки, пов’язаних з виникненням безробіття.
Таким чином, проблема безробіття в Чернівецькій області набуває особливої актуальності і потребує глибокого наукового аналізу та вироблення на цій основі практичних рекомендацій, які можуть використовуватися для розробки і реалізації ефективної соціально-економічної політики, направленої на забезпечення продуктивної зайнятості економічно активного населення країни і зменшення рівня безробіття до мінімального соціально-допустимого рівня.

Список використаних джерел:
1.Ляшенко О.А. Інструмент подолання безробіття// Економіка і держава. – 2008.
2.Прушківська Е.В. Світовий досвід та основні напрями державного регулювання зайнятості в Україні// Держава та регіони. – 2008.
3.Звіт з ринку праці Чернівецької області.

 
Форум » Матеріали конференції 21-22.05.2009 » Трансформація економічної системи регіону в умовах євроінтеграції » Белендюк Марта. Рівень безробіття в Чернівецькій області...
Сторінка 1 з 11
Пошук: