Багрій Ольга. Особливості проведення аналізу.... - Форум
Пятниця, 09.12.2016, 21:20
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Багрій Ольга. Особливості проведення аналізу.... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 21-22.05.2009 » Розвиток теорії і методики обліку, аналізу та аудиту » Багрій Ольга. Особливості проведення аналізу....
Багрій Ольга. Особливості проведення аналізу....
conf-cvДата: Четвер, 21.05.2009, 16:17 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Багрій Ольга,

Наук. керівник Вудвуд В.В..
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м.Чернівці


Особливості проведення аналізу фінансового стану підприємства


В умовах розвитку ринкових відносин основним завданням економіки України є оптимальне використання її потенціалу та переваг у міжнародному поділі праці. Відомо, що в умовах ринкової економіки метою діяльності будь-якого підприємства, незалежно від форми власності, є досягнення оптимальних фінансових результатів. Тому основною метою аналізу є виявлення можливостей збільшення прибутку внаслідок ефективного використання обмежених фінансових ресурсів і забезпечення отримання високих доходів за умови найменшого ризику.
Виходячи з мети діяльності підприємства, в сучасних умовах визначальним можна вважати фінансовий аналіз, проведення якого дає можливість оцінити його загальний фінансовий стан і визначити шляхи його покращення.
Проблема аналізу фінансового стану підприємства та його оцінки є актуальною і сьогодні, оскільки з одного боку, він є результатом діяльності підприємства, тобто його досягнення, а з другого боку визначає передумови розвитку підприємства.
Серед науковців, які приділили значну увагу дослідженню фінансового стану підприємств, слід виділити таких як М.Я. Дем’яненка, В.В. Осмоловського, Г.В. Свавицька, І.Ф. Прокопенка, Р.С. Сайфулин, А.Д. Шеремет, Є.В Негашев, В.І. Іваненко, М.А. Болюх, Мец В.О.
Об’єктом даного дослідження є аналіз фінансового стану підприємства та підвищення ефективності його господарювання, а також пошук резервів такого підвищення. Для досягнення цієї мети необхідно: проводити об’єктивну оцінку фінансового стану, фінансових результатів, ділової активності підприємства; виявити чинники і причини, що зумовили досягнутий фінансовий стан підприємства; розробити процедуру оперативного контролю виробничої діяльності; готувати на основі проведеного аналізу управлінські рішення, спрямовані на підвищення економічної ефективності фінансового стану підприємства.
Проте, незважаючи, що трактування поняття „фінансовий стан підприємства” було розглянуто багатьма науковцями, спостерігаються великі розбіжності як у трактуванні даного поняття так і у визначенні складу показників аналізу фінансового стану, та їх критичних значень.
Як відомо, оцінка фінансового стану підприємств здійснюється безпосередньо за низкою методик, розроблених міністерствами (відомствами), Національним Банком України та комерційними банками. Основу таких методичних підходів до оцінки фінансового стану підприємств було закладено ще з 1998 року, Агентством з питань запобігання банкрутству підприємств та Державною податковою адміністрацією України.
За методикою інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій, затвердженою наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій № 22 від 23 лютого 1998 року, сутність досліджуваного поняття визначено так: „Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємств, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів"[2]. На нашу думку, дане визначення не зовсім точно відображає зміст поняття „фінансовий стан", оскільки воно не може бути результатом взаємодії певних фінансових відносин, від яких залежить фінансова спроможність підприємства щодо забезпечення своєї поточної діяльності, подальшого розвитку, погашення лише короткострокових чи довгострокових зобов'язань, а по друге основою даного поняття повинна бути не комплексність, а реальна можливість забезпечення як свого розвитку так і погашення певних зобов'язань.
Щодо визначень поняття „фінансового стану" науковцями, то вони визначають це поняття як комплексне, що характеризується системою показників, які відображають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів підприємства.
Одним з найповніших визначень поняття „фінансового стану підприємства" наведено у фінансовому словнику-довіднику за редакцією М.Я. Дем'яненка, де серед його характеристик на перший план виступає якісна сторона діяльності підприємства, а саме „Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, що відображає якісну сторону його виробничої та фінансової діяльності та є результатом реалізації усіх елементів зовнішніх і внутрішніх фінансових відносин підприємства. Він характеризується системою показників, які відображають стан капіталу в процесі його кругообігу, здатність розраховуватися за своїми зобов'язаннями і забезпечувати ефективне фінансування своєї виробничої діяльності на певний момент часу" [6, с.507].
У В.В. Осмоловського при визначенні поняття „фінансового стану підприємства" на першому місці також виділено комплексність даного поняття. На його думку: „Фінансовий стан підприємства комплексне поняття, характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормальної виробничої діяльності комерційних та інших суб'єктів господарювання, доцільністю й ефективністю їх розміщення і використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими суб'єктами господарювання, платоспроможністю та фінансовою стійкістю" [4, с.188]. Основну увагу в даному визначенні звернено не тільки на забезпеченості необхідними фінансовими ресурсами, що є важливим, а й на доцільності та ефективності їх розміщення і використання, платоспроможності підприємства та фінансовій стійкості.
Г В. Савицька трактує фінансовий стан підприємства, як економічну категорію, яка відображає стан капіталу в процесі його кругообігу та спроможність суб'єкта до саморозвитку на фіксований момент часу"[5, с. 169]. Особливість даного визначення полягає в тому, що автор уперше визнає фінансовий стан, як економічну категорію, а не комплексне поняття, і підкреслює, що ця категорія відображає стан капіталу у процесі його кругообігу та спроможність підприємства до саморозвитку саме на фіксований момент часу, тобто сьогодні і тільки, тому що на завтра ситуація уже може бути іншою.
На думку А.Д. Шеремета, Р.С. Сайфулина, Є.В. Негашева, „фінансовий стан підприємства" виражається у співвідношенні структур його активів і пасивів, тобто засобів підприємства і їхніх джерел [7, с.208]. Проте з даного визначення не видно про що можуть свідчити такі співвідношення, а оскільки вони будуть різними навіть в аналогічних підприємств, то доцільно було б на це звернути увагу.
У деяких літературних джерелах поняття „фінансовий стан підприємства", подано у зовсім спрощеному варіанті. Наприклад, В.І. Іващенко, М.А. Болюх наводять таке визначення: „фінансовий стан підприємства - це результат фінансової діяльності. Він характеризується розмірами коштів підприємств, їх розміщенням та джерелами надходження"[1, с. 204]. З цього визначення не зрозуміло, чому фінансовий стан підприємства є результатом лише його фінансової діяльності, чому він не є ре¬зультатом також операційної та інвестиційної, і зовсім упускаються якісні характеристики такого поняття.
Тому можна зазначити, що при порівняння визначень цього поняття різними авторами „фінансовий стан підприємства" слід розуміти насамперед як фінансову спроможність підприємства.
Отже, на нашу думку, фінансовий стан підприємства - це економічна категорія, що визначає реальну та потенційну фінансову спроможність підприємства забезпечувати фінансування поточної діяльності, певний рівень саморозвитку підприємства, та погашення зобов'язань перед суб'єктами господарювання. Кількісно він вимірюється системою показників, на підставі яких здійснюється його оцінка.
У практиці аналізу для оцінки фінансового стану підприємства застосовуються таки групи показників: ліквідності, платоспроможності, ділової активності, прибутковості.
Аналіз ліквідності проводиться в зв’язку з умовами фінансових обмежень і необхідності оцінки платоспроможності організації. Показники ліквідності характеризують спроможність підприємства виконувати свої короткострокові зобов’язання за рахунок поточних активів. До таких показників можна віднести: коефіцієнт абсолютної ліквідності, критичної ліквідності, поточної ліквідності, коефіцієнт покриття поточних зобов’язань оборотними активами.
Показники платоспроможності характеризують спроможність підприємства виконувати свої зовнішні короткострокові та довгострокові зобов’язання за рахунок власних активів. В основу платоспроможності покладена здатність сплачувати, тобто відповідати за своїми зобов’язаннями. В практиці використовують такі показники платоспроможності: коефіцієнти абсолютної, термінової, проміжної та загальної платоспроможності.
Показники прибутковості дають можливість оцінити, наскільки ефективно використовувались усі наявні ресурси, що забезпечують отримання валового доходу підприємства. Серед показників оцінки прибутковості можна виділити: прибутковість активів, прибутковість власного капіталу, прибутковість інвестицій.
Ділова активність характеризується спроможністю підприємства ефективно використовувати свої ресурси. Зміна ділової активності оцінюється позитивно, якщо темпи росту прибутку випереджають темпи росту виручки від реалізації, а темп росту виручки випереджає темп росту активів. До показників ділової активності можна віднести: обсяг продажу готової продукції, робіт, послуг, прибуток, обсяг авансованого капіталу.
Однією з найважливіших характеристик фінансового стану є фінансова стабільність (стійкість) підприємства. Вона пов'язана з рівнем залежності від кредиторів та інвесторів і характеризується співвідношенням власних і залучених коштів, яке визначає загальну оцінку фінансової стабільності [3, с.121].
Відомо, що в міжнародній практиці для оцінки фінансового стану підприємств широко використовують математичні моделі, за допомогою яких формують уза¬гальнений показник фінансового стану підприємства - його інтегральну оцінку, серед яких заслуговують на увагу моделі Альтмана, Таффлера, Ліса, Чессера.
Широке застосування даних моделей у закордонній практиці обумовлено наступними перевагами:
- вони мають невелику кількість показників, що забезпечують високу точність результатів, за незначних затрат трудомісткості;
- моделі дають можливість поєднувати різноманітні об'єкти,
- а також є можливість не лише оцінки фінансового стану, а й прогнозування банкрутства, визначення зони ризику в якій перебуває підприємство.
Проте дані моделі показують правдиві результати лише в тих конкретних умовах, для яких вони розроблені. Використання таких моделей в Україні було б можливим за повної відповідності бухгалтерського обліку, фінансової звітності і показників міжнародній практиці та стабільній діяльності вітчизняних підприємств. У зв'язку з наявними відмінностями показники вітчизняних підприємств, введені в модель, повинні мати інші критеріальні значення. Адже величина цих коефіцієнтів істотно впливає на результати розрахунків і правильність висновків про фінансовий стан підприємства [3, с 128]
Окрім того, будь-яка модель даватиме надійні результати лише за незмінності (постійності) умов функціонування об'єктів, котрі досліджуються, що не характерно для вітчизняних підприємств, що не може не вплинути як на коефіцієнти моделі, так і на її критичні значення, які слугують для оцінки фінансового стану підприємства і прогнозування можливості його банкрутства.
Таким чином, з огляду на це необхідно розробити такий методичний підхід, за якого оцінка фінансового стану українських підприємств базувалася б на:
- вітчизняних стандартах обліку і звітності, на поєднанні різноманітних методів;
- використовувала б інформаційну базу вітчизняних підприємств з урахуванням їхньої галузевої специфіки, що дало б змогу враховувати особливості їх діяльності.
Отже, аналіз різноманітних трактувань сутності фінансового стану підприємства та методичних підходів до його аналізу й оцінки, дає можливість зробити висновок про необхідність уніфікації трактування поняття „фінансовий стан підприємства" та удосконалення методик проведення різних видів аналізу. Також необхідно зазначити, що здійснюючи оцінку фінансового стану, підприємству необхідно знайти межу між прибутковістю і ризиком. Фінансовий аналітик залежно від мети та завдань аналізу може самостійно обрати комплекс показників оцінки фінансового стану підприємства. Але необхідно пам’ятати, що значення всіх фінансових показників набувають реального змісту лише при порівнянні відповідних значень у динаміці та з галузевими стандартами.
Список використаних джерел:
1. Економічний аналіз господарської діяльності: Навч. посібник / Болюх М.А. та ін. К.:КНЕУ. 2005. – 338 с.
2. Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій: Наказ агентства з питань запобіганню банкрутству підприємств та організацій № 22 від 23 лютого 1998 р.
3. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: навч. пос. К.: Вища школа, 2005. – 246 с.
4. Осмоловский В.В. Теория анализа хозяйственной деятельности. Минск: Новое знание. 2001.- 307 с.
5. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности: Учебное пособие. М.: ИНФРА-М. 2003. – 285 с.
6. Фінансовий словник-довідник / Дем'яненко М.Я., Лузан Ю.Я. та Ін.: за редакцієюДем'яненка М.Я. - К.: ІАЕУААН. 2003. – 573 с.
7. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С., Ненашев Е.В. Методика фінансового аналізу. М.: ИНФА. 2005. – 301 с.

 
Форум » Матеріали конференції 21-22.05.2009 » Розвиток теорії і методики обліку, аналізу та аудиту » Багрій Ольга. Особливості проведення аналізу....
Сторінка 1 з 11
Пошук: