Гринюк Н. Прогнозування перспективної чисельності населення - Форум
Неділя, 11.12.2016, 04:08
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Гринюк Н. Прогнозування перспективної чисельності населення - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 21-22.05.2009 » Розвиток теорії і методики обліку, аналізу та аудиту » Гринюк Н. Прогнозування перспективної чисельності населення
Гринюк Н. Прогнозування перспективної чисельності населення
conf-cvДата: Четвер, 21.05.2009, 16:03 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Гринюк Н. І

Наук. керівник Багрій К.Л..,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м.Чернівці


Прогнозування перспективної чисельності населення, методи та практичне значення


Серед факторів, які впливають на соціально-економічний розвиток держави, демографічна ситуація відіграє далеко не останню роль. Чисельність населення та його склад є тими чинниками, які разом з купівельною спроможністю індивідів визначають потенційний обсяг спожитих товарів та послуг і таким чином безпосередньо впливають на виробництво, сферу обслуговування, масштаби експортно-імпортних операцій. Звичайно, і демографічні процеси — народжуваність, смертність та міграції — значною мірою залежать від соціально-економічної ситуації і рівня життя населення. Однак ця залежність далеко не стовідсоткова: за будь-яких умов перебіг демографічних процесів не може виходити за певні рамки. Тому демографічні дослідження є базою для оцінки обсягів пропозиції робочої сили, попиту на товари та послуги, масштабів антропогенного навантаження на територію.
Ця тема є досить актуальною в наш час, тому її досліджує багато вчених і економістів. Зокрема, Лібанова Е.М., Макарова О.В., Познак О.В., Шевчук П.Є., Шишкін В.С., Тихомиров Н.П. та багато інших.
Для демографічної ситуації України у період переходу до ринкових відносин характерні: падіння народжуваності; зростання смертності; зменшення міграційного сальдо.
1991 року смертність в Україні вперше перевищила народжуваність, з 1993-го почалося зниження абсолютної чисельності населення, а через рік сальдо зовнішніх міграцій стало від’ємним. У результаті за 1993—2000 рр. чисельність населення України зменшилась на 3 млн. чол. Однак гострою соціально-демографічною проблемою є не так зменшення самої чисельності населення, як трансформації його вікової структури, зокрема зростання питомої ваги осіб старших вікових груп. Цей процес, який у науковій літературі отримав назву «старіння населення», з одного боку, став закономірним результатом безумовно позитивної тенденції — зростання тривалості життя людей. Але, з другого боку, високий рівень старіння нації призводить до негативних соціально-економічних наслідків, особливо це стосується країн з невисоким рівнем життя. Збільшення кількості осіб похилого віку обумовлює зростання державних витрат на їхнє соціальне забезпечення. Якщо одночасно не збільшується (або збільшується нижчими темпами) кількість платників податків (якими переважно є особи працездатного віку), неминуче настає зростання податкового тиску.
Віковий склад населення істотно впливає і на перебіг демографічних процесів: інтенсивність смертності значно вища серед осіб похилого віку, ніж серед молоді. Отже, демографічні тенденції та перспективи розвитку населення слід враховувати при прийнятті політичних рішень. Зокрема, передумовою розробки державної соціально-економічної стратегії є прогнозування чисельності та складу населення країни. Фахівці відділу дослідження проблем людського розвитку Ради з вивчення продуктивних сил НАН України розробили прогноз демографічного розвитку України до 2076 р. Він має кілька варіантів відповідно до вірогідних сценаріїв соціально-економічного розвитку України та можливих змін у державній соціально-демографічній політиці. (При цьому прогнозом не передбачені варіанти стихійних лих, техногенних катастроф, широкомасштабних воєнних дій та інших катаклізмів в Україні або сусідніх державах.) [2.c.128]
Розробці прогнозу передував всебічний аналіз факторів, що впливають на демографічні процеси, глибокі дослідження перебігу народжуваності, смертності, міграцій населення в Україні та глобальних світових тенденцій демографічного розвитку.
Єдиним джерелом зростання (або принаймні стабілізації) чисельності населення України, задоволення потреб економіки в робочій силі та підтримання необхідного рівня господарського освоєння території стають міграційні процеси. Однак сподіватися на масове повернення наших співвітчизників, які емігрували на постійне проживання до країн з розвиненою ринковою економікою та Центральної Європи, щонайменше, наївно. Майбутня чисельність населення України та його склад насамперед залежатимуть від масштабів та спрямованості міграційних процесів. І річ тут не лише в безпосередньому припливі населення, а й у тому, що наслідком багаторічної переваги прибуття над вибуттям стане омолодження вікової структури (переважну більшість мігрантів становлять молоді люди) — частка молоді в чисельності населення зросте, відповідно збільшиться народжуваність і зменшиться смертність.
За найсприятливіших тенденцій економічного розвитку та при вжитті заходів із залучення мігрантів з країн третього світу, обсяг їх припливу може досягти 50 тис. осіб через 8—10 років і 300—400 тис. чол. щорічно у середині ХХІ століття. В такому випадку зменшення чисельності населення припиниться на початку 2020-х, після чого почнеться її зростання. Як очікується, у 2060 р. нас знову стане 52 млн., а за наступні 15 років кількість жителів України збільшиться ще на 6 млн. осіб. При найгіршому варіанті розвитку подій приплив мігрантів також відбуватиметься, однак значних обсягів він досягне на 10—15 років пізніше. Демографічна криза ще більше загостриться — чисельність населення зменшуватиметься до середини 2030-х рр., після чого стабілізується на рівні 40-41 млн. чол. [4.c.70]
Згідно з найбільш реальним варіантом прогнозу, мінімальної чисельності населення буде досягнуто десь у 2025 р. — очікується, що вона становитиме трохи більше 43 млн. чол. Протягом наступних 50 років завдяки припливу переселенців з країн Азії та Африки загальна кількість жителів нашої держави поступово зростатиме і на початок 2075 р. становитиме 51,5 млн. чол. Найважливішим же наслідком лібералізації міграційної політики стане уповільнення темпів старіння населення, досягнення більш-менш прийнятного співвідношення між платниками податків та особами, які перебувають на утриманні держави. [2.c.135]
Визначення перспективної чисельності населення є вкрай необхідним для розробки різноманітних державних програм соціально-економічного спрямування, для прогнозних розрахунків розвитку економіки на макрорівні.
Можлива чисельність населення через певний проміжок часу в майбутньому може бути обчислена кількома методами залежно від того, які статистичні дані є в нашому розпорядженні та яка поставлена мета – визначити загальну чисельність населення чи за окремими віковими групами.
Найбільш точні розрахунки як загальної чисельності населення, так і окремих вікових груп можна виконати методом пересування вікових груп, використовуючи дані так званих таблиць смертності. Ці таблиці розробляються органами державної статистики для країни в цілому, для окремих регіонів, для міського та сільського населення, для чоловіків в та жінок, і уточнюються за матеріалами чергових переписів. В таблицях смертності для кожної вікової групи від 0 (новонароджені) до 100 років (х) наводяться такі показники: Число осіб що доживають до віку (х); Число осіб, що помирають при переході від віку х до віку х+1; Ймовірність померти у наступному році (коефіцієнт смертності вікової групи х); Ймовірність дожити до віку х+1 (коефіцієнт доживаня до наступної вікової групи) Чисельність осіб, що живуть у віці х; Середню тривалість майбутнього життя для кожної вікової групи.
Використовуючи дані таблиць смертності, методом пересування вікових груп, майбутню чисельність населення можна визначити за формулою: Lx+1=Lx Px
де: Lx+1 – чисельність людей, які доживуть до віку х+1;
Lx – середня чисельність населення певної вікової групи х;
Px – коефіцієнт доживання вікової групи х до наступної вікової групи.
Якщо необхідно визначити лише загальну чисельність населення на декілька років уперед, то можна скористатися методом, що базується на коефіцієнті загального приросту населення:

де: -- чисельність населення на початок прогнозного періоду;
-- число прогнозних років.
Даний метод дає правильні результати за стабільної демографічної ситуації. Якщо ж є чітко виражена тенденція до зменшення чи зростання населення, то ця формула доповнюється поправочними коефіцієнтами, а самі прогнозні розрахунки робляться на коротший термін. [1.с.70-71]
Метод екстраполяції: , або:
• Якщо в основу розрахунку береться середньорічний абсолютний приріст, то:

де: –чисельність населення на вихідну дату (базова чисельність);
– період упередження (кількість років);
-- середньорічний абсолютний приріст;
• Якщо в основу розрахунку береться середньорічний темп зростання, то:

де: -- середньорічний темп зростання.[ 5.с.22]
Визначення перспективної чисельності населення мають важливе практичне значення при прогнозуванні чисельності та складу територіальних сукупностей людей. Їх суть полягає в можливості врахування при перспективному аналізі зовнішніх для системи чинників і зменшення відносної похибки при прогнозі невеликих за чисельністю територіальних сукупностей людей. Особлива увага звертається на застосування перспективних обчислень при обгрунтуванні регіональної демографічної політики держави.

Література
1. Лібанова Е.М., Макарова О.В., Позняк О.В., Шевчук П.Є., Шишкін В.С. Демографічні перспективи України: 2000-2075 роки // Зайнятість та ринок праці: Міжвід. наук. зб. - К.: РВПС України НАН України. - 1999. – Вип. 11. - С. 126-141.
2. Людський розвиток регіонів України: аналіз та прогноз (колективна монографія) / за ред. чл.-кор. НАНУ, д.е.н., проф. Е.М. Лібанової. — К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, 2007.— 328 с. — ISBN 978-966-02-4481-8.
3. Медков В.М. Демография: Учебник. 2-е изд. — М.: ИНФРА-М, 2008. — 683 с.— (Высшее образование). — ISBN 978-5-16-002084-6.
4. Позняк О.В., Шевчук П.Є., Шишкін В.С. Методика демографічного прогнозування // Статистика України. - К.: Держкомстат України. - 2000. – Вип. 4. - С. 66-73.
5. Уманець Т.В., Пігарєв Ю.Б. Статистика: Навч. Посіб.—2-ге вид., випр..—К.: Вікар, 2003.

 
kymanjokДата: Четвер, 31.10.2013, 16:59 | Повідомлення # 2
Учасник конференції
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Нагороди: 0
Репутація: 0
Статус: Offline
формул не видно
 
Форум » Матеріали конференції 21-22.05.2009 » Розвиток теорії і методики обліку, аналізу та аудиту » Гринюк Н. Прогнозування перспективної чисельності населення
Сторінка 1 з 11
Пошук: