Личук Наталія Методи обліку витрат: «стандарт-кост» ... - Форум
Четвер, 08.12.2016, 13:58
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Личук Наталія Методи обліку витрат: «стандарт-кост» ... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 21-22.05.2009 » Розвиток теорії і методики обліку, аналізу та аудиту » Личук Наталія Методи обліку витрат: «стандарт-кост» ...
Личук Наталія Методи обліку витрат: «стандарт-кост» ...
conf-cvДата: Четвер, 21.05.2009, 15:49 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Личук Наталія

Наук. керівник Грубляк С.В.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м.Чернівці


Методи обліку витрат: «стандарт-кост» та нормативний метод, проблеми їх застосування


Для підвищення інформативності системи управління підприємством в сучасних умовах ринкових перетворень все більшої актуальності набуває використання методів обліку витрат і калькулювання собівартості продукції, які дозволяють оперативно управляти витратами на виробництві. Такими методами виступають «стандарт-кост» та нормативний метод, застосування яких дає можливість оперативно контролювати й регулювати витрати на підприємстві шляхом їхнього передбачення й попереднього визначення можливих результатів, які плануються одержати.
Головною проблематикою є застосування цих методів обліку та контролю витрат на підприємствах у сучасних умовах та відповідь на питання: «Чому метод стандарт-кост не зайняв у вітчизняному управлінні виробництвом того місця, яке йому належить в усіх розвинених країнах?». Пошук відповіді на ці питання обумовив актуальність теми статті.
Аналіз досягнень попередників у цій галузі свідчить про глибоке й всебічне вивчення цього питання. Система обліку витрат стандарт-кост розкрита в працях Гаррісона Ч., Емерсона Г. та Ганта Х., які започаткували розв’язання поставленої проблеми. Першим автором нормативного методу в СРСР став Жебрак М. Проблематика даного питання розглядалася у працях провідних вчених-економістів Чумаченко М.Г., Маренич Т., Бєлоусової І., Нападовської Л.В., Ластовецького В.О., Мішина Ю. А., Сльозко Т., Слюсарчук Л.І.
Однак, слід зазначити, що деякі питання щодо конкретних шляхів використання на сьогодні залишаються невирішеними та розглянуті не в усіх аспектах. Тому мета статті – вивчити облік витрат за методами стандарт-кост і нормативним, здійснити їх порівняння та виявити причини, чому перший так і не зайняв у вітчизняному обліку того місця, як у західних країнах, а другий нерідко залишається тільки декларацією.
Система обліку витрат стандарт-кост була започаткована в американській практиці управління та бухгалтерського обліку і є самостійним методом калькулювання собівартості одиниці продукції, в основі якого лежить облік стандартних витрат.
Термін "стандарт-кост" дослівно означає стандартні вартості: "стандарт" - кількість необхідних виробничих витрат (матеріальних і трудових) для виготовлення одиниці продукції або заздалегідь обчислені витрати на виробництво одиниці продукції (надання послуг); "кост" - це грошове вираження виробничих витрат, які припадають на одиницю продукції.
Стандарт-кост - це заздалегідь визначені або передбачені кошторисами витрати на виробництво одного виробу або декількох виробів одного виду протягом певного звітного і попереднього періоду, з якими порівнюють фактичну собівартість [5, с.227].
М.Г. Чумаченко під системою стандарт-кост розуміє "розробку норм, стандартів, складання стандартної калькуляції і облік фактичних витрат з виділенням відхилень від стандартів"[8, с.66].
Зміст системи стандарт-кост полягає в тому, що обліковується лише те, що повинно відбутись, а не те, що відбулося; враховується не реальне, а належне, і обґрунтовано відображаються відхилення, які виникли. Таким чином, в основі лежить чітке, тверде запровадження норм витрат матеріалів, енергії, робочого часу, праці, заробітної плати та інших витрат, пов'язаних з виготовленням будь-якої продукції або напівфабрикатів.
Необхідно зазначити, що «стандарт-кост» має такі характерні особливості: використання спеціальних рахунків для відображення наявних відхилень; відсутнє документування відхилень, оскільки основне завдання - не допускати їх; у разі виявлення відхилень завжди встановлюється, наскільки суттєві виявлені відхилення і для вирішення яких проблем використовуються.
Переваги системи стандарт-кост перед іншими методами обліку витрат на виробництво полягають в наступному:
• використовується для прийняття рішень, особливо, якщо стандарти розроблені окремо по змінних елементах витрат, а також при правильно встановлених цінах на матеріали і нормах витрат на робочу силу;
• на підставі встановлених стандартів можна заздалегідь визначити суму очікуваних витрат на виробництво і реалізацію виробів, обчислити собівартість одиниці виробу для визначення цін, а також скласти звіт про прибутки та збитки;
• менш складна техніка ведення обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції;
• система стандарт-кост може використовуватись для оцінки виконання замовлення; корисна при прийнятті рішень, а також при правильному встановленні ціни на матеріали та норми витрат робочої сили;
• при правильній організації стандарт-косту потрібен менший бухгалтерський штат, ніж при обліку минулих витрат.
Проте, можна виділити й наступні недоліки: важко скласти стандарти згідно з технологічною картою виробництва; зміна цін, викликана конкурентною боротьбою за ринки збуту товарів, інфляцією ускладнює обчислення незавершеного виробництва і вартості залишків готових виробів на складі; не на всі виробничі витрати можна встановлювати стандарти, що зумовлює іноді послаблення контролю за ними на місцях. При виконанні підприємством великої кількості різних за характером і типом замовлень за порівняно короткий час обчислювати стандарт на кожне замовлення незручно.
Розглянувши нормативний метод обліку витрат, необхідно зазначити, що він ґрунтується на тих принципових положеннях, що й аналог західного зразка, тому за основними ознаками методологічно повторює «стандарт-кост». Проте деякі найсуттє¬віші методологічні моменти «стандарт-кост» не враховуються нормативним мето¬дом, в зв'язку з чим він не зайняв достойного місця в оперативному управлінні виробничими процеса¬ми.
В основу системи нормативного обліку виробничих витрат покладено такі найважливіші принципи [4,с.4]: попереднє нормування витрат і обчислення нормативної собівартості одиниці продукції; систематичний і своєчасний облік змін норм та оперативне визначення впливу цих змін на собівартість продукції; попередній контроль витрат на основі первинних документів і фіксація відхилень від норм в момент їх виникнення з одночасним виявленням причин та винних; щоденна інформація про відхилення від норм.
Отже, основними завданнями нормативного методу є своєчасне запобігання нераціональному використанню ресурсів й оперативний аналіз витрат на виробництво, виконання робіт чи надання послуг, оскільки останній уможливлює розкриття неврахованих при плануванні та в практичній роботі резервів.
Порівнюючи вітчизняний нормативний метод обліку витрат на виробництві із американською системою «стандарт-кост», можна встановити такі подібні ознаки:
• суворе попереднє нормування витрат на основі встановлених норм витрат ресурсів за окремими статтями витрат до початку звітного періоду;
• здійснення окремого обліку та контролю витрат на виробництво за чинними нормами й відхиленнями від норм за місцями їх виникнення і за центрами відповідальності;
• систематичне узагальнення відхилень від норм з метою використання інформації про відхилення для оперативного усунення негативних явищ у виробничому процесі.
Серед суттєвих відмінностей доцільно виділити наступні:
• за системи обліку «стандарт-кост» не здійснюється відокремлений облік змін норм витрат, оскільки норми (стандарти) встановлюються на тривалий період і переглядаються тільки при істотних змінах в організації виробництва;
• можливе застосування різних норм витрат за їх видами;
• ведення обліку відхилень від норм на окремому рахунку, за кожною статтею витрат;
• накопичення відхилень від норм витрат протягом звітного періоду на відповідних рахунках та їх подальше списання на фінансові результати.
Проведений аналіз двох методів обліку витрат і калькулювання собівар¬тості продукції з усією очевидністю розкрив об¬ставини, чому в системі управління виробництвом на підприємствах не зайняв вагомого місця аналог американської системи «стандарт-кост» - нормативний метод. Цьому перешкодили певні причини: замість того, щоб на рахунках бух¬галтерського обліку відображувати витрати ресур¬сів за науково обґрунтованими нормами, як це від¬бувається у зарубіжному обліку, та порівнювати їх з фактичними витратами загальними сумами у кін¬ці звітного періоду, в нашому обліку витрати по¬трібно було відображувати і в синтетичному, і в аналітичному. Крім того, для використання в практичній діяльності системи обліку витрат і калькулювання «стандарт-кост» вкрай необхідна чітка алгоритмізація дій, без якої неможливий контроль на всіх стадіях облікових процесів.
Нормативний метод передбачає еко¬номічну грамотність кадрів, усвідомлення завдань, що стоять перед колективом у галузі раціоналіза¬ції використання ресурсів, однак на багатьох під¬приємствах такого рівня культури не досягли і, як наслідок, управління відхиленнями не організова¬но [4, с.8].
Головною причиною, того, що нормативний метод обліку та контролю витрат як аналог системи «стандарт-кост» не зайняв у віт¬чизняному управлінні виробництвом того місця, яке йому по праву належить в усіх розвинених країнах є те, що не всі змогли розібратися, хто буде цю роботу виконувати іншим не потрібні були такі дані.
Нормативний метод обліку витрат тільки тоді буде найбільш ефективним, коли він не фрагментарно, а повністю відповідатиме зарубіжному зразку «стандарт-кост», який є надзвичайно прогресивним та актуальним і на сьогодні. Це не тільки оперативне планування витрат, яке потрібне представникам управлінського апарату. Це також їх облік на бухгалтерських рахунках не за документами на фактичні витрати, а за нормативними документами з одночасним відображенням відхилень лише у фінансових результатах.
Для широкого використання у сучасній практичній діяльності цієї методики потрібно, з одного боку, щоб управлінці захотіли отримувати таку інформацію, а з іншого — зацікавити морально й матеріально бухгалтерський апарат у виконанні такої роботи.
Список використаних джерел
1. Бєлоусова И. Методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції // Бухгалтерський облік й аудит. - 2006. - № 9. - с. 3-5.
2. Маренич Т. Методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції // Бухгалтерський облік і аудит. – 2006. - №12. – с. 19-25.
3. Мішин Ю.А. Управлінський облік: керування витратами й результатами виробничої діяльності: Монографія. – М., 2002. - 176 с.
4. Сльозко Т. Методи обліку витрат «стандарт-кост» і нормативний: історія та сучасність// Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. - № 7 – С.3-9.
5. Бутинець Ф.Ф., Давидюк Т.В., Малюга Н.М., Чижевська Л.В. Бухгалтерський управлінський облік: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит»/ За редакцією Бутинця Ф.Ф., 2-ге вид. –Житомир: ПП «Рута», 2003. – 480 с.
6. Ластовецький В. О. Галузевий бухгалтерський облік: проблеми теорії і практики. - Чернівці, 2005. - 200с.
7. Нападовська Л.В. Управлінський облік: Підручник для студентів вищ. навч. закладів – К.: Книга, 2004 – 544 с.
8. Чумаченко М.Г. Облік та аналіз в промисловому виробництві США. – М: Фінанси,1971. – 240 с. – С.66.

 
Форум » Матеріали конференції 21-22.05.2009 » Розвиток теорії і методики обліку, аналізу та аудиту » Личук Наталія Методи обліку витрат: «стандарт-кост» ...
Сторінка 1 з 11
Пошук: