Четвер, 28.03.2024, 18:10
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Поштарь О., Value-Based Management (VBM) ... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Матеріали конференції 15.01.2015 » Стратегії економічного розвитку підприємств в умовах глобалізації » Поштарь О., Value-Based Management (VBM) ...
Поштарь О., Value-Based Management (VBM) ...
conf-cvДата: Середа, 21.01.2015, 12:14 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline





Поштарь Оксана,





5 курс, спец. «Економіка підприємства», д.ф.н.
Наук. кер. – Гнатишина Наталія Дмитрівна
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м. Чернівці





Value-Based Management (VBM) як один із підходів щодо управління вартістю підприємства в Україні




Постановка проблеми. Потреба в управлінні вартістю підприємства, на сьогодні, набула досить великих обертів. Причиною цього стала конкурентна боротьба підприємств на ринку капіталу інвесторів та акціонерів. До того ж, управління вартістю підприємства є однією із сучасних вимог щодо ведення бізнесу. Тому, слід звернути увагу на концепцію вартісно-орієнтованого управління - VBM (Value Based Management), яка стала концепцією управління, що спрямована на якісне поліпшення стратегічних і оперативних рішень на всіх рівнях підприємства за рахунок концентрації зусиль на ключових чинниках вартості.
Аналіз останніх досліджень. Великий внесок в розробку концепції вартісно-орієнтованого управління (VBA) зробив А. Раппапорт, який вважається засновником даної концепції та є автором праці «Створення вартості для акціонерів». Також сутність фінансових інвестицій розглядають у своїх працях такі дослідники, як: Т. Коупленд, Т. Коллер, Дж. Муррин, Г. Островська Г., Серединська І. Насколько , Сотнікова А., Шатилова Л.
Постановка завдання. Основним завданням статті є дослідження Value-Based Management (VBM) як концепції управління вартістю підприємства та її вплив на економіку України.
Виклад основного матеріалу. Найбільш повне визначення даного поняття дав Інститут управлінського обліку (Нью-Джерсі, США). Отже, вартісно-орієнтоване управління – це підхід в менеджменті при якому компанія об’єднується у спільному прагненні, аналітичних методах та управлінських процесах для максимізації її вартості, зосередивши увагу на прийнятті ключових управлінських рішень [6].
Тобто, можна зробити висновок, що вартість компанії визначається її майбутніми дисконтованими грошовими потоками. Цінність створюється тільки тоді, коли компанії інвестують капітал в прибутковості, що перевищують вартість цього капіталу.
Концепція управління вартістю компаній як нова ідеологія корпоративного управління зародилася в 80 рр. ХХ ст. у США. Вперше її теоретично обґрунтував А. Раппапорт. У своїй роботі «Creating Shareholder Value: The New Standard for Business Performance» («Створення вартості для власників: новий стандарт ведення бізнесу») він вперше доводить необхідність фокусування зусиль менеджерів на зростанні вартості для інвесторів. Головною ідеєю автора є оцінка ефективності інвестиційної та фінансової стратегії корпорації на основі її здатності створювати акціонерну вартість (Shareholder Value Added, SVA). У своїй праці «Ten Waуs to Create Shareholder Value» («Десять принципів створення вартості для власників») автор першим визначив основні принципи VBM на підприємстві [1].
Слід наголосити, що абревіатура VBM (Value-Based Management) з'явилися в 1990-х рр., коли Т. Коупленд, Т. Коллер, Дж. Муррин видали свою працю «Valuation: Measuringand Managing The Value of Companies» («Вартість компанії: оцінка та управління»), що стала фундаментом вартісно-орієнтованого менеджменту в світі [2].
Як і кожна концепція економічних наук, концепція вартісно-орієнтованого управління має як свої переваги, так і недоліки.
Серед основних переваг концепції VBM є можливість її використання всередині компанії (тобто на всіх етапах створення вартості); в той же час ця концепція буде зрозумілою для зовнішніх користувачів; вона являє собою зручний інструмент порівняння; має позитивний ефект для аналізу розподілу ресурсів; дозволяє краще зрозуміти альтернативні переваги інвестиційних джерел; може використовуватися як інструмент аналізу стратегії компанії; виявляє позитивний ефект на загальний фінансовий результат; допомагає менеджменту компанії сфокусуватися на факторах, що створюють вартість і дозволяє створити більш високу акціонерну вартість.
Серед недоліків виділимо те, що існує багато різних видів показників і методик розрахунку. Особливо слід відмітити такі недоліки цієї концепції: неточність розрахунків для компаній малого бізнесу через складність прогнозування вартості грошових потоків; великі затрати щодо її практичного впровадження; велика ступінь складності проведення розрахунків; складність переведення показників бухгалтерського обліку в показники, що мають економічну суть; складність вимірювання ключових показників теорії вартісно-орієнтованого менеджменту.
Основне завдання VBM – побудувати таку систему управління, яка дозволяла б досягати поставленої мети – максимізації вартості компанії. В основі VBM лежать припущення: щоб досягти мети максимізації вартості, необхідно [4]:
• по-перше, зрозуміти, що веде до досягнення мети (чим необхідно управляти);
• по-друге, навчитися вимірювати і результат, і чинники, які ведуть до цього результату;
• по-третє, «прищепити» менеджерам вартісне мислення – розуміння того, що всі дії повинні бути спрямовані на зростання вартості компанії;
• по-четверте, залучити всіх співробітників, а не тільки керівництво для досягнення загальної мети.
Дослідження 800 американських компаній, показало, що їх менеджмент знає, що виняткове зростання вартості вимагає високої прибутковості в короткостроковій і високого зростання в довгостроковій перспективі [3].
Мова ведеться про ключові чинники вартості, які можна проілюструвати на основі моделей розрахунку економічного прибутку (EVA), що характеризує зростання вартості в поточному періоді. Показник розраховують за формулою:
EVA = NOPAT - (WACC *ІС),
де NOPAT (Net Operating Profit After Tax) – чистий операційний прибуток за вирахуванням податків, але до виплати відсотків;
- WACC (Weighted Average Cost of Capital) – середньозважена ціна капіталу;
- ІС (Invested Capital) – сума інвестованого в компанію капіталу.
Таким чином, EVA дозволяє визначити фактичний прибуток компанії після покриття всіх витрат на капітал (Economic Profit). Якщо показник протягом тривалого часу позитивний, то компанія нарощує свою вартість, якщо негативний – втрачає.
Крім EVA існує низка інших показників, які активно використовують в VBM. Серед них:
• MVA (Market Value Added – додана ринкова вартість) – різниця між ринковою вартістю фірми і вартістю інвестованого в компанію капіталу;
• SVA (Shareholder Value Added – акціонерна додана вартість) – різниця між розрахунковою і балансовою вартістю акціонерного капіталу;
• CFROI (Cash Flow Return on Investment – дохідність інвестицій на основі грошового потоку) – відношення скоригованого на інфляцію грошового потоку від операційної діяльності до скоригованого на інфляцію розміру інвестицій [7].
Концепція VBM досить часто впроваджують на зарубіжних підприємствах. Система управління, орієнтована на збільшення вартості фірми, поширилася в світовій практиці в останні 20 років. У США корпорації приділяють увагу таким систем від 1980 рр., у Європі – від 1990-х. Менеджери великих корпорацій дедалі частіше використовують для оцінки їхньої поточної ефективності загалом та підрозділів вартісно-орієнтовані показники [3].
Уже є чимало прикладів успішного застосування концепції VBM. Найбільш яскравий – компанія Coca-Cola. З 1981 року, коли вона вперше розрахувала EVA, акції виросли в ціні з 3 дол. за акцію до приблизно 60 дол. натепер. Відомими компаніями, які також успішно запровадили систему VBM, є SPX, Herman Miller, Equifax, Hasco [7].
Досвід закордонних компаній, які використовують принципи VBM-управління, сформульовані в рамках цієї концепції, мають перевагу над компаніями аналогічних галузей бізнесу через використання більш ефективної системи організації бізнесу.
Але при цьому слід наголосити, що впровадження VBM не завжди призводить до позитивних змін в діяльності компанії. Прикладом неефективного впровадження VBM є одна з найбільших американських телекомунікаційних компаній AT&T. Так, у 1994 році керівництво компанії ухвалило рішення про перехід на систему вартісного-орієнтованого управління підприємством, що базується на показнику EVA. Але вже в 1997 році вона повністю відмовилася від використання цього підходу через нездатність менеджерів вирішити наступні дві проблеми, пов’язані з використанням EVA [3]:
• неузгодженість між EVA і створенням акціонерної вартості, що виникла внаслідок використання амортизаційного методу бухгалтерського обліку згідно з GAAP;
• складності за визначенні мотиваційних завдань на основі EVA для менеджерів.
Внаслідок цих причин за період використання VBM-підходу в управлінні вартість компанії AT&T упала на 9%.
Як показує світовий досвід, застосування VBM має деякі обмеження, і не всі компанії можуть отримати з цього інструмента однакову користь. VBM, що фокусує увагу на показниках повернення на капітал, краще сприймається в капіталомістких, виробничих галузях, на відміну від компаній сфери послуг, де значно більше уваги слід приділяти розвитку людських ресурсів.
Вважають, що до впровадження VBM краще підготовлені компанії, що зазнають фінансових труднощів, ніж ті, у яких справи і так ідуть добре, а також щойно створені підприємства, яким не потрібно руйнувати наявні норми корпоративної культури.
Щодо впровадження VBM в Україні, то у 2011 р. Інститут контролінгу Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана провели експертне дослідження вітчизняних підприємств щодо використання ними інноваційних інструментів фінансового управління. Результат показав вкрай низький рівень розвитку VBM в корпоративному секторі України. Лише 5% досліджуваних підприємств розраховують вартісно-орієнтовані показники (EVA, CVA). Близько 30% великих компаній взагалі не обчислюють середньозважену вартість капіталу (WACC) і не використовують ставку дисконтування як для цілей вартісно-орієнтованого управління, так і для оцінки бізнес-проектів. Крім того, на 16% підприємств оцінку інвестицій не проводять в принципі, a керівники фінансово-економічних служб 11% досліджуваних компаній взагалі не чули про такий інструмент, як ставка дисконтування [5].
Ці дані свідчать про низький рівень впровадження концепції VBM на українських підприємствах. То чи потрібно їм переходити на вартісно-орієнтовану систему управління? Так, у світі є чимало прикладів ефективності цієї концепції. Але наскільки вона підходить для української економіки?
Річ у тім, що в українській економіці існує низка перешкод, які роблять ідеальну концепцію не зовсім «ідеальною». Серед них:
• недостатній розвиток фондового ринку;
• закритість суб’єктів бізнесу;
• непередбачуваність багатьох умов, якими є несподівані зміни законодавства або упереджене ставлення до компанії державних органів з політичних причин [7].
На нашу думку, ValueBased Management як концепція управління вартістю підприємства найближчим часом не поширюватиметься на вітчизняних підприємствах. Причиною цього є невідпрацьований зарубіжний досвід, до того ж застосування цього методу полягає в тому, що його складно рахувати і складно впроваджувати. По-перше, щоб розраховувати EVA, компанії потрібно перейти від традиційних форм звітності до управлінських. По-друге, знадобляться додаткові матеріальні та людські витрати, оскільки VBM вимагає певних розрахункових моделей. Крім того, персонал компанії навряд чи легко сприйме цей метод, що, безсумнівно, теж потрібно враховувати.
Отже, запропоноване визначення вартісно-орієнтованого управління, на відміну від існуючих, враховує усі види витрат та доходів, які здійснюються нині та будуть здійснюватися у майбутньому та дає змогу оцінювати вплив нефінансових факторів на результати діяльності компанії.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Rappaport, Alfred. Creating Shareholder Value: The New Standard for Business Performance. New York: Free Press, 2000.
2. Коупленд Т., Коллер Т., Муррин Д. 1999.Стоимость компаний: оценка и управление/ Т. Коупленд, Т. Коллер, Д. Муррин — 3-е изд., перераб. и доп. / Пер. с англ. — М.: ЗАО «Олимп—Бизнес», 2005. — 576 с: ил. ISBN 5-901028-98-8 (рус.)
3. Назаренко І. Л., Сухорукова Т. Г. Український державний університет залізничного транспорту: «Впровадження концепції вартісно-орієнтованого управління в діяльності ПАТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» » УДК: 330.142: 656.2 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ekuzt.gov.ua/node/85
4. Островська Г., Серединська І. Насколько успешен ваш бизн: Огляд теоретичних концепцій стратегічного управління наоснові зростання вартості // Г. Островська, І. Серединська: Галицький економічний вісник. — 2009. — № 1. — С. 10-18.
5. Офіційний сайт КНЕУ [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://kneu.edu.ua/ua....rolling
6. Сотнікова А. В. «Еволюція концепції вартісно-орієнтованого управління» / А. В. Сотнікова [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/13290/1/041
7. Шатилова Л. «Value-Based Management в українських реаліях: чи варто вітчизняним компаніям добре вартувати?» [Електронний ресурс]. Режим:доступу:http://ua.prostoblog.com.ua/biznes/rozvitok/value_based_management_v_ukrayinskih_realiyah_chi_varto_vitchiznyanim_kompaniyam_dobre_vartuvati


 
Форум » Матеріали конференції 15.01.2015 » Стратегії економічного розвитку підприємств в умовах глобалізації » Поштарь О., Value-Based Management (VBM) ...
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: