Буряк І., Красноголовець М., Публічне адміністрування... - Форум
Неділя, 04.12.2016, 12:12
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Буряк І., Красноголовець М., Публічне адміністрування... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 15.01.2015 » Соціально-політичні перспективи розбудови державності України » Буряк І., Красноголовець М., Публічне адміністрування...
Буряк І., Красноголовець М., Публічне адміністрування...
conf-cvДата: Середа, 21.01.2015, 12:04 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline





Буряк Іванна, Мар'яна Красноголовець,





5 курс,
спец. «Менеджмент організацій торгівлі», д/ф,
Наук. кер. – Дмитрюк О.М.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці





Публічне адміністрування як системне явище у суспільстві




Публічне адміністрування, як системне суспільне явище відображує багатогранну діяльність органів трьох гілок влади та органів місцевого самоврядування по здійсненню внутрішніх і зовнішніх функцій держави, спрямовану на формування політики, вироблення, ухвалення та реалізацію форм і механізмів впливу на всі сфери та процеси життєдіяльності суспільства з метою досягнення та підтримання соціоекономічної рівноваги на підставі взаємоузгодження загальнодержавних, регіональних, групових та індивідуальних інтересів.
Сьогодні в українському суспільстві очевидною є стурбованість низькою якістю публічного управління, невідповідністю суспільних витрат на здійснення публічної влади й віддачею, що отримує суспільство. Це зумовлює потребу ґрунтовного оновлення публічного адміністрування.
Слід наголосити, що роль публічної влади в переведенні країни на передовий рівень першорядна: у сучасному світі існує вже багато прикладів, коли держави, не володіючи природно-ресурсними й матеріальними перевагами, виходять на високий рівень і підвищують якість життя завдяки професійному й сучасному інструменталізованому демократичному врядуванню.
В умовах реформування державного управління української держави особливого значення набуває впровадження новітніх управлінських практик у загальну систему державотворення. Публічне адміністрування останнім часом є предметом вивчення багатьох вчених і фахівців як вітчизняних, так і зарубіжних. Але, незважаючи на це, залишаються невирішеними питання в понятійно-категоріальному апараті, теоретичних, методологічних та практичних аспектах, а також нормативно-правовому забезпеченні.
Питання публічного адміністрування аналізували такі науковці, як А. Авер’янов, В. Бакуменко, І. Грицяк, В. Загорський, А. Колодій, І. Коліушко, М. Лахижа, В. Малиновський, В. Мартиненко, П. Надолішний, Н. Нижник, Т.Семенчук, О. Черчатий, Ю. Шаров та ін.
Ю. Шаров пропонує вважати адміністрування (“administration”) чітким розподілом повноважень і обов’язків між учасниками процесу та інформаційно-комунікативне забезпечення вертикальної та горизонтальної координації між суб’єктами врядування [2, с. 7].
На думку Т. Семенчук, публічне адміністрування – це метод управління, який з одного боку забезпечує надання суспільству послуг щодо законодавства, з іншого боку - реалізацію обраного типу політики, що втілюють державні службовці, яким було делеговано повноваження під час волевиявлення народу на виборах як в межах країни, так і закордоном у всіх напрямах її прояву [3].
Вважаємо, що публічне адміністрування – це управління та реалізація різних урядових заходів і завдань з наданням публічних послуг, які пов’язані з виконанням і дотриманням законів та установ уряду і апарату управління.
Проаналізувавши праці вищенаведених авторів можна стверджувати, що в сучасному розумінні поняття «публічне адміністрування» охоплює три виміри:
• урядування (governance) як процес колективного вироблення та реалізації стратегічних рішень на основі механізмів консенсусу формування й узгодження політики та координації дій ключових учасників;
• адміністрування (administration) як чіткий розподіл повноважень і обов’язків між учасниками процесу та інформаційно-комунікативне забезпечення вертикальної та горизонтальної координації дій між суб’єктами врядування;
• менеджмент (management) як сукупність процесів, що спираються на інституційну основу адміністрування і спрямовані на забезпечення виконання стратегічних рішень, прийнятих у системі врядування, за рахунок використання раціональних управлінських технологій, методів, засобів і форм управління [1].
Головним призначенням публічного адміністрування є забезпечення функціонування і розвитку суспільства з метою досягнення певної мети (або наперед визначеної сукупності цілей).
Кожна галузь знань наділена своїми специфічними рисами. Публічне адміністрування володіє такими особливостями:
1. Спирається на державну владу, підкріплюється і забезпечується нею.
2. Поширюється на все суспільство і за його межі у сфері проведення державної міжнародної політики. Саме держава шляхом законодавчої діяльності встановлює основні, загальні й типові правила (норми) поведінки людей.
3. Діє системно, поєднуючи функціонування таких структур, як механізм держави, державний апарат, державну службу і публічні прояви суспільства [4,с. 6].
Цілісність публічного адміністрування як системного явища виявляється наявністю нових інтегративних якостей на відміну від його складових підсистем, компонентів, елементів. Це надає змогу:
- виділяти найбільш суттєві та сталі зв’язки явищ і процесів, формулювати специфічні об’єктивні закономірності, додержуватись їх вимог у реальній державно-управлінській діяльності;
- систематизувати, класифікувати та упорядковувати здійснення державно-управлінських відносин;
- виявляти внутрішні суперечності та формувати дієві механізми їх розв’язання;
- визначати загальні тенденції, можливості та спрямованість державно-управлінських трансформаційних процесів;
- виявляти внутрішні та зовнішні чинники, що суттєво впливають як в цілому на систему публічного адміністрування, так і на її складові частини;
- здійснювати перехід від цілісно-обгрунтованого підходу до визначення особливого в характеристиках підсистем, елементів, часткових процесів тощо;
- своєчасно виявляти обмеження, що можуть перешкоджати якісному оновленню системи публічного адміністрування як внутрішньоорганізованої та упорядкованої цілісності;
- попереджати негативні наслідки, зумовлені значними змінами навіть одного з елементів системи, що призводе до виникнення диспропорційності, незбалансованості рівня його розвитку з усіма іншими складовими елементами, знижуючи можливості реалізації управлінського потенціалу;
- підвищувати адаптаційні можливості публічного адміністрування, скорочувати строки його доцільного пристосування до зміни ситуацій у зовнішньому та внутрішньому середовищах;
- активізувати реалізацію властивостей публічного адміністрування як самоорганізованої системи на підставі формування та впровадження ефективних механізмів самовдосконалення та саморозвитку [5].
Сучасним процесам, які відбуваються в українському суспільстві, притаманні різноманітні напрями впливу. Всі процеси як у політичному, економічному, соціальному та культурологічному середовищі вимагають стабілізації шляхом використання нових моделей управління як у публічному адмініструванні, так і у державному управлінні.
Існує три загальновідомі моделі публічного адміністрування:
• Old Public Management;
• New Public Management;
• Good Governance.
Перша модель є класичною бюрократичною формою організації, яка була описана Максом Вебером. Old Public Management є ідеальним типом раціональної форми правління, що завдяки принципу праводержавності відзначається високим рівнем прогнозованості для політики і для громадян.
New Public Management є сукупністю адміністративно-політичних стратегій реформування. В її основу покладено переважно тлумачення адміністративної діяльності з точки зору приватної економіки.
Остання модель - «Good Governance», яка витіснила концепцію «публічного адміністрування». Вона формує новий підхід до розуміння самоврядування, яке повинне бути відкритим, доступним, підзвітним, підконтрольним і чутливим до вимог громадян, їх потреб і прохань.
Таким чином, публічне адміністрування є комплексним засобом, який забезпечує функціонування найважливіших сфер суспільної діяльності, регулює взаємовідносини між громадянами та державною владою, вирішує наявні конфлікти між елементами системи в якій функціонує, розробляє заходи, які допомагають підвищити якість та ефективність державного управління, як складової публічного адміністрування та охоплює всі аспекти суспільного життя і формує їх у цілісну систему.
В Україні публічне адміністрування не виконує всіх своїх можливих функцій, оскільки знаходиться на середньому рівні розвитку, а це, в свою чергу, зумовлює необхідність ґрунтовних якісних перетворень наявних механізмів управління. Довгоочікувані реформи місцевого самоврядування в Україні неминучі. І місцева публічна влада має бути добре методологічно та інструментально озброєною для реалізації принципів результат-орієнтованої діяльності, що є запорукою досягнення європейських стандартів рівня і якості життя. Наведені вище підходи та моделі вже достатньо широко й успішно застосовуються у країнах ЄС і окремих містах та регіонах України та надалі знаходять свою підтримку у сучасному суспільстві.
Публічне адміністрування охоплює систему державної виконавчої влади і місцеве самоврядування, і є діяльністю з формування, впровадження, оцінювання та модифікації публічної політики.
Отже, публічне адміністрування - це систематично здійснюваний цілеспрямований вплив людей на суспільну систему в цілому або її окремі ланки на підставі пізнання й використання властивих системі об'єктивних закономірностей і тенденцій в інтересах досягнення поставленої мети, забезпечення її (системи) оптимального функціонування та розвитку.

Список використаної літератури:
1. Безверхнюк Т. М. Європейські стандарти врядування на регіональному рівні : [монографія] / Т. М. Безверхнюк, С. Є. Саханенко, Е. Х. Топалова ; за заг. ред. Т. М. Безверхнюк. – О. : ОРІДУ НАДУ, 2008. – 328 с.
2. Шаров Ю. П. Інноваційні інструменти публічного адміністрування: європейський контекст / Ю. П. Шаров // Публічне управління: теорія та практика : зб. наук. пр. Асоціації докторів наук з державного управління. – Х.:ДокНаукДержУпр, 2010. – № 1. – С. 5–9.
3. Сутність дефініції «Публічне адміністрування» [Електронний ресурс]/http://www.rusnauka.com/31_NNM_2013/Gosupravlenie/3_147871.doc.htm
4. Чернов С. І. Текст лекцій з дисципліни «Публічне адміністрування» / С. І. Чернов; С. О. Гайдученко; Харк. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. – Х. : ХНУМГ, 2014. – 98 с.
5. ПРЕДМЕТ І МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ [Електронний ресурс]/ http://5fan.info/jgeujgotrjgejgeyfs.html


 
Форум » Матеріали конференції 15.01.2015 » Соціально-політичні перспективи розбудови державності України » Буряк І., Красноголовець М., Публічне адміністрування...
Сторінка 1 з 11
Пошук: