Власова А., Фрунза С., Досвід публічного адміністрування ... - Форум
Пятниця, 09.12.2016, 19:23
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Власова А., Фрунза С., Досвід публічного адміністрування ... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 15.01.2015 » Соціально-політичні перспективи розбудови державності України » Власова А., Фрунза С., Досвід публічного адміністрування ...
Власова А., Фрунза С., Досвід публічного адміністрування ...
conf-cvДата: Середа, 21.01.2015, 12:02 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline





Анастасія Власова, Станіслав Фрунза,





5 курс,
спец. «Менеджмент організацій торгівлі», д/ф
Науковий керівник – Дмитрюк О.М.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці





Досвід публічного адміністрування в країнах Сходу




У статті розглянуто чинники швидкого економічного зростання на тлі порівняно низького рівня державного управління в країнах Сходу. Висвітлено причини парадокса, при якому видатні за сукупністю досягнення в сфері розвитку не супроводжуються покращенням якості державного управління.

Ефективне державне управління, що вимагає прозорості, підзвітності, верховенства закону, а також ефективних і реально діючих інститутів, вважається одним з найважливіших умов економічного розвитку, в той час як неефективне управління може гальмувати економічне зростання навіть в найбільш динамічних системах.
Але швидке економічне зростання, що дозволило країнам Азії скоротити відставання від країн з розвиненою економікою і вивести мільйони людей зі стану бідності, відбулося незважаючи на якість управління, яке за всіма стандартними критеріями слід визнати незадовільним і неоднорідним.
Дослідженням даного питання займались такі вчені як А. Авер’янов, В. Бакуменко, І. Грицяк, В. Загорський, В. Кикоть [3], А. Колодій, І. Корженко В. [2], М. Лахижа, В. Малиновський, В. Мартиненко та інші.
Для того, щоб з'ясувати роль державного управління в процвітанні азіатських країн, ми проаналізували великий обсяг досліджень і дійшли висновку, що дану проблему не слід зводити до простої оцінки якості управління. На різних етапах розвитку країни в гру вступають самі різні чинники. І далеко не всі аспекти державного управління рівнозначні в кожен конкретний момент часу. При визначенні пріоритетів реформи державного управління необхідно враховувати культурні та інституціональні реалії, приділяючи особливу увагу тим проблемам, які більшою мірою перешкоджають зростанню і розвитку країни.
Економічні успіхи азіатських країн добре відомі. Слідом за швидким відновленням Японії після Другої світової війни і поширенням її економічного впливу на весь регіон Гонконг, Південна Корея, Сінгапур і Тайвань, провінція Китаю, перетворилися на так звані «нові індустріальні країни» - всього за одне покоління вони вирвалися з бідності і набули статус країн з високими доходами. Потім в Китаї були проведені ринкові реформи, що поклали початок його стійко швидкому економічному зростанню. За останнє десятиліття до числа азіатських тигрів приєдналися В'єтнам, Індія, Індонезія, Малайзія, Таїланд і Філіппіни [1].
Ці зміни змінили глобальний економічний ландшафт. За останні три десятиліття ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності (ПКС) в країнах Азії зріс в 14 разів - з 497 доларів США в 1980 році до 6844 доларів США в 2012 році, середній щорічний приріст становив 8,5 відсотка. За винятком викликаного азіатською фінансовою кризою спаду в 1997-1998 роках, економічне зростання залишилося стабільним - навіть після недавнього світової фінансової кризи. В даний час на частку країн, що розвиваються Азії припадає приблизно одна третина всього світового ВВП за ПКС [4].
Прискорене економічне зростання дозволило країнам регіону домогтися значних успіхів у подоланні бідності.
З 1990 по 2010 рік кількість людей, що живуть за межею бідності, скоротилася приблизно на 700 мільйонів чоловік. Серед інших індикаторів бідності, не пов'язаних з доходами, поширення початкової освіти стало практично загальним як для дівчаток (89 відсотків), так і для хлопчиків (91 відсоток); рівень дитячої смертності в 1990-2011 роках скоротився вдвічі; а до чистої питної води зараз мають доступ більше 85 відсотків домашніх господарств (у порівнянні з приблизно 75 відсотками у 1990 році).
Але ці досягнення не супроводжувалися аналогічним прогресом у сфері державного управління.
Концепція державного управління - широке поняття, але майже у всіх випадках включає наступні аспекти: участь і підзвітність, політична стабільність, відсутність насильства, ефективність органів державного управління, якість нормативного регулювання, верховенство закону і боротьба з корупцією [3, c. 26].
В основі різних наборів показників кількісної оцінки аспектів державного управління лежать найрізноманітніші підходи, але всі вони вказують на незмінно низький рівень державного управління в країнах Азії.
Один з таких наборів (публікується в «Міжнародному довіднику державних ризиків» (ICRG) з 1980 року) свідчить про низьку якість державного управління в країнах Азії в порівнянні з країнами-членами Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) при обмеженою конвергенції. Починаючи з 1993 року показники верховенства закону і якості роботи держапарату покращилися лише незначно в порівнянні з середніми показниками по ОЕСР. Після азіатської фінансової кризи 1997 року країни зосередилися на подоланні її негативних наслідків. Істотно знизилася ефективність систем та інститутів, покликаних боротися з корупцією, і для її відновлення потрібен час [1].
Показники Worldwide Governance (WGI) містять результати, схожі з результатами індексу ICRG. Найбільш високі показники в 1996 і 2011 роках серед усіх регіонів світу були у країн ОЕСР. Показники країн Африки на південь від Сахари, навпаки, були найнижчими в 2011 році, за винятком таких параметрів, як політична стабільність, відсутність насильства, а також участь і підзвітність. Показники країн Азії за всіма показниками були лише незначно краще, ніж у країн Африки на південь від Сахари, і на одному рівні з країнами Близького Сходу і Північної Африки - двома регіонами, темпи економічного зростання і подолання бідності в яких були набагато повільніше. Показники розвитку азіатських країн були в цілому нижче, ніж у країн Латинської Америки і Карибського басейну, що не входять в ОЕСР європейських країн і країн ОЕСР. З усіх шести параметрів, що враховуються в індексі WGI, показники участі, підзвітності та боротьби з корупцією в регіоні були особливо низькими в 2011 році. Таке положення зберігалося без істотних змін з 1996 по 2011 рік [4].
Показники політичної стабільності і відсутності насильства в країнах Азії перевищують значення загальносвітового індикатора. Але по п'яти іншим показниками вони відстають. Зокрема, після поправки на відмінності в доходах країни Азії, без урахування країн Близького Сходу і Північної Африки, опиняються на останньому місці за такими параметрами, як участь і підзвітність, боротьба з корупцією і якість нормативного регулювання. Не дивно, що саме за цими трьома елементами державного управління країни Азії найбільше відстають від країн ОЕСР з розвиненою економікою.
Отже, країни Азії, що розвиваються представляють собою парадокс. В останні десятиліття в них спостерігається стійко швидке економічне зростання на тлі порівняно низького рівня державного управління. Відносний економічний успіх регіону, як видається, суперечить тому інтуїтивному принципу, що економічному розвитку супроводжує якісне управління. Відповідно до цієї точки зору, добре державне управління є передумовою таких найважливіших факторів стійкого економічного розвитку, як ефективніший розподіл праці, більш висока окупність інвестицій, а також ефективна реалізація соціально-економічної політики.
Вважають, що чим ефективніше державне управління, тим швидше економічне зростання і тим краще результати розвитку. Щоб знайти розгадку азіатського парадоксу, розглянемо три різні точки зору на це співвідношення.
Існує позитивний взаємозв'язок між державним управлінням та економічним розвитком, і Азія в цьому плані не виняток. Співвідношення між державним управлінням та економічним розвитком неоднаково за різними параметрами державного управління.
У дослідженні, проведеному Азіатським банком розвитку (АБР, 2013), набір зібраних по всьому світу даних використовується для емпіричної оцінки співвідношення між ростом ВВП і якістю державного управління. Результати показують, що азіатські країни з високими показниками в 1998 році (щодо описаного вище загальносвітового індикатора) за такими аспектам, як ефективність органів державного управління, якість нормативного регулювання і боротьба з корупцією, в період 1998-2011 років демонстрували більш високі темпи розвитку (приблизно на 1,5 відсотка на рік), ніж азіатські країни з низькими показниками по тим же самим параметрам. Проте темпи зростання майже не відрізнялися у країн з високими і низькими показниками у категоріях політичної стабільності та верховенства закону, а що стосується участі, то в цій категорії азіатські країни з більш високими показниками фактично розвивалися повільніше [1].
У тому ж дослідженні наводяться результати порівняльного аналізу зростання ВВП і якості державного управління використовується для емпіричної оцінки співвідношення між ростом ВВП і якістю державного управління. Результати показують, що азіатські країни з високими показниками в 1998 році (щодо описаного вище загальносвітового індикатора) за такими аспектам, як ефективність органів державного управління, якість нормативного регулювання і боротьба з корупцією, в період 1998-2011 років демонстрували більш високі темпи розвитку (приблизно на 1,5 відсотка на рік), ніж азіатські країни з низькими показниками по тим же самим параметрам. Проте темпи зростання майже не відрізнялися у країн з високими і низькими показниками у категоріях політичної стабільності та верховенства закону, а що стосується участі, то в цій категорії азіатські країни з більш високими показниками фактично розвивалися повільніше.
Можливо, на різних етапах розвитку країни стикаються з різними стримуючими обмеженнями, а реформа державного управління з більшою ймовірністю буде сприяти економічному зростанню і розвитку там, де вона дозволяє усунути ці обмеження. Таким чином, в країнах з низькими і середніми доходами, на додаток до покращення ефективності органів державного управління та якості нормативного регулювання, на перший план виходять принцип верховенства закону і боротьби з корупцією. Реформи відповідних аспектів державного управління можуть надати більш відчутний вплив на економічне зростання і розвиток, ніж інші аспекти управління. Хоча покращення, наприклад, у сфері участі та підзвітності, можуть бути цінні як такі, вони, мабуть, грають менш значну роль в забезпеченні результатів економічного розвитку країн з низькими доходами.
Відношення між якістю державного управління та рівнем економічного розвитку залежить також і від окремих показників розвитку. Азіатський банк розвитку (АБР, 2013) провів в 2013 році дослідження того, наскільки більш високі показники якості державного управління співвідносяться з більш позитивними результатами економічного розвитку, а також наскільки це співвідношення вірно для країн Азії, що розвиваються. При цьому розглядалося три механізми перетворення позитивних аспектів належного управління в позитивні результати економічного розвитку: зростання доходів на душу населення, особливо серед малозабезпечених; покращення збирання податків, необхідне для збільшення державних витрат на соціальні потреби; а також підвищення ефективності витрат на соціальні потреби та надання державних послуг. Цей аналіз привів до двох основних висновків [1].
На глобальному рівні більш якісне державне управління по більшості параметрів WGI, як правило, корелює з кращими результатами розвитку: скорочення рівнів крайньої бідності, підвищення індексу розвитку людського потенціалу, зменшення гендерної нерівності, скорочення коефіцієнтів материнської смертності та смертності дітей віком до 5 років, доступ до засобів санітарії, більш високий рівень освіти, більш розвинена інфраструктура і більш надійна система електропостачання.
Отже, взаємозв'язок між якістю державного управління та якістю і надійністю інфраструктури в Азії більш відчутна, ніж в будь-який інший частині світу. Іншими словами, в Азії неефективне управління гальмує розвиток інфраструктури в набагато більшому ступені, ніж в інших регіонах, і це значною мірою перешкоджає подальшому розвитку. В Азії відношення між державним управлінням, з одного боку, і такими критеріями розвитку людського потенціалу, як крайня бідність, смертність дітей у віці до 5 років і тривалість навчання, з іншого, таке ж, як і в решті світу. Проте зв'язок між якістю державного управління (особливо участю та підзвітністю і ефективністю органів державного управління) та іншими критеріями розвитку людського потенціалу, такими як гендерна нерівність, материнська смертність і доступ до засобів санітарії, в Азії слабкіше. Це, можливо, пояснюється глибоко вкоріненими культурними уявленнями і соціальними нормами. Таким чином, ще одне пояснення парадокса, при якому видатні за сукупністю досягнення в сфері розвитку не супроводжуються поліпшенням якості державного управління, може бути знайдено в окремих показниках розвитку.

Список використаних джерел:

1. Asian Development Bank (ADB), 2013, Asian Development Outlook 2013 Update: Governance and Public Service Delivery (Manila).
2. Зарубіжний досвід публічного адміністрування : метод. рек. / авт. кол. : Н. М. Мельтюхова, В. В. Корженко, Ю. В. Дідок та ін. ; за заг. ред. Н. М. Мельтюхової. – К. : НАДУ, 2010. – 28 с
3. Кикоть В. Я. Административное право зарубежных стран / В. Я. Кикоть. Под ред.: В.Я. Кикотя, Г.А. Василевича, Н.В. Румянцева. - М.: Юнити-Диана, 2011. - 432 с.
4. Международный Валютный Фонд. Годовой отчет 2013. Содействие сбалансированному мировому подъему [электронный ресурс]. Режим доступа: URL: http://www.imf.org/external/russian/pubs/ft/ar/2013/pdf/ar10_rus.pdf


 
Форум » Матеріали конференції 15.01.2015 » Соціально-політичні перспективи розбудови державності України » Власова А., Фрунза С., Досвід публічного адміністрування ...
Сторінка 1 з 11
Пошук: