Андоній І., СОЦІАЛЬНО – ЕКОНОМІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ - Форум
Неділя, 11.12.2016, 13:50
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Андоній І., СОЦІАЛЬНО – ЕКОНОМІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 15.01.2015 » Охорона праці на підприємствах та в установах України » Андоній І., СОЦІАЛЬНО – ЕКОНОМІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ
Андоній І., СОЦІАЛЬНО – ЕКОНОМІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ
conf-cvДата: Середа, 21.01.2015, 10:56 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline




Андоній Ірини,





3 курс, спец. “Міжнародна економіка”, д. ф. н.,
Наук. кер. – Боднарук О.О
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці




СОЦІАЛЬНО – ЕКОНОМІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ




Соціальне значення охорони праці залежить від сприяння зростанню ефективності громадського виробництва шляхом неперервного вдосконалення і поліпшення умов праці, підвищення її безпеки, зниження виробничого травматизму й захворюваності.
Економічне значення охорони праці визначається ефективністю заходів щодо поліпшення умов та підвищення безпеки праці і є економічним вираженням соціальної значимості охорони праці. Одержуваними за зміни соціальних показників у результаті впровадження заходів із поліпшення умов праці.
Соціально – економічне значення охорони праці вивчали такі науковці: Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О., Грибан В.Г., Негодченко О.В., Геврик Є. О., Керб Л. П., Ізуїта П.О., Гогігашвілі Г. Г., Жидецький В. Ц., Яремко З. М. та інші. Вивчення соціально – економічного значення охорони праці є актуальним і має значення для вдосконалення чинних методик, оскільки, незважаючи на велику кількість робіт, присвячених цьому питанню, окремі його аспекти недостатньо розроблені й висвітлені.
У зв'язку з цим соціальне значення охорони праці проявляється, передусім, у впливі зміни таких трьох основних показників, характеризують рівень розвитку суспільного виробництва.
1) Зростання продуктивності праці внаслідок збільшення фонду робочого часу внаслідок:
• скорочення внутрішньозмінних простоїв шляхом попередження передчасної втоми, навіть зниження числа чи ліквідації мікротравм, обумовлених несприятливими умовами праці. Попередження передчасної втоми шляхом раціоналізації умов праці, запровадження оптимальних режимів праці та відпочинку та інших заходів на підприємствах сприяє збільшенню ефективного використання робочого часу. Той самий результат дає ліквідація мікротравм, оскільки кожна з них супроводжується втратою до 2-х годин робочого дня;
• скорочення цілоденних втрат робочого часу внаслідок зниження рівня або ліквідації тимчасової непрацездатності внаслідок виробничого травматизму, професійної і загальної захворюваності. Це має важливе значення, наприклад для харчових виробництв, де кожна травма нині супроводжується втратою працездатності у середньому більше ніж на 26 днів.
2) Збереження трудових ресурсів і підвищення професійної активності працівників за рахунок:
• поліпшення стану здоров'я працюючих, і збільшення середніх термінів їхнього життя шляхом поліпшення умов праці, що також супроводжується збільшенням виробничого стажу працюючих зі збереженням високої трудової активності;
• підвищення фахового рівня внаслідок зростання кваліфікації, і майстерності у зв'язку зі збільшенням виробничого стажу;
• можливості використання залишкової трудовий активності, великого практичного досвіду і фахових знань пенсіонерів по старості та інвалідів на доступних їм роботах, і забезпечення відповідних їх фізичним можливостям умов праці.
3) Збільшення сукупного національного продукту у результаті поліпшення зазначених вище показників та складових їх [1].
Зміни соціальних показників:
1. Підвищення продуктивності праці. Воно досягнуто внаслідок:
• збільшення працездатності з допомогою поліпшення умов праці. На харчових підприємствах зокрема одним з основних шкідливих виробничих чинників є надлишки теплоти. Цей чинник, що визначає мікрокліматичні умови праці у робочій зоні, серйозно впливає на працездатність і продуктивності праці. При температурі повітря на робочих місцях 26 - 30°С працездатність людини не перевищує 20 – 50 % від працездатності за нормальної температури 18°С. Для підприємств також характерні низькі рівні освітленості на робочих місцях внаслідок одностороннього бічного природного освітлення, загромадження цехів великогабаритним обладнанням і недостатнім доглядом за освітлювальними пристроями (періодична очищення світлових отворів, світильників, заміна перегорілих ламп). При незадовільному освітленні (у два - чотири рази менше норми) продуктивність праці знижується на 4 - 8 %;
•попередження втоми шляхом поліпшення умов праці. Будь-яке відхилення умов праці на робочих місцях від санітарно-гігієнічних нормативів змушує організм людини додатково витрачати енергію на протидію несприятливому впливу шкідливих виробничих чинників. Приміром, при інтенсивності шуму на робочому місці 90 дБА робітник у середньому затрачає на 20 % більше фізичних зусиль і нервно-психологічних навантажень для того, щоб зберегти виробіток, який він забезпечує при інтенсивності шуму 70 дБА;
•підвищення ефективності використання устаткування й фонду робочого часу шляхом зниження внутрішньозмінних простоїв через погіршення самопочуття та мікротравм. При комплексному впливі на працівника одночасно кількох шкідливих виробничих чинників ці простої можуть становити 20 - 40 % цілоденних втрат, обумовлених виробничим травматизмом і захворюваністю;
•підвищення злагодженості у роботі завдяки нормалізації психологічного клімату внаслідок поліпшення умов праці [3].
2. Зниження непродуктивних витрат часу й праці. Ці витрати складаються через несприятливиї умови праці, обумовлені організацією робочих місць без враховання вимог ергономіки. Зазвичай непродуктивні витрати часу й праці, які збільшують трудомісткість робіт, пов'язані із необхідністю виконання зайвих рухів, підвищенням фізичних зусиль, нервово-психологічних навантажень, прийняттям незручних поз внаслідок невдалого розташування органів управління устаткуванням, конструктивного оформлення робочих місць та сприйняттям зайвої інформації.
3. Збільшення фонду робочого часу. Воно досягається шляхом скорочення цілоденних втрат через відсутність працівника внаслідок виробничої травми або навіть захворювання. Умови праці істотно впливають як на професійну захворюваність, так і на виникнення і тривалість загальних захворювань. 25 - 30 % загальних захворювань на виробництві пов'язані з несприятливими умовами праці. Результати досліджень НДІ праці свідчать, що перевищення допустимої температури повітря у робочій зоні виробничих приміщень на 1 °С супроводжується збільшенням втрат робочого часу через сердечно-судинні захворювання у середньому становить 4,1 дні, у розрахунку на 100 робочих, а перевищення допустимою рівня шуму на робочому місці на 10 – 20 дБА збільшує тривалість тимчасової непрацездатності за тієї ж причини у середньому до 2,7 дня на 100 працюючих [2].
4. Економія витрат на пільги і компенсації за працю за несприятливих погодних умов праці. Такі пільги і компенсації, як скорочений робочий день і додаткова відпустка, пов'язані з великими трудовими втратами і супроводжуються виплатами великих грошових сум за фактично не відпрацьований час. Інші різновиди пільг і компенсацій (підвищені тарифні ставки, пільгові пенсії, лікувально-профілактичне харчування, безкоштовна видача молока) також супроводжуються витрачанням значних коштів. Створення умов праці, відповідних вимогам охорони праці, дозволяє цілком чи частково скасувати ці пільги і компенсації, що дозволяє одержати значну економію витрат.
5. Зниження витрат через плинність кадрів в умовах праці. Із загальної кількості звільнених за власним бажанням близько 21 % становлять особи, не задоволені умовами праці (важка фізична праця, несприятливі санітарно-гігієнічні умови, монотонність роботи, погіршення здоров'я тощо). На харчових підприємствах особливо висока плинність кадрів серед зайнятих важкою працею. Через це звільняється 21 %, а звільнені з роботи з мотивуванням погіршення стану здоров'я на цукрових підприємствах становлять 6,6 - 7,2 % від загальної кількості не задоволених умовами праці.
Плинність робочої сили завдає серйозних збитків підприємствам, оскільки ті, що звільняють, певний період працюють із зниженою продуктивністю, прийняті натомість нові робочі вимагають виробничого навчання. Процес звільнення і найму також супроводжується певними витратами коштів. Загалом в народному господарстві плинність кадрів завдає значних економічних збитків, адже кожен, хто звільнився, у зв’язку з переходом з одного підприємства інше, загалом не працює близько місяця. Загальна сума річної економічної шкоди в народному господарстві від плинності кадрів внаслідок незадоволеності умовами праці перевищує 0,6 млрд. грн.

Список використаних джерел:
1.Гандзюк М.П., Основи охорони праці: Підручник/ М.П.Гандзюк, Є.П.Желібо, М.О.Халімовський; За ред.д-ра техн.наук, проф. М.П.Гандзюка.– 5-е вид.– К.: Каравела, 2011.– 384 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: library.tntu.edu.ua/exhibitions/novi-nadhodzhennja/2012.../berezen/
2. Геврик Є. О. Охорона праці: навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів / Є. О. Геврик . –К. :Ельга: Ніка-центр, 2003. – 280 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: lib.ltd.ua/охорона-праці-геврик.html
3. Гогігашвілі Г. Г. Основи охорони праці / Г. Г. Гогігашвілі, В. М. Лапін. – К. : Знання, 2008. –302 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: library.nung.edu.ua/okhorona-pratsі-yak-vazhlivii-aspekt-dіyalnostі
4. Жидецький В. Ц. Основи охорони праці: підруч. /В. Ц. Жидецький, В. С. Джигирей, О. В. Мельников. – 5-те вид., доп. – Львів: Афіша, 2000. – 350 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.studmed.ru/bezopas....raslyam

 
Форум » Матеріали конференції 15.01.2015 » Охорона праці на підприємствах та в установах України » Андоній І., СОЦІАЛЬНО – ЕКОНОМІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ
Сторінка 1 з 11
Пошук: