Гречка Алла, Катаранчук Ганна Проблеми та перспективи... - Форум
Середа, 07.12.2016, 12:29
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Гречка Алла, Катаранчук Ганна Проблеми та перспективи... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 21-22.05.2009 » Проблеми формування інвестиційного клімату в економічній системі України » Гречка Алла, Катаранчук Ганна Проблеми та перспективи...
Гречка Алла, Катаранчук Ганна Проблеми та перспективи...
conf-cvДата: Середа, 20.05.2009, 17:51 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Гречка Алла, Катаранчук Ганна

Науковий керівник Ткач Є. В.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
М. Чернівці

Проблеми та перспективи інноваційного розвитку України


Ефективність державної політики у сфері управління інноваційними процессами визначає конкурентноспроможність національної економіки. У розвинутих країнах до 90 відсотків приросту валового продукту забезпечується за рахунок упровадження нових технологій. При цьому роль держави в даному процесі значно вагоміша, ніж при регулюванні звичайної економічної діяльності.
Для розуміння даної проблематики інноваційного розвитку необхідно оглянути ряд факторів, що гальмують даний процес в нашій країні: у першу чергу, практично зруйнована схема взаємодії між наукою, освітою та виробництвом, що створює ситуацію, коли унікальні винаходи і технології не знаходять застосування в Україні, або архівуються на стадії проекту, або потрапляють за кордон разом із своїми авторами чи без них. [1] Незважаючи на деякі успіхи в стабілізації макроекономічних показників, не вдається домогтися відчутних результатів в створенні сприятливих умов для інноваційної діяльності вітчизняних виробників, що зокрема відбивається на показниках експорту інноваційної продукції. [3]
Не менш важливими чинниками у цьому зв’язку є недостатні, незважа¬ючи на помітне збільшення останнім часом, обсяги фінансування академі¬чної та галузевої науки, застарілість матеріальної бази науково-дослідних установ, а також недосконалість механізмів комерціалізації розробок, ство¬рених за рахунок коштів державного бюджету[3]. Враховуючи зазначене, для України було б цікавим вивчити досвід країн Європейського Союзу у галузі побудови ефективної мережі науково-дослідних установ. [1] Ринок інновацій, дозволяє собі формувати свої власні тенденції розвитку, не надіючись на державну підтримку, а ще й допомагаючи державним органам забезпечувати виконання ними своїх, не зрозумілих з точки зору стратегічного менеджменту, місій, виписаних у законодавчих та виконавчих документах при їх створенні. [2]
Проводячи паралелі між інноваційними процесами в країні та рівнем її ВВП, можна відмітити наступне: впровадження інновацій господарюючими суб’єктами позитивно впливає на ріст внутрішнього валового продукту, національного доходу та загалом рівня добробуту населення. Збільшення частки інноваційного фактору в прирості ВВП можливе за рахунок: збереження та розвитку науково-технічного потенціалу України, визначення національних пріоритетів науково-технічного спрямування, невідкладного проведення відповідних інноваційних перетворень, в першу чергу, за визначеними пріоритетними напрямами розвитку, збільшення частки венчурних інвестицій у високотехнологічне виробництво до 70% від загального обсягу вкладень капіталу в інноваційну сферу виробництва, залучення значного за обсягом приватного капіталу в науково-технічну сферу.[2]
В той же час, необхідно відмітити і деякі позитивні тенденції, які мають місце в Україні в сфері інноваційної діяльності. Зокрема:
• Створюються більш сприятливі ринкові умови для впровадження інновацій у виробничу діяльність та побут населення; поступово зростає бюджетне фінансування потреб науково-технічного розвитку;
• Формуються певні потенційні передумови зростання попиту на інноваційну продукцію у вітчизняній економіці;
• зростає споживчий попит суб'єктів національної економіки на інноваційні продукти, технології, знання;
• посилюється конкурентний тиску на внутрішньому і зовнішньому ринках, що поступово підштовхує підприємства до розуміння важливості інноваційної переорієнтації виробництва;
• активізується участь українських виробників у конкуренції на зовнішніх ринках, які висувають додаткові жорсткі вимоги до їхньої інноваційної адекватності;
• збільшується частка іноземних замовлень українським науковцям на виконання досліджень, в тому числі з боку США та країн Євросоюзу, що є свідченням збереження ще не до кінця втраченого потенціалу фундаментальної науки;
• підсилюється роль регіональних органів управління в забезпеченні науково-технічної діяльності.[2]
Зважаючи на те, що інноваційний потенціал держави залежить від багатьох чин¬ників, відзначимо наступне: адекватна концентрація фінансових та організацій¬них ресурсів держави і бізнесу на науці та освіті; наявність для цього відпо¬відної мережі навчальних, науково-дослідних, фінансових установ, а також інституціоналізованих форм взаємодії; наявність механізмів стимулювання державою інноваційної діяльності; висока інноваційна культура населення загалом та представників бізнесу зокрема тощо.
Можна відмітити, що в Україні існує на сьогодні значна кількість передумов для дося¬гнення більш високих показників інноваційного розвитку. Насамперед, це наявність розгалу¬женої мережі закладів вищої освіти з тривалими традиціями викладання природничих і технічних наук, а також науково-дослідних установ; велика частка осіб із вищою освітою та науковим ступенем.
Виходячи з цього, основними завданнями, які сприятимуть подальшому інноваційному розвитку країни є:
1. формування інноваційно-орієнтованої структури національної економіки;
2. покращення організаційно-фінансової інфраструктури інноваційної діяльності;
3. цілеспрямована підготовка кадрів високої кваліфікації для високотехнологічних галузей, а також менеджерів інноваційної діяльності;
4. створення ринку інноваційної продукції, на якому буде забезпечений належний рівень захисту інтелектуальної власності; широке застосування в усіх галузях економіки і сферах суспільного життя інформаційно-комунікаційних технологій;
5. вдосконалення системи державної підтримки інноваційної діяльності та її регулювання[1]
6. підвищення інноваційної культури суспільства.
Отже, варто відзначити , що проблема стимулювання інноваційних процесів в нашій країні невирішена, але є ряд передумов для розвитку в майбутньому України на інноваційній основі , що забезпечить створення позитивного іміджу держави на міжнародній арені та покращення добробуту населення.
Список літератури:
1. Лапечук П., Підтримка інноваційної діяльності. Досвід економічно розвинутих держав та України, № 12, Юридичний журнал «Юстиніан», с. 58
2. Заєць А. П., Нові підходи до формування інвестиційної та інноваційної політики України- [Електронний ресурс]-http://www.in.gov.ua/index.php?lang=ua&get=55&law_id=128]
3. Івченко В.,- Інноваційна модель: потрібні системні зміни- [Електронне ресурс]- http://www.vlasnasprava.info/ua....d=9361]

 
Форум » Матеріали конференції 21-22.05.2009 » Проблеми формування інвестиційного клімату в економічній системі України » Гречка Алла, Катаранчук Ганна Проблеми та перспективи...
Сторінка 1 з 11
Пошук: