Бунько А., Деякі аспекти жіночого кар’єризму - Форум
Четвер, 08.12.2016, 13:54
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Бунько А., Деякі аспекти жіночого кар’єризму - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 23.05.2014 » Розвиток науки та освіти українських ВНЗ » Бунько А., Деякі аспекти жіночого кар’єризму
Бунько А., Деякі аспекти жіночого кар’єризму
conf-cvДата: Понеділок, 26.05.2014, 13:44 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline


Бунько Анастасія,





3 курс, спец. «Туризм», д.ф.н.,
Науковий керівник – Вардеванян С. І.
Чернівецький торговельно-економічний інститут
м.Чернівці





Деякі аспекти жіночого кар’єризму





Виклад основного матеріалу. У вітчизняній психології до недавнього часу поняття «кар'єра» практично не використовувалася. В основному використовувалися такі терміни, як професійний життєвий шлях, професійна діяльність, професійне самовизначення.
На сучасному ж етапі, людину, яка «піднімається кар’єрними сходинками», розглядають, швидше, як ту, яка хоче само реалізуватися, використовуючи при цьому свій професійний потенціал. Кар’єра – це один з показників індивідуального професійного життя людини. Слово «кар'єра» (франц. сarriere) означає успішне просування в сфері суспільної, службової, наукової та іншої діяльності, рід занять, професію [5, c. 36].
У теорії Сьюпера стверджується, що найбільш значимим у професійному шляху людини є її уявлення про свою особистість – так звана «професійна Я-концепція», яку кожна людина в житті втілює в серії кар'єрних рішень. Професійні переваги і тип кар'єри – це спроба відповісти на запитання: «Хто я?». При цьому дуже часто людина реалізує свої кар'єрні орієнтації не усвідомлено [5, c. 39].
Як зауважує Д. Баретт, у сучасному світі чимало жінок відчувають потребу в професійному успіхові, прагнуть побудувати кар'єру й піднятися по кар’єрних сходах. У більшості випадків причиною цьому є прагнення забезпечити свій побут, підвищити свій статус у суспільстві. Жінкам, які хочуть зробити кар'єру, складніше ніж чоловікам, адже навіть сьогодні, на початку XXI століття, суспільство знаходиться на стадії дикості, оскільки головним призначенням жінки проголошується репродуктивна функція. У багатьох країнах вони позбавлені можливості проявити свої здібності та реалізувати професійні знання, досвід і майстерність [1, c. 179].
Порівняння жіночого та чоловічого кар’єризму.
У наш час ключову роль у світі економіки та підприємництва грають чоловіки. Ними приймається більшість найважливіших ділових рішень. І якщо жінці доводиться "орудувати на чужій території", їй слід знати не гірше за чоловіків всі її умови та правила. Багато жінок помилково вважають, що чоловіки і жінки мають однакові умови у професійній діяльності. Вони не розуміють, що, будучи жінками, знаходяться на чужій території, і саме тому, що вони беруть участь у грі в цій сфері лише з відносно короткого часу.
Чоловіки, навпаки, придбавши вправність протягом століть, набравшись досвіду в суворій економічній практиці, виробили певні правила й намагаються вести себе в роботі суворо відповідно до них. Жінки цих правил у більшості випадків не знають. Вони не усвідомлюють важливості їх знання для досягнення успіху або уникнення невдачі в роботі. Висловлюючись мовою футболу, чоловіки переважно грають у гру на своєму полі, у той час як для жінок це гра на чужому. На чому ж заснована різниця у відносинах між статями? Як розвивалися ці різні прояви? Вибір пояснювальних моделей великий. Деякі теорії вказують на принципи еволюції і пояснюють більш високу чоловічу агресію і домінування як результат виборчої боротьби за жінок як сексуальних партнерів. Соціальні теорії концентруються на різному розподілі ролей у сім'ї та суспільстві, а галузі еволюційної психології використовують як пояснювальній моделі відмінності в культурі виховання дівчаток і хлопчиків [2, c. 115 - 118].
Соціологи і соціальні психологи виходять з того, що поведінка, характерна для кожної статі, виникає через різне виховання в дитинстві. Дослідження підтверджують, що незабаром після народження з дівчатками й хлопчиками звертаються неоднаково: з хлопчиками частіше грають, з дівчатками частіше говорять. Дорослі виховують у своїх дітях якості, специфічні для їхньої статі, такі як "чоловіча впевненість у собі" і "жіноча дбайливість", навіть якщо вони уникають очевидного нерівного звернення. Кожне суспільство має у своєму розпорядженні власні уявлення про жіночність і мужність, які визначають щоденні вчинки і стають частиною рольових очікувань.
Чоловіча рольова модель орієнтована на такі цінності:
- визнання;
- автономію;
- самостійність.
Жіноча рольова модель, навпаки, висуває на передній план:
- соціальну компетентність;
- здатність встановлювати, підтримувати та зберігати відносини.
Так, дівчаток засуджують, якщо вони демонструють азарт до влади, хлопчики ж за це отримують увагу батька та шкільних товаришів. У хлопців завдяки цьому виникає підтверджене почуття приналежності до своєї статі [2, c. 118 - 120].
Чоловіків зазвичай дратують поняття «фемінізм», «емансипація», «леді-бос». Багато представників сильної статі з презирством ставляться до жіночого прояву чоловічого начала, до сильних, суворих і стильних кар‘єристок.
Деяким чоловікам часто приходить в голову, що жінка і кар’єра — слова непорівнянні. Але досвідченим керівникам відомо, що у справжнього професіоналізму немає певної статі. У процесі просування по кар‘єрних сходах, жінки нерідко випереджають чоловіків, що, звичайно ж, не може не дратувати останніх.
Проблемі жіночого кар’єризму приділяє увагу у своїй статті «Жінка і кар'єра: психологія роботи в чоловічому колективі» Мастеров. Автор у своїй роботі розглядає особливості співпраці жінки та чоловіка в колективі та надає цінні поради жінкам - кар’єристкам, які прагнуть до поваги та визнання їхньої цінності в трудовому колективі, щодо зовнішнього вигляду, правил спілкування, поведінки та особливостей «гри» в команді чоловіків [7].
Рівність чоловіка та жінки відстоювалася феміністськими рухами. Феміні́зм – це набір ідеологій, спрямованих на визначення, створення і захист рівних політичних, економічних і соціальних прав жінок. Це включає в себе прагнення до встановлення рівних можливостей для жінок у сфері освіти та зайнятості. Феміністський рух виник на початку 18 ст. Першою американською феміністкою вважають Абіґейл Сміт Адамс (1744–1818). В історію увійшла її знаменита фраза «Ми не почнемо підкорятися законам, у прийнятті яких ми не брали участь, і владі, яка не представляє наших інтересів». Поняття фемінізму, сьогодні часто застосовують поряд з поняттям емансипації. Емансипація жінок є надання жінкам рівноправності в суспільному, трудовому та сімейному житті. Рівноправність припускає право жінок на освіту, право обирати та бути обраною у державні органи влади, право на працю і рівну зарплатню. Якщо процес емансипації передбачає звільнення від гніту та залежності, то фемінізм – це суспільно-політичний рух, метою якого є надання жінкам усієї повноти громадянських прав. Соціологи в останні роки помітили, що емансипація призвела до виразної тенденції серед представниць прекрасної статі: вони все частіше стали ухилятися від вступу в шлюб. Вони прагнуть цілком розпоряджатися своїм часом, завести власну справу і забезпечити собі повну матеріальну незалежність. Але, при цьому всьому, поряд з традиційним терміном «бізнесмен» виник і активно прижився термін «бізнесвумен» [9].
На думку В. Шадрикова, жінкам, які претендують на успішну професійну кар'єру, знадобиться володіння такими вміннями, як здатність адаптуватися до мінливих організаційних умов, постійно оцінювати результативність своєї діяльності, самонавчатися. Від рівня тривожності та емоційної стійкості жінки залежатиме тривалість роботи на тій або іншій посаді на різних рівнях ієрархії. Дуже важливі й такі особистісні чинники, як товариськість, відкритість і сила волі. Вони полегшують просування по службі. Максимальні результати досягаються тоді, коли професіоналізм поєднується з високими особистісними якостями [6, c. 81].
А. Деркач вважає, що суспільство не завжди може сприйняти жінку як ділового партнера, тому що компаньйони по бізнесу розцінюють її як менш сильного партнера через те, що вона жінка. І тому їй доводиться мати більше життєвої хватки, розуму, хитрості, щоб домогтися того, чого може досягти середньостатистичний чоловік [3, c. 24].
Як акцентує Е. Молл, проблем у кар’єрі, з якими стикається жінка є досить багато, але ось найголовніші з них:
1. Упереджене ставлення чоловіків до жінок - кар’єристок. (Чоловіки - кар’єристи завжди були обережними та навіть боялись розумних жінок та заважали їх просування по кар’єрних сходах).
2. Консерватизм у прийнятті рішень. (Якщо на одне місце претендує чоловік та жінка, то роботодавці найчастіше наймають чоловіка, тому жінка повинна бути в декілька разів кращою за чоловіка)
3. Негативізм з боку рідних (Більшість чоловіків досі вважає, що вони – годувальники сім’ї, а місце жінки – дім, і головне її завдання – виховання дітей. Хоча, на ділі, часто буває так, що заробіток сучасних ділових жінок доводить зворотнє).
4. Дефіцит часу. (Ділова жінка все більше часу приділяє своїй кар’єрі, а менше собі та своїй сім’ї).
5. Зациклення на дрібницях та емоціях. (Жінкам, більше, ніж чоловікам, властиво застрягати на деталях та емоціях, не бачачи проблеми в цілому) [4, c. 85 - 86].
Нижченаведені правила допоможуть жінці не спіткнутися на кар'єрних сходах, підкоряючи ділові вершини:
1. Приховувати свої почуття та емоції, перебуваючи в трудовому колективі
2. Імідж бізнес-леді. За даними соціологічних досліджень більше половини бізнес-леді в Європі вважають, що бездоганний зовнішній вигляд впливає на успішну кар'єру не менше, аніж компетентність.
3. Не брати на себе чужу роботу
4. Ненав'язливо, але систематично звертати увагу на свої досягнення, сильні сторони та професійні якості.
5. Довірливі й дружні відносини з колегами – це не помилка для кар'єристки. Але докладна інформація про ваше минуле та сьогодення може бути використана ними проти вас.
6. Вагомою якістю кар'єристки є вміння самостійно приймати рішення. Але не можна забувати про відповідальність та наслідки
7. Чітко розуміти, що подобатися всім – не можливо.
8. Ініціатива карається. Це висловлювання дуже повчальне, але не бійтеся задавати питання по суті, пропонувати свої ідеї та висловлювати думку щодо нагальних питань.
9. Закріпившись на вершині кар'єрної драбини, не втрачайте пильність і не дозволяйте собі розслабитися. Постійно розвивайте свої особисті та професійні якості, удосконалюйтеся і прагніть до кращого [8].
Висновки. Багато років суспільство й традиція пропонували жінці незалежно від її соціального стану вирішити у своєму житті два важливі завдання: вийти заміж і народити дітей. Зараз до цих завдань додалася не менш важлива – зробити кар'єру. Жінка вийшла за рамки своєї традиційної ролі господині, матері, дружини. Вона стала прагнути до реалізації свого потенціалу за межами дому та сім'ї. За останні роки жіноча кар'єра пройшла жорсткий еволюційний шлях. Сучасні жінки, чиї можливості для професійної реалізації постійно розширюються, успішно можуть виконувати чоловічі обов'язки та конкурувати з чоловіками в таланті, енергійності, професіоналізмі. Однак масове поширення стереотипів у суспільстві призводить до того, що навіть якщо жінка і здатна до кар'єри, відмінною від тієї, яка задана стереотипом, сама думка про кар'єру виникає в неї відносно пізно, і тому вона упускає багато часу.
Ставлення до кар’єри та кар’єрного просування у чоловіків і жінок відрізняється. Сьогодні жіночий кар’єризм ще не набув настільки широкого значення, як чоловічий. Дуже часто чоловік та жінка не можуть знайти спільну мову в трудовому колективі, все через те, що, чоловіки не охоче пускають жінок на своє «ігрове поле». Саме тому жінка - кар’єристка на своєму шляху до успіху так часто стикається з упередженим ставленням чоловіків до неї, з осудом і дискримінацією. Та, якщо вона буде слідувати певним правилам, вимогам і постійно буде самовдосконалюватись, вона зможе самореалізуватися, стати незалежною, діловою та успішною жінкою.

Список використаних джерел:
1. Баретт Д. Кар'єра: здібності і вибір: тести [Текст] / Д. Баретт; пер. з англ. Ю.Р. Соколова. – М.: АСТ: Астрель, 2008. – 204 с.
2. Грошев, І. Чоловіки і жінки як керівники: відмінності у прийнятті рішень [Текст] / І. Грошев / / Проблеми теорії і практики управління. – 2008. – № 6. - С.115-120.
3. Деркач А. Акмеологічні основи професійного самопізнання особистості: навч. посібник / А. Деркач, О. Москаленко, В. Пятин, – Астрахань: Вид - во Астраханського держ. пед. ун-та, 2000. – 330 с.
4. Молл Е. Планування своєї кар’єри керівника/ Е. Молл // Питання психології. – 1998. – № 3. – С. 85–91.
5. Петрушин, В. Психологія кар'єри [Текст] / В. Петрушин. - М.: "Академічний проект", 2008. - 207 с.
6. Щадриков В. Проблеми системогенезу професійної діяльності / В.Шадриков. – М: Наука, 1982. – 185 с.
7. Жінка і кар'єра: психологія роботи в чоловічому колективі: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.elitarium.ru/2007/04/05/zhenshhina_i_karera.html
8. 10 порад жінці для успішної кар’єри: [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.rishonplus.com/biznes-i-karera/343-10-sovetov-zhenshchine-dlya-uspeshnoj-karery.html
9. Фемінізм і емансипація жінок в сучасному суспільстві: [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.bestreferat.ru/referat-245670.html



 
Форум » Матеріали конференції 23.05.2014 » Розвиток науки та освіти українських ВНЗ » Бунько А., Деякі аспекти жіночого кар’єризму
Сторінка 1 з 11
Пошук: