Пятниця, 29.03.2024, 17:18
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Атаманчук О., Інвестиційні ресурси, їх форми та джерела... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Матеріали конференції 23.05.2014 » Особливості інвестиційно-інноваційної діяльності в економічній системі України » Атаманчук О., Інвестиційні ресурси, їх форми та джерела...
Атаманчук О., Інвестиційні ресурси, їх форми та джерела...
conf-cvДата: Понеділок, 26.05.2014, 12:39 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline


Оксана Атаманчук,





4 курс, спец. «Фінанси і кредит», д/ф,
Наук. кер. – Рилєєв С. В.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці





Інвестиційні ресурси, їх форми та джерела залучення





У статті визначено поняття інвестиційних ресурсів та розглянуто основні джерела їх залучення для стимулювання діяльності підприємства. Досліджено основні характеристики форм інвестиційних ресурсів, їх переваги та недоліки. Проаналізовано основні джерела ресурсів, що можуть бути використанні при фінансуванні інвестиційної діяльності підприємства.

У умовах сучасності важливим аспектом функціонування підприємства є його інвестиційна діяльність. Основною метою формування інвестиційних ресурсів підприємства є задоволення потреб у придбанні необхідних інвестиційних активів та оптимізація їх структури з позицій забезпечення ефективних результатів інвестиційної діяльності підприємства, завдяки чому можна не лише максимізувати прибуток підприємства, а й мінімізувати ризики. Наявність інвестиційного портфелю підприємства дозволяє диверсифікувати інвестиційні вкладення. Фінансування інвестиційного портфелю підприємства забезпечується інвестиційними ресурсами. Тому актуальним є дослідження і аналіз основних джерел надходження таких ресурсів для фінансування інвестиційної діяльності підприємства.
Проблемами теоретичних та практичних аспектів формування та використання інвестиційних ресурсів займались такі вітчизняні вчені, як І. Боднар, Л. Борщ, Т. Майорова, К. Паливода, А. Пересада, С. Соколов та інші, а також іноземні – В. Бочаров, Л. Крувшиць, В. Москвін та інші.
Метою статті є дослідження категорії інвестиційних ресурсів як важливої складової, необхідної для ведення підприємством ефективної діяльності. Відповідно до мети статті постають такі завдання: визначити поняття інвестиційних ресурсів, охарактеризувати їх форми та проаналізувати основні джерела інвестиційних активів.
Інвестиційна діяльність на підприємстві здійснюється за рахунок інвестиційних ресурсів. Інвестиційні ресурси – це всі види фінансових та інших активів, які залучаються з метою здійснення вкладень в об'єкти інвестування [2]. Згідно Закону України «Про інвестиційну діяльність», інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб та держави щодо реалізації інвестицій [1].
Для забезпечення ефективного управління формуванням інвестиційних ресурсів на підприємстві зазвичай розроблюється спеціальна інвестиційна стратегія, яка підтримує та забезпечує стабільну інвестиційну діяльність, ефективне використання фінансових ресурсів, фінансову стійкість підприємства на довготермінову перспективу.
Виділяють такі основні принципи та можливості формування інвестиційних ресурсів для успішної діяльності підприємства як:
 інвестиційна діяльність здійснюється за рахунок ресурсів, сформованих підприємством;
 формування ресурсів для забезпечення інвестиційної діяльності здійснюється шляхом концентрації вільних коштів;
 формування інвестиційних ресурсів відбувається на всіх стадіях життєвого циклу функціонування підприємства, кожна з яких характеризується відповідними темпами та джерелами формування;
 незалежно від періодичності здійснення реального або фінансового інвестування, формування інвестиційних ресурсів є безперервним процесом, що особливо характерно для власних ресурсів;
 обсяги формування інвестиційних ресурсів можуть змінюватися в залежності від обсягів зовнішніх ресурсів;
 процес формування інвестиційних ресурсів пов’язаний з цілями та напрямками інвестиційної стратегії підприємства;
 ефективне формування інвестиційних ресурсів є умовою фінансової стійкості підприємства;
 можливість формування інвестиційних ресурсів, в першу чергу позикових, визначається структурою капіталу підприємства;
 формування інвестиційних ресурсів - процес визначений і регульований підприємством, який характеризується методами інвестиційного менеджменту та здійснюється на плановій основі [3, С.181-187].
Згідно з Законом України «Про інвестиційну діяльність», до основних джерел фінансового забезпечення інвестиційних ресурсів відносять: власні фінансові ресурси інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха, грошові нагромадження і заощадження громадян та юридичних осіб тощо); позикових фінансових коштів інвестора (облігаційні позики, банківські та бюджетні кредити); залучених фінансових коштів інвестора (кошти, одержані від продажу акцій, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб); бюджетних інвестиційних асигнувань; безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань організацій, підприємств і громадян [1].
При реалізації підприємством інвестиційної діяльності можна виділи групи власників інвестиційних ресурсів та джерела залучення цих ресурсів (табл.1)
Таблиця 1
Групи власників та джерела залучення інвестиційних ресурсів
Групи власників інвестиційних ресурсів Джерела залучення інвестиційних ресурсів
Резиденти Фізичні особи, підприємства, пенсійні фонди держави тощо
Міждержавні фінансово-кредитні установи Комерційні банки з іноземним капіталом у статутному фонди, інститути спільного інвестування, транснаціональні страхові, лізингові та фінансово-інвестиційні компанії тощо
Нерезиденти Уряди іноземних держав, іноземні фізичні та юридичні особи, іноземні фінансово-кредитні установи

Здійснення інвестиційної діяльності підприємством відбувається за рахунок інвестиційних ресурсів, що являють собою активи, які підприємство використовує для забезпечення інвестиційної діяльності згідно перелічених джерел залучення інвестиційних ресурсів.
Відповідно до джерела надходження інвестиційні ресурси поділяються на:
1. Власні (внутрішні) джерела: чистий прибуток, амортизаційні відрахування.
2. Залучені (зовнішні) джерела: емісія акцій та інвестиційних сертифікатів, субсидії, дотації, субвенції, безкоштовно одержані цінності, венчурний капітал.
3. Позикові джерела: кредити комерційних банків, державний цільовий кредит, емісія боргових цінних паперів, інвестиційний лізинг та селенг.
Згідно поділу інвестиційних ресурсів на внутрішні та зовнішні доцільно зауважити, що внутрішні інвестиційні ресурси – це частина капіталу, яка знаходиться у власних фондах підприємства і може бути скерована на фінансування інвестиційної діяльності. Тоді як зовнішні інвестиційні ресурси – це частина капіталу, яку підприємство залучає із зовнішніх джерел, з метою фінансування інвестиційної діяльності.
Серед внутрішніх джерел фінансування, найважливішим є прибуток підприємства. З метою фінансування інвестиційної діяльності використовується частка прибутку, яка залишилася після сплати податків та інших платежів – чистий прибуток [4].
Ще однією формою серед внутрішніх джерел інвестування є прискорена амортизація. За допомогою такого методу можна здійснити інтенсивне відтворення капіталу та уникнути необхідності сплачувати позиковий відсоток.
Серед позикових джерел забезпечення інвестиційних ресурсів найбільш поширеними є довгострокові кредити, а серед них – інвестиційні кредити . Інвестиційний кредит – боргові відносини між підприємством та фінансовими установами, за принципами строковості, поверненості, забезпеченості, платності, цільового використання. До інвестиційного кредиту не можуть належати кредити, спрямовані на фінансування тимчасових потреб підприємств у обігових коштах [5, С.43-47].
Одним з нових боргових джерел фінансування інвестиційних ресурсів, яке отримало розповсюдження у розвинених країнах при інвестуванні малого та середнього бізнесу є інвестиційний селенг.
Інвестиційний селенг – форма зобов’язання, при якій власник передає право на користування його майном (як основними фондами, так і цінними паперами та продуктами інтелектуальної власності), отримуючи відповідну плату. Подібною до селенгу формою залучення інвестиційних ресурсів є лізинг – довгострокова оренда основних виробничих фондів з правом викупу [2].
Розглядаючи поділ інвестиційних ресурсів на прямі і портфельні, доцільно зауважити, що метою прямих інвестиційних ресурсів є встановлення контролю за діяльністю підприємства і одержання прибутку від його господарської діяльності, а за рахунок портфельних інвестиційних ресурсів забезпечується одержання стабільного поточного доходу у вигляді відсотків і дивідендів і додаткового доходу у вигляді різниці між ціною придбання і реалізації активу. Прямі інвестиційні ресурси носять довготривалий характер і є менш ліквідними, ніж портфельні, які дозволяють швидко отримати необхідні грошові кошти.
Основними формами фінансування інвестиційного проекту є:
- повне самофінансування – фінансування інвестиційного проекту виключно за рахунок власних фінансових ресурсів, сформованих з внутрішніх джерел;
- акціонування – реалізація масштабних реальних інвестиційних проектів при галузевій або регіональній диверсифікації інвестиційної діяльності;
- кредитне фінансування – використовується для реалізації невеликих короткострокових інвестиційних проектів з високим рівнем рентабельності інвестицій;
- лізинг або селенг - використовується при недостатності власних фінансових коштів або при високій вартості фінансового кредиту для реалізації інвестиційних проектів, пов’язаних з модернізацією або реконструкцією підприємства (особливо інноваційно-інвестиційні проекти);
- змішане або пайове фінансування – базується на різних комбінаціях форм і використовується для реалізації всіх видів інвестиційних проектів [6].
У процесі фінансування інвестиційного портфелю підприємства, важливим є оптимальне поєднання інвестиційних ресурсів. Структура джерел формування інвестиційних ресурсів підприємства залежить від таких факторів [7]:
- оподаткування доходів підприємства;
- темпів зростання обсягів реалізації товарної продукції та їх стабільності;
- основних цілей інвестиційної політики підприємства;
- рівня фінансової стійкості підприємства;
- основних характеристик підприємства;
- структури активів підприємства;
- кон’юнктури ринку капіталу;
- відсоткової політики комерційних банків;
- рівня управління фінансовими ресурсами підприємства тощо.
Для підприємства є дуже важливим веденням ефективної інвестиційної діяльності. Це дає змогу не лише збільшити прибутковість підприємства, а й мінімізувати ризики для підприємницької діяльності. Вирішення проблеми залучення підприємствами інвестиційних ресурсів можливе за умови ефективного використання власних, залучених та позикових ресурсів підприємства, застосування системи прискореної амортизації, впровадження політики мотиваційного стимулювання, а також безпосередньо за рахунок оптимізації інвестиційного портфелю. Це дасть змогу підприємствам об'єктивно оцінювати свої можливості, розробляти нові напрями інвестиційної діяльності, формувати ефективну стратегію інвестиційного розвитку.
Ефективна інвестиційна діяльність забезпечуватиметься також за рахунок повного використання інвестиційних ресурсів, синхронізації їх надходження та уникнення дефіциту; формування структури інвестиційних ресурсів з врахуванням всіх стадій життєвого циклу інвестиційного проекту; мінімізації втрат та врахування інфляції при формування інвестиційних ресурсів.
Таким чином, інвестиційні ресурси є базою реалізації відносин в інвестиційній сфері. Від об’єму та складу інвестиційних ресурсів залежить ефективність як інвестиційної так і усієї господарської діяльності підприємства. Отже, можна стверджувати, що від інвестиційних ресурсів залежить і весь потенціал підприємства, адже за рахунок цих ресурсів здійснюються всі напрями і форми інвестиційної діяльності підприємств.
Список використаних джерел:

1. Закон України «Про інвестиційну діяльність» [Електронний ресурс] – Верховна рада України від 18.09.1991р. № 1560-ХІІ, ред. від 09.11.2013 – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1560-12.
2. Гриньова В. М. Інвестування : підручник / В. М. Гриньова та ін. – К. : Знання, 2008. – 452 с.
3. Леус М. М. Суть та класифікація іноземних інвестицій / М. М. Леус // Вісник Національного Університету «Львівська політехніка»: Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. – 2008. –№ 635. – С.181-187.
4. Майорова Т. В. Інвестиційна діяльність : навч. посіб. / Т. В. Майорова. – [3-тє вид., переробл. та допов.]. – К. : Центр навч. л-ри, 2004. – 375 с.
5. Маллакурбанова О. А. Аналіз інвестиційного кредитування комерційних банків в Україні / О. А. Маллакурбанова, А. В. Линенко // Збірник наукових праць Харківського
інституту банківської справи Університету банківської справи НБУ – 2012. - Випуск 1(12), Ч.2. – с. 43-47.
6. Мойсеєнко І. П. Інвестування : навч. посіб. / І. П. Мойсеєнко. – К. : Знання, 2006. – 490 с.
7. Фінанси підприємств : підручник / за ред. А. М. Поддєрьогіна. – [6-е вид., перероб. та доп.] – К. : КНЕУ, 2006. – 552 с.



 
Форум » Матеріали конференції 23.05.2014 » Особливості інвестиційно-інноваційної діяльності в економічній системі України » Атаманчук О., Інвестиційні ресурси, їх форми та джерела...
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: