Юрасова А., СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ ... - Форум
Субота, 03.12.2016, 08:46
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Юрасова А., СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ ... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 23.05.2014 » Ефективність бізнесу та стратегії економічного розвитку підприємств » Юрасова А., СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ ...
Юрасова А., СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ ...
conf-cvДата: Понеділок, 26.05.2014, 10:42 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline



Анна Юрасова,





3 курс, напрям підготовки 6.030504 «Економіка підприємства», денна форма навчання
Наук. кер. – Круглянко А.В.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м. Чернівці





СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ





Описана проблематика розвитку та функціонування суб'єктів господарювання в умовах економічної нестабільності та запропоновано шляхи подолання труднощів при нестабільних економічних умовах. Обґрунтовано важливість формування стратегії для успішного функціонування вітчизняних підприємств у мінливому економічному середовищі.

Останніми роками найважливішою проблемою більшості країн світу було і залишається явище нестабільної економіки, яке не оминуло і Україну. В період становлення нашої економіки, коли переважна більшість підприємств різних галузей економіки перебуває на шляху переходу до нової якості управління та до нових господарських структур, зовнішні чинники поряд із внутрішніми спричиняють руйнівні явища на багатьох підприємствах, наслідком яких стає неплатоспроможність та банкрутство підприємств. Попередження подібних ситуацій на підприємстві та ефективне управління наразі є одними з найважливіших в діяльності підприємства.
На сьогоднішній день в умовах економічної нестабільності постає об’єктивна необхідність у визначенні шляхів зміцнення можливостей підприємств. На вирішення такого питання і спрямована стратегія підприємства. Проте через нестабільність економічних і політичних процесів в Україні дуже важко зробити прогноз на десять, навіть п’ять років. Така ситуація значно ускладнює розвиток бізнесу в нашій країні, тому необхідно по-новому розглядати стратегічний розвиток підприємства та визначати можливості пристосування його до динамічних умов ринку. Тому, на даний час найважливішим завданням для підприємства є правильно побудована стратегія.
Будь-яка компанія працює в умовах складного, змінного зовнішнього середовища. Якщо вона прагне вижити, їй потрібно виробляти і пропонувати дещо, що має значимість для тої чи іншої групи споживачів. Компанія повинна бути впевнена, що її цілі та асортимент постійно зберігають актуальність для конкретного ринку. Дбайливі фірми періодично переглядають свої цільові, тактичні та стратегічні установки.
Серед вітчизняних та зарубіжних вчених наукові розробки даного питання знайшли своє відображення в працях Дойля П., Котлера Ф., Томпсона А., Віханського І., Кіндрацької Г., Книша М., Кузьміна О., Пастухової В., Селіверстова Л. та інших.
Метою даної роботи є дослідження необхідності та особливостей формування стратегій підприємства в нестабільних економічних умовах.
Реалізація поставленої мети передбачає необхідність вирішення таких завдань:
 пояснити важливість розробки стратегії, визначити стан розвитку стратегічного управління на вітчизняних підприємствах;
 розглянути особливості формування стратегій підприємства в сучасних умовах для забезпечення сталого розвитку.
Існують різноманітні погляди на категорію стратегії підприємства, згідно яких її можна розглядати і як план (що інтегрує в собі цілі та завдання діяльності підприємства, політику, якої потрібно дотримуватися для їх досягнення та послідовну програму дій), і як спритні прийоми ведення бізнесу та конкуренції, і як принципи поведінки, і як вибудувану ринкову позицію, і як перспективу [5].
Управління підприємством в умовах ринкової економіки неможливе без планування господарської діяльності на всіх рівнях: стратегічному, тактичному й оперативному. Найвищим є стратегічний рівень, який пов’язаний з життєво важливими для подальшого розвитку підприємства управлінськими рішеннями. Необхідність формування стратегії розвитку підприємства є запорука його ефективного функціонування.
Для ефективної діяльності підприємству потрібно формувати та проводити реалізацію конкурентоспроможної та дієвої стратегії своєї діяльності. Відомо, що чим унікальнішою є стратегія діяльності підприємства, тим більше шансів існує для того, щоб дана стратегія дозволила отримати конкурентні переваги порівняно з іншими підприємствами на ринку відповідного виду діяльності. Таким чином дослідження та визначення потенціалу підприємства, пошук резервів та напрямків ефективного їх використання сприяє лише наближенню до поставленої мети стратегічного планування.
Процес впровадження стратегічного підходу до управління на підприємствах України з врахуванням економічних реалій відбувається досить повільно. Підприємства насамперед зосереджені на вирішенні поточних проблем, пов’язаних з ефективним використанням їх потенціалу, а проблеми формування потенціалу, вирішення яких здійснюється в перебігу визначення перспектив розвитку, залишаються поза їх увагою [7].
Стратегія — це є агрегат продуманого плану заходів і незапланованих дій, котрі не можна передбачити заздалегідь у зв’язку з нестабільністю й невизначеністю ринку. З цього приводу Пітер Дойль відзначає: Організації, що не звертають належної уваги на ринки, які постійно змінюються, та не відстежують ринкову ситуацію, приречені бути викинутими на берег [1, c. 135].
Прийняття стратегічних рішень на підприємстві здійснюється, в основному, методом інтуїції через: високий ступінь невизначеності, брак досвіду, наявність декількох рівнозначних альтернатив, обмеженість часу для прийняття стратегічних рішень, існування психологічного бар’єру у керівників щодо стратегічних змін. Аналіз результатів обстеження підприємств свідчить про тенденцію до поширення і наявність низки проблем застосування концепції стратегічного управління. Дискусія про те, чи доцільно витрачати час і гроші на розроблення стратегії розвитку організації триває не одне десятиліття. У новостворених організаціях керівництво є настільки зайнятим, що не має змоги займатися плануванням діяльності, а у діючих  менеджери відмовляються складати формальні плани, аргументуючи це тим, що раніше цілком без них обходилися. Наочно це представлено у таблиці 1 [2, c. 98]:
Таблиця 1
Ставлення до розробки стратегії підприємств (%)
Економічне становище підприємств Підприємства
Вважають розробку стратегії непотрібною Розробляють стратегію Планують почати розробку стратегії
 тяжке 21,9 34,4 43,8
 нестабільне 9,7 62,5 25,0
 стійке 10,9 58,7 26,1
 на підйомі 0,0 75,0 25,0
Середнє по вибірці 12,0 56,0 29,1

Таке становище пояснюється об’єктивними та суб’єктивними причинами, серед яких найбільш вагомою є неможливість використання принципів стратегічного управління на підприємстві за мінливістю зовнішнього оточення (частка підприємств варіює від 52,3 до 72,2 wacko [6].
За наведеними даними, варто зазначити, що, на відміну від підприємств, які перебувають в досить складній ситуації щодо своєї діяльності та розвитку, підприємства, які процвітають, приділяють значну увагу питанню стратегічного планування.
Універсальної ідеальної стратегії для кожного конкретного підприємства не існує: навіть для різних підрозділів або видів товарів усередині підприємства можуть бути потрібні різні стратегії. Кожне підприємство має визначити, яка стратегія найкраще спрацьовує в конкретній ринковій ситуації, враховуючи її становище в галузі, цілі, можливості, ресурси.
Процес формування стратегії розвитку підприємства складається з послідовності етапів, на яких потрібно дослідити всі можливі аспекти діяльності підприємства, запорукою дієвої стратегії стає дослідження та визначення можливих резервів та шляхів їх використання в діяльності суб’єкта господарювання. Підприємство – це система, в якій всі
складові взаємопов’язані та взаємозалежні, тому обрана стратегія діяльності підприємства має бути узгоджена з кожною складовою окремо і відповідати пріоритетам діяльності підприємства загалом. Схематично це можна зобразити так [4] (Рис. 1):

Рис.1. Розроблення успішної стратегії за сучасних умов
Забезпечення стабільного розвитку підприємства досягається шляхом реалізації стратегій, які є основою здатності підприємства до попередження чи прийняття загроз зовнішнього середовища без прояву їх негативного впливу на діяльність підприємства або зменшення зовнішнього впливу до рівня несуттєвого.
В нашій країні ринкове середовище особливо мінливе та обтяжене кризою, що викликає необхідність розробки стратегії діяльності. Для нормального функціонування підприємств керівники використовують різноманітні заходи та коректують стратегії аби не опинитись на порозі краху. Нижче представлені пропозиції, які дозволяють й надалі розвиватись за нестабільних умов:
 обмеженість за строками здійснення (1-3 роки). Така стратегія вважається реалізованою, в той момент, коли підприємство починає збалансовано функціонувати і сформувалася стійка тенденція покращення фінансово-майнового стану та підвищення ефективності діяльності;
 загально корпоративна, а також функціональні та ділові стратегії зазнають суттєвого коригування і підпорядковуються основній ідеї – ефективне функціонування підприємства за нестабільної економічної ситуації;
 звужена функціонально-цільова спрямованість, що передбачає обмеження кола об’єктів впливу, наприклад, внаслідок недостатності ресурсної бази фірми;
 орієнтація на максимальне використання наявних ресурсів підприємства;
 яскраво виражений адаптивний характер, тобто дана стратегія передбачає реалізацію великої кількості реорганізаційних заходів та організаційно-технологічних новацій, що передбачають пристосування підприємства до змін зовнішнього середовища;
 оборона слабких місць – тих товарно-ринкових сегментів, які втрачають свою прибутковість;
 активна рекламна діяльність;
 ефективне сервісне обслуговування;
 виявити ті сегменти, від яких можна відмовитися без значних втрат та стратегічних наслідків;
 спрямованість на високу якість товарів;
 змінюється тип управління підприємством в напрямі більшої демократизації;
 перетворення виробничої системи у виробничо-соціальну;
 конкурентна стійкість, активна охорона своїх ринкових позицій шляхом першочергового використання стратегії упереджувального захисту.
Приймаючи виклик оточення та враховуючи нестабільне економічне середовище підприємство прагне передбачити можливі зміни і підготуватися до них так, щоб його позиції в майбутньому були якнайкращими [2, c. 132].
Керівники підприємств намагаються вийти із скрути переважно шляхом спроб і помилок. Для успішного вирішення проблем їм бракує економічних знань та стратегічного ринкового мислення, бо тільки науково обгрунтовані дії можуть застерегти підприємство від прорахунків і забезпечити ефективність у прийнятті рішень. Для досягнення сталого розвитку необхідним стає формування підприємця нового типу та лідера-стратега на підприємстві. В цьому зв’язку одним із завдань підготовчого етапу побудови стратегії на підприємстві є формування стратегічного мислення керівників та персоналу [3, c. 287].
Варто зазначити, що навіть незважаючи на стійки позиції на ринку слід коригувати свої стратегічні цілі з урахування втручання різних негативних чинників, які суттєво впливатимуть на кінцевий результат діяльності підприємства, особливо в сучасному нестабільному середовищі, що склалося.
Підприємницька діяльність в сучасному ринковому середовищі пов’язана з великої кількістю чинників, які негативно на неї впливають в тій чи іншій ситуації. Формування чіткої стратегії розвитку – це складова діяльності підприємства, яка може мінімізувати негативний вплив зовнішнього середовища та сприяти підвищенню ефективності діяльності даного підприємства в мінливих умовах.
Висновки. За умов нестабільної економіки ринкове середовище є дуже складним і непередбачуваним. Складність зумовлена ще й тим, що зростає взаємозалежність і вагомість впливу кожного учасника конкурентного середовища. Період змін змушує організації ставати більш гнучкими, здатними до адаптації. Враховуючи таку ситуацію, підприємствам для успішного розвитку потрібно застосовувати відповідний інструментарій. Одним із способів є використання стратегічного планування, що допомагає визначати перспективні напрямки розвитку підприємства. Кожне вітчизняне підприємство повинне обов’язково усвідомлювати об’єктивні процеси ринкової економіки, за якою стабільність забезпечується стратегічним баченням майбутнього.

Література
1. Дойль Питер. Менеджмент: стратегия и тактика // Питер Дойль.— СПб. : Питер, 2011. — 634 с.
2. Кіндрацька Г.І. Стратегічний менеджмент: навч. посібник// Г.І. Кіндрацька. – 2-ге вид. перероб. І доповн. – Львів: Видавництво Львівської політехнікт, 2013. – 406 с.
3. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств : підручник // А.М. Поддєрьогін. – К. : Вид-во КНЕУ, 2012. – 460 с.
4. Іглінська В.Г. Системний підхід – основа ефективного управління підприємством. [Електронний ресурс]. – Режим доступу. – http://www.rusnauka.com/6_PNI_2012/Economics/14_102715.doc.htm
5. Ковтун О.І. Когнітивний підхід до визначення змісту, представлення та формування стратегії сучасних підприємств. [Електронний ресурс]. – Режим доступу. – http://cyberleninka.ru/article....riemstv
6. Пастухова В.В. Стратегічне управління підприємством в умовах нестабільного зовнішнього середовища. [Електронний ресурс]. – Режим доступу. – http://librar.org.ua/section....start=1
7. Циганюк О.О. Система конкурентних стратегій підприємства та перспективи впровадження їх в Україні. [Електронний ресурс]. – Режим доступу. – http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23768



 
Форум » Матеріали конференції 23.05.2014 » Ефективність бізнесу та стратегії економічного розвитку підприємств » Юрасова А., СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ ...
Сторінка 1 з 11
Пошук: