Гринюк Н. Ринок цінних паперів... - Форум
Вівторок, 06.12.2016, 02:43
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Гринюк Н. Ринок цінних паперів... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 21-22.05.2009 » Роль фінансово-кредитної системи у розвитку економіки країни » Гринюк Н. Ринок цінних паперів...
Гринюк Н. Ринок цінних паперів...
conf-cvДата: Четвер, 21.05.2009, 18:17 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Гринюк Н.

Наук.керівн. – Москальов А.А.
Чернівецький Торгoвельно-Економічний Інститут КНТЕУ
м. Чернівці


Ринок цінних паперів та їхній вплив на розвиток економіки України


Однією з найважливіших проблем становлення економіки України є формування ринку цінних паперів. Ринок цінних паперів є невід’ємною складовою системи функціонування механізму ринкової економіки. Так чи інакше, пересічному громадянинові України довелося мати справу з цінними паперами, які він отримав в процесі тотальної приватизації в обмін на приватизаційні сертифікати. На сьогодні акції становлять найбільш вагомий сегмент ринку цінних паперів (98.4%). Відповідно до Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” обіг цінних паперів - укладання та виконання угод щодо цінних паперів, яке не пов'язано з їх випуском. Іноді цінні папери в якості об'єкту цивільно-правових відношень намагаються визначити як майно, іноді - як річ, іноді - як безтілесне майно. Законом України “Про цінні папери та фондову біржу ” визначено, що “цінні папери - грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам ” (стаття 1 Закону України “Про цінні папери та фондову біржу ”).
На сучасному етапі розвитку України, коли проводиться приватизація більшості державних підприємств, створюється значна кількість акціонерних товариств і кожний може зіткнутися з цікавою, ризиковою частиною ринку - ринком цінних паперів. Проблему формування ринку цінних паперів є дуже важлива, саме тому її досліджує багато вчених і економістів. Історичний інтерес до цієї проблеми досить значний. Проблеми ринку цінних паперів досліджують — Бердникова Т.Б., Коваленко Н.Н., Мозговий О.М., Мендрул О.Г., Перекрест Т.В. та ін..
Ринок цінних паперів є багатоаспектною соціально-економічною системою, на основі якої функціонує ринкова економіка в цілому. Він сприяє акумулюванню капіталу для інвестицій у виробничу і соціальну сфери, структурній перебудові економіки, позитивній динаміці соціальної структури суспільства, підвищенню добробуту кожної людини шляхом володіння і вільного розпорядження цінними паперами, психологічній готовності населення до ринкових відносин.
Становлення ефективного ринку цінних паперів в Україні неможливе без активізації процесу соціально-економічних та політичних реформ. Будь-які масштабні економічні перетворення залишаться незавершеними без створення конкурентоспроможного фінансового сектора, здатного мобілізовувати та надавати реформованій економіці інвестиційні ресурси.
Розвиток вітчизняного ринку має свої характерні особливості, пов’язані з реформуванням форм власності в суспільстві. У процесі приватизації з 1992 по 1998 рік понад 60,5 тис. підприємств змінило форму власності, в тому числі 9,5 тис. – шляхом перетворення у відкриті акціонерні товариства, що становить 16 відсотків від загальної кількості приватизованих товариств в Україні.
Отже, фондовий ринок формується не еволюційним, а досить-таки революційним шляхом. Але немало на ньому і перешкод, а саме: недовіри вітчизняних інвесторів до фінансових інструментів, обмеженості вітчизняних інвестиційних ресурсів, відсутності відповідної інфраструктури, практики активного просування акцій на ринку, досвіду та культури корпоративного управління товариствами, недосконалості правової бази, непослідовності у проведенні приватизації, негативного іміджу цінних паперів, що був сформований у населення в ході трастових скандалів.
Аналізуючи процес реформування системи власності шляхом приватизації, можна вивести таку закономірність: починаючи з 1994 року держава все більше й більше позбавляється функцій безпосереднього управління підприємствами, але водночас з кожним роком посилюється і потреба у державному регулюванні ринку цінних паперів. Його розвиток також має свої особливості, оскільки відбувається одночасно з проведенням ринкових реформ та пошуком оптимальних методів державного регулювання економікою в цілому. [3, c.158]
Нині в Україні налічується понад 35 мільйонів власників акцій приватизованих підприємств. Населення, якому традиційно притаманне підвищене почуття соціальної справедливості, покладає надії не тільки на розвиток державою різноманітних форм інвестування як засобу збільшення грошових заощаджень, а й на забезпечення захисту своїх фінансових вкладень. Відновлення довіри населення до держави і фондового ринку є необхідною умовою соціальної підтримки курсу ринкових реформ та забезпечення соціальної стабільності в суспільстві. На цих засадах і була започаткована державна політика регулювання ринку цінних паперів в Україні.
На фондовий ринок, як на складову частину фінансового ринку держави, звичайно, впливають кризові процеси, які мають місце в економіці. Проте, незважаючи на погіршення інвестиційного клімату, фондовий ринок продовжує свій розвиток.
Статистика свідчить: у 1994 році в Україні випущено цінних паперів на суму 286 млн. грн., в 1995 – 1715,4 млн. грн., в 1996 -4618,9 млн. грн., в 1997 – 13,4 млрд. грн., а станом на початок 2002 року – тільки акцій було випущено на 17,5 млрд. грн. Менше ніж за п’ять років випуск цінних паперів збільшився у 47 разів. На першому місці серед них (які емітуються українськими підприємствами) – акції. [2, c.342]
Причому найбільша питома вага випуску цінних паперів припадає на акції приватизованих підприємств. Це пояснюється продовженням процесів приватизації та корпоратизації державних підприємств: нині в Україні налічується 35,5 тис. акціонерних товариств, в тому числі 23,5 тис. закритих, загальний обсяг емісій акцій, зареєстрованих Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, становить більше двадцяти мільярдів гривень.
Існують певні протиріччя між акціонерами і вищим менеджментом, що призводять до частих порушень прав акціонерів. Щоб уникнути цих перекосів, працівниками Державної комісії створено систему розкриття інформації, впровадження нормативних документів щодо надання повнішої та достовірнішої інформації для акціонерів та інших інвесторів.
Значним недоліком вітчизняного ринку є і відсутність такого поширеного на світових фінансових ринках інструменту, як корпоративні облігації. Існують дві основні причини, через які підприємства не використовують можливості залучення додаткових коштів цим шляхом. Насамперед це податкове законодавство, яке не стимулює випуск боргових корпоративних цінних паперів. Іншою причиною можна вважати високу прибутковість облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), ринок яких протягом останніх років відволікав значні обсяги інвестиційних ресурсів з ринку капіталів.
Становлення цілісного та ефективного фондового ринку в Україні неможливе без наявності спеціалізованих фінансових інститутів, які працюють на ниві спільного інвестування. Провідна роль в обслуговуванні громадян при здійсненні ними інвестицій належить інвестиційним фондам та інвестиційним компаніям.
Прийняття і введення в дію в січні 1998 року Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” викликало необхідність приведення професійними учасниками фондового ринку своєї діяльності у відповідність до його норм. Правове регулювання фондового ринку України полягає у впорядкуванні взаємодії та захисті інтересів його учасників шляхом встановлення певних правил, критеріїв і стандартів стосовно відносин з приводу цінних паперів. Під цінними паперами тут розуміються як грошові документи, визначені в Законі України „Про цінні папери і фондову біржу”, так і похідні від них – опціонні та інші термінові контракти. [1, c. 28]
В сучасну систему органів державно-правового регулювання фондового ринку України входять, зокрема, такі: орган законодавчої влади – Верховна Рада України; органи центральної виконавчої влади – Президент України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, Міністерство економіки України та деякі інші. Крім того, важливу роль у цій системі відіграють інститути, які не є органами законодавчої або виконавчої влади, але підзвітні Верховній Раді України, наприклад Національний банк України, Фонд державного майна України тощо; а також місцеві органи державної влади, головним чином місцеві державні адміністрації (до їхньої компетенції належать питання реєстрації юридичних осіб або реєстрації іноземних інвестицій тощо) і органи судової влади, у тому числі арбітражні суди.
Серед недоліків ринку цінних паперів в Україні слід визначити наступні:
1. Все ще не отримала логічного завершення розробка правового забезпечення формування національного ринку цінних паперів. Концепція фондового ринку України витримала в Верховній Раді України лише перше читання.
2. До створення справжніх цивілізованих інвестиційних інститутів, покликаних виконувати посередницькі функції між емітентами і покупцями цінних паперів, "дистанція величезного розміру". Фактично недіючими в цій найважливішій справі залишаються банки, система казначейства і валютна біржа.
3. В Україні доки ще буде відсутній чітка система гарантій розміщення цінних паперів як для вітчизняних так і для іноземних фізичних і юридичних осіб.
4. Питання про лімітування покупки окремих виглядів цінних паперів в Україні (на відміну від Росії, де ліміт покупки державних короткострокових зобов'язань для фірм-нерезидентів складає 10%) доки в практичній площині не ставиться.
5. Досі не врегульоване питання про присутність на національному ринку цінних паперів фірм-нерезидентів в якості самостійних фінансових партнерів.
6. Розвиток національного ринку цінних паперів багато в чому стримується все ще неадекватною сприйнятливістю населення.
8. Нормальне функціонування ринку цінних паперів ускладнюється істотною нестачею вірогідної і докладної інформації. [4, c. 169]
Таким чином, ефективне регулювання фондового ринку є однією з найважливіших задач уряду, оскільки цей ринок є настільки масштабним і нестійким, що може погрожувати всій економічної системи країни. Для цього необхідно всебічний і обміркований вплив держави на фондовий ринок, включаючи як правове регулювання, так і економічні засоби впливу.
Підводячи підсумки в даній роботі, можна беззаперечно сказати, що ринок цінних паперів відіграє важливу роль у суспільному відтворенні.
Таким чином, ринок цінних паперів представляється як ефективний механізм функціонування ринкової економіки, інструмент мобілізації фінансових ресурсів та заощаджень населення, оптимального перерозподілу засобів, підвищення активності людини як реального власника.
Література:
1. Закон України “Про цінні папери і фондовий ринок” № 3480-15 від 23.02.2006 // http: // www.rada.gov.ua
2. Банківська справа: Навч. посібник / За ред. д. е. н., проф. Ф.Ф.Бутинця. – К.: Кондор, 2004. – 461 с.
3. Операції комерційних банків / Р. Коцовська, В. Ричаківська, Г. Табачук. – 3-тє вид. – К.: Алеута; Львів: ЛБІ НБУ, 2003. – 500с.
4. Перекрест Т.В. Економічний зміст цінного папера як специфічного інвестиційного товару// Держава та регіони. -- №2, 2008р.—с. 167-172.
 
Форум » Матеріали конференції 21-22.05.2009 » Роль фінансово-кредитної системи у розвитку економіки країни » Гринюк Н. Ринок цінних паперів...
Сторінка 1 з 11
Пошук: