Соколюк А. Невідповідність мінімальної зарплати... - Форум
Неділя, 11.12.2016, 09:58
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Соколюк А. Невідповідність мінімальної зарплати... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 21-22.05.2009 » Роль фінансово-кредитної системи у розвитку економіки країни » Соколюк А. Невідповідність мінімальної зарплати...
Соколюк А. Невідповідність мінімальної зарплати...
conf-cvДата: Четвер, 21.05.2009, 17:49 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Соколюк А.Д.

Науковий керівник – Труфен А.О.
Чернівецький Торгівельно-Економічний Інститут КНТЕУ
м. Чернівці


Невідповідність мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму


Норми соціальних гарантій з заробітної плати є одними із сталих показників соціального та економічного розвитку країни. Відтак надзвичайно важливим є розмір соціфльних гарантій та вивчення сучасного стану правового регулювання мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, практики засто¬сування , а також новел проекту Тру¬дового кодексу України [1,c.4]
Винятково важлива роль заробітної плати в механізмі функціонування ринкової економіки зумовлена тим, що вона має виконувати принаймні чотири основні функції, а саме:
- джерела коштів для розширеного відтворення робочої сили (відтворювальна функція);
- основної ланки мотивації високоефективної праці, встановлення безпосередньої залежності заробітної плати від кількості і якості праці кожного працівника, його трудового внеску (стимулююча функція);
- засобу перерозподілу робочої сили з урахуванням ринкової кон'юнктури (регулююча функція);
- забезпечення соціальної справедливості, однакової винагороди за однакову працю (соціальна функція).
Отже, заробітна плата має бути водночас і «годувальницею», і «пряником», і «батогом», і «кермом». Ці функції заробітної плати тісно взаємозв'язані, і лише за їхньої сукупної наявності досягається ефективна організація заробітної плати.[3]
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
За нинішніх умов зарплату як правило поділяють на:
- номінальну заробітну плату, яку одержує працівник у грошовій формі за виконану роботу або витрачений час;
- реальну заробітну плату, яка являє собою кількість товарів і послуг, які можна придбати за номінальну заробітну плату або це «купівельна спроможність» номінальної заробітної плати.
Невідповідність реальної зарплати прожитковому рівню спонукає десятки мільйонів висококваліфікованих працівників здійснювати маятникову міграцію в інші країни для пошуку більшої зарплати. [2]
За змістом ст.95 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) мінімальна заробітна плата — це законодавче встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може опускатися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).
У чинному трудовому законодав¬стві України правове регулювання мінімальної заробітної плати від¬бувається на підставі положень КЗпП, норм Закону України "Про оплату праці", а також інших актів, ухвалених на їхнє виконання. Основні законодавчі положення з цих питань зводяться до наступно¬го. Згідно зі ст.9 Закону України "Про оплату праці" розмір міні¬мальної заробітної плати визнача¬ється з урахуванням потреб пра¬цівників та їхніх сімей, вартісної величини достатнього для забез¬печення нормального функціону¬вання організму працездатної лю¬дини і збереження її здоров'я на¬бору продуктів харчування, міні¬мального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, потрібних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості на основі за¬гального рівня середньої заробіт¬ної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості. У зв'язку з цим варто констатувати, що Закон Ук¬раїни "Про оплату праці" визначив лише загальні критерії форму¬вання мінімальної заробітної пла¬ти, не посилаючись на її структуру, що не дає уявлення про мінімальну заробітну плату як цілісну та структуровану правову категорію.
Як відомо, до мінімальної заро¬бітної плати не включаються до¬плати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Проте зі змісту цієї норми неясно, які саме структурні елементи має заробіт¬на плата.
При цьому чи не основним недо¬ліком чинного законодавчого ре¬гулювання мінімальної заробітної плати є відсутність чіткого обо¬в'язкового врахування мінімаль¬ної заробітної плати під час визна¬чення тарифних ставок та посадо¬вих окладів, що призводить до послаблення соціально-трудових гарантій працівника у сфері опла¬ти праці. Так, відповідно до ч.1 ст.55 Закону України "Про Дер¬жавний бюджет України на 2009 рік" з 1 січня 2009 р. розмір міні¬мальної заробітної плати стано¬вить 605 грн на місяць. Водночас ч.2 цієї статті передбачено, що розміри посадових окладів (та¬рифних ставок) працівників бюд¬жетних установ установлюються Кабінетом Міністрів України вихо¬дячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника пер¬шого тарифного розряду — 545 грн на місяць. Певною мірою така не¬узгодженість вирішується ч.З ст.55, за якою працівникам бюд¬жетних установ, розміри посадо¬вих окладів (тарифних ставок) яких будуть менші за визначений розмір мінімальної заробітної плати, посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється на рівні мінімальної заробітної плати. При цьому очевидно, що такі підходи до вирішення проблеми побудови ефективної системи соціально-трудових гарантій працівників не можна назвати достатніми та конструктивними.[1,c4-5]
Ще одним із важливих понять є прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі – набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення.[8]
Досить конструктивним є поло¬ження, що мінімальна заробітна плата встановлюється в розмірі, не нижчому від розміру прожитко¬вого мінімуму для працездатних осіб. При цьому розмір мінімаль¬ної заробітної плати не може бути зменшено в разі зменшення роз¬міру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому розмір мінімальної заробітної пла¬ти та прожиткового мінімуму різні, що є наслідком об'єктивних пе¬редумов соціально-економічного розвитку держави. Певною мірою це пояснюється недостатньою узгодженістю та чіткістю законодав¬чих вимог щодо структури прожит¬кового мінімуму та мінімальної за¬робітної плати. І лише за логікою положень бюджетного законодав¬ства можна припустити, що з 1 грудня 2009 р. в Україні міні¬мальна заробітна плата відповіда¬тиме розміру прожиткового міні¬муму для працездатних осіб. Але слід ураховувати, що прожитковий мінімум у 2009 р. залишатиметься таким, як у грудні торік [1,c.5]
Міністерство праці та соціальної політики України відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» повідомило, що фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах січня 2009 року у розрахунку на місяць на одну особу становив 773 грн., для дітей віком до 6 років – 696 грн., для дітей віком від 6 до 18 років – 890 грн., для працездатних осіб – 823 грн., для осіб які втратили працездатність – 614 грн.
Таким чином, під впливом інфляції офіційна величина прожиткового мінімуму станом на січень 2009 року вже втратила своє реальне значення на 20 %:
У зв'язку з цим Федерація профспілок України наполягає на перегляді розміру прожиткового мінімуму на 2009 рік відповідно до фактичного індексу інфляції за 2008 рік та уточного прогнозу до кінця 2009 року при підготовці змін до Закону України «Про Державного бюджету України на 2009 рік».[7]
Розмір мінімальної за¬робітної плати в проекті Трудового Кодексу визна¬чається з урахуванням: прожитко¬вого мінімуму; загального рівня заробітної плати; продуктивності праці, рівня зайнятості та інших економічних умов. Така норма видається достатньо поверховою, оскільки неясно, яким є механізм її врахування і де він може бути за¬кріплений. Розмір мінімальної за¬робітної плати встановлюється Верховною Радою України за по¬данням Кабінету Міністрів України, але цьому поданню щодо розміру мінімальної заробітної плати ма¬ють передувати консультації та пе¬реговори з повноважними пред¬ставниками всеукраїнських проф¬спілок, їхніх об'єднань та всеукра¬їнських об'єднань організацій ро¬ботодавців. Доцільно було б обо¬в'язок організовувати такі кон¬сультації та переговори покласти на Кабінет Міністрів України.
Проект Трудового Кодексу, певною мі¬рою дублюючи положення КЗпП, повторює ті самі неточності, ха¬рактерні для останнього. У зв'язку з цим для предметної правової регламентації мінімальної заробіт¬ної плати в проекті ТК доцільно бу¬ло б:
-визначити структуру та вимо¬ги до структури мінімальної заро¬бітної плати;
-визначити, що міні¬мальна заробітна плата не може переглядатися у бік зменшення;
-закріпити, що мінімальна заробіт¬на плата подається Кабінетом Мі¬ністрів України на підставі попе¬редньо проведених консультацій та переговорів з повноважними представниками всеукраїнських профспілок, їхніх об'єднань та всеукраїнських об'єднань органі¬зацій роботодавців і затверджу¬ється Верховною Радою України разом з ухваленням закону про державний бюджет на відповідний рік на рівні, не нижчому за законо¬давче встановлений прожитковий мінімум;
-передбачити умови та по¬рядок затвердження погодинного розміру мінімальної заробітної плати та його правове значення;
-передбачити обов'язкове враху¬вання розміру мінімальної заро¬бітної плати під час встановлення тарифних ставок та посадових окладів;
-визначити прозорі меха¬нізми перегляду мінімальної заро¬бітної плати залежно від зрос¬тання індексу цін на товари і тари¬фів на послуги, загального рівня заробітої плати; передбачити можливість установлення вищого рівня мінімальної заробітної плати від установленого законом на під¬ставі актів соціального партнерст¬ва;
-визначити, що норми актів за¬конодавства України, умови дого¬ворів про працю, інших правових актів з питань трудових відносин, які передбачають виплату праців¬никові заробітної плати на рівні, нижчому від мінімальної заробіт¬ної плати, є недійсними. [1,c.5]

Список використаної літератури
1. Костюк В.Мінімальна зарплата –ключова соціально-трудова гарантія//Праця і зарплата.-2009.-№10(638)
2. Закон України „Про оплату праці” від 24 березня 1995 року N 108/95
3. 07.2003, ВВР, 2004, N 7, ст.55
4. Кодекс законів про працю України N 322-VIII від 10.12.71. В редакції Закону N 1096-IV від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 6, с.38
5. Розміри соціальних гарантій//Все про бухгалтерський облік.-2007.-№22.
6. www.balance.ua
7. www.fpsu.org.ua
8. Закон України «Про прожитковий мінімум» Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 38, ст.348
9. Черничук Л.В.,Манілич М.І. Облік у бюджетних установах:Навчальний посібник.-Чернівці:Книги-ХХІ,2007.-400с.

 
Форум » Матеріали конференції 21-22.05.2009 » Роль фінансово-кредитної системи у розвитку економіки країни » Соколюк А. Невідповідність мінімальної зарплати...
Сторінка 1 з 11
Пошук: