Пятниця, 29.03.2024, 16:17
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Марковської А., Демографічна ситуація в Україні - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Матеріали конференції 23.05.2014 » Економічна теорія та історія економічної думки » Марковської А., Демографічна ситуація в Україні
Марковської А., Демографічна ситуація в Україні
conf-cvДата: Понеділок, 26.05.2014, 10:25 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline


Марковської Анастасії






Студентки І-го курсу
Обліково-економічного факультету
Науковий.керівник. доц.к.е.н.
Близнюк Н.В.





Демографічна ситуація в Україні





Демографічна ситуація в Україні постійно погіршується. Це загрожує знелюдненням сільської місцевості, зменшенням питомої ваги людей працездатного віку, труднощами із забезпеченням обороноздатності країни тощо. Без проведення глибоких соціально-економічних реформ, ліквідації колгоспів і передачі землі в приватну власність тим, хто її обробляє, реалізації ефективної демографічної політики держави демографічна ситуація в Україні буде погіршуватися й надалі. Вирішальну роль у виправленні такого станови ша може відіграти лише держана, сприяючи росту національної свідомості українського народу, відновлюючи традиційні родинні цінності української нації, матеріально і морально підтримуючи сім'ї, в яких народжується і виховується троє і більше дітей.[10] Народонаселення разом з природними умовами і ресурсами та способом виробництва матеріальних благ є основою матеріального життя суспільства. Чисельність населення країни в цілому та окремих її регіонів є результатом взаємообумовленого розвитку усієї сукупності процесів суспільного розвитку, і насамперед соціаьно-економічних та демографічних. Закономірості розвитку економіки значною мірою визначають характер демографічних процесів. Тенденції демографічного розвитку є неодмінним фактором, який обумовлює економічну і соціальну політику держави.
Протягом останніх років зменшення чисельності населення України відбувається, насамперед, завдяки збільшенню від'ємного природного приросту населення. Але з урахуванням позитивної динаміки міграції населення між Україною та іншими державами, у довгостроковому періоді вплив міграцій на динаміку чисельності набагато сильніший, ніж вплив природного руху. населення, зумовлює зниження природного приросту трудових ресурсів. Нині в Україні еміграція перевищує за офіційними даними імміграцію. Разом з тим в нашій державі постійно зростає чисельність нелегальних емігрантів з країн, що розвиваються. Зараз в Україні спостерігається вже четверта за століття демографічна криза (різке зменшення чисельності населення, яке веде до його депопуляції і характеризує нинішній від’ємний тип відтворення). Україна за чисельністю населення є однією з великих держав Європи. На початку 1998 р. за чисельністю жителів вона була на 7 місці після Німеччини, Росії, Великобританії, Італії, Туреччини і Франції. Сучасна демографічна ситуація в Україні створює реальну загрозу національним інтересам і безпеці. За останні роки чисельність населення України зменшилась майже на
6 млн. осіб і це при тому що в Україні не було ні війн, ні збройних конфліктів, ні масових епідемій. Якщо в 1991 р. народжуваність перевищувала смертність, то у 2013 р. в було навпаки [3,с.3,4]. Аналізуючи графіки чисельності населення можна прослідкувати таку ситуацію: починаючи з 1991 р. по 1994 р. чисельність населення збільшуються, а починаючи 1995 р. по 2013 чисельність населення поступово зменшується. Якщо в 1995 році було 52,2 млн. осіб, а вже у 2010 році - 45,98 млн., в 2011 році - 45,77 млн,у 2012 році – 45,63 млн, у 2013 році – 45,55 млн. (5.) Звичайно, демографічний спад – негативне явищ, але й не катастрофа. Україна посідає 73 місце з 131 у рейтингу Індексу Глобальної Конкурентноспроможності – загальний бал 3,98 ( у країнах ЄС – 5,06). [2, с.175-184].
Щодо процесу народжуваності, специфіка змін і моделів у період її незалежності полягає в їх зумовленості сумісним впливом кризових суспільно-політичних явищ, настання якого у країні прискорилося внаслідок посиленого імпорту нових соціальних та економічних інститутів, взірців поведінки, притаманним країнам з розвиненою економікою. Модель народжуваності змінювалася під впливом двох груп чинників: умов компенсаційного приросту народжуваності у період виходу із кризи (п.п минулого дестиріччя) та більш загальних та довготривалих факторів постаріння народжуваності.[4.с.151]. Проте різко знизився коефіцієнт народжуваності (з 1,172 у 2003 р. до 1,531 у 2003 р.) і, як наслідок, коефіцієнт природного приросту населення (у 1990 р. був -39147 осіб, а у 2012 вже -142434 осіб). Залишається суттєвим перевищення кількості посерлих над кулькістю живонароджених: на 100 померлих – 76 народжених. Низький рівень народжуваності залежить від економічних, соціальнх та психологічний мотивів. Рівень народжуваності зменшився з 11,4 особи на 1000 наявного населення у 2012, до 11,1 у 2013. [7, с.34]. Демографічна політика України в сучасних умовах повинна бути направлена не тільки на стимулювання народжуваності, але і на зміцнення сім'ї, підвищення матеріального добробуту людей, зниження захворюваності і смертності. Якщо раніше Україна була практично на одному рівні з розвинутими країнами за показниками тривалості життя, то пізніше відмінність стала стрімко збільшуватися. Саме передчасна смертність визначала наприкінці минулого сторіччя розрив у тривалості життя українців і мешканців країн ЄС, при чому досить значна частина його зумовлена неприродними причинами смерті. Передчасна смертність зосереджена у відрізку працездатного віку. Високий рівень смертності у чоловіків працездатного віку. Якщо проаналізувати 2012 рік то чоловіків було 20976712, а жінок – 24476570, то вже у 2013 році чоловіків було 2962744, а жінок - 24409948.смертність чоловіків у 1990р. була 297584 осіб, жінок – 332018, а вже у 2012 році чоловіків -325584, жінок 337555. Отож, можна помітити що значно перевищує смертність чоловіків над жіночою. [6, ст.45,46]. Ступінь переважання смертності чоловіків є вищою, ніж для жінок. Диспропорція зменшилась порівняно з іншими роками, однак є неприпустимо великою.[4.ст.160]
Розрізняють міграції сезонні, маятникові, незворотні, постійно-тимчасові, епізодичні. Причини міграції є економічні, соціальні, культурні, політичні, етнічні, релігійні, військові, екологічні, демографічні.[1, ст..68]. Назавжди з України виїхало у 1990 році – 95,4 тисячі осіб, а у 2012 році – 664382 осіб. Міграційний приріст становить у 2002 році -33791 осіб, а у 2012 +61844 осіб. Мігрантами переважно є жінки, як прибулих(на 30 тис. осіб більше ) так і вибулих (50 тис. осіб більше ніж чоловіків) станом на 2012 рік. Значну хвилю внутрішніх міграцій викликала Чорнобильська трагедія. Населення північних районів Київської, Житомирської, Рівненської та деяких інших областей за державною програмою або за власною ініціативою почало переселятися в порівняно екологічно чисті райони України. Істотне значення мають так звані маятникові міграції. Як маятник коливається з одного боку в інший, так і сотні тисяч громадян України щодня ідуть на роботу з приміської зони в міста, а ввечері повертаються додому. Значні імміграційні процеси в Україні останніх років пов'язані з поверненням репресованих народів, а також військовослужбовців на батьківщину, переміщення біженців із зон збройних конфліктів тощо. Нині в Україні еміграція перевищує за офіційними даними імміграцію. Разом з тим в нашій державі постійно зростає чисельність нелегальних емігрантів з країн, що розвиваються. Разом зі скороченням рівня народжуваності і переважанням смертності все це зумовлює процес депопуляції. [7, с.68]. Основними причини соціально-економічного характеру: різкий спад промислово виробництва, зниження життєвого рівня населення, незадоволеність заробітною платою.
Отже, дослідивши демографію України, можна зробити висновок, що за часів Незалежності чисельність населення значно зменшилась, смертність перевищує народжуваність, значно зросла міграція українського населення з економічних причин. Для вирішення цих проблем потрібно підвищити рівень народжуваності та покращити економічний рівень життя населення. Сучасні демографічні тенденції пострадянського простору суттєво впливають на зміну ментальних характеристик, а отже, й на формування людського капіталу, який повинен відповідати ринковим відносинам. Саме тому проблема поліпшення демографічної ситуації в Україні досліджується науковцями як із теоретичного, так і практичного боку [8, c.114].
У силу історичної тривалості розв’язання проблеми демографічної кризи нині на перший план виходять питання вирішення якісних параметрів демографічного потенціалу. Принципово важливою є державна підтримка сім’ї та сімейних цінностей, які є фундаментом, на основі якого формується вся система заходів демографічної політики, зокрема:
- забезпечення якості життя сімей, створення належних економічних передумов для реалізації потреби в дітях;
- формування сприятливого соціально-психологічного клімату й орієнтації суспільства на сімейні цінності, формування, як мінімум, дводітної, а згодом – три-чотиридітної сім’ї;
- сприяння зміцненню інституту сім’ї, запобігання її руйнуванню, зменшенню кількості розлучень;
- збереження і зміцнення здоров’я сімей, передусім, репродуктивного, підвищення рівня культури репродуктивної поведінки;
- сприяння і підтримка виховної функції сім’ї [8, c.114-115].
На думку О. Палій, «відсунути» ранню смертність і знизити захворюваність можна передусім проведенням профілактичних оглядів, диспансеризації населення. Це продовжило б життя чоловіків на 5 років, а жінок – на 2 роки [9]. Необхідно активізувати роботу з поліпшення стану здоров’я, зниження смертності та підвищення тривалості життя населення. Важливим є прийняття програми подолання негативних наслідків старіння населення на основі: забезпечення економічних передумов гідного життя в пенсійному віці; створення умов для реалізації творчого й трудового потенціалів похилих людей; сприяння розвитку в суспільстві взаємодії поколінь і зміцненню взаєморозуміння між представниками різних вікових груп. Програма регулювання міграційних процесів повинна орієнтуватися на сприянні поверненню етнічних українців і колишніх громадян України, забезпеченні повернення зовнішніх трудових мігрантів, забезпеченні соціального захисту громадян України, які працюють за кордоном, запобіганні нелегальної транзитної міграції, вирівнюванні вікової еластичності зовнішніх міграційних процесів. Отже, подолання негативних демографічних тенденцій – складний і тривалий процес.

Література:
1. Л.С. Дорошенко «Демографія»
2. Піщуліна О.М. Основні напрями реформування державної політики регулювання ринку праці та управління трудовими ресурсами України. /стратегічні пріоритети.
3. Стаття «Демографічна складова економічної безпеки України» А.А. Смаглюк.
4. Колективна монографія, «Людський розвиток в Україні: Соціальні та демографічні чинники модернізації національної економіки», Київ-2012
5. http://studentbooks.com.ua/
6. Національна академія наук України, «Смертність населення України і трудоактивному віці»
7. Г.Махорін «Основи демографії»
8. 1. Збарський В. К. Демографічні проблеми в Україні та шляхи їх розв’язання/ В. К. Збарський, А. П. Горьовий /\ Економіка АПК. – 2009. - №11. – с. 114-117.
9. Тривалість життя в Україні// Праця і зарплата. – 2010. - №17. – с. 7
10. «Географія» - Олійник Я.Б.



 
Форум » Матеріали конференції 23.05.2014 » Економічна теорія та історія економічної думки » Марковської А., Демографічна ситуація в Україні
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: