Бабух О., ГРОШОВИЙ ОБІГ БУКОВИНИ В ЧАСИ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ - Форум
Неділя, 11.12.2016, 10:01
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Бабух О., ГРОШОВИЙ ОБІГ БУКОВИНИ В ЧАСИ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 23.05.2014 » Роль фінансово-кредитної системи у розвитку економіки країни » Бабух О., ГРОШОВИЙ ОБІГ БУКОВИНИ В ЧАСИ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
Бабух О., ГРОШОВИЙ ОБІГ БУКОВИНИ В ЧАСИ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
conf-cvДата: Понеділок, 26.05.2014, 14:23 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline


Оксана Бабух,





2 курс, спец.: «Фінанси та кредит»,
Наук. кер. – Москальов А. А.
Чернівецький торговельно – економічний інститут,
м. Чернівці





«ГРОШОВИЙ ОБІГ БУКОВИНИ В ЧАСИ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ»





Історія грошового обігу Буковини належить до малодосліджуваних тем, не зважаючи на те, що її моніторинг може дати змогу розкрити і внести нові історичні барви і факти при вивченні фінансово-економічної історії української держави. Гроші є основою живлення та функціонування господарства будь-якої держави. Уряд кожної країни з метою зміцнення власної економіки запроваджує фінансову політику, що базується на національній грошовій одиниці. Дані економічні вимоги стосувались й Буковини в часи її перебування в складі Австрійської імперії.
Зацікавлення у вивченні історичного минулого значно посилилося на сучасному етапі розвитку нашої держави. Історія грошового обігу на Буковині в період Австрійської імперії (XVIII ст.–XIX ст.) привертає велику увагу багатьох учених, істориків, краєзнавців та економістів. Дослідження розвитку грошового обігу на Буковині має науково-пізнавальне й практичне значення.
Актуальність теми полягає в тому, що територіальна локалізація дослідження у межах одного регіону – Буковини – забезпечує певний внесок у вивчення регіональної специфіки історії грошового обігу України.
Значну увагу питанням розвитку грошового обігу на Буковині приділяли у своїх працях та дослідженнях такі вітчизняні науковці як Огуй О.Д., Пивоваров С.В., Нудельман А.А., Масан О.М., Каглян О.Є. та інші.
Метою даної роботи є розширення інформаційної бази, що розкриває умови та еволюцію впровадження в обіг різноманітних грошових знаків, дослідження впливу конкретно історичних, політичних та економічних чинників на процеси формування грошової системи, вивчення загальних тенденцій і специфічних особливостей розвитку грошового обігу на Буковині.
В другій половині 18 століття на сході Європи відбулися великі зміни в рівновазі політичних сил. Після завершення російсько-турецької війни (1768-1774 рр.) здійснився перерозподіл Молдовських та Валахських земель - в результаті чого буковинські землі були приєднанні до Австрійської імперії [1, c.417].
Влітку 1771 року під час російсько-турецької війни, Стамбул запропонував Австрії, за допомогу у складних переговорах з Росією, грошовий та геополітичний «подарунок» - 10 млн. піастрів та територію Буковини, яка займала вигідне стратегічне сполучення між Галичиною та Семигородом (Австрійською Трансільванією).
31 серпня 1774 року австрійські війська під командуванням генерала Сплені зайняли Чернівці, а до жовтня того ж року – всю західну частину Буковини. Лише згодом, 7 лютого 1775 року, австрійський канцлер Кауніц розшифрував зацікавлення австрійського імператора в даній угоді: «Буковина – це ключ до Молдавії у стратегічному русі на східний південь» [5, с.188].
Торгівля на Буковині до 1774 року велася фактично місцевими вірменами, пізніше до них приєдналися євреї. Вже в 1779 році за архівними даними тих часів, вірмени володіли близько 100 торговими точками.
Комерційна діяльність коронованої землі стрімко занепадала. Це зумовлювалось тим, що після здачі щорічної контрибуції на відшкодування, населення Буковини відчувало фінансові труднощі – у них закінчувалась готівкова грошова маса. Причиною цього став нелічений вивіз грошей з коронної землі. Так, щорічно євреї на закупівлю горілки вивозили до України 100 тис. гульденів, на вино з Молдови витрачалося щорічно 40 тис. гульденів.
Крім того, стагнація виробничого процесу призвела до безсилля грошового обігу. Гроші як засіб обігу не могли виступати посередником при обмінні товарами, тому, що не вистачало ані товарів, ані грошей.
Торгівельні відносини на Буковині та між австрійськими землями регламентувалася «Терезіанським тарифом», згідно з яким товари з центральних провінцій Австрії вільно та безмитно переміщалися до національних окраїн, а товари окраїн мали пройти високі внутрішні митні бар’єри. Таким чином, окраїни перетворювалися в осередок дешевої сировини та ринок збуту для центральних провінцій [2, c.218].
Більша частина коштів витрачалася на закупки іноземних товарів заможним населенням - скла, хусток, цукру, полотна тощо. Решта селянських грошей йшло на здачу контрибуції, наслідком якої була незабезпеченість всіх потреб населення [3, c.73].
Перший управитель військової адміністрації, фон Сплені, розпочав свою діяльність на Буковині з організації та впорядкування податкової системи. Для збереження «статус-кво» управитель запропонував різні норми оподаткування для благородних бояр, мазилів, селян, духовенства та ін.
Дивлячись на практику справляння податків та враховуючи статус буковинців (майновий та дворянський), на території Буковини у 1783 році було встановлено близько 11 податків: контрибуцію, від кожної сім’ї (за винятком духовенства та верхівки дворянства); десятину; гостину; растру - додатковий податок на виготовлення квитанцій до десятини та гостини, який не брався зі священників; калдарит від котла для виготовлення горілки; сінний податок; службовий податок; панщинний податок чи податок на громадські роботи; вульпе кречюнелуй, «лисове хутро на різдво», як подарунок старості; квартирний податок. Цей список пізніше доповнили військовий податок та податок на дрова. Крім того, австрійський імператор, Йосиф ІІ, під час відвідин Буковини запровадив новий та спеціальний податок для землевласників - алодіальний.
Водночас бюджетні видатки, більше половини яких йшло на потреби армії та на утримання адміністративного апарату, складали від 46 до 50 млн. флоринів щорічно. Величезні військові видатки остаточно підірвали «оздоровлення» фінансів з початком турецької війни 1787-1791рр., фінансово обтяжливої для Австрії [8, c.14].
Після встановлення австрійської влади в 1772–1774 роках на теренах Буковини була запроваджена австрійська монетна система, в основі конвенційного карбування якої лежав «рейнський флорин». На той час це була прогресивна конвенційна система, якою користувалося населення всієї монархії аж до 1858 року [7, с. 112].
Як відомо, до того часу фінансово-грошова система Австрії ґрунтувалася на лейпцизькій стопі 1737 року та після сілезьких воєн знаходилася на грані краху. Сілезький граф Фрідріх Вільгельм доклав значних інтелектуальних та вольових зусиль до проведення грошової реформи і законом від 7 жовтня 1750 року в Австрії у грошовий обіг для регулюванням фінансових справ і упорядкування податкової системи був впроваджений «рейнський флорин», що в перекладі з німецького означає «рейнський золотий» [8, с. 211].
Цей тип високоякісних монет отримав назву «конвенційні монети». Два рахункових флорини або гульдени складали, за цим циркуляром, один таляр, а 4,5 флорина - один золотий дукат. [4, с.174]
На конвенційних монетах карбувались герб, профілі Марії Терези та її чоловіка - Франца Стефана, портрет якого згодом замінили зображення Йосифа ІІ. На монеті різнотипними способами вказувалося місце випуску – монетний двір, ініціали монетного майстра та управителя монетного двору, що, ймовірно, давало змогу контролювати якість монетної продукції [9, с.458].
Система конвенційних монет та розмінних знаків була згодом доповнена паперовими грошима. Під час Семилітньої війни (1756-1763р.р.) у зв’язку з збільшенням військових видатків, виник значний дефіцит державного бюджету. Тому, для покриття бюджетного дефіциту граф Людвіг фон Цінцендорф запропонував замість звичних примусових позик випустити державні облігації, які можна було б використовувати при оплатах у державні каси, започаткувавши цим банкноти (поки що з властивостями векселя та облігації).
Віденський міський банк випустив паперові гроші, так звані банкові записки або банкоцетлі, які приймалися в державних касах замість половини необхідної оплати монетами. Емісію паперових грошей здійснювали банкоцетлями вартістю в 10, 25, 50, 500 та 1000 гульденів, які за правління Марії Терезії вчасно «погашалися».
Новий вид грошових знаків створював певні зручності для користувача - банкоцетлі були легкими для переміщення, а для держави їх випуск був набагато простішим ніж карбування монет. Недаремно великий реформатор Йосиф ІІ у своєму указі від 1 червня 1785 року високо оцінив «переваги, що надають … банкоцетлі, які «репрезентують готівкові гроші» [6, с.336].
Монетне управління поділило монархію на територіальні зони, які обслуговував певний монетний двір. Для збору золотого та срібного брухту у великих містах, де не карбувалися монети, були організовані скупні та пробірні заклади, а конвенційні монети збиралися в касах.
У 1775 році таким закладом стало для Галичини та згодом Буковини відкрите у Львові «Крайове монетне та філіальне пробірне управління», перейменоване на початку 1850-х років на «Крайове монетне пробірне управління з викупу золота та срібла» [7, с.320].
Ці заклади були підпорядковані у справах визначення проби Головному пробірному управлінню у Відні, а при закупці монет та виробів із цінних металів – Головному монетному управлінню. Золотий та срібний брухт містив старі та пошкодженні монети і вироби з цінних металів. До брухту також мав долучатися і непроданий неякісний матеріал з місцевих скарбів, але лише після опрацювання спеціалістами [4, с.248].
Монетним обігом на території імперії та забезпеченням його правової бази займалась Надвірна палата та її відповідні відділення. Основними напрямками її роботи були: встановлення курсу обігових монет на основі перевірки їх вагово-параметричних характеристик у пробірних закладах; відбракування фальшивих монет; визначення проби та накладання клейма; контроль за ввезенням, вивезенням та транзитом монет тощо [1, с.222].
Також, Надвірна палата проводила вальвації, які встановлювали курс обігових монет на основі відбракування фальшивих монет. Вальвації, необхідні для визначення обігової вартості монети, спиралися на визначення проби. В кожній провінції монархії були відкриті пробірні палати, де на них покладалося завдання запобігати прибуття неякісного срібла [8, c.315].
Одним із найважливіших завдань Надвірної палати був контроль за ввезенням та вивезенням монет. Вона також уточнювала розширення асортименту монет та їх кількість для полегшення процесу зовнішньої торгівлі. При виїзді, на кордоні, з монархії, люди пред’являли транзитний лист, на якому вказувалась кількість та тип ввезених монет [2, c.227].
Таким чином, на території Буковини часів габсбурзької Австрії державно визнаними засобами розрахунку були конвенційні монети, територіальна емісія яких здійснювалась на коронованих землях, але вони не мали права міжнародного обігу. Територіальні випуски, про які постійно інформувалося населення, забезпечували грошову систему обіговою монетою і, в певній мірі, створювали ілюзію певної самостійності окремих земель у складі імперії.
Список використаних джерел:
1. Буковина. Історичний нарис / С. С. Костишин, В. М. Ботушанський, О. В. Добржанський, Ю. І. Макар, О. М. Масан, Л. П. Михайлина. – Чернівці: Зелена Буковина, 1998. – 416 с.
2. Жуковський А. Історія Буковини. / А. Жуковський. – Чернівці: Час, 1993. – 223 с.
3. Зварич В. Нумізматика [довідник] / В. Зварич, Р. Шуст. – Львів: 1998. - 464 с.
4. Зварич В. В. До питання про грошовий обіг у Галичині під пануванням Австро-Угорщини / В. В. Зварич // Історичні джерела та їх використання. – К.: 1996. - С.203-214.
5. Квітковський Д. Буковина: її минуле і сучасне / Д. Квітковський, Т. Бриндзан, А. Жуковський. - Детройт: Зелена Буковина, 1956. - 963 с.
6. Нудельман А. А. Монетные клады XVII – начала XIX в Днестровско – Прутском регионе / А. А. Нудельман // Нумизматические исследования по истории Юго-Восточной Европы. – Кишинев: 1990. – С.227-263.
7. Огуй О.Д.. Обіг австрійських монет на території Північної Буковини та Східної Галичини / О. Д. Огуй, О. С. Каглян, В. В Танащук // Колесо: Весник для колекционеров. – Киев: 1996. - №6. – С.12-14.
8. Шиндлинг А. Кайзеры. Историчиские силуэты / А. Шиндлинг, В. Циглер. – Ростов на Дону: Фенела, 1997. – 640 с.
9. Zieglauer F. Geshichtliche Bilder aus der Bukowina zur Zeit / F. Zieglauer. - Chernowitz: Chernowitzer Buchdruckei – Gesellschaft Pardini, 1895. – 73 S.



 
Форум » Матеріали конференції 23.05.2014 » Роль фінансово-кредитної системи у розвитку економіки країни » Бабух О., ГРОШОВИЙ ОБІГ БУКОВИНИ В ЧАСИ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
Сторінка 1 з 11
Пошук: