Четвер, 28.03.2024, 23:22
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Гафійчук О., ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВА - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Матеріали конференції 23.05.2014 » Роль фінансово-кредитної системи у розвитку економіки країни » Гафійчук О., ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВА
Гафійчук О., ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВА
conf-cvДата: Понеділок, 26.05.2014, 14:21 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline


Гафійчук Оксана,





спец. «Фінанси та кредит», 5 курс д.в.
Наук. Кер. – Данілова Т.В.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці





ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ





У статті проаналізовано існуючі проблеми формування дохідної бази органів місцевого самоврядування в Україні та визначено інструменти й механізми вирішення цих проблем. Децентралізація фіскальних функцій держави розглядається як шлях вирішення цілого комплексу питань формування дохідної бази органів місцевого самоврядування.

Ключові слова: фінансові ресурси, органи місцевого самоврядування, місцеві бюджети, децентралізація фіскальних функцій держави.
Проблеми фінансового забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування вказують на недосконалість систем адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування, неефективність розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування й місцевими органами виконавчої влади. Ці питання безпосередньо впливають на формування територіальної громади, яка має володіти фінансовими, матеріальними та іншими ресурсами в обсязі, достатньому для ефективної реалізації завдань та функцій місцевого самоврядування, надання соціальних послуг населенню на рівні, передбаченому загальнодержавними стандартами.
Результати проведеного аналізу публікацій, що стосується питань фінансового забезпечення, показали, що порівняльний аналіз окремих інструментів фінансового забезпечення місцевого самоврядування проводили ще на початку ХХст. російські вчені: Л.В.Ходський, І.Х.Озеров, А.П.Марков, М.А.Сірінов, М.І.Леонтьєв, Б.Б.Веселовський. У радянську добу ці проблеми практично не розроблялися.
Проблеми фінансового забезпечення місцевого самоврядування описуються в наукових працях за кордоном. Вони досить ґрунтовно досліджувалися зарубіжними авторами: Дж.Б’юкененом, Ш.Бланкартом, Ю.Немецом, Г.Петері, Д.Ноупеном, У.Оутсом, Дж.Мейнором, П.Гросманом, К.Хоксбі, К.Шульцем, Т.Состремом, Е.Йохансоном, Т.Сендлером, Дж.Шихартом, С.Бейлі, К.Фостером, Д. Кінгом, О.Селігменом, Ф.Фішером, У.Евансом, М.Хеглем. Окремі питання, пов’язані з окресленою проблематикою, піднімаються у російських джерелах фінансової літератури В.М.Родіоновою, В.К.Сенчаговим, Ю.Я. Вавіловим, А.І.Архіповим.
Метою статті є оцінка теоретичних засад та окремих практичних аспектів фінансового забезпечення органів місцевого самоврядування та формулювання узагальнень і напрямів його вдосконалення відповідно до стратегічних засад розвитку адміністративно-територіальних одиниць та суспільства.
Розпочнемо дослідження обраної теми з характеристики місцевого самоврядування в Україні. Так, згідно з нормами чинного законодавства, місцеве самоврядування в Україні – це гарантована державою право та реальна здатність територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста – самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.
Здійснюється місцеве самоврядування територіальними громадами сіл, селищ міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. Система місцевого самоврядування включає територіальну громаду, сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.
Органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, є сільські, селищні, міські ради. Обласні та районні є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Органи місцевого самоврядування є юридичними особами й наділяються власними повноваженнями, у межах яких діють самостійно й несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до норм чинного законодавства. Органам місцевого самоврядування можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.[3, ст..2]
Світова теорія й практика напрацювали декілька основних джерел надходження коштів до місцевих бюджетів. До них належать податкові надходження (місцеві податки та збори, а також відрахування від загальнодержавних податків), кошти, отримані від власних засобів муніципального утворення, які створюються за рахунок діяльності підприємств та організацій, що знаходяться у власності територіальних громад, та оплата за послуги, які надають органи місцевого самоврядування, а також місцеві позики. Співвідношення цих основних джерел у структурі місцевих фінансів визначає ступінь самостійності місцевої влади.
В Україні структура місцевих доходів не є однаковою й залежить від рівня відповідного бюджету. Так, якщо для бюджетів АР Крим, обласних бюджетів та бюджетів міст Києва та Севастополя найбільшу частку складають надходження за рахунок податків на доходи громадян (понад 80%), друге місце за обсягом надходжень займають місцеві податки та збори, усі інші податки в сумі складають менше 4% надходжень, то для міських бюджетів міст республіканського та обласного підпорядкування й районних бюджетів на два вищезазначених джерела припадає близько 83% надходжень, тоді як у бюджетах нижчого рівня вони складають 64%. На нижчому рівні значні надходження отримуються за рахунок єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва, плати за землю та інших податків.[5]
Головним джерелом наповнення місцевих бюджетів є загальнодержавні податки та офіційні трансферти, що не тільки робить місцеву владу повністю залежною від дій та рішень центрального уряду, але й суперечать європейським та загальнодержавним тенденціям розвитку місцевого самоврядування. Як свідчать аналіз систем оподаткування розвинених країн світу [4, с.3-11], місцеві податки та збори мають суттєву питому вагу (близько 50%) у загальній сумі грошових надходжень органів регіональної й місцевої влади (наприклад, у таких європейських країнах, як Данія, Іспанія, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Швейцарія).
Ще одна проблема існуючої системи місцевого оподаткування в Україні – неефективність окремих податкових ставок, що не дозволяє забезпечити стабільних надходжень до місцевих бюджетів.
Також принциповим недоліком місцевого оподаткування є відсутність реальних прав органів місцевого самоврядування запроваджувати на своїй території власні податки та збори. За такої системи часто не враховуються регіональні особливості та втрачаються певні фіскальні можливості. Наприклад, на місцях завжди є свої особливі об’єкти оподаткування, які можуть відчутно поповнити доходи місцевих бюджетів, що дасть змогу спрямувати додаткові кошти на вирішення економічних і соціальних проблем регіонів. [1, с.59-69]
Таким чином, слід визначити декілька ключових проблем формування дохідної бази місцевих бюджетів, а саме: низький рівень ресурсної забезпеченості, слабку мотивацію місцевої влади, низький рівень виконавчої дисципліни та недосконалість бюджетного процесу. Аналізуючи можливі інструменти та заходи з метою вирішення названих проблем, слід звернути увагу, що всі вони вписуються в концепцію децентралізації державного управління, розширення фіскальних функцій місцевої влади.
Так, проблему низького рівня ресурсної забезпеченості органів місцевої влади можна вирішувати за рахунок підвищення ролі місцевих податків та зборів, збільшення частини доходу за їх рахунок. Доцільним вбачається перегляд переліку місцевих податків та повноважень органів місцевого самоврядування щодо їх запровадження, установлення податкових ставок, надання податкових пільг. Згідно зі світовою практикою, за регіонами закріплюються податки й збори, на формування податкової бази яких можуть впливати органи місцевого самоврядування і які забезпечують стабільні джерела доходів місцевих бюджетів.
Ще одним шляхом збільшення доходів місцевих бюджетів може стати більш активна діяльність місцевих органів влади на ринку позикового капіталу.
Міжнародна практика запозичень органами місцевої влади має великий досвід розробки різних форм місцевих позик, який можна використовувати в Україні. У цьому контексті слід спрямувати зусилля на підвищення активності органів місцевої влади та самоврядування на ринку позикових капіталів. Важливим аспектом при прийнятті рішень щодо місцевих запозичень є збалансування бюджетних пріоритетів з імовірними вигодами й витратами від фінансування за рахунок позик. Окрім того, фахівці [5] відзначають ряд обставин, які на сучасному етапі негативно впливають на інвестиційну привабливість облігацій місцевих позик, зокрема економічні труднощі, нестабільні правила оподаткування, слабку інформаційну відкритість емітентів, яка негативно впливає на потужність та ліквідність ринку, довготривалу процедуру оцінки кредитного рейтингу (великі муніципалітети віддають перевагу мобілізації коштів за допомогою кредитів, а не облігацій), рівень професіоналізму фінансистів місцевих органів влади. Останній ризик є надзвичайно важливим ще й тому аспекті, що сам процес запозичення несе в собі потенційну можливість послаблення фінансової стійкості територіальної одиниці як структурного елемента державної системи.
Наступним кроком посилення дохідної бази місцевих бюджетів, що може бути забезпечений шляхом децентралізації фіскальних функцій держави, є підвищення мотивації органів місцевої влади, закріплення її компетенції та самостійності в процесі пошуку додаткових джерел фінансування.
Також однією з найважливіших функцій органів місцевого самоврядування є оцінка та аналіз виконання дохідної частини місцевих бюджетів. Комплексний та послідовний моніторинг формування доходів місцевих бюджетів дозволяє проводити якісне бюджетне планування та прогнозування, дає змогу своєчасно відкоригувати допущені помилки, сприяє формуванню реальної фінансової бази для наступних бюджетних років.
Удосконалення сучасної системи міжбюджетних відносин в Україні так само стоїть на порядку денному. У цій сфері має відбутися чітке збалансоване розмежування витратних і дохідних функцій між рівнями влади. Необхідно розробити чіткі критерії оцінки виконання функцій зі здійснення контролю за цільовим й ефективним використанням бюджетних коштів як Державного, так і місцевих бюджетів. [2, с.48-51]
Отже, аналіз сучасного стану фінансового забезпечення органів місцевого самоврядування в Україні свідчить про другорядну, допоміжну роль місцевих податків і зборів, суттєву залежність дохідної частини місцевих бюджетів від рішень центральних органів влади, недостатню самостійність місцевої влади. Така система потребує докорінного реформування, зміни підходів до формування дохідної частини місцевих бюджетів, ставлення до місцевих податків. Реформування місцевого оподаткування в Україні також повинно забезпечити врахування конкурентних переваг та інтересів окремого регіону, оптимізацію місцевого оподаткування, розширення бази місцевого оподаткування, збалансування місцевих бюджетів, розширення прав органів місцевого самоврядування щодо стягнення місцевих податків і зборів. Децентралізація фіскальних функцій держави допоможе вирішити комплекс існуючих на сьогодні проблем формування дохідної частини місцевих бюджетів.

Список використаних джерел:
1. Горохов В. Проблемні питання та перспективи розвитку справляння місцевих податків і зборів / В.Горохов // Вісник податкової служби України. – 2012. - №40. – 59-69 с.
2. Деркач М. Шляхи посилення дохідної бази місцевих бюджетів України / Деркач М. //Економіка. – 2011. - №1 (108). – 48 – 51 с.
3. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р. №280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - №24
4. Огонь Ц.Г. Доходи місцевих бюджетів та напрями їх реструктуризації / Ц.Г.Огонь // Фінанси України. – 2006. - №5. – 3 -11 c.
5. Особливості формування дохідної частини місцевих бюджетів в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kraina.org.ua/ua/module/Budget_expenses/conception/496/.


 
Форум » Матеріали конференції 23.05.2014 » Роль фінансово-кредитної системи у розвитку економіки країни » Гафійчук О., ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВА
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: